Ухвала

від 30.07.2024 по справі 911/1582/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"30" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1582/23

Суддя Заєць Д.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН» б/н від 15.07.2024 року (вх. №5425 від 15.07.2024) про роз`яснення судового рішення у справі №911/1582/23

за позовом Томашівської сільської ради, Київська обл., Фастівський р-н., с. Томашівки

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН», Київська обл., Фастівський р-н., с. Дорогинка

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання: Д. Бабяк

представники:

від позивача (стягувача) не з`явився

від відповідача (боржника) М. Хаврошин

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.08.2023 року у справі №911/1582/23 Позов Томашівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН» про стягнення заборгованості задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН» (08512, Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. Кірова, 6, код ЄДРПОУ 32981239) на користь Томашівської сільської ради (08510, Київська область, Фастівський район, с. Томашівка, вул. 30-річчя Перемоги, 9, код ЄДРПОУ 04359991) 177818 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 61 коп. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку та 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 21.12.2023 року у справі №911/1582/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан» на рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 року у справі №911/1582/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 у справі №911/1582/23 залишено без змін.

05.02.2024 року на примусове виконання рішення видано наказ.

Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2024 року у справі №911/1582/23 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 року і рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 року у справі №911/1582/23.

До суду від відповідача надійшла заява б/н від 15.07.2024 року (вх. №5425 від 15.07.2024) про роз`яснення судового рішення у справі №911/1582/23, згідно якої відповідач просить роз`яснити на який саме казначейський рахунок: рахунок № UA138999980334159812000010764, отримувач - ГУК уКиїв.обл/ Томашівська сіл/18010600, код отримувача 37955989, банк отримувача- Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 18010600, найменування податку (збору платежу)- Орендна плата з юридичних осіб, наявність відомчої ознаки - 00 Без деталізації за відомчою ознакою чи рахунок №UA678999980314010544000010764, отримувач - ГУК уКиїв.обл/ Томашівська сіл/24060300, код отримувача 37955989, банк отримувача- Казначейство України(ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування податку (збору платежу)- Інші надходження, наявність відомчої ознаки - 00 Без деталізації за відомчою ознакою підлягає стягненню сума заборгованості за договором оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року, в розмірі 177818 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 61 коп. згідно рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 у справі № 911/15821/23.

Ухвалою суду від 16.07.2024 року прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН» б/н від 15.07.2024 року (вх. №5425 від 15.07.2024) про роз`яснення судового рішення у справі №911/1582/23 до розгляду. Розгляд заяви призначено на 30.07.2024 року.

До суду від позивача (стягувача) через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 29.07.2024 року (вх. №8130/24 від 29.07.2024), в яких стягувач просить суд відмовити у роз`ясненні судового рішення та здійснювати розгляд вказаної заяви без участі його представника.

Представник боржника у судовому засіданні 30.07.2024 року просив суд роз`яснити рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2024 року у справі №911/1582/23 з наведених у заяві підстав.

Розглянувши у судовому засіданні 30.07.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН» б/н від 15.07.2024 року (вх. №5425 від 15.07.2024) про роз`яснення судового рішення у справі №911/1582/23, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

У своїй заяві боржник зазначає, що резолютивна частина рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 року у справі №911/1582/23 передбачає стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан» на користь Томашівської сільської ради 177818 (сто сімдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять) грн. 61 коп. заборгованості за Договором оренди земельної ділянки від 28.12.2009 р., об`єктом оренди за яким є земельна ділянка площею 1,9897 га (кадастровий номер 3224983300:02:003:0033), яка, на момент укладання вказаного договору оренди, перебувала в державній власності, а в подальшому перейшла в комунальну власність Томашівської сільської ради. Однак, Томашівська сільська рада в заяві про примусове виконання вказаного рішення, поданій до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), просить зарахувати стягнуті із боржника кошти на рахунок, відмінний від рахунку, визначеного саме для надходжень з орендної плати.

Заявник звертає увагу суду, що Томашівська сільська рада просить зарахувати суму заборгованості в розмірі 177818,61 грн. за договором оренди земельної ділянки, стягнуту з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіпан» згідно зазначеного рішення, на казначейський рахунок, який не призначений для надходжень орендної плати, що, за твердженнями заявника, має ознаки порушень бюджетного законодавства та створює передумови для нецільового і безконтрольного витрачання Томашівською сільською радою стягнутої суми, оскільки стягнута в такий спосіб сума не буде обліковуватись податковими органами, як платіж саме з орендної плати за земельні ділянки державної (комунальної) власності.

Зазначене, на думку заявника, свідчить про необхідність роз`яснення рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 року у справі №911/1582/23 в частині визначення рахунку, на який необхідно здійснювати стягнення з боржника заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року, з метою забезпечення неухильного дотримання вимог чинного законодавства України при виконанні такого судового рішення.

У наданих суду 29.07.2024 року додаткових поясненнях Томашівська сільська рада зазначила, що рішення суду викладено в ясній і зрозумілій формі, неоднозначності в розумінні його виконання не викликає і, як випливає зі змісту заяви, заявник просить суд визначити на який казначейський рахунок боржнику сплачувати суму заборгованості, стягнуту відповідним судовим рішенням, тобто зазначене ближче до роз`яснення порядку виконання судового рішення, аніж до роз`яснення рішення суду, однак суд в своєму рішенні не встановлював обставини, які стосувалися рахунку, на який необхідно здійснювати сплату орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 28.12.2009 року. Разом з цим, врахування податковим органом коштів, сплачених платником податків в рахунок сплати податкових зобов`язань, які адмініструються податковими органами, здійснюється відповідно до поданої таким платником податків податкової звітності.

Додатково, Томашівська сільська рада звертає увагу суду, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СІПАН» не було позбавлене можливості самостійно сплатити заборгованість на рахунок орендної плати з юридичних осіб, однак, ним цього зроблено не було, тому стягувач звернувся до Державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення, зазначивши як рахунок для перерахування стягнутих коштів доходний казначейський рахунок з кодом класифікації доходів бюджету Інші надходження.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 року у справі №816/1512/15 зазначено, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз`яснення рішення, є його незрозумілість.

Таким чином, у заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 року у справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.

Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13.07.2016 року у справі №21-6440іп15, від 12.07.2017 року у справі №802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 року у справі №138/815/17, від 16.07.2020 року у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 року у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 року у справі №620/1269/20.

Проаналізувавши заяву про роз`яснення судового рішення у взаємозв`язку з власним рішенням, суд доходить висновку, що доводи відповідача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цього рішення суду, а стосуються насамперед незгоди відповідача з процесом його виконання.

На цій підставі суд зауважує, що роз`яснення порядку та способу виконання рішення суду, шляхом використання механізму, визначеного статтею 245 ГПК України, не допускається.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20.02.2019 року у справі №814/907/16, від 01.09.2020 року у справі № 806/984/18.

Натомість, порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в господарських справах, зокрема, встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених учасниками виконавчого провадження з виконання рішення суду, можуть бути розглянуті судом у відповідності до розділу VI ГПК України.

З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення статті 245 ГПК України, суд наголошує на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз`яснення відповідного судового рішення: заява про роз`яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання; судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане; заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.

Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява №49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено незрозумілості та нечіткості резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 03.08.2023 року у справі №911/1582/23, а тому, заява про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягає.

Додатково суд звертає увагу боржника, що він не позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду, сплативши заборгованість на рахунок позивача, який він вважає належним.

Керуючись ст.ст. 234, 245 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СІПАН» б/н від 15.07.2024 року (вх. №5425 від 15.07.2024 року) про роз`яснення судового рішення у справі №911/1582/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 01.08.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць