Ухвала

від 02.08.2024 по справі 300/5182/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" серпня 2024 р.справа № 300/5182/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Івано-Франківськ» до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Футерко В.Л., в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Івано-Франківськ», звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000019/2 від 02.04.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403070/2024/000181.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.07.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

01.08.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення усіх обставин справи.

Дослідивши подане клопотання та матеріали справи, судом зазначається наступне.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Положеннями частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, зважаючи на обраний позивачем спосіб захисту, складність справи, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про можливість прийняття законного та обґрунтованого рішення без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Окрім того, суд зазначає, що у поданій заяві представник відповідача жодних доводів з приводу того, чому даний спір неможливо буде вирішити у порядку спрощеного позовного провадження, не навів, а тільки послався на п. 4 ч. 4 ст. 257 КАС України, згідно з яким за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у редакції станом на день звернення з цим позовом до суду).

Так, суд звертає увагу заявника на те, що статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2024 складає 3 028,00 грн.

Як наслідок, посилання у поданому клопотанні на п. 4 ч. 4 ст. 257 КАС України є безпідставним, оскільки п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 514 000,00 грн, в той час, як сам же заявник зазначив, в даному випадку ціна позову 1 239 147,64 грн.

Таким чином, в даному випадку норма КАС України, передбачена пунктом 4 ч. 4 ст. 257, є незастосовною.

У контексті з наведеним суд враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у світлі положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеп v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01).

Варто наголосити, що за приписами частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Тобто, жодне право учасника справи на висловлення своєї позиції не порушується, оскільки положення КАС України передбачають можливість викласти учасниками справи свою думку та надати відповідні докази шляхом надання відповіді на відзив, заперечень, відзиву, додаткових пояснень, доказів тощо.

Сторони і їх представники в однаковій мірі наділені усім обсягом прав, визначених КАС України, незалежно від того здійснюється судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом чи без виклику у судове засідання.

Відтак, суд жодним чином не позбавлений можливості дослідити будь-яку кількість доказів по справі, при цьому розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику у судове засідання жодним чином не позбавляє сторін і учасників справи надавати докази та висловлювати свою позицію чи спростовувати доводи опонентів шляхом подання письмових пояснень, доказів, заявленням відповідних клопотань тощо а також права висловлювати свої доводи та міркування щодо досліджуваних доказів або будь-яких інших питань, що можуть виникнути під час судового розгляду, та акцентувати увагу суду на окремих особливостях письмових й електронних доказів, які встановлюють обставини, котрі входять до предмету доказування. Розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без виклику жодним чином не свідчить про неможливість чи нездатність суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

З огляду на викладене, проаналізувавши адміністративний позов і його вимоги, долучені до нього матеріали (документи), беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту і значення справи для сторін, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, а тому клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін не підлягає задоволенню.

Водночас, суд зауважує, що частинами 1 і 2 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У випадку необхідності з`ясування відповідних обставин справи, заслуховування усних пояснень сторін, їх представників і учасників справи в судовому засіданні чи витребування додаткових доказів, суд вживатиме конкретних процесуальних заходів на підставі положень КАС України.

На підставі наведеного, керуючись статями 241-243, 248, 256, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства У країни, суд, -

У Х В А Л И В:

клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс Івано-Франківськ» до Тернопільської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя /підпис/Кафарський В.В.