Ухвала

від 29.07.2024 по справі 308/3869/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3869/21

У Х В А Л А

про розгляд заяви про зустрічне забезпечення позову

29 липня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання: Майор Ю.В.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Ужгородської міської ради про скасування рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та Ужгородської міської ради про скасування рішення міської ради про передачу земельної ділянки у власність.

15 травня 2024 року до Ужгородського міськрайонного суду від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 надійшло клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по справі №308/3869/21.

Клопотання обґрунтовує тим, що предметом спору у даній справі є земельна ділянка, площею 0,1 га (10 соток) за адресою АДРЕСА_1 , яка увійшла до спадкової маси після смерті ОСОБА_4 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.04.2021 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:40:001:0048, яка належала померлій на праві приватної власності, згідно рішення №639 Ужгородської міської ради від 18 травня 2017 року.

Вказує нате,що оскільки відповідач не має зареєстрованого місця проживання в Україні і не має наміру в подальшому використовувати спадкове майно для будівництва будинку, спірна земельна ділянка є предметом продажу як самостійний об`єкт нерухомого майна.

Зазначає, що оскільки ухвалою суду від 01.04.2021 року на земельну ділянку накладено арешт в порядку забезпечення позову, передбаченому положеннями ст. ст. 149-153 ЦПК України, відповідач вправі звернутися до суду з клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду вартості земельної ділянки за середньостатистичними ринковими цінами аналогічних об`єктів нерухомості.

Згідно відомостей, які містяться у відкритих інтернет-ресурсах з продажу земельних ділянок, середньозважена вартість 10 соток землі в Ужгороді коливається від 480000,00 грн. до 1260000,00 грн.

В зв`язку з наведеним просить суд визначити необхідну та достатню вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:40:001:0048, яка належала померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності, згідно рішення №639 Ужгородської міської ради від 18 травня 2017 року в розмірі 600000,00 гривень; вжити заходи зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_3 внести на депозитний рахунок Ужгородського міськрайонного суду грошові кошти в сумі 600000,00 гривень, співмірні із заявленими вимогами.

29.07.2024 року представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_5 подав до суду письмові пояснення щодо клопотання про зустрічне забезпечення позову, згідно яких зазначив наступне.

У постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року в справі №569/13105/18 (провадження №61-4646ІСВІ8) вказано, що суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України.

Зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, як слідує з Інформації з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №388715995, у власності ОСОБА_3 перебуває об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник зазначає, що з урахуванням наведеного, клопотання від 15 травня 2024 року про застосування заходів зустрічного забезпечення шляхом внесення на депозитний рахунок суду вартості земельної ділянки за середньостатистичними ринковими цінами на аналогічні об`єкти нерухомості не підлягає до задоволення, оскільки необґрунтоване нормами процесуального права та безпідставне.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 подане ним клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення позову підтримав, просив суд його задовольнити. Вказав, що відповідач не має зареєстрованого місця проживання в Україні і не має наміру в подальшому використовувати спадкове майно.

Позивач та представник позивача у призначене судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник відповідача Ужгородської міської ради у призначене судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи у межах вирішення заяви представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по справі, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.154 ЦПК Українисуд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, питання щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду.

За приписами ч.3ст.154 ЦПК Українисуд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Відповідно до ч. 5 ст.154ЦПК Українирозмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Згідно з ч. 6ст. 154 ЦПК України, питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Отже, у будь-якому випадку, для вирішення питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову, необхідно встановити, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, або що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, а також встановити, які існують можливі ризики завдання збитків, вжити судом заходами забезпечення позову.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини 5статті 81 ЦПК України).

Звертаючись із заявою про застосування заходів зустрічного забезпечення, відповідач не підтвердив доказами, обставини, зазначені в ч.3ст.154 ЦПК України, що зобов`язують суд застосувати зустрічне забезпечення, а саме: належних доказів на підтвердження того, що позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та не має на території України майна в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків, а також що майновий стан позивача або його дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що застосування заходів зустрічного забезпечення позову є обов`язком суду лише у випадках, прямо передбачених процесуальним законом. За інших обставин застосування заходів зустрічного забезпечення є правом суду.

Приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має зареєстроване місце проживання на території України за адресою: АДРЕСА_2 , згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за №249526444, у власності ОСОБА_3 перебуває об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , з огляду на заяву представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 суд не вбачає належних доказів на підтвердження вичерпного переліку вимог щодо застосування зустрічного забезпечення, відповідно до норм чинного цивільного законодавства України.

Окрім цього, враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою суду від 01 квітня 2021 року по даній справі, судом не встановлено обставин, які б давали достатні підстави для вжиття зустрічного забезпечення у даній справі.

Враховуючи те, що обставини, визначені ч. 3 ст. 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, відсутні, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.81,154,353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про застосування заходів зустрічного забезпечення позову по справі №308/3869/21 -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення .

Дата складання повного тексту ухвали -01.08.2024.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца