Рішення

від 23.07.2024 по справі 906/214/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/214/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Луговський Ю.В., ордер серія АМ №1075202 від 19.03.2024;

від відповідача -1: Мала І.Д., виписка з ЄДР;

від відповідача-2: не з`явився,

з перервою в судовому засіданні з 04.06.2024 до 23.07.2024, згідно із ст.216 ГПК України,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Оріон" (м.Житомир)

до 1. Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (м.Житомир)

2. Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (м.Житомир)

про стягнення 185000,00грн.

Приватне підприємство "Оріон" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про стягнення збитків у розмірі 185 000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок зупинення Головним управлінням ДПС реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач зазнав збитків у розмірі 185 000,00грн, що присуджені судом у господарській справі №906/267/23, за позбавлення можливості контрагентом позивача - Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО" включити ці суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання. Позивач стверджує, що протиправність дій Головного управління ДПС щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлена у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №240/6664/23.

Ухвалою суду від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.04.2024.

19.03.2024 від представника відповідача-1 надійшов відзив, в якому Головне управління Державної податкової служби України у Житомирській області з позовними вимогами не погоджується та зазначає, що ПП "Оріон" реалізувало своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме звернулось до суду з позовом. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №240/6664/23, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, позов ПП "Оріон" до ГУ ДПС у Житомирській області та ДПС України задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС Житомирській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7978153/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "Оріон" №8 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП "Оріон" №8 від 15.12.2022, днем її фактичного отримання. Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.01.2024 зареєстровано податкову накладну ПП "Оріон" за №92761311393. Також звертає увагу, що позивачем застосовано неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки усталеною є практика Верховного Суду, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має водночас як забезпечувати максимально дійове поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання , так і бути адекватним фактичним обставинам справи, а також узгоджуватися з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно в межах, порядку та способу, передбаченого законом, при цьому посилається на висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №925/556/21 від 01.03.2023. Крім того, вважає, що ПП "Оріон" у позовній заяві не доведено причинно-наслідковий зв`язок між витратами і протиправним рішенням контролюючого органу, а відтак позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню (а.с.30-32).

У відповіді на відзив від 19.03.2024 позивач вказує, що об`єктивне зменшення майнових прав відбулось шляхом примусового стягнення збитків в судовому порядку, які були стягнуті примусово через приватного виконавця, тому застосовувати позицію ВПВС, яка висвітлена у справі №925/556/21 від 01.03.2023 є недоцільним (а.с.38-39).

У підготовчому судовому засіданні 02.04.2024 оголошено перерву до 30.04.2024, відповідно до ч.5 ст.183 ГПК України.

24.04.2024 від відповідача 1 надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначено, що рішенням у адміністративній справі №240/6664/23 вирішено питання про існування підстав для зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну , а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду спричинену незаконним рішенням контролюючого органу, для реалізації ТОВ СТ "ПРОЗОРО" майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ. Про існування інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу позивач не стверджує (а.с.53-56).

26.04.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі (а.с.70-72).

Ухвалою суду від 30.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/214/24 до судового розгляду по суті на 04.06.2024.

У судовому засіданні 04.06.2024 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 23.07.2024, згідно з ч.2 ст.216 ГПК України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги за предметом та підставами позову, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечила у повному обсязі, просила відмовити у його задоволенні.

Представник відповідача 2 не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву, у засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-ПРОЗОРО" (покупець) та Приватним підприємством"Оріон" (постачальник, позивач) укладено договір №12/12 від 12.12.2022 за умовами якого постачальник зобов`язався виготовити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити обладнання відповідно до умов договору.

15.12.2022 позивачем поставлено, а покупцем прийнято обладнання на загальну суму 1110000,00грн, у т.ч.ПДВ 185000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №О-61 від 15.12.2023 та актом приймання-передачі обладнання №15-12/22/О до договору №12/122 від 12.12.2022 (а.с.16-17).

За фактом поставки товару 15.12.2020 позивачем сформовано податкову накладну №8 та направлено для реєстрації, однак її реєстрацію було зупинено на підставі п.201.16 ст.201 ПК України та запропоновано платнику надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної.

Із урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії відповідних документів, рішенням Комісії №7978153/31318631 від 29.12.2022 відмовлено в реєстрації податкової накладної ПП "Оріон" №8 від 15.12.2022 з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.У графі додаткова інформація зазначено, що відсутні: документи щодо права власності на товар, відповідно п.1.3, паспорт товару, відповідно до п.2.2, розрахункові документи відповідно п. 3 договору від 12.12.2022 №12/122. Крім того, відсутні пояснення та акт звірки з контрагентом.

Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 у справі №906/267/23 та не потребують повторного доведення.

ПП "ОРІОН" не погодилось із законністю зазначеного рішення Головного управління ДПС про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку та оскаржило їх у адміністративному суді.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №240/6664/23 позов ПП "Оріон" до Головного управління ДПС України у Житомирській області,Державної податкової служби Українизадоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС Житомирській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7978153/31318631 від 29.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної ПП "Оріон" №8 від 15.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП "Оріон" №8 від 15.12.2022, днем її фактичного отримання.

З наведеного позивач зазначав, що протиправні дії Головного управління ДПС України у Житомирській області щодо визнання відповідності ПП "ОРІОН" критеріям ризиковості платника податку, що мало наслідком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, встановлені рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №240/6664/23, яке є преюдиціальним в силу частини четвертої статті 75 ГПК України при вирішенні цього господарського спору.

Крім того, ТОВ "СТ-Прозоро" (покупець за договором №12/12 від 12.12.2022) звернулось до господарського суду з позовною заявою до ПП "Оріон" (продавець за договором №12/12 від 12.12.2022) про стягнення збитків у розмірі 185000,00грн, обґрунтовуючи позов тим, що реєстрацію поданої продавцем податкової накладної №8 від 15.12.2022 було зупинено податковим органом, у зв`язку з чим ТОВ "СТ-Прозоро" позбавлено можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 185000,00грн.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.03.2023 у справі №906/267/23 залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2024 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з ПП "ОРІОН" на користь ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" збитки в розмірі 185000,00грн, а також судовий збір в сумі 2 775,00 грн.

На виконання зазначеного судового рішення у справі 906/267/23 ПП "ОРІОН" сплатило на користь ТОВ "СТ-ПРОЗОРО" збитки в розмірі 185000,00грн та судові витрати в сумі 30 191,19грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №55 від 01.02.2024 (а.с.10).

Ураховуючи наведені вище обставини, позивач звернувся з даним позовом та просить стягнути з Державного бюджету України на свою користь 185000,00грн збитків, посилаючись на те, що внаслідок зупинення Головним управлінням ДПС України у Житомирській області реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН позивач зазнав збитків у зазначеному розмірі, що присуджені судом (справа №906/267/23) за позбавлення можливості контрагентом позивача (ТОВ "СТ-Прозоро") включити ці суми ПДВ до складу податкового кредиту, та відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення з Держави (Державного бюджету України) майнової шкоди, завданої позивачу протиправними рішеннями державного органу.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 чи 1174 ЦК України.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.

Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 та від 01.03.2023 у справі №925/556/21, в яких розглядалося питання про умови цивільної відповідальності держави за шкоду, завдану протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, які є застосовними також у цій справі.

Як зазначено вище, позивач у цій справі стверджує, що внаслідок протиправного зупинення Головним управлінням ДПС реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН він зазнав збитків у розмірі 185 000,00грн, що присуджені судом у господарській справі №906/267/23 за позбавлення можливості його контрагентом включити ці суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (абзаци перший, другий пункту 198.1 статті 198 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України унормовано, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 (у редакції на дату прийняття Комісією відповідного рішення) платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно абзацу першого пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзаци другий, третій пункту 6 Порядку № 1165).

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (абзац дев`ятнадцятий пункту 6 Порядку №1165).

У свою чергу, Порядок №520 визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку №520).

Відповідно до пункту 4 Порядку №520 (у редакції на дату прийняття Комісією відповідного рішення) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування (абзац перший пункту 6 Порядку № 520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).

У даній справі судом встановлено, що рішення Комісії №7978153/31318631 від 29.12.2021 було визнано протиправними та скасовано рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 у справі №240/6664/23.

Отже, неправомірність рішень Головного управління ДПС у Житомирській області щодо встановлення відповідності платника податку (ПП "Оріон") критеріям ризиковості, що мало наслідком зупинення реєстрації податкових накладних, підтверджена рішенням суду.

Поряд з цим, необхідною підставою для притягнення Головного управління ДПС у Житомирській області до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність усіх трьох умов, тобто, окрім неправомірних рішень, доведенню підлягає наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними рішеннями і заподіяною шкодою.

Як зазначалося раніше, позивач доводив, що внаслідок зазначених протиправних рішень Головного управління ДПС він зазнав збитків у розмірі185 000,00грн, що присуджені судом у справі №906/267/23, за позбавлення можливості контрагентом позивача включити ці суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Втім, суд дійшов висновку про недоведеність понесення позивачем збитків саме внаслідок таких протиправних рішень податкового органу, з огляду на таке.

Згідно наведених вище положень Порядку №520 платник податку має час та можливість змінити обставини щодо зупинення реєстрації податкової накладної шляхом подання уточнюючої інформації та у разі її відповідності вимогам закону та, після перевірки такої інформації контролюючим органом, уникнути прийняття рішення про відмову у реєстрації.

Оскільки контролюючим органом не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, а їх реєстрація була лише зупинена, тому суд дійшов висновку, що ПП "Оріон" мало можливість подати уточнення та необхідний пакет документів та поновити відповідну реєстрацію.

Судом також враховано, що відповідно до абзацу четвертого пункту 198.6 статті 198 ПК України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН (абзац сьомий пункту 198.6 статті 198 ПК України).

З огляду на викладене, контрагент позивача не втрачає право на отримання податкового кредиту внаслідок зупинення реєстраціїподаткових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що неправомірні рішення податкового органу, у цьому конкретному випадку, призвели до понесення позивачем збитків.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, згідно якої якщо перешкодою для вчинення продавцем дій, необхідних для реєстрації податкової накладної у ЄРПН, було незаконне рішення, дія чи бездіяльність контролюючого органу, тодержаваможе бути притягнутадо відповідальності перед постачальником за спричинену цим шкоду, зокрема, в результаті притягнення продавця до відповідальності його контрагентом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові (пункт 8.60) звертала увагу на те, що зіштовхнувшись із протиправною перешкодою з боку контролюючого органу для виконання продавцем необхідних дій, від яких залежало виникнення у покупця права на податковий кредит з ПДВ, продавець міг реалізовувати своє право оскаржити рішення, дії (бездіяльність) контролюючого органу (посадових осіб) (підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України), тобто усунути порушення закону з боку контролюючого органу,або вимагати відшкодування шкоди, спричиненої таким порушенням,якщо негативні наслідки порушення для нього вже настали.

Водночас сплата контрагенту штрафних санкцій у будь-якому розмірі не означає, що ця обставина становить достатню причину для визнання того, що така сплата знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку з протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.

За результатом касаційного перегляду справи №925/556/21 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскарживши в судовому порядку рішення податкового органу про зупинення реєстрації податкової накладної, яке в подальшому було визнане протиправним та скасоване судом, платник податків запобіг заподіянню збитків своєму контрагенту. Відтак, підстави для стягнення таких збитків з податкового органу були відсутні.

Суд враховує, що за змістом наведених висновків Великої Палати Верховного Суду у контексті спірних правовідносин причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає у тому, що внаслідок протиправних дій податкового органу з блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних в ЄРПН контрагент позивача як покупець (отримувач послуг) в т р а т и в б и м о ж л и в і с т ь в к л ю ч и т и до складу податкового кредиту відповідну суму ПДВ, сплаченого за купівлю у продавця товару (отримання послуг).

