Постанова
від 20.06.2024 по справі 361/5648/21
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року м. Київ

Справа № 361/5648/21

Провадження: № 22-ц/824/2674/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,

суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,

секретар Сакалош Б. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги адвоката Виноградова Миколи Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни, адвоката Кондратова Миколи Івановича в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол Олесі Гурамівни, державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача Сергія Вікторовича

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Дутчака І.М.,

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області в особі державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача Сергія Вікторовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак Олесі Гурамівни, ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни, ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлових будинків і земельних ділянок, визнання недійсним договору іпотеки, відшкодування моральної шкоди та припинення права власності,

в с т а н о в и в:

У червні 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області в особі державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача С. В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Є.А., ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , про скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсними договорів купівлі-продажу житлових будинків і земельних ділянок, визнання недійсним договору іпотеки, відшкодування моральної шкоди та припинення права власності.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначав, що 28 вересня 2002 року він на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Базир Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 3174, придбав у ОСОБА_6 і ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,1998 га, кадастровий номер 3210600000:00:064:0140, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

22 жовтня 2007 року Броварським міським відділом земельних ресурсів йому видано державний акт серії ЯД № 904057, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010433800820, за підписом начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_8 , на земельну ділянку площею 0,1998 га, кадастровий номер 3210600000:00:064:0140, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У період з 2005 по 2007 роки на цій земельній ділянці згідно із технічним паспортом від 01 квітня 2008 року він побудував домоволодіння, що складалося з двох житлових будинків, позначених літерами «А-2» і «Б-2», та двох гаражів, позначених літерами «Г» і «В».

Також позивач вказував на те, що на підставі заяви від 21 вересня 2009 року № 1499 ним у встановленому законом порядку було здійснено поділ земельної ділянки площею 0,1998 га, кадастровий номер 3210600000:00:064:0140, на дві земельні ділянки площею по 0,0999 га кожна, із кадастровими номерами 3210600000:00:063:1281 і 3210600000:00:063:1280, та отримано на ці земельні ділянки два державних акта на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 582007 та серії ЯЛ № 582006, підписані 06 квітня 2010 року начальником відділу Держкомзему у м. Броварах ОСОБА_8 та 12 квітня 2010 року керівником Броварської міської ради Сапожком І.В. (виконуючий обов`язки міського голови - секретар ради), які зареєстровані 19 квітня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

На підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області від 27 квітня 2010 року за № 199 йому оформлено право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складався з житлового будинку із мансардою - «А-2», загальною площею 302,0 кв. м, житловою площею 137,5кв. м; житлового будинку із мансардою - «Б-2», загальною площею 302,4 кв. м, житловою площею 138,1 кв. м, гаража - «В», площею 41,6кв. м; гаража - «Г», площею 42,0 кв. м, та огорожі - «N».

13 травня 2010 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за підписом виконуючого обов`язки міського голови - секретаря ради ОСОБА_9 йому видано свідоцтво серії САВ № 693237 про право власності на нерухоме майно на домоволодіння, яке складається з житлового будинку (рік побудови 2007) «А-2», площею 302,0 кв. м, житлового будинку (рік побудови 2007) «Б-2», площею 302,4кв. м, гаража «В», гаража «Г», огорожі «N».

13 травня 2010 року Комунальним підприємством Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» здійснено реєстрацію за ним права власності на вказане вище домоволодіння в електронному Реєстрі прав на нерухоме майно за номером 30412198, номер запису 6555 у книзі 93.

У травні 2021 року йому стало відомо, що право власності на належне йому зазначене нерухоме майно на підставі двох договорів купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та житлового будинку АДРЕСА_1 , укладених між ним і ОСОБА_2 , посвідчених 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., зареєстрованих у реєстрі за № 348 і № 349, перейшло до ОСОБА_2 , та на підставі двох договорів купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , і земельної ділянки, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладених між ним і ОСОБА_1 , посвідчених 11 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., зареєстрованих у реєстрі за № 2835 і № 2838, перейшло до ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що при вчиненні дій щодо державної реєстрації речових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 , державний реєстратор ОСОБА_10 та нотаріального посвідчення оспорюваних договорів приватні нотаріуси ОСОБА_11 і ОСОБА_12 порушили вимоги законодавства України, що призвело до незаконного відчуження його майна на підставі підроблених документів.

Також зазначав, що в його власності не було житлового будинку та гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки йому на праві власності належало домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та складалося з двох житлових будинків, двох гаражів та огорожі, що розташовані на двох земельних ділянках: кадастровий номер 3210600000:00:063:1281 та кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, площею 0,0999 га кожна, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Державний реєстратор ОСОБА_10 за умови дотримання вимог законодавства, а саме шляхом надсилання відповідних запитів при вчиненні реєстраційних дій - реєстрації права власності на житловий будинок та гараж, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , дізнався б, що такої адреси не існує та у рішенні виконавчого комітету Броварської міської ради від 27 квітня 2010 року № 199, яке невідомою особою, яка діяла як ОСОБА_3 , було надано для державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , вказано про оформлення йому (позивачу) права власності на житловий будинок «А-2» із мансардою, загальною площею 302,0 кв. м, житловою площею 137,5 кв. м, на житловий будинок «Б-2» із мансардою, загальною площею 302,4 кв. м, житловою площею 138,1 кв. м, із гаражем «В», площею 41,6 кв. м, із гаражем «Г», площею 42,0 кв. м, та огорожею «N», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, у даному рішенні державного реєстратора чітко зазначено про оформлення права власності на домоволодіння із двох житлових будинків за адресою: АДРЕСА_1 , та жодним чином не вказано про оформлення права власності на окремий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Всупереч вимогам законодавства державний реєстратор ОСОБА_10 здійснив реєстрацію права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_1 , без наявності документа про присвоєння такої адреси окремому будинку і гаражу із належного йому (позивачу) домоволодіння.

