Рішення

від 01.08.2024 по справі 373/1359/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/1359/24

Номер провадження 2/373/694/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2024 року м. Переяслав

Переяслав - Хмельницькийміськрайонний судКиївської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.

за участю секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 373/1359/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом та просить визнати дії відповідача щодо не забезпечення її доньки, особи з інвалідністю першої групи підгрупи А, ОСОБА_3 , виробами медичного призначення (підгузками) неправомірними; зобов`язати вчинити дії по забезпеченню підгузками відповідно до Індивідуальної програми реабілітації; стягнути 5000 гривень моральної шкоди.

Посилається на те, що має доньку ОСОБА_3 , 1995 року народження, яка є особою з інвалідністю першої групи довічно. Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2013 року її доньку визнано недієздатною, позивача призначено опікуном. Її доньці було розроблено Індивідуальну програму реабілітації осіб з інвалідністю, відповідно до якої вона постійно повинна бути забезпечена поглинальними прокладками та підгузками. На неодноразові звернення позивача про необхідність забезпечення доньки вищезазначеними медичними гігієнічними засобами відповідач не реагує. Вважає, що адміністрація відповідача умисно порушує законні права та інтереси її доньки, як особи з інвалідністю, на реалізацію програми індивідуальної реабілітації. Крім того, вважає, що діями відповідача їй та доньці була заподіяна моральна шкода, яка полягає у позбавленні їх можливостей реалізації своїх звичок і бажань, що могли бути реалізовані без витрачання часу на підготовку заяви до судових органів з метою належного захисту порушених прав. Розмір моральної шкоди оцінює в 5000 грн 00 коп.

Ухвалою від 22 липня 2024 року було відкрито провадження у даній справі та призначено справу за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання (а.с.37).

09 липня 2024 року представник відповідача адвокат Петренко П.І. подав до суду відзив на позов (а.с.39-48), відповідно до якого просить в задоволенні позовних відмовити. Посилається на те, що відповідно до вимог чинного законодавства обов`язок забезпечення осіб з інвалідністю підгузками покладається на Департамент охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації. Тому КНП ««Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради є неналежним відповідачем. Позивачем не надано доказів звернення з відповідною заявою до Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації та перебування її доньки на обліку. Про необхідність звернення до Департаменту із заявою та визначеним пакетом документів було повідомлено позивача листом № 33/О-1220/421-2019 від 26 червня 2024 року. Відповідно до положень чинного законодавства забезпечення заходів щодо соціальної захищеності інвалідів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевого бюджету. Своїм листом № 33/О-1220/421-2019 від 26 червня 2019 року Департамент з охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації повідомив позивача про наявність програми по реабілітації осіб з інвалідністю «Здоров`я Київщини» на 2018-2020 роки та її реалізацію в межах виділених видатків. Наступним листом. № 33/О-158-2022/209-2022 від 10 лютого 2022 року позивача було повідомлено про те, що рішенням Київської обласної ради фінансування вищезазначеної програми на 2021-2023 роки було передбачене за рахунок коштів місцевих бюджетів. Також зазначає, що позивачем на підтвердження факту нанесення їй та доньці моральної шкоди не надано жодного доказу.

Позивач відповіді на відзив у встановлений судом строк не подала.

Ухвалою від 22 липня 2024 року було закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні (а.с.94).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Зазначила, що неодноразово зверталася і до відповідача, і до МОЗу, і до органів місцевого самоврядування, і до Департаменту охорони здоров`я, однак їй тільки вказують, що це питання вирішує інший орган або що відсутні кошти в бюджеті. Директор відповідача у 2023 році пообіцяла їй направити запит до переяславської міської ради щодо закладення відповідних коштів у бюджет на 2024 рік, однак такі кошти не були закладені і в міській раді пояснили, що ніякого запиту від Переяславського ЦПМСД не надходило.

Представник відповідача адвокат Петренко П.І. позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення з підстав, вказаних у відзиві.

Судом встановлено наступне.

Позивач має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії довідки до акту огляду МСЕК серії КИО-1 № 0418131, виданої 23 серпня 2013 року, та копії довідки МСЕК серії КИО-1 № 0429854 від 31 березня 2014 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є особою з інвалідністю першої підгрупи 2 «А» з дитинства (а.с.16-17).

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2013 року (а.с.18) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано недієздатною, встановлено над нею опіку, опікуном призначено ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 було розроблено Індивідуальну програму з реабілітації інваліда № 1919 від 10 листопада 2022 року (а.с.19). Відповідно до п.ІІІ вищезазначеної Програми ОСОБА_3 постійно потребує високо поглинаючих прокладок та підгузників. Місце проведення даного заходу - ЛПЗ.

Відповіддю Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації № 33/О-1220/421-2019 від 26 червня 2018 року (а.с.22) позивача було повідомлено про наявність програми «Здоров`я Київщини» на 2018-2020 року, яка передбачає забезпечення людей з інвалідністю засобами догляду та реабілітації за рахунок коштів обласного бюджету, в межах виділеного кошторису. ОСОБА_1 було рекомендовано подати заяву про взяття на відповідний облік з додаванням до неї відповідних документів. Крім того, надано роз`яснення про те, що у разі виникнення питань щодо надання допомоги дитині звертатися до директора КНП Переяслав-Хмельницької районної ради «Переяслав-Хмельницької центр первинної медико-санітарної допомоги».

Згідно відповіді Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації № 33/О-158-2022/209-2022 від 10 лютого 2022 року (а.с.23) позивачу було повідомлено, що рішенням Київської обласної ради № 044-01-VIII від 24 грудня 2020 року була затверджена Київська обласна комплексна програма «Здоров`я Київщини» на 2021-2023 роки, одним із заходів якої є забезпечення людей з інвалідністю засобами догляду та реабілітації за рахунок коштів місцевого бюджету, в межах виділених видатків. Для вирішення даного питання ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до територіальних органів соціальної допомоги.

Листом № 33/О1445-2023/1490-2023 від 11 грудня 2023 року (а.с.24) Департаментом охорони здоров`я Київської облдержадміністрації було рекомендовано ОСОБА_1 для вирішення питання щодо забезпечення її доньки необхідними медичними виробами (підгузками) рекомендовано звернутися до лікаря загальної практики-сімейного лікаря, з яким у неї укладено декларацію.

Згідно відповіді Переяславської міської ради № 641/17-23 від 13 грудня 2023 року (а.с.25) на даний час КНП «Переяславська БЛІЛ» не має можливості забезпечувати памперсами осіб з інвалідністю.

19 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до КНП «Переяславський центр медико-санітарної допомоги» із заявою про надання її доньці виробів медичного характеру, зазначених в індивідуальній програмі реабілітації (а.с.26, 38).

21 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою до Переяславського міського голови щодо необхідності виділення коштів для здійснення фінансування програми стосовно реабілітації осіб з інвалідністю (а.с.27).

Листом № 249/17-24 від 19 квітня 2024 року (а.с.28-29) Переяславська міська рада надала роз`яснення позивачу про те, що обов`язок по забезпеченню медичними виробами осіб з інвалідністю покладається на структурний підрозділ з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, Ради міністрів АРК.

Аналогічна відповідь була надана ОСОБА_1 на її звернення і директором КНП «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги ( відповідь № 137 від 12 липня 2024 року) (а.с.30-31).

Для вирішення питання про отримання засобів медичного характер, передбачених індивідуальною програмою реабілітації інвалідів, позивач звернулася із електронним зверненням до Міністерства охорони здоров`я України, яке було переадресоване Департаменту охорони здоров`я Київської військової адміністрації, в подальшому Переяславській міській раді для надання роз`яснень заявниці з приводу питань, порушених в даному зверненні (а.с.33, 35).

Для перевірки законності відмови їй у забезпеченні засобами медичного характеру (підгузками) позивач звернулася з відповідною заявою до Бориспільської окружної прокуратури (а.с.34).

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантію їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Згідно ст. 5 даного Закону, порядок та умови визначення потреб у зв`язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професії і побутової діяльності особи з інвалідністю. Види і обсяги необхідного соціального захисту особи з інвалідністю надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.

Індивідуальна програма реабілітації є обов`язковою для виконання державними органами, підприємствами (об`єднаннями), установами і організаціями.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 цього Закону, особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах на підставі індивідуальної програми реабілітації послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації (засоби для пересування, протезні вироби, сурдотехнічні засоби, мобільні телефони тощо), вироби медичного призначення (індивідуальні пристрої, протези очей, зубів, щелеп, окуляри, слухові та голосоутворювальні апарати, ендопротези, сечо- та калоприймачі тощо), а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - за наявності відповідного медичного висновку.

