Ухвала

від 30.09.2024 по справі 731/671/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 731/671/23

провадження № 61-12048ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,

Червинської М. Є.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» (яке перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та вилучення об`єкту лізингу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» (яке перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг») (далі - ТОВ «Драйв Лізинг») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 338 868,00 грн та вилучення об`єкту лізингу.

Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року позовні вимоги ТОВ «Драйв Лізинг» задоволено.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Драйв Лізинг» за Договором фінансового лізингу від 13 жовтня 2021 року № 31 заборгованість у розмірі 338 868,00 грн.

Витребувано із володіння ОСОБА_1 на користь власника ТОВ «Драйв Лізинг» транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes Benz S500», 2009 року випуску, шасі № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2024 року рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 грудня 2023 року в частині визначеного у ньому розмірі стягнення заборгованості за договором змінено, позов ТОВ «Драйв Лізинг» задоволено частково.

Стягнено з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Драйв Лізинг» 60 436,00 грн заборгованості за договором фінансового лізингу від 13 жовтня 2021 року

№ 31.

У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ТОВ «Драйв Лізинг» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2024 року.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України.

Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).

Предметом касаційного оскарження є судове рішення у справі за позовом

про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу у розмірі 338 868,00 грн та вилучення об`єкту лізингу.

Враховуючи викладене, ціна позову в цій справі становить суму, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

Крім того, предметом позову є вказані вимоги немайнового характеру про вилучення об`єкту лізингу.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя;

2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду;

4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Справа № 731/671/23 в частині вимог немайнового характеру є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Зазначена справа не підлягає касаційному оскарженню відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Зазначення у постанові Чернігівського апеляційного суду від 15 липня

2024 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ціна позову в цій справі не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справа є незначної складності.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Верховний Суд враховує Рекомендації № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Драйв Лізинг» подалокасаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 176 ЦПК України, пунктом 2 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг» на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 липня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Май-Авто» (яке перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «Драйв Лізинг») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу та вилучення об`єкту лізингу.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

Є. В. Коротенко

М. Є. Червинська