Позивач вважає, що приватні нотаріуси ОСОБА_11 і ОСОБА_12 при посвідченні оспорюваних договорів купівлі-продажу здійснили державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без доказів щодо наявності державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомості, зокрема, земельних ділянок та житлового будинку НОМЕР_10 за ОСОБА_3 , та без належного виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо надсилання запиту про надання інформації та відповідних документів, що, в свою чергу, призвело до подальшого незаконного відчуження належного йому нерухомого майна (домоволодіння).

Приватний нотаріус Буглак О.Г. не переконалася у відповідності адреси земельної ділянки та житлового будинку, враховуючи, що такі адреси є різними: будинок має номер НОМЕР_9, а земельна ділянка номер НОМЕР_2 , без жодних на те підстав та документального підтвердження зробила висновок про те, що житловий будинок за НОМЕР_9 знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 3210600000:00:063:1280.

Позивач вважає, що приватні нотаріуси умисно уникнули попередньої реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3 , щоб не здійснювати відповідні попередні запити до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, витребування інформації (довідок, засвідчених у встановленому законодавством порядку копій документів тощо), необхідної для такої реєстрації.

Для вчинення такої нотаріальної дії як посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, приватний нотаріус Буглак О.Г. використала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 611830 від 18 травня 2006 року, виданий відділом Держкомзему у м. Бровари на підставі договору купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року № 3174, а також витяг із ДЗК № НВ-3221951582021 від 19 лютого 2021 року, виготовленого на заяву ОСОБА_13 ще 19 грудня 2021 року, яка взагалі не є стороною договору та не була уповноваженим представником власника майна.

У порушення вимог законодавства приватний нотаріус Буглак О.Г. не здійснила відповідні запити на отримання витягу із ДЗК та інші відомості ДЗК шляхом безпосереднього доступу до таких відомостей чи в порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, а використала витяг, отриманий невідомою особою ОСОБА_13 , задовго до дати укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Також вказував на те, що приватні нотаріуси не врахували, що у витягах із ДЗК по відчуженим земельним ділянкам у розділі «Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої була здійснена державна реєстрація земельної ділянки» вказано «Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 21.01.2010 р.; ТОВ», а у розділі «Орган, який реєстрував земельну ділянку» - зазначено «відділ Держгеокадастру у м. Броварах Київської області», дата державної реєстрації земельної ділянки 03.06.2016 року.

Позивач вважає, що приватні нотаріуси за умови дотримання ними вимог законодавства, зокрема, отримання відповідних відомостей, здійснивши запити до відділу Держгеокадастру у м. Броварах Київської області, встановивши відповідність або невідповідність даних, які містяться у ДЗК, отримавши документи, які стали правовою підставою для державної реєстрації права власності на кожну земельну ділянку, дати реєстрації та органу, який здійснив таку реєстрацію, за наявності підстав повинні були спочатку зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельні ділянки або відмовити у цьому, а виявивши порушення, повідомити про це правоохоронні органи.

Також позивач зазначав, що для нотаріального посвідчення оспорюваних ним договорів купівлі-продажу невідомою особою, яка діяла як ОСОБА_3 , нотаріусам було надано підроблені документи: паспорт, заяву від імені його колишньої дружини ОСОБА_5 та державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 611830 та серії ЯЛ № 582007 від 18 травня 2006 року, які нібито були видані відділом Держкомзему у м. Бровари на підставі договору купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року № 3174.

Проте, відомості про ці державні акти як підставу для державної реєстрації земельних ділянок відсутні у розділі «Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки» витягів з державного земельного кадастру, які наявні в нотаріальних справах. У витягах вказані відомості лише про Технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок 21.01.2010 року, тобто, є посилання на документ із більш пізнішою датою, який приватні нотаріуси не взяли взагалі до уваги та не здійснили в порядку пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» запити до державних органів для з`ясування цієї інформації.

Крім того, у матеріалах нотаріальної справи відсутній документ, який підтверджує державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на житловий будинок НОМЕР_10 до 01 січня 2013 року. У матеріалах нотаріальної справи приватного нотаріуса Татаринцевої Є.А. із посвідчення договору від 30 квітня 2021 року купівлі-продажу будинку НОМЕР_10 , який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:063:1281, відсутній документ, що підтверджує державну реєстрацію права власності на цей будинок та гараж за ОСОБА_3 , а наявна інформаційна довідка № 255082229 від 30 квітня 2021 року, зроблена на запит приватного нотаріуса Татаринцевої Є.А. по житловому будинку АДРЕСА_1 , який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3210600000:00:063:1280, договори купівлі-продажу яких посвідчувала 11 травня 2021 року приватний нотаріус Буглак О.Г.

Позивач вважає, що у разі належного виконання приватним нотаріусом Буглак О.Г. та приватним нотаріусом Татаринцевою Є.А. вимог законодавства, зокрема, вимог пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», враховуючи, що реєстрація права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3 була відсутня у Державному реєстрі, приватні нотаріуси мали змогу отримати інформацію про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 611830 від 18 травня 2006 року та державний акт серії ЯЛ № 582007 від 18 травня 2006 року ніколи не видавалися відділом Держкомзему у м. Бровари, а він ще у 2009-2010 роках здійснив дії щодо поділу земельної ділянки площею 0,1998 га, кадастровий номер 3210600000:00:064:0140, у зв`язку з чим на його замовлення й була розроблена Технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 21.01.2010 року, відомості про яку внесені були до ДЗК; що договір купівлі-продажу від 28 вересня 2005 року за № 3174, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 щодо земельної ділянки площею 0,1998 га, кадастровий номер: 3210600000:00:064:0140, а не щодо земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, або земельної ділянки кадастровий номер 3210600000:00:063:1281; що 22 жовтня 2007 року Броварським міським відділом земельних ресурсів йому було видано державний акт на земельну ділянку серії ЯД № 904057, площею 0,1998 га, а у 2010 році Відділом Держкомзему у м. Броварах Київської області видано державні акти серії ЯЛ № 582006 та серії ЯЛ № 582007 у порядку поділу земельної ділянки площею 0,1998 га на дві рівні за площею земельні ділянки.

Щодо вимог про визнання недійсним договору іпотеки, укладеного 01 червня 2021 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , позивач посилався на те, що оскільки він як власник нерухомого майна грошових коштів у ОСОБА_4 не отримував, грошових зобов`язань перед ним не має та в іпотеку майно не передавав, а майно в іпотеку передане ОСОБА_1 , право власності на яке останнім набуто на підставі недійсних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, такий договір є недійсним. Вказував на те, що наявність обтяження на підставі оспорюваного договору іпотеки, порушує його права та законні інтереси як власника цього нерухомого майна.

Також позивач зазначав, що у зв`язку із вказаними обставинами, 14 червня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120211116130000660 внесені відомості про порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Враховуючи наведені обставини, оспорювані ним договори купівлі-продажу вказаного нерухомого майна та договір іпотеки на підставі статей 203, 213, 236, 317, 321, 658 ЦК України є недійсними, а право власності на це нерухоме майно, зареєстроване за відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у незаконному порядку, повинно бути припинене.

Крім того, позивач вважає, що своїми діями та бездіяльністю щодо неналежної перевірки документів державний реєстратор ОСОБА_10 , приватний нотаріус Буглак О.В. та приватний нотаріус Татаринцева Є.А. вчинили протиправні дії, виконуючи свої обов`язки та реалізовуючи свої повноваження, вони умисно порушили законодавство, між їхніми протиправними діями та незаконним відчуженням належного йому майна існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, чим ними йому завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов`язаних із протиправним відчуженням його майна, надходженням у його адресу погроз від ОСОБА_1 , необхідністю вчиняти додаткові фактичні та юридичні дії по захисту своїх прав, що потягло за собою зміну звичного способу життя. Моральну шкоду він оцінює в розмірі 120 000 грн., яку просив стягнути із державного реєстратора та приватних нотаріусів, по 40 000 грн. з кожного.

Враховуючи заяву про зміну предмета позову, позивач просив суд:

скасувати рішення державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області (далі - державний реєстратор) Стукача С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 57940898 від 29 квітня 2021 року;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., зареєстрований в реєстрі за № 348;

визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., зареєстрований в реєстрі за № 349;

визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 11 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2835;

визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 11 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2838;

визнати недійсним договір іпотеки, який укладений 01 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрований в реєстрі за № 623;

припинити право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 квітня 2021 року;

припинити право власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 30 квітня 2021 року;

припинити право власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 травня 2021 року;

припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 травня 2021 року;

припинити право власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстроване державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукачем С.В. (рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 57940898 від 29 квітня 2021 року на підставі свідоцтва про право власності серії САС № 836034 від 13 травня 2010 року та закрити Розділ державного реєстру прав та реєстраційну справу для об`єкта нерухомого майна № 2350019732106;

стягнути з державного реєстратора Стукача С.В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Є.А. на його користь завдану моральну шкоду в розмірі по 40 000,00 грн, з кожного.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача С.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 57940898 від 29 квітня 2021 року.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А., зареєстрований в реєстрі за № 349.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. зареєстрований в реєстрі за № 348.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 11 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2835.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідчений 11 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2838.

Визнано недійсним договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки, укладений 01 червня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорногуз О.В., зареєстрований в реєстрі за № 623.

Припинено право власності ОСОБА_2 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57968970 від 30 квітня 2021 року, номер запису про право власності 41793314.

Припинено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстроване 30 квітня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татаринцевою Є.А. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57968522 від 30 квітня 2021 року, номер запису про право власності 41793251.

Припинено право власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58057023 від 11 травня 2021 року, номер запису про право власності 41873608.

Припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстроване приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 58057642 від 11 травня 2021 року, номер запису про право власності 41874089.

Припинено право власності ОСОБА_3 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване державним реєстратором Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукачем С.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 57940898 від 29 квітня 2021 року, та закрити розділ державного реєстру прав та реєстраційну справу для об`єкта нерухомого майна за № 2350019732106.

Стягнуто з державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача С.В. на користь ОСОБА_3 40 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Є.А. на користь ОСОБА_3 40 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. на користь ОСОБА_3 40 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погодившись із таким рішенням суду, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Є.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., адвокат Виноградов М.Г. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , державний реєстратор Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукач С.В. подали апеляційні скарги.

Адвокат Виноградов М.Г. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, на обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що відповідачі вважають відповідальними за укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна приватних нотаріусів, які ці договори посвідчували та здійснювали перевірку наданих їм продавцем документів. Зазначив, що відповідачі в суді першої інстанції були допитані в якості свідків та надали суду детальні пояснення щодо обставин пошуку та придбання будинків та земельних ділянок, про обставини укладення та посвідчення договорів купівлі-продажу. Також, відповідачі вважають себе добросовісними набувачами, оскільки не знали та не могли знати, що вони придбали майно у особи, яка не мала права це майно відчужувати. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий спосіб захисту можливий лише шляхом подання віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які надають підстави витребувати в набувача це майно.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Татаринцева Є.А. не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу, на обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що позивач, звертаючись до суду із позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди, не обґрунтував належним чином її розмір та не зазначив якими діями приватного нотаріуса такої шкоди було завдано. Із наданих позивачем документів не вбачається будь-яких доказів звернення до лікаря чи інші письмові докази, які підтверджують глибину страждань, чи відповідних погіршень, тому заподіяння позивачеві моральної шкоди не доведено належними та допустимими доказами, на що суд першої інстанції не звернув належної уваги. Крім того, суд першої інстанції при стягненні витрат на правничу допомогу не врахував критерії розумності їхнього розмірі, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Державний реєстратор Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукач С.В., не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу, на обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що стягнута судом першої інстанції моральна шкода у розмірі 40 000,00 грн не відповідає засадам розумності та справедливості. Позивач, звертаючись до суду із позовом, не зазначив, чим саме державним реєстратором завдала йому моральної шкоди, зокрема, не надано розрахунку, тобто, не зрозуміло з чого виходив позивач, визначаючи такий розмір. Розмір витрат понесених на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн, стягнутих з державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача С.В., є значно завищеним, що призводить до збагачення позивача за рахунок відповідача.

Адвокат Кондратов М.І. в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, на обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства не постановив ухвалу про зміну предмету позовних вимог, тоді як судом вирішені позовні вимоги саме за уточненою позовною заявою. Справа розглянута без участі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., у матеріалах справи відсутні відомості щодо належного повідомлення останньої про дату, час та місце судового розгляду. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г. не може бути відповідачем у цій справі, оскільки не є стороною спірних правовідносин, а лише здійснювала нотаріальні дії, а саме посвідчувала оспорювані договори. Ці нотаріальні дії нею здійснені відповідно до вимог законодавства, для їх вчинення сторони договору надали їй усі необхідні документи, яких було достатньо для посвідчення договорів купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки. Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, вважає ці вимоги безпідставними, приватний нотаріус не завдавала моральної шкоди позивачу, протиправних дій не вчиняла, позивачем не надано доказів на підтвердження факту її протиправної поведінки та існування у позивача втрат немайнового характеру внаслідок моральних страждань, які він поніс, та їх співвідношення із розрахованим ним розміром відшкодування моральної шкоди.

У відзиві на апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г. адвокат Свида К.В. в інтересах ОСОБА_3 вважала її необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним. Зазначала, що позивач до закінчення підготовчого засідання подав заяву про зміну предмету позову,тому суд, виконуючи завдання підготовчого провадження, правомірно прийняв заяву до розгляду. Вказувала, що приватному нотаріусу Буглак-Куцевол О.Г. було достовірно відомо про розгляд справи судом та зміст заявлених вимог, а тому, твердження про те що вона не повідомлена про розгляд справи є необґрунтованим. Позивач вважає, що приватний нотаріус Буглак-Куцевол О.Г. допустила грубе порушення норм закону при посвідченні договорів та реєстрації права власності на майно, яке належить позивачу, та яким шахрайським шляхом заволоділи треті особи, тому вона має нести за це відповідальність.

У відзиві на апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Є.А., державного реєстратора Пірнівської сільської ради ОСОБА_10 адвокат Свида К.В. в інтересах ОСОБА_3 зазначила, що дії приватного нотаріуса, державного реєстратора, які виразились у неналежному виконані своїх безпосередніх обов`язків та порушені вимог чинного законодавства, призвели до того, що належне позивачу нерухоме майно було протиправно відчужено на користь третіх осіб. Зазначила, що з огляду на вимоги розумності та справедливості, характеру правопорушень, глибину фізичних ідушевних страждань та характеру шкоди, яка завдана позивачу, враховуючи позбавлення позивача тривалий час розпоряджатися своїм майном, суд першої інстанції правильно стягнув з відповідачів на користь позивача кошти на відшкодування моральної шкоди. Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката відповідає критеріям співмірності, передбачених статтею 137 ЦПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу адвоката Виноградова М.Г. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Свида К.В. в інтересах ОСОБА_3 зазначила, що суд першої інстанції правильно встановив, що у спірних правовідносинах спір виник не щодо витребування майна, а щодо визнання правочинів - договорів купівлі-продажу, які вчинені від імені ОСОБА_3 , недійсними з підстав відсутності волевиявлення власника майна на відчуження його майна та укладення договорів шляхом підроблення документів. Зазначила, що необхідно розмежовувати ситуації, коли майно було відчужене за недійсним договором від імені власника від випадків відчуження майна від свого імені іншою особою, яка не була власником такого майна. Відчуження майна за підробленим договором від імені власника є підставою для визнання такого договору недійсним згідно зі статтями 215, 216 ЦК України, тоді як відчуження майна іншою особою, яка не була власником такого майна, є підставою для витребування майна на підставі статті 388 ЦК України.

У відзиві на апеляційну скаргу державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача С.В., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Кондратов М.І. в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г. апеляційні скарги підтримав, з викладених у них підстав, вважав їх обґрунтованими та доведеними.

В судовому засіданні адвокат Виноградов М.Г. в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , адвокат Мостовенко Ю.І. в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Є.А., адвокат Кондратова М.І. в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., подані апеляційні скарги підтримали, з викладених у них підстав.

Адвокат Свида К.В. в інтересах ОСОБА_3 апеляційні скарги просила залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі ОСОБА_14 , який діє в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г.,серед іншого, посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, справу розглянуто судом за відсутності відповідача, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Тобто, підтвердженням належного повідомлення учасника справи особи, у разі відсутності офіційної електронної адреси, є її розписка про отримання судової повістки.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні дані про вручення судових повісток відповідачу, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г. з повідомленням про розгляд цивільної справи в судовому засіданні 05 грудня 2022 року. Отже, будь-яких даних про належне повідомлення відповідача приватногонотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. про розгляд справи матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відомостей про належне повідомлення відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак О.Г. про дату, час і місце судового засідання, за результатами проведення якого, було ухвалено судове рішення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2022 року у справі № 522/18010/18 «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

З огляду на наведене, та зважаючи, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г., не повідомленої належним чином про розгляд справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність обов`язкових підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол О.Г.

Як убачається з матеріалами справи та встановлено судом, 28 вересня 2002 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1998 га, кадастровий номер 3210600000:00:064:0140, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Базир Н.М., зареєстрований в реєстрі за № 3174 (т. 1 а. с. 26-29).

22 жовтня 2007 року Броварським міським відділом земельних ресурсів Кислицькому С.В. видано державний акт серії ЯД № 904057, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010433800820, підписаний начальником Броварського міськвідділу земельних ресурсів Шокун М.А. (т. 1 а. с. 30, 31).

У період 2005-2007 років ОСОБА_3 на вказаній земельній ділянці площею 0,1998 га, кадастровий номер 3210600000:00:064:0140, побудував домоволодіння, яке складалося з двох житлових будинків, позначених літерами «А-2» і «Б-2», двох гаражів, позначених літерами «В» і «Г», та огорожі «N», що підтверджується технічним паспортом, виготовленим на домоволодіння 01 серпня 2008 року Комунальним підприємством «Броварське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 5612 (т. 1 а. с. 41-44).

21 вересня 2009 року на підставі заяви ОСОБА_3 за № 1499 здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:064:0140, на дві земельні ділянки площею по 0,0999 га кожна, та розроблена відповідна технічна документація щодо поділу цієї земельної ділянки, відомості про яку внесені до ДЗК України.

У результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3210600000:00:064:0140, ОСОБА_3 видано два державних акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЛ № 582007 та серії ЯЛ № 582006, підписані 06 квітня 2010 року начальником відділу Держкомзему у м. Броварах Шокун М.А., а 12 квітня 2010 року підписані керівником Броварської міської ради Сапожком І.В., зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011096300470 і № 011096300471, цим земельним ділянкам, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно кадастрові номери 3210600000:00:063:1281 та 3210600000:00:063:1280 відповідно (т. 1 а. с. 32-35).

27 квітня 2010 року рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області за № 199 вирішено оформити ОСОБА_3 право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з житлового будинку «А-2» із мансардою, загальною площею 302,0 кв. м, житловою площею 137,5 кв. м, житлового будинку «Б-2» із мансардою, загальною площею 302,4 кв. м, житловою площею 138,1 кв. м, гаража «В», площею 41,6 кв. м, гаража «Г», площею 42,0 кв. м та огорожі «N» (т. 1 а. с. 36).

13 травня 2010 року виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області за підписом виконуючого обов`язки міського голови - секретаря ради Сапожка І.В. позивачу ОСОБА_3 видано свідоцтво серії САВ № 693237 про право власності на нерухоме майно - на домоволодіння, до складу якого входять: житловий будинок «А-2» (р. п. 2007), площею 302,0 кв. м, житловий будинок «Б-2» (р. п. 2007) площею 302,4кв. м, гараж «В», гараж «Г» та огорожа «N» (т. 1 а. с. 37).

Також 13 травня 2010 року Комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області «Броварське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_3 здійснено реєстрацію права власності на зазначене домоволодіння в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за номером 30412198, номер запису 6555 у книзі 93, що підтверджується витягом № 26108174 від 13 травня 2010 року (т. 1 а. с. 39).

29 квітня 2021 року державним реєстратором ОСОБА_10 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за № 57940898 про реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 номер запису про право власності 41768800, на підставі заяви № 45387737 від 29 квітня 2021 року ОСОБА_3 , свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 травня 2010 року на бланку САС № 836034, рішення органу місцевого самоврядування, виданого архівним відділом Броварської міської ради від 27 квітня 2010 року за № 199, технічного паспорта від 16 квітня 2021 року, виданого ПП «ЛЕКС СТАТУС» (т. 1 а. с. 192).

30 квітня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Татаринцевою Є.А., зареєстрований в реєстрі за № 348, на підставі якого за відповідачем ОСОБА_15 було зареєстровано право власності на цю земельну ділянку (т. 1 а. с. 91, 92).

30 квітня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_15 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_10, загальною площею 302,0 кв.м, житловою площею 137,5 кв. м , що розташований на земельній ділянці площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Татаринцевою Є.А., зареєстрований в реєстрі за № 349, на підставі якого за відповідачем ОСОБА_15 було зареєстроване право власності на даний житловий будинок.

11 травня 2021 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Буглак О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2838, на підставі якого за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на цю земельну ділянку (т. 1 а. с. 163).

11 травня 2021 року, між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу житлового будинку НОМЕР_9, загальною площею 302,4 кв. м, житловою площею 138,1 кв. м , що розташований на земельній ділянці площею 0,0999 га, кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Буглак О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2835, на підставі якого за відповідачем ОСОБА_1 було зареєстроване право власності на даний житловий будинок (т. 1 а. с. 134).

Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 , суд першої інтонації виходив із того, що позивач не підписував оспорювані ним договори купівлі-продажу житлових будинків та земельних ділянок, намірів укладати ці договори він не мав, волевиявлення на їх укладання не виявляв, жодних дій щодо їх укладання не вчиняв, хоча вказаний стороною у цих договорах, договори купівлі-продажу майна укладені на підставі недостовірних відомостей і підроблених документів, що були надані приватним нотаріусам іншою неповноважною особою, яка діяла як ОСОБА_3 , а приватні нотаріуси не здійснили відповідно до вимог законодавства дій для перевірки наданих документів при посвідченні оспорюваних ними договорів.

Враховуючи наведене, суд вважав, що існують правові підстави для визнання оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок та житлових будинків недійсними з моменту їх вчинення на підставі положень статей 16, 203, 215, 236, 317, 321, 658 ЦК України.

Суд встановив, що ОСОБА_3 завдано моральної шкоди саме з вини державного реєстратора ОСОБА_10 та приватних нотаріусів ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які своїми протиправними рішеннями і діями та невиконанням вимог законодавства України допустили незаконну державну реєстрацію права власності та нотаріальне посвідчення спірних договорів купівлі-продажу, що призвело до незаконного позбавлення ОСОБА_3 права власності на належне йому майна, що змусило його докладати значних зусиль та витрат для поновлення своїх порушених прав, а також вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя в аспекті захисту своїх порушених прав, тобто, все це завдало йому душевних страждань, а отже моральної шкоди, яку відповідачі зобов`язані відшкодувати позивачеві.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована нанабуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) вияв учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Так, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Тобто, слід відрізняти правочин як вольову дію суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів, від письмового тексту правочину як форми вчинення правочину та способу зовнішнього прояву та фіксації волевиявлення особи.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України).

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

Наявність же сама по собі на письмовому тексті правочину підпису, вчиненого замість учасника правочину іншою особою (фактично невстановленою особою, не уповноваженою учасником), не може підміняти належну фіксацію волевиявлення самого учасника правочину та створювати для нього права та обов`язки поза таким волевиявленням.

Відсутність вольової дії учасника правочину щодо вчинення правочину (відсутність доказів такого волевиявлення за умови заперечення учасника правочину) не можна ототожнювати з випадком, коли волевиявлення учасника правочину існувало, але не відповідало ознакам, наведеним у частині третійстатті 203 ЦК України:волевиявлення не було вільним чи не відповідало його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання правочину недійсним у силу припису частини першої статті 215ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил статей 229-233 ЦК України про правочини, вчинені з дефектом волі - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Отже, як у частині першій статті 215 ЦК України, так і в статтях 229-233 ЦК України йдеться про недійсність вчинених правочинів у випадках, коли існує волевиявлення учасника правочину, зафіксоване в належній формі (що підтверджується, зокрема, шляхом вчинення ним підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає волі цього учасника правочину.Тож внаслідок правочину учасники набувають права і обов`язки, що натомість не спричиняють для них правових наслідків.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Законодавець за загальним правилом, викладеним у статті 218 ЦК України, не передбачає наслідків у вигляді недійсності правочину у разі недотримання вимог щодо письмової форми правочину, встановлюючи водночас коло доказів, якими одна із сторін може заперечувати факт вчинення правочину або окремих його частин (письмові докази, засоби аудіо-, відеозапису, інші докази, крім свідчень свідків).

Натомість виконання правочину його учасниками може бути способом волевиявлення до вчинення правочину, відповідно дойого суттєвих умов, передбачених законодавством.

Відповідне регулювання міститься і в положеннях ЦК України про договір. У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким єдомовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(частина першастатті 638 ЦК України).

Разом з тим, укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Із наданих приватними нотаріусами Буглак-Куцевол О.Г. і ОСОБА_12 копій документів із справ щодо нотаріального посвідчення оспорюваних позивачем вказаних договорів купівлі-продажу вбачається, що нотаріусам для посвідчення зазначених договорів купівлі-продажу був наданий паспорт на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_4 , виданий Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 12 грудня 1996 року (т. 1 а. с. 105,106,139, 140).

Копія паспорта, за яким приватні нотаріуси ОСОБА_16 і ОСОБА_12 встановили особу ОСОБА_3 при посвідченні оспорюваних договорів купівлі-продажу земельних ділянок та житлових будинків, не відповідає паспорту позивача (т. 1 а. с. 17-24), оскільки в паспорті, що наданий приватним нотаріусам, міститься фотографія іншої особи, а не позивача, що видно в результаті візуально-порівняльного огляду.

Також у наданому позивачем паспорті вказано місце народження позивача ОСОБА_3 - місто Поліське Київської області, у той час як в копії паспорта, наданому приватним нотаріусам для посвідчення оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, зазначено місце його народження - смт Поліське Поліського району Київської області.

Крім того, в оригіналі паспорта позивача ОСОБА_3 містяться інші відмітки та штампи щодо укладення та розірвання ним шлюбів, реєстрації місця його проживання та зняття з місця проживання, а також наявна відмітка про видачу йому паспорта № 8090 громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 від 31 липня 2012 року, зареєстроване місце проживання позивача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , зареєстроване 18 червня 2009 року, а не 30 червня 2015 року, як у копіях паспорта, які містяться в нотаріальних справах із посвідчення зазначених договорів купівлі-продажу, наданих особою, яка підписувала від імені ОСОБА_3 спірні договори.

Також у матеріалах нотаріальних справ наявна копія довідки про присвоєння ОСОБА_3 ідентифікаційного номера НОМЕР_7 від 24 грудня 1996 року, видана ДПА у Ватутінському районі міста Києва, у якій вказано дату занесення до Державного реєстру фізичних осіб - 24 грудня 1996 року (т. 1 а. с. 69, 106).

Із наданої позивачем довідки № 18276 від 13 квітня 2000 року про присвоєння йому ідентифікаційного номера НОМЕР_7 , убачається, що дана довідка видана Броварською ДПА, дата занесення до Державного реєстру фізичнихосіб - 30 березня 2000 року (т. 1 а. с. 25).

У матеріалах нотаріальних справ з посвідчення спірних догорів купівлі-продажу наявна копія заяви ОСОБА_5 від 27 січня 2021 року, колишньої дружини ОСОБА_3 , про те, що спірне майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, належать позивачеві ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності, оскільки це майно набуте ним за його особисті кошти (т. 1 а. с. 142).

Із копії цієї заяви видно, що вона надрукована на бланку нотаріальних документів серії НМН № 786637, підписана від імені третьої особи ОСОБА_5 та посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тренчук Н.О., зареєстрована в реєстрі за № 78.