Пунктом 6 Положення про медико-соціальну експертизу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009р. № 1317, висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю, обов`язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває особа з інвалідністю, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу та форми власності.

Порядок та умови забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю лікарськими, допоміжними засобами реабілітації, виробами медичного призначення, санаторно-курортними путівками, автомобілями, а також переліки допоміжних засобів реабілітації і виробів медичного призначення визначає Кабінет Міністрів України (ч. 9 ст. 38 цього Закону).

Механізм безоплатного забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами для якнайбільшої компенсації функцій ушкоджених органів, з метою медичної та соціальної реабілітації інваліда або дитини-інваліда з вираженими порушеннями функцій органів та систем визначає Порядок забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301.

Згідно з п.2 Порядку до технічних заходів, які отримують безпосередньо інваліди, діти-інваліди або їх законні представники в закладахохорони здоров`я для використання в амбулаторних та побутових умовах, належать слухові апарати, сечоприймачі чоловічі та жіночі, високопоглинальні прокладки для жінок, які страждають нетриманням сечі, калоприймачі, підгузники, а також технічні засоби з мовним виводом: глюкометри, термометри та тонометри.

Відповідно до п. 3 Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними засобами здійснюється на підставі медичного висновку за рахунок та в межах коштів державного та місцевого бюджетів, передбачених на зазначену мету.

Пункт 5 Порядку зазначає, що потребу у забезпеченні технічними засобами (крім зубопротезування) визначають: інвалідів- медико-соціальні експертні комісії з оформленням індивідуальної програми реабілітації.

Відповідно до п. 2 та п. 3 Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. №757, Індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, строків реабілітаційних заходів з визначенням порядку, місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей особи з інвалідністю та дитини з інвалідністю.

Індивідуальна програма розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006 р. № 1686.

Відповідно до Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, надавачем послуг по забезпеченню осіб з інвалідністю виробами медичного призначення, в тому числі й підгузками, є заклади охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я щодо удосконалення надання медичної допомоги, заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми бо її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Фінансування реабілітаційних заходів індивідуальної програми здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на цю мету, та інших джерел (п. 15 Постанови №757).

Відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами» від 03 грудня 2009 № 1301 у разі відсутності в територіальному органі охорони здоров`я необхідного типу технічного засобу на момент подання заяви інвалід або дитина-інвалід береться на чергу, що формується за датою надходження заяви.

Згідно пункту 14 вищевказаної Постанови територіальні органи охорони здоров`я подають щороку до 15 березня до Міністерства охорони здоров`я звіт про кількість інвалідів і дітей-інвалідів, які перебувають на обліку, та тих, що зняті з обліку відповідно до пункту 13 цього Порядку, а також інформацію про кількість одержаних територіальними органами охорони здоров`я технічних засобів, їх вартість, кількість виданих технічних засобів, а також про їх залишок на початок та кінець звітного періоду.

Згідно пунктів 16, 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 № 1301 територіальні органи охорони здоров`я забезпечують технічним засобом інваліда і дитину-інваліда через заклади охорони здоров`я, перелік яких затверджується наказом територіальних органів охорони здоров`я та установи, у яких тримаються особи, взяті під варту чи засуджені.

Заклади охорони здоров`я забезпечують інвалідів і дітей-інвалідів технічними засобами на підставі відомостей, форма яких затверджується Міністерством охорони здоров`я, наданої територіальним органом охорони здоров`я, в якій зазначаються, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові інваліда, дитини-інваліда, для якої призначений технічний засіб, тип технічного засобу. Відомість складається територіальним органом охорони здоров`я з урахуванням черговості інвалідів і дітей-інвалідів відповідно до пункту 9 цього Порядку.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Згідно статті 11 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених нормативно-правовими актами створюють умови для забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, виходячи з їх потреб та відповідно до рекомендацій медико-соціальних експертних комісій (лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів), технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, спеціальним автотранспортом та реабілітаційними послугами.

Департаменти охорони здоров`я міських, обласних ради, як головний розпорядник коштів, отримує бюджетні призначення через їх затвердження у Законі про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (стаття 22 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» установа незалежно від того, чи веде вона бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров`я також - індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Таким чином, Департаменти охорони здоров`я не проводять закупки для підвідомчих лікувальних закладів, а мають право лише розподіляти кошти по підвідомчим розпорядникам бюджетних коштів та доводити їх лімітними довідками.

Повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров`я визначені ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження ,а саме управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; організація медичного обслуговування та харчування у закладах освіти, культури, фізкультури і спорту, оздоровчих закладах, які належать територіальним громадам або передані їм; та делеговані повноваження: забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти і медичного обслуговування на відповідній території, можливості отримання освіти державною мовою, а в межах території, на якій поширена регіональна мова, - цією регіональною мовою або мовою меншини згідно з нормами статті 20 Закону України «Про засади державної мовної політики»; забезпечення відповідно до Закону розвитку всіх видів освіти і медичного обслуговування, розвитку і вдосконалення мережі освітніх і лікувальних закладів усіх форм власності, фізичної культури і спорту, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, залучення роботодавців до надання місць для проходження виробничої практики учнями професійно-технічних навчальних закладів; забезпечення відповідно до законодавства пільгових категорій населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення; внесення пропозицій до відповідних органів про ліцензування індивідуальної підприємницької діяльності у сфері охорони здоров`я.

На підставі лімітних довідок розпорядники нижчого рівня, тобто підпорядковані комунальні заклади охорони здоров`я складають кошториси та надають їх на затвердження до відповідних Департаментів охорони здоров`я.

Розпорядники нижчого рівня самостійно здійснюють витрати в межах затверджених планів асигнувань у кошторисах, виходячи з потреби у забезпеченні пріоритетних заходів та з урахуванням необхідних платежів.

Отже, аналізуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що питання забезпечення виробами медичного призначення осіб з інвалідністю в межах затвердженого бюджету вирішується безпосередньо відповідними закладами охорони здоров`я, а не органами місцевого самоврядування.

Отже, виходячи із змісту наведених норм, встановлено, що особам з інвалідністю повинен надаватись необхідний соціальний захист у виді та обсягу згідно Індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.

Судом досліджено Індивідуальну програму з реабілітації інваліда № 1919 від 10 листопада 2022 року, відповідно до п. ІІІ якої ОСОБА_3 постійно потребує високо поглинаючих прокладок та підгузників. Місцем проведення даного заходу визначено ЛПЗ (лікувально-профілактичний заклад).

Норми Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю передбачають, що надавачем послуг щодо забезпечення осіб з інвалідністю виробами медичного призначення, зокрема і підгузками, є заклади охорони.

Отже на законодавчому рівні закріплено обов`язок закладу охорони здоров`я, яким є й відповідач, забезпечувати особу з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності, суд не приймає доводи відповідача щодо того, що КНП ««Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради є неналежним відповідачем у даній справі.

В межах заявлених позовних вимог вбачається, що, не дивлячись на неодноразові звернення позивача до відповідача, забезпечення її доньки підгузками не здійснювалося.

Таким чином, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності в контексті норм вищезазначеного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до п. 9 ч. 2 ст. 16 цього Кодексу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути і, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до норм ст. 1167 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Отже, в даному випадку доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.

При цьому саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Згідно зі ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2005 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач, обгрунтовуючи факт заподіяння моральної шкоди, зазначала, що внаслідок таких дій (бездіяльності) відповідача вона та її донька зазнали душевних хвилювань і, як наслідок, погіршення стану здоров`я у позивача.

Разом з тим, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов до висновку про те, що позивачкою не надано жодних доказів на підтвердження факту заподіяння їй моральної шкоди внаслідок бездіяльності відповідача, а тому суд вважає в цій частині вимог відмовити їх за безпідставністю.

На підставі викладеного, відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Порядку забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301, Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. №757, Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради щодо невиконання Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1919 від 10 листопада 2020 року в частині забезпечення ОСОБА_3 виробами медичного призначення, а саме підгузками.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради на виконання Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 1919 від 10 листопада 2020 року забезпечувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виробами медичного призначення, а саме підгузками.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради; адреса місцезнаходження: Київська область, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 137; код ЄДРПОУ 38424617.

Складення повного рішення вчинено 02 серпня 2024 року.

Суддя: Я. І. Керекеза