Суд приймає до уваги, що ПП "Оріон" реалізувало своє право як платника податків у податкових відносинах і вчинило дії, спрямовані на відновлення майнового інтересу контрагента на одержання права на податковий кредит, а саме звернулось до адміністративного суду з позовом у справі №240/6664/23, за результатами вирішення якої податковий орган зареєструвало у ЄРПН податкову накладну датою її подання на реєстрацію (а.с.33). Виконання судового рішення в зазначеній справі мало наслідком реалізацію майнового інтересу ТОВ "СТ-Прозоро" на виникнення прав на податковий кредит, оскільки відповідно до абзацу 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Рішенням суду в адміністративній справі було вирішено питання про існування підстав для зобов`язання контролюючого органу зареєструвати податкову накладну, а його виконанням фактично усунуто єдину перешкоду, спричинену незаконним рішенням контролюючого органу, для реалізації ТОВ "СТ -Прозоро" майнового інтересу в одержанні права на податковий кредит з ПДВ. Про існування інших перешкод, спричинених незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, позивач не стверджує.

У зв`язку із цим немає підстав для висновку про існування причинно-наслідкового зв`язку між витратами, яких зазнав позивач, і протиправним рішенням контролюючого органу, адже позивач домігся усунення наслідків цього рішення.

Отже, позивачем не доведено, що збитки в розмірі 185 000,00грн, стягнуті з ПП "Оріон" (продавець) на користь ТОВ "СТ-Прозоро" (покупець) за рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/267/23, були необхідними витратами, які він мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу контрагента-покупця, що унеможливлює стягнення зазначеної суми з Державного бюджету України як збитків.

Подібні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №922/1523/23.

За таких обставин, суд дійшов висновку про не підтвердження матеріалами справи факту того, що саме внаслідок протиправних рішень Головного управління ДПС у Житомирській області позивачу завдано збитків у спірних правовідносинах.

Причинний зв`язок між протиправними рішеннями державного органу і збитками є обов`язковою умовою відповідальності та задоволення позовних вимог.

Відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Оскільки у цій справі позивачем не доведено, зокрема, причинно-наслідкового зв`язку між протиправними рішеннями Головного управління ДПС та витратами, які позивач поніс на відшкодування податкового кредиту свого контрагента, суд дійшов висновку про відсутність складу цивільного правопорушення як підстави для стягнення збитків.

Таким чином, доводи позивача про наявність повного складу цивільного правопорушення (трьох його складових у спорі про застосування деліктної відповідальності органу державної влади) спростовуються встановленими судом фактичними обставинами справи та зазначеними вище законодавчими приписами.

Суд вважає безпідставними посилання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, оскільки позов у справі №920/715/17 подано про стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої ГУНП в Сумській області у розмірі 1 687 773,47грн, збитків, понесених у зв`язку із втратою майна; стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої ГУНП в Сумській області в розмірі 2 664 726,54грн упущеної вигоди; стягнення з державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області в рахунок відшкодування шкоди, завданої ГУНП в Сумській області, в розмірі 10 351 730,35грн збитків, що складаються зі стягнутих з позивача на користь третьої особи за судовим рішенням штрафних санкцій і судового збору.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у справі №920/715/17 дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 10198 749,12грн збитків у зв`язку з недоведеністю наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями органів держави та збитками, які зазнав позивач у зв`язку з понесенням ним додаткових витрат.

Також, представник позивача посилається на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 19.03.2019 у справі №925/17/19.

Так, у наведеній постанові Верховним Судом розглядалися доводи, які полягали у тому, що виявлене порушення ДПІ призвело до неможливості включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та зменшення податкового зобов`язання на спірну суму, яка фактично є збитками юридичної особи, разом з тим у даній справі встановлено, що податковий орган зареєстрував у ЄРПН податкову накладну датою її подання на реєстрацію, що мало наслідком реалізації майнового інтересу ТОВ "СТ-Прозоро" (покупця) на виникнення права на податковий кредит.

Таким чином суд вважає, що наведені представником позивача висновки не підлягають застосуванню до правовідносин сторін у даній справі та не є релевантними з огляду на відмінність в обставинах справ.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому зазначено, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд зазначає, що решта долучених до справи доказів і доводів сторін ретельно досліджена і наведених вище висновків суду не спростовує.

Враховуючи викладене, у повній мірі дослідивши, згідно зі ст.76-79, 86 ГПК України, матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В силу вимог ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 02.08.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2-4 сторонам через "Електронний суд".