Згідно із інформаційною довідкою № 173132745 від 30 квітня 2021 року, сформованою приватним нотаріусом Татаринцевою Є.А., та інформаційною довідкою № 173358242 від 11 травня 2021 року, сформованої приватним нотаріусом Буглак О.Г., спеціальний бланк нотаріальних документів серії НМН № 786637 отриманий приватним нотаріусом Тренчук Н.О. та витрачений нею 27 січня 2021 року.

Із інформаційної довідки за вих. № 63/01-16 від 03 червня 2021 року, наданої приватним нотаріусом Тренчук Н.О. на заяву ОСОБА_5 від 03 червня 2021 року № 86/01-16, вбачається, що в реєстрі за № 78 зазначена нотаріальна дія від імені ОСОБА_5 не вчинялася (т. 1 а. с. 46).

На виконання ухвали суду від 05 липня 2021 року приватний нотаріус Тренчук Н.О. поінформувала суд про те, що 27 січня 2021 року на нотаріальному бланку НМН 78637 за реєстровим № 129 нею вчинялася нотаріальна дія: засвідчення справжності підпису на заяві до органів нотаріату України громадянки України ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_6 , про надання згоди чоловікові ОСОБА_18 на купівлю квартири у АДРЕСА_7 .

Копії документів вказаних осіб та копія заяви у нотаріуса Тренчук Н.О. не збереглися, оскільки така нотаріальна дія не передбачає їх зберігання.

Третя особа у справі ОСОБА_5 також поінформувала суд про те, що вказану заяву вона не підписувала та не видавала, дана заява є підробленою.

Допитані в суді першої інстанції як свідки відповідачі ОСОБА_15 та ОСОБА_1 вказали, що позивача ОСОБА_3 раніше вони не бачили, договори купівлі-продажу земельних ділянок і житлових будинків з ним не укладали та не підписували, грошові кошти за придбане майно йому не передавали, з ними спілкувалася та була присутня при укладанні договорів інша особа, ніж та особа, яка пред`явила до них цей позов та присутня в судовому засіданні. Особа, яка була присутня при укладенні оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна представлялася ОСОБА_3 , надавала свій паспорт та отримувала від них грошові кошти, а позивача ОСОБА_3 , який присутній у судовому засіданні, раніше вони ніколи не бачили, грошей йому вони не передавали, договори з ним вони не укладали. Відповідачі стверджували, що наразі відсутній будь-який зв`язок із тією особою, яка їм продавала спірні об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, за встановленими у справі обставинами, оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна позивач ОСОБА_3 не підписував та, відповідно, волевиявлення щодо цих правочинів не було, істотних умов цих договорів він, позивач, не погоджував.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Також позов не може містити вимогу, у якій йдеться про предмет спору, що відсутній (не існує); реституція ж як спосіб захисту, застосовується для повернення виконаного за правочином, а не в тому разі, коли жодного виконання не відбувалося (саме це і стверджується позивачем і достеменно встановлено судом).

У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Порушенням права у такому випадку є не саме по собі існування письмового тексту правочину, волевиявлення позивача щодо якого не було, а вчинення конкретних дій, які порушують право позивача.

Протилежне тлумачення означало б, що суд надає документу, підробку якого встановлено належним чином, статус дійсного, визнає настання відповідних правових наслідків за відсутності як волевиявлення, так і інших законних підстав для цього та покладає на особу нічим не обґрунтований обов`язок застосувати для уникнення настання правових наслідків за підробленим документом ті самі способи захисту, що й в умовах, коли правочин дійсно вчинено, а його правомірність презюмується.

Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц (провадження № 14-79цс21).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги про визнання недійсними оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а також похідні від них позовні вимоги про визнання недійним договору іпотеки, а також припинення права власності відповідачів на спірне нерухоме майно, не підлягають задоволенню, оскільки зазначені вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача.

Визначаючи ефективний спосіб захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах, колегія суддів враховує таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) сформульовано висновок про те, що можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Перелік підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третя статті 388 ЦК України). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Судове рішення про задоволення позовної вимоги про витребування від відповідача нерухомого майна є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зазначила, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, з якою позивач не перебуває у договірних відносинах, тоді правомірному та ефективному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи нерухомого майна. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не вимагається, оскільки це не є ефективним і правомірним способом захисту права власника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21) вказано, що: «За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту».

Враховуючи те, що у право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншими особами - відповідачами у справі, з якими позивач не перебуває у договірних відносинах, тому колегія суддів вважає, що правомірним та ефективним способом захисту прав позивача є вимога про витребування від цих осіб нерухомого майна відповідно до положень статей 387, 388 ЦК України.

Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Звертаючись до суду, позивач зазначав, що своїми діями та бездіяльністю щодо неналежної перевірки документів державний реєстратор Стукач С.В., приватний нотаріус Буглак О.Г. та приватний нотаріус Татаринцева Є.А. вчинили протиправні дії, виконуючи свої обов`язки та реалізовуючи свої повноваження, вони умисно порушили законодавство, між їхніми протиправними діями та незаконним відчуженням належного йому майна існує прямий причинно-наслідковий зв`язок, чим завдали позивачу моральної шкоди.

Правовідносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав тощо регулює Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 та Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав; 6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

9-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Державній реєстрації відповідно до частини четвертої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з частиною другою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі, зокрема, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень встановлено частиною першою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частина четверта цієї ж статті регламентує, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

З матеріалів справ убачається, що 29 квітня 2021 року до державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача С.В.звернувся ОСОБА_3 із заявою № 45387737 про державну реєстрацію права власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди за адресою: АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3210600000:00:063:1280 (т. 1 а. с. 135).

Державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 проведено державним реєстратором на підставі таких документів: заяви № 45387737 від 29 квітня 2021 року (1), свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13 травня 2010 року на бланку САС № 836034 (2), рішення органу місцевого самоврядування, виданого архівним відділом Броварської міської ради від 27 квітня 2010 року за № 199 (3), технічного паспорта від 16 квітня 2021 року, виданого ПП «ЛЕКС СТАТУС» (4), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. с. 192).

Наведені обставини свідчать про те, що державному реєстратору Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_10 було подано всі, передбачені законом, документи для належної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на спірний житловий будинок.

Доказів того, що державному реєстратору ОСОБА_10 були відомі усі обставини підроблення документів, достатніх для відмови у здійснені реєстрації прав та їх обтяжень, матеріали справи не містять. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник.

Висновок місцевого суду про те, що державний реєстратор ОСОБА_10 під час проведення державної реєстрації права власності за позивачем на спірний будинок не запитував від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію, є помилковими, оскільки за змістом пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» такий запит державний реєстратор здійснює у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Враховуючи те, що заявником було надано всі необхідні документи для проведення реєстрації, що свідчить про те, що у державного реєстратора був доступ до відповідних носіїв інформації, тому у такому разі здійснення запиту не є обов`язковим.

Таким чином, судом не встановлено неправомірності дій державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача С.В. під час проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 на спірний житловий будинок, тому відсутні правові підстави для покладення на державного реєстратора обов`язку з відшкодування позивачу моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про нотаріат» договори про відчуження та заставу майна, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України «Про іпотеку», посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Із наданих приватним нотаріусом Татаринцевою Є.А. копій матеріалів нотаріальної справи вбачається, що під час укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу житлового будинку від 30 квітня 2021 року на підтвердження права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , приватному нотаріусу надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13 травня 2010 року серії САС № 836018 , видане Виконкомом Броварської міської ради (т. 1 а. с. 72), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію 29 квітня 2021 року за ОСОБА_3 права власності на вказаний житловий будинок (т. 1 а. с. 83, 84).

Також, під час укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 квітня 2021 року на підтвердження права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:00:063:1281, приватному нотаріусу надано державний акт на право власності на земельну ділянку від 18 травня 2006 року серії ЯЛ № 582007 (т. 1 а. с. 108), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а. с. 109-111).

Із наданих приватним нотаріусом Буглак О.Г. копій матеріалів нотаріальної справи вбачається, що під час укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 травня 2021 року на підтвердження права власності ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , приватному нотаріусу надано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13 травня 2010 року серії САС № 836018 , виданим Виконкомом Броварської міської ради (т. 1 а. с. 147), витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію 29 квітня 2021 року за ОСОБА_3 права власності на вказаний житловий будинок (т. 1 а. с. 148).

Також, під час укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 травня 2021 року на підтвердження права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку загальною площею 0,0999 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210600000:00:063:1280, приватному нотаріусу надано державний акт на право власності на земельну ділянку від 18 травня 2006 року серії ЯЕ № 611830 (т. 1 а. с. 174), витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а. с. 175-179).

Наведені обставини свідчать про те, що під час нотаріального посвідчення оспорюваних договорів купівлі-продажу приватним нотаріусам Татаринцевій Є.А. та ОСОБА_11 було подано документи,які підтверджували право власності позивача на спірне нерухоме майно.

Доказів того, що приватним нотаріусам Татаринцевій Є.А. та ОСОБА_11 були відомі усі обставини підроблення документів, достатніх для відмови у посвідченні оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, матеріали справи не містять. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для вчинення відповідних дій, несе заявник.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється, зокрема, за паспортом громадянина України.

За змістом частини третьої статті 47 Закону України «Про нотаріат» не приймаються для вчинення нотаріальних дій документи, що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, текст яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також написані олівцем.

Статтею 27 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Колегія суддів враховує, що приватні нотаріуси Татаринцева Є.А. та ОСОБА_11 були позбавленні можливості встановити факт підроблення паспорту на ім`я ОСОБА_3 , серії НОМЕР_4 , виданого Ватутінським РУ ГУ МВС України в місті Києві 12 грудня 1996 року, оскільки у приватних нотаріусах був відсутній оригінал паспорту позивачу та вони не могли встановити невідповідність наданого паспорта шляхом візуального огляду.

За таких підстав, судом не встановлено неправомірності дій приватних нотаріусів Татаринцевої Є.А. та ОСОБА_11 під час посвідчення оспорюваних договорів купівлі-продажу нерухомого майна, тому відсутні правові підстави для покладення на приватних нотаріусів обов`язку з відшкодування позивачу моральної шкоди.

Суд першої інстанції не наведене належної уваги не звернув, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків про наявність правових підстав для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, тому відсутні правові підстави для стягнення із відповідачів на користь позивача понесених в суді першої інстанції судових витрат, у тому числі і на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги адвоката Виноградова Миколи Георгійовича в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаринцевої Євгенії Анатоліївни, адвоката Кондратова Миколи Івановича в інтересах приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буглак-Куцевол Олесі Гурамівни, державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Стукача Сергія Вікторовича задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 05 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 31 липня 2024 року.

Головуючий Т. О. Невідома

Судді С. М. Верланов

В. А. Нежура

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення20.06.2024
Оприлюднено06.08.2024
Номер документу120786809
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Судовий реєстр по справі —361/5648/21

Ухвала від 28.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 10.10.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Ухвала від 04.09.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Невідома Тетяна Олексіївна

Ухвала від 10.09.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Крат Василь Іванович

Постанова від 20.06.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Невідома Тетяна Олексіївна

Ухвала від 22.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Невідома Тетяна Олексіївна

Ухвала від 12.07.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Невідома Тетяна Олексіївна

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Болотов Євген Володимирович

Ухвала від 23.05.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Невідома Тетяна Олексіївна

Ухвала від 08.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Білич Ірина Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні