Рішення

від 18.06.2024 по справі 759/10197/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10197/23

пр. № 2/759/417/24

18 червня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: виконавчий комітет Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області (12201, Житомирська обл., м.Радомишль, майд. Соборний, 12), Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 422) про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною,

ВСТАНОВИВ:

01.06.2023 р. позивач ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом у якому просить зобов`язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом наступного графіку: перший та третій тиждень місяця з пятниці 19:00 год. до неділі 19:00 год. за місцем проживання батька ОСОБА_2 , без присутності матері на території України або іншої держави за місцем перебування дитини; вільного та безперешкодного спілкування позивача в телефонному режимі (в тому числі засобами відеозв`язку) за ініціативою доньки без обмеження часу та тривалості спілкування, а за ініціативою батька - щоденно з 08:00 год до 21:00 год тривалістю спілкування протягом однієї години; вільного відвідування батьком дитячих та освітніх, лікувальних закладів по місцю перебування та навчання дитини, відкритих виховних заходів, які проводитимуться для батьків; побачення батька ОСОБА_2 з донькою, з можливістю перебування доньки за місцем проживання батька щороку у день народження батька ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10:00 год. до 20:00 год.; на свята (парні роки): на новий рік, день народження дитини, на Різдво, на Великдень, на 8 березня, на Трійцю, на День Конституції, на День Незалежності з 10:00 год. до 20:00 год., без присутності матері; після досягнення дитиною шкільного віку, під час літніх канікул з 01 червня по 15 липня кожного непарного року, і з 16 липня по 30 серпня кожного парного року, без присутності матері - на території України або іншої держави; під час осінніх та весняних канікул - перші три дні канікул, під час зимових шкільних канікул - перший тиждень канікул, без присутності матері - на території України або іншої держави.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2023 р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.07.2023 р. закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримують та просять задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

У судове засідання відповідач та або її представник не з`явились, правом подачі відзиву не скористалась.

У судове засідання представники третіх осіб не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку про можливість часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, виданого 04.10.2016 р. Радомишльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 (актовий запис №153). Батьком якої вказано ОСОБА_2 , матір`ю ОСОБА_3 .

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 06.09.2022 р. (справа №289/1045/22) шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 розірвано.

Відповідач ОСОБА_3 разом із спільною з позивачем дитиною наразі перебувають за межами території України, що не заперечується жодною зі сторін. Встановити їх місцезнаходження не виявляється можливим.

З матеріалів справи вбачається звернення позивача із запитами до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України ОСОБА_4 у зв`язку із неможливістю встановлення її місцезнаходження.

Згідно листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 29.11.2022 р. повідомлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетнула державний кордон України у пункті пропуску «Шегині» 16.09.2022 року.

Згідно відповіді на звернення ОСОБА_2 від 06.12.2022 р. Служба у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області повідомила, що ОСОБА_3 до служби у справах дітей Радомишльської міської ради в період з 01.06.2022 р. по 01.11.2022 р. щодо завірення (засвідчення) заяви про виїзд з території України малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не зверталась. Аналогічна відповідь отримана від Служби у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації.

06.12.2022 р. позивач звернувся з повідомленням до Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області та Служби у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації про наявність спору між батьком та матір`ю щодо участі у вихованні дитини, внаслідок перешкоджання ОСОБА_3 з травня 2022 р. спілкуванню та участю у вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно акту Служби у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області про обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_3 за висновком комісії встановлено, що для виховання, розвитку та утримання дитини створені всі належні умови. Для зустрічей та проведення спільного дозвілля виділена окрема кімната, яка облаштована меблями, місцем для сну, відпочинку та навчання.

Згідно висновку Служби у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації у зв`язку з перебуванням дитини ОСОБА_4 разом з матір`ю за кордом та її не проживанням на території Святошинського району м.Києва у служби відсутні підстави для надання суду висновку про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною.

Службою у справах дітей Радомишльської міської ради Житомирської області відповідний висновок не надано.

Вирішуючи позовні вимоги позивача суд виходить з наступного.

Щодо усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства" визначає контакт з дитиною як реалізацію матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

За змістом статей 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно статті 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутись до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо) місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Суд, зважаючи на обставини справи, а саме, виїзд відповідача разом з дитиною за кордон без повідомлення батька дитини, приховування відповідачем їхнього місцезнаходження, відсутності будь-якого спілкування між дитиною і батьком, вважає наявним вчинення ОСОБА_3 перешкод ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 .

Під час розгляду справи відповідачкою не спростовано наявність у позивача права на особисте спілкування з дитиною, передбачене положеннями частини другої статті 157 СК України, не доведено неспроможність батька спілкуватися та брати участь у вихованні доньки, що могло б перешкоджати нормальному її розвитку.

Щодо позовної вимоги про визначення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно із ст. ст. 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України: мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини; мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом; питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини; якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням віку, стану здоров`я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи

У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року N 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі "Олсон проти Швеції" (N 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У пункті 100 рішення Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України" (заява N 2091/13) та у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява N 10383) зазначено, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі, у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров`я та інших обставин, що мають істотне значення.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Матеріали справи свідчать, що відповідачка ОСОБА_3 чинить перешкоди у вільному спілкуванні позивача з їх спільною дитиною ОСОБА_4 .

Позивач звертався до органу опіки із заявами про перешкоджання йому у спілкуванні з донькою та висловлення ним бажання брати участь у її вихованні та утриманні.

Системний аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, однак способи участі батька у вихованні дитини мають відповідати, в першу чергу, інтересам самої дитини з якнайкращим забезпеченням її фізичного, психологічного розвитку та дотримання режиму занять і відпочинку.

При встановленні графіку участі позивача у спілкуванні та вихованні дитини, суд виходить із того, що сторони протягом тривалого часу не змогли домовитись про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною. Окрім того, матір з дитиною наразі перебувають за межами території України і їх місцезнаходження невідоме. Спілкування батька з дитиною не буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача з дитиною буде сприяти її повноцінному вихованню, розвитку, задоволенню життєво-важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю не лише матері ОСОБА_3 , а і під опікою батька ОСОБА_2 , що забезпечить виховання дитини в атмосфері моральної та матеріальної забезпеченості. Участь позивача у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання прав позивача ОСОБА_2 як батька, а насамперед, буде повністю відповідати інтересам дитини.

Таким чином, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги та визначити спосіб участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною, встановивши графік для зустрічей батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом: 1) на час перебування дитини з матір`ю за кордоном України - вільного та безперешкодного спілкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в телефонному режимі (в тому числі засобами відеозв`язку), якими користується дитина, з урахуванням її розпорядку дня та зайнятості (дотримання графіку навчання і занять) та із врахуванням бажання дитини щодо часу спілкування; 2) у випадку перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем тимчасового проживання дитини за кордоном України, встановити зустрічі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням її розпорядку дня, зайнятості (дотримання графіку навчання та занять) побачення та спілкування (контакт) дитини з батьком під час його перебування на території іншої держави в місті проживання дитини шляхом періодичних побачень батька з дитиною за місцем проживання дитини або в парках, скверах, розважальних закладах, на спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури в присутності матері; 3) під час перебування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України - у перший та третій тиждень місяця з п`ятниці 19:00 год. до неділі 19:00 год. за місцем проживання батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без присутності матері.

Підсумовуючи зазначене, суд доходить висновку про те, що такий спосіб участі позивача у вихованні дитини та спілкуванні з нею у повній мірі відповідатиме інтересам як позивача так і дитини, а також є достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання доньки.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 141, 153, 157, 159 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 76-82, 89, 109, 141, 209, 258, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), треті особи: виконавчий комітет Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області (12201, Житомирська обл., м.Радомишль, майд. Соборний, 12), Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація (03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9, кім. 422) про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) не чинити перешкод ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити способи участі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом: 1) на час перебування дитини з матір`ю за кордоном України - вільного та безперешкодного спілкування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в телефонному режимі (в тому числі засобами відеозв`язку), якими користується дитина, з урахуванням її розпорядку дня та зайнятості (дотримання графіку навчання і занять) та із врахуванням бажання дитини щодо часу спілкування; 2) у випадку перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за місцем тимчасового проживання дитини за кордоном України, встановити зустрічі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням її розпорядку дня, зайнятості (дотримання графіку навчання та занять) побачення та спілкування (контакт) дитини з батьком під час його перебування на території іншої держави в місті проживання дитини шляхом періодичних побачень батька з дитиною за місцем проживання дитини або в парках, скверах, розважальних закладах, на спортивних майданчиках та інших об`єктах дитячої інфраструктури в присутності матері; 3) під час перебування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України - у перший та третій тиждень місяця з п`ятниці 19:00 год. до неділі 19:00 год. за місцем проживання батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 без присутності матері.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова