Ухвала

від 05.08.2024 по справі 904/6536/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

05.08.2024 м. ДніпроСправа № 904/6536/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська гірнича компанія", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 710 400,00грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без участі представників сторін

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська гірнича компанія" неустойку у розмірі 710 400,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №2148-08 від 11 березня 2019 року в частині повної та своєчасної поставки товару.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2023 справу №904/6536/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 20.12.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 10 656,00 грн та здійснити переклад українською мовою договір поставки № 2148-08 від 11.03.2019, додаток до договору, специфікацію №5 від 29.04.2021, протоколи розбіжностей від 17.06.2011, 16.05.2019, які нотаріально посвідчити.

21.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої було долучено платіжну інструкцію № 4500050036 від 20.12.2023 про сплату судового збору у розмірі 8 524,80грн (з урахуванням коефіцієнта 0,8 за подачу позовної заяви в електронній формі), а також зазначено, що покладення на позивача обов`язку щодо здійснення перекладу окремих документів, які були додані до позовної заяви, є додатковим тягарем і фактично є перешкоджанням у доступі до правосуддя. Водночас, зміст таких документів не перешкоджає ні суду, ані учасникам справи правильному їх розумінню та тлумаченню.

Ухвалою суду від 05.01.2024 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Українська гірнича компанія" про стягнення 710 400,00грн (вх. №6158/23 від 15.12.2023) повернуто без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою ПАТ "ІнгГЗК" подало апеляційну скаргу в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2024 у справі №904/6536/23 та матеріали справи направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2024 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2024 у справі №904/6536/23 скасовано; справу №904/6536/23 направлено до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду.

26 червня 2024 року матеріали справи повернулись до Господарського суду Дніпропетровської області.

Поряд із цим, 24.06.2024 від адвоката Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", ОСОБА_1 , до суду надійшла заява про відвід судді Господарського суду Дніпропетровської області Євстигнеєвої Н.М. від розгляду справи №904/6536/23.

В обгрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 зазначає таке:

- суддя фактично обмежила право позивача на судовий захист, що призвело до втрати часу та додаткового фінансового навантаження для підприємства у вигляді сплати судового збору за оскарження незаконного судового акту;

- з моменту постановлення ухвали суду від 05.01.2024 до моменту її скасування апеляційним судом (18.06.2024) минуло 165 днів, в той час, коли даний спір міг би бути вирішений судом, якщо б суд першої інстанції не допустив надмірного формалізму та не вдався б до аналізу наданих позивачем доказів який здійснюється судом при вирішенні спору по суті, а не на стадії вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для відкриття провадження у справі або залишення позову без руху;

- не сумніваємося у компетентності та професійності судді Євстигнеєвої Н.М., оскільки за її головуванням господарським судом ухвалювалися законні обґрунтовані рішення за участі ПРАТ "ІнгЗК", як сторони спору, втім вимушена втрата часу на апеляційне оскарження її ухвали від 05.01.2024 у справі №904/6536/23, спонукає позивача заявити даний відвід.

Заяву розглянуто, з урахуванням того, що суддя Євстигнеєва Н.М., починаючи з 26.06.2024 по 02.08.2024 включно перебувала у відпустці.

Відповідно до ч. 3ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу (ч. 3 ст. 39 ГПК України).

Відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 1, 2 ч.2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 1 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Виходячи із доводів позивача, в обґрунтування заявленою заяви про відвід судді заявник зазначає про незгоду з процесуальними рішеннями суду, пов`язаними з поверненням позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з цим, частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Оцінюючи доводи адвоката Кравчука Андрія Сергійовича, суд приймає до уваги основоположний принцип свободи вираження поглядів, гарантований кожному статтею 10 Європейської конвенції з прав людини.

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону (стаття 129 Конституції України).

Здійснення незалежного правосуддя вимагає від судді протистояти будь-якому неправомірному зовнішньому впливу та зобов`язує розглядати справу якою б складною вона не була, забезпечуючи, тим самим, доступ до правосуддя.

За змістом статей 38, 42 Господарського процесуального кодексу України право на відвід судді є одним із процесуальних прав учасника справи.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом рішення Європейського Суду у справі Білуха проти України (п. 49), наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися не лише за суб`єктивним, а й за об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38).

У цьому відношенні неупередженість повинна бути очевидною в межах справи, що розглядається.

Вирішальним для об`єктивного критерію є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так, у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі "Мікаллеф проти Мальти" ЄСПЛ вказав, що "будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись" (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, §98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі "Межнаріч проти Хорватії" ЄСПЛ звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

Таким чином, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.

Зазначена правова позиція збігається з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 04.02.2020 у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).

У своїй заяві про відвід судді Євстигнеєвої Н.М. адвокатом Кравчуком А.С. не наведено жодної підстави відповідно до норм ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так суд зауважує, що внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Разом з тим, у справі, що розглядається, відсутні докази про наявність заяв судді чи то вчинків поза межами процесуальних дій під час судочинства, які б свідчили про його неспроможність забезпечити об`єктивний, неупереджений розгляд цієї справи.

Доводи заявника щодо необхідності відводу судді лише з наведених вище підстав прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, з правовою позицією яких він не згоден.

За таких обставин правові підстави для відводу судді у даній справі відсутні.

Крім того, відповідно до вимог статті 277 Господарського процесуального кодексу України, порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, або ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обгрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою, є підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про відвід судді та про передачу справи на автоматизований розподіл в порядку, передбаченому частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заявлений адвокатом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", Кравчуком Андрієм Сергійовичем відвід судді Євстигнеєвої Н.М. у справі №904/6536/23 - визнати необґрунтованим.

Матеріали справи №904/6536/23 передати для вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Євстигнеєвої Н.М., складом суду, який визначається у порядку ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили - 05.08.2024 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Н.М. Євстигнеєва