Постанова

від 01.08.2024 по справі 405/9028/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

01 серпня 2024 року м. Кропивницький

справа № 405/9028/23

провадження № 22-ц/4809/1047/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М.,Мурашка С.І.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 ,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року у складі судді Драного В.В.,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

В обґрунтуванняпозову вказала,що з12березня 2003року перебувалау зареєстрованомушлюбі звідповідачем,який буврозірваний рішеннямЛенінського районногосуду м.Кіровограда від17травня 2023року.Від даногошлюбу маютьдочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та якана данийчас навчаєтьсяв Центральноукраїнськомудержавному університетіімені ВолодимираВинниченка наденній формінавчання,факультет українськоїфілології,іноземних мовта соціальнихкомунікацій,по спеціальності035філологія,термін навчаннядо 30червня 2025року.Зазначала,що самостійнооплачує навчаннядочки,за проживання,проїзд,харчування тазабезпечення підручниками,і всімнеобхідним.Самостійних джерелдля життята навчаннядочка немає,тому наперіод навчанняпотребує матеріальноїдопомоги.Відповідач наданий часжодної участіу вказанихвитратах неприймає,з позивачемз цьогоприводу неспілкувався,що даєвпевненість заявляти,що завідсутності рішеннясуду зпримусового стягненняаліментів,участі узабезпеченні дочкивідповідач прийматине бажає.

Посилаючись назазначені обставинипросила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, щомісячно у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), починаючи з дати подання позову і до закінчення дочкою навчання.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, починаючи з 07 грудня 2023 року і до закінчення Кариною навчання, а саме до 30 червня 2025 року, за умови продовження дочкою навчання. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючисьіз зазначенимрішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з нього на користьповнолітньої дочки ОСОБА_3 аліментиу розмірі1/8частини всіхвидів йогозаробітку (доходів)щомісячно,на утриманняповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,яка продовжуєнавчання,починаючи з07грудня 2023року ідо закінченняКариною навчання,а самедо 30червня 2025року,за умовипродовження дочкоюнавчання.Здійснити перерозподілсудових витрат.

ОСОБА_1 направила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просиа рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 -без задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині розміру судових витрат.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що сторони перебували з 12 березня 2003 року у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 травня 2023 року (а.с.11-12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилась донька ОСОБА_3 (а.с.6).

Як убачається з витягу з реєстру територіальної громади від 06 грудня 2023 року ОСОБА_3 з 09 лютого 2007 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7).

Позивач з 09 лютого 2007 року по теперішній час також зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 13 січня 2023 року та довідкою №023270/1 про реєстрацію місця проживання особи від 14 грудня 2023 року (а.с.5, 22).

ОСОБА_2 з 10 травня 2023 року знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 003932/2 про зняття з реєстрації місця проживання від 14 грудня 2023 року (а.с.23)

Відповідно додовідки від06грудня 2023року №255/23 ОСОБА_3 ,дійсно єстуденткою 3курсу факультетуукраїнської філології,іноземних мовта соціальнихкомунікацій Центральноукраїнськогодержавного університетуімені ВолодимираВинниченка наденній формінавчання,комерційна основа,спеціальність 035філологія.Термін навчанняз 01вересня 2021року до30червня 2025року (а.с.92).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно з відповідача будуть достатніми і, разом з тим, співмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання, відповідно до наданих суду сторонами доказів.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків, суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2021 по справі №304/4214/18

Звернувшись до суду з позовом ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст.ст.199, 200 СК України, просила стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки, яка досягла повноліття і навчається на денній державній формі навчання в Центральноукраїнському державному університеті імені Володимира Винниченка, що підтверджується відповідною довідкою від 06 грудня 2023 року № 255/23.

Разом з тим, ОСОБА_1 жодним чином не довела розмір витрат, пов`язаних із навчанням повнолітньої дочки (на проїзд до навчального закладу, проживання, придбання підручників тощо), їх понесення та необхідності стягнення аліментів саме у розмірі 1/4 усіх доходів ОСОБА_2 , а також матеріальної можливості їх сплачувати. Зокрема, письмовими доказами по справі підтверджено, що ОСОБА_4 проживає разом із позивачкою за однією адресою у м. Кропивницький, тому витрат на проживання, проїзд до навчального закладу не несе.

Крім того, позивачем також не надано до суду доказів щодо отримання нею, як матір`ю дитини, прибутків.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції не заперечує щодо необхідності з його сторони сплачувати аліменти на утримання його доньки у зв`язку з навчанням та просив стягнути аліменти у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно на користь дочки ОСОБА_3 .

Оскільки ОСОБА_3 , як повнолітняособа,не позбавленаможливості вживатисамостійних зусильдля організаціїсвого життята отриманнязаконного прибутку,колегіясуддів такожвраховує наданівідповідачем докази щодо того, що вона працює і отримує дохід, що підтверджується відповідними скрішнотами з її публічної робочої сторінки (а.с.59-60).

Однак вказаним обставинам справи при вирішенні спору суд першої інстанції належної правової оцінки не дав.

Тому, з урахуванням наведеного вище, а також обов`язку утримання повнолітньої дочки обома батьками, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити визначений судом першої інстанції розмір стягнутих аліментів з 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 1/8 частини всіх його доходів, оскільки такий розмір відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Доводи апеляційної скарги про те, що стягнути аліменти слід не на користь позивачки, а на користь дочки, не приймаються судом до уваги, оскільки ОСОБА_3 із позовом про стягнення аліментів на її користь до суду не зверталася.

Відповідно дост. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є:неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставинсправи,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права

За таких обставин колегія суддів вважає, що є підстави відповідно до вимог ч.1 ст.376 ЦПК України для зміни судового рішення в частині розміру стягнення аліментів з 1/4 частини на 1/8 частину.

У поданій апеляційний скарзі адвокат Курлейко Олена Сергіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ставить питання про стягнення з позивача понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн (а.с.223-224).

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом першим частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 вказано, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Адвокат Зайко Ольга Євгеніївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направила клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у якій посилається на те, що розмір заявлених відповідачем витрат не є співмірним зі складністю справи, а їх розмір підлягає зменшенню (а.с.214-217).

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що правнича допомога відповідачу під час розгляду справи надавалась адвокатом Курлейко Оленою Сергіївною на підставі договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2024 року №7.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу було надано суду акти наданих послуг від 15 травня 2024 року №7/1 та від 25 червня 2024 року №7/2, детальний опис робіт, наданих ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, договір доручення від 30 квітня 2024 року щодо здійснення готівкового переказу на суму 4900 грн.

Враховуючи наведене вище, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також подані стороною позивача заперечення, керуючись принципом співмірності, колегія суддів приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, сплачений ОСОБА_2 за апеляційний розгляд справи судовий збір у розмірі 1610,40 грн належить компенсувати йому за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року змінити в частині розміру стягнення аліментів з 1/4 частини на 1/8 частину.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Компенсувати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір за апеляційний розгляд справи у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот сорок) грн 40 коп за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 )на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )судові витратина професійнуправничу допомогуу розмірі2000(двітисячі)грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко