Постанова

від 15.07.2024 по справі 731/671/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 липня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 731/671/23

Головуючий у першій інстанції - Савенко А. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/448/24

Суд у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» (до перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙ-АВТО»),

відповідач: ОСОБА_1 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 ,

на рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року; час і дата складання повного його тексту: 21.12.2023, місце ухвалення: смт Варва,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙ-АВТО» (далі за текстом - ТОВ «МАЙ-АВТО») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього заборгованість за договором фінансового лізингу у сумі 338868 грн 00 коп. і повернути йому автомобіль «Mercedes Benz S500», 2009 року випуску, державний реєстраційний № НОМЕР_1 , вилучивши його у ОСОБА_1 , а також відшкодувати судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 13.10.2021 ТОВ «МАЙ-АВТО» й ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу № 31. На його виконання позивач придбав та передав у фінансовий лізинг відповідачеві вищевказаний автомобіль (об`єкт лізингу). ОСОБА_1 оплатив авансовий платіж та сплачував лізингові платежі своєчасно й у повному обсязі, але з лютого 2022 р. він припинив їх сплачувати, продовжуючи незаконно експлуатувати об`єкт лізингу на безоплатній основі. У зв`язку з порушенням відповідачем умов укладеного сторонами договору, ТОВ «МАЙ-АВТО» 31.07.2023 направило йому повідомлення про відмову від цього договору за № 4, яке останній отримав 10.08.2023. Договір, про який йдеться, розірвано 08.08.2023 відповідно до п. 11.6 загальних умов укладеного ними договору фінансового лізингу, за яким договір вважається розірваним (припиненим) на 7 робочий день з дня надіслання повідомлення на зазначену в ньому поштову адресу. Ні в триденний строк після розірвання договору, ні на дату подання позовної заяви спірний автомобіль позивач не повернув.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Ухвалюючи його, суд виходив з того, що вимоги ТОВ « МАЙ - АВТО» доведено належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову. Вимоги скарги зводяться до такого:

- суд І інстанції розглянув справу за відсутності відповідача та його представника, не з`ясувавши всіх обставин, що мають значення для справи, та причин їх неявки в судове засідання, чим порушено право відповідача на справедливий розгляд;

- ОСОБА_1 не мав можливості заявити про настання форс - мажорних обставин, які унеможливлювали виконання ним взятих зобов`язань за договором фінансового лізингу.

У судовому засіданні представник ТОВ «Драйв Лізинг» - директор Рубан О.В. (у режимі відеоконференції) просив апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.

У справі встановлено таке.

13.10.2021 ТОВ «МАЙ-АВТО» (лізингодавець) і ОСОБА_1 (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу № 31, що складається з загальних умов договору фінансового лізингу, які затверджено наказом директора ТОВ «МАЙ-АВТО» № 3-П від 16.02.2022 у редакції від 17.02.2022 (їх копія на арк. 7-15), та додатку № 2 до цих умов (арк. 16-17). Згідно з згаданими загальними умовами договору:

- лізингоодержувач самостійно на свій власний розсуд та ризик обирає вживаний автомобіль (об`єкт лізингу), номер кузова, найменування, марку, модель, рік випуску, та інші характеристики й необхідні властивості якого визначаються лізингоодержувачем особисто. Лізингоодержувач самостійно дізнається суттєві для нього якості вживаного автомобіля, його комплектацію, історію використання, ціну та інші характеристики у власника (або представника власника) об`єкта лізингу. Відповідальність за ризики, пов`язані з вибором об`єкта лізингу, продавця, вартістю об`єкта лізингу, невиконання або неналежне виконання продавцем своїх зобов`язань за договором купівлі продажу/поставки/комісії об`єкта лізингу, ризики, пов`язані з оспорюванням (невизнанням) права власності на об`єкт лізингу, з будь-якими збитками, втратами, упущеною вигодою, технічним станом, несправністю невідповідністю об`єкта лізингу цілям його використання, несе лізингоодержувач самостійно (п. 1.1);

- лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування обраний та замовлений лізингоодержувачем вживаний автомобіль, номер кузова, найменування, марка модель, рік випуску, ціна, строк лізингу, лізингові платежі та інші суттєві умови користування якого зазначаються у договорі, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові й інші платежі відповідно до умов договору, а в кінці строку дії договору має право придбати об`єкт лізингу у власність за викупною вартістю, визначеною у договорі (п. 1.2);

- лізингоодержувачу надається право користуватися об`єктом лізингу на строк, вказаний у договорі. Строк лізингу починається з дати підписання сторонами акта прийому-передачі об`єкта лізингу, але він в будь-якому разі не може бути менше одного року (п. 1.3);

- всі платежі за користування об`єктом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати в гривні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до графіка внесення лізингових платежів. Лізингоодержувач зобов`язаний оплачувати лізингові платежі незалежно від виставляння та отримання рахунків лізингодавця. Лізингові платежі включають платежі на погашення (компенсацію) вартості об`єкта лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг об`єкт лізингу та інші платежі. передбачені договором (п. 2.1);

- перший лізинговий платіж включає: авансовий платіж, що є частиною компенсації вартості об`єкта лізингу та може включати податок на додану вартість; адміністративний платіж/винагорода лізингодавця (у разі його наявності), що є платою за організаційні заходи, пов`язані з підготовкою та укладенням договору фінансового лізингу. Після прийому-передачі об`єкта лізингу за актом у тимчасове володіння та користування лізингоодержувачем авансовий платіж та адміністративний платіж зараховуються сторонами як лізингові платежі та не підлягають поверненню (п. 2.2);

- приймання лізингоодержувачем об`єкта лізингу в лізинг оформлюється підписанням сторонами акта приймання-передачі об`єкта лізингу. Якщо у акті прийому-передачі немає заперечень з боку лізингоодержувача, об`єкт лізингу вважається таким, що був прийнятим лізингоодержувачем у належному стані та у відповідності до вимог останнього (п. 3.4);

- протягом всього строку дії договору об`єкт лізингу є власністю лізингодавця (п. 8.1);

- лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір (відмовитися від договору) та вилучити об`єкт лізингу: коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю) та/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить більше 60 днів з дня настання строку платежу (пп. 11.4, 11.4.1);

- при настанні будь-якої обставини, передбаченої пп. 11.4.1-11.4.6, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоодержувача цінний лист з описом вкладення або вручає нарочно повідомлення про відмову від договору (його розірвання) із зазначенням дати розірвання договору та дати і місця повернення об`єкта лізингу лізингодавцю. Лізингоодержувач зобов`язаний за свій кошт протягом строку, передбаченого у повідомленні, повернути об`єкт лізингу за адресою, визнаною у повідомленні. Повернення/вилучення об`єкта лізингу оформляється підписанням сторонами акта повернення об`єкта лізингу або підписанням акта вилучення об`єкта лізингу комісією у складі уповноважених осіб лізингодавця, в якому зазначаються фактичні показники пробігу об`єкта лізингу та всі дефекти (п. 11.6);

- датою розірвання договору фінансового лізингу є дата, вказана у відповідному повідомленні про відмову від договору (п. 11.8).

Відповідно до копії вищеназваного додатку № 2 до укладеного сторонами договору фінансового лізингу, складовою якого є також і графік платежів № 31 від 13.10.2021, цей додаток є індивідуальною частиною укладеного сторонами договору, яким передбачено таке:

- предмет лізингу - автомобіль «Mercedes Benz S500», 2009 року випуску, шасі № НОМЕР_2 , пробіг - 230682 км, об`єм двигуна - 5461 см3, ціна - 594650 грн 00 коп.;

- лізингова пропозиція: 178395 грн 00 коп. - аванс; 17840 грн 00 коп. - одноразова комісія; 18826 грн 00 коп. - щомісячний платіж, до якого включено страхування КАСКО, ОСАГО, та відповідно до графіка платежів - відшкодування вартості авто у сумі 594650 грн 00 коп., комісія лізингодавця - 505233 грн 00 коп., а разом - 1099853 грн 00 коп. Перший лізинговий платіж - 13.10.2021, що складається з авансу та одноразової комісії в загальній сумі 196235 грн 00 коп.; за період з листопада 2021 р. по липень 2023 р. викупна вартість авто - 100037 грн 00 коп., і комісія лізингодавця 295309 грн 00 коп.;

- строк дії договору - 48 місяців;

Згідно з наданими ТОВ «Драйв Лізинг» копіями квитанцій, ОСОБА_2 сплатив за укладеним ними договором фінансового лізингу: по квитанції за № 70982243.1 від 13.10.2021 - 178395 грн 00 коп. авансового платежу; по квитанції за № @2PL948566 від 13.10.2021 - 17840 грн 00 коп. винагороди лізингодавця; по квитанції за № 283283305.1 від 25.11.2021 - 18826 грн 00 коп.; по квитанції за № ІВ88102238 від 24.12.2021 - 18826 грн 00 коп.; по квитанції за № @2PL232760 від 07.02.2022 - 18826 грн 00 коп. (арк. 139-141).

Починаючи з лютого 2022 р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати лізингових платежів за укладеним ними договором фінансового лізингу № 31 від 13.10.2021, що підтверджується наведеними нижче доказами. Так:

- повідомленням № 4 від 31.07.2023 ТОВ «МАЙ-АВТО» попередило ОСОБА_1 про відмову від договору та у зв`язку з цим про обов`язок останнього повернути предмет лізингу (його копія на арк. 18). Це повідомлення отримане ОСОБА_1 09.08.2023, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про його вручення (арк. 19);

- згідно з довідкою позивача № 13 від 08.09.2023, станом на цю дату ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «МАЙ-АВТО» за договором фінансового лізингу № 31 від 13.10.2021 у загальному розмірі 338868 грн 00 коп. (арк. 22). Таке ж вбачається і з детального розрахунку цієї заборгованості, виконаного позивачем, від 12.06.2024 без номера (арк. 138).

Комісією у складі: директора ТОВ «МАЙ-АВТО» Рубана О.В., менеджера з економічної безпеки ОСОБА_3 та головного бухгалтера ОСОБА_4 складено акт від 11.08.2023, за яким станом на цю дату об`єкт лізингу - автомобіль «Mercedes Benz S500», 2009 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , лізингодавцю добровільно не повернуто (його копія на арк. 23).

ТОВ «МАЙ-АВТО» змінило назву на ТОВ «Драйв Лізинг», що учасниками справи не заперечується і підтверджено копією статуту Товариства (арк. 131).

Аналізуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, та обставини справи, суд доходить такого.

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні регулюються Законом України «Про фінансовий лізинг». Згідно з нормами права цього Закону:

- до складу лізингових платежів включаються: сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу, винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу, інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором (пп. 1-3 ч. 2 ст. 16);

- після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу у разі, якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів (п. 1 ч. 4 ст. 17);

- лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом (ч. 7 ст. 17).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/10191/17 зазначено, що договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем - лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж (абз. 3 п. 6.6.4).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

За приписами ч. ч. 2, 4 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням, до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наслідком розірвання договору є відсутність у лізингодавця обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати. Умови договорів щодо зобов`язання лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі в повному обсязі до моменту розірвання договору, на які посилається відповідач, не впливають на те, що у разі розірвання договору лізингу не підлягає стягненню невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об`єкта лізингу (постанова Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 911/3483/16).

Крім того, в силу преамбули і ст. 1 ч. 1 пп. 1, 3, 22 та ст. 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів», дія цього Закону поширюється на спірні правовідносини.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

У викладеному в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013 висновку зазначається, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору; особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності (абзац 3 п. 3.2).

Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплата предмету купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов`язувався передати лізингоодержувачу у власність (постанова Верховного Суду від 15.01.2021 року у справі № 904/2357/20).

Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц зазначено, що аванс не має забезпечувальної функції. Якщо основний договір не укладено з ініціативи будь-якої зі сторін, то аванс повертається його власникові.

З наведених у попередніх 13 абзацах обставин і приписів правових норм випливає таке:

Оскільки відшкодування позивачу частково оплаченої вартості предмета лізингу відповідачем не сталося в добровільному порядку в момент розірвання укладеного сторонами договору, то відповідач набув право на її повернення і на несплату її як складову лізингових платежів з лютого 2022 р. (з моменту припинення ОСОБА_1 сплати зазначених в договорі лізингових платежів) по липень 2023 р. (до часу розірвання договору), тобто в загальній сумі 248846 грн 00 коп. Оскільки відповідачем сплачено позивачеві авансовий платіж в сумі 178395 грн 00 коп. та в період 25.11.2021 по 25.01.2022 - 10015 грн 00 коп. викупної вартості предмета лізингу, то у зв`язку з вилученням у відповідача предмета лізингу з нього на користь позивача необхідно стягти заборгованість за вищевказаним договором фінансового лізингу в сумі 60436 грн 00 коп. - за мінусом сплаченого відповідачем позивачеві авансу й купівельної вартості предмета лізингу (248846 грн 00 коп. - 178395 грн 00 коп. - 10015 грн 00 коп. = 60436 грн 00 коп.).

Отож довід апеляційної скарги про те, що місцевим судом не з`ясовано всіх обставин справи, що мають значення для її вирішення, частково підтвердився у ході її розгляду. Всі інші доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що суперечать встановленим і описаним вище обставинам справи та визначеним відповідно до них правовідносинам. Окремо суд вважає за необхідне зазначити таке:

- місцевий суд своєчасно сповістив відповідача та його представника про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується документально - відповідними розписками (арк. 79, 80);

- посилання відповідача на настання настання форс - мажорних обставин не є доведеним.

Рішення в частині зобов`язання відповідача повернути позивачеві автомобіль «Mercedes Benz S500», 2009 року випуску, є законним і належно обґрунтованим; доводи апеляційної скарги в цій його частині не спростовують.

З наведеного випливає, що у справі, яка переглядається, рішення суду І інстанції підлягає зміні в частині визначеного в ньому розміру стягнення заборгованості за договором шляхом приведення його у відповідність до вищевикладеного; в іншій частині воно є законним.

В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову та апеляційної скарги, належить перерозподілити судові витрати й стягти пропорційно до задоволеної та відхиленої частини позову відповідно:

- з ОСОБА_1 на користь держави 2058 (дві тисячі п`ятдесят вісім) грн 72 коп. судового збору (14002 грн 77 коп. - судовий збір, який мав сплатити позивач за подання позову до суду І інстанції, виходячи з такого: ціна позову складається з 338868 грн 00 коп. (розмір заборгованості по лізингових платежах) + 594650 грн 00 коп. (вартість об`єкта лізингу) = 933518 грн 00 коп. х 1,5% = 14002 грн 77 коп. Так як позивач сплатив судовий збір в сумі 7767 грн 02 коп., то відповідно 14002 грн 77 коп. х 70,17% (розмір задоволених позовних вимог) = 9825 грн 74 коп. (розмір судового збору, що мав бути відшкодований позивачеві у разі повного справляння суми судового збору з позовної заяви) - 7767 грн 02 коп. (фактично сплачена сума судового збору за пред`явлення позову, що відшкодовується відповідачем позивачеві) = 2058 грн 72 коп. (недоплачена до бюджету сума судового збору);

- з ТОВ « Драйв Лізинг» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору у розмірі 6265 грн 54 коп. (21004 грн 16 коп. - загальний розмір витрат останнього по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги) х 29,83% (розмір задоволених із заявлених до нього вимог) = 6265 грн 54 коп. (документи про їх сплату на арк. 88,100).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 374, 376 ч. 4, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року в частині визначеного у ньому розміру стягнення заборгованості за договором змінити; позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» 60436 (шістдесят тисяч чотириста тридцять шість) грн 00 коп. заборгованості за договором.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягти з ОСОБА_1 на користь держави 2058 (дві тисячі п`ятдесят вісім) грн 72 коп. судового збору.

Стягти з Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» на користь ОСОБА_1 6265 (шість тисяч двісті шістдесят п`ять) грн 54 коп. на відшкодування судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови.

Ідентифікаційні дані учасників справи наведено у рішенні суду І інстанції.

Головуючий: Судді: