Ухвала

від 01.08.2024 по справі 761/26377/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/930/24

ун. № 761/26377/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.,

за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 05.10.2023 року справу передано за територіальною підсудністю до Святошинського районного суду м.Києва (а.с.126-127).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. Справу передано судді 23.11.2023 року.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 24.11.2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 151).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2024 року позовну заяву в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про витребування доказів.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, направила до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з сімейними обставинами, при цьому будь яких доказів у підтвердження поважності неявки суду не надано.

Позивач до відеоконференції не підключився, з причин, які не залежали від суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальної дії.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Позивач (заявник) має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді.

Суд вважає за можливе провести підготовче засідання у відсутності осіб, що не з`явились.

Згідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи суд вважає за необхідне клопотання представника відповідача задовольнити та витребувати у ОСОБА_2 оригінал розписки від 01.11.2020 року.

Керуючись ст. 84 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 оригінал розписки від 01 листопада 2020 року.

Витребувані ухвалою суду документи надіслати на адресу Святошинського районного суду м. Києва (03148, м. Київ, вул. Я. Коласа, 27-а, судді Твердохліб Ю.О.).

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відкласти підготовче засідання на 12:00 годин 01 жовтня 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Суддя Ю.О. Твердохліб