Рішення

від 26.06.2024 по справі 915/599/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року Справа № 915/599/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Табачної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техуслуги" (19702, Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, вул. Богодухівська, буд. 22, ідентифікаційний код 42823826)

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" (57526, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Козирка, вул. Очаківська, буд. 35 А, ідентифікаційний код 36119547)

про: стягнення 666102,89 грн

за зустрічним позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" (57526, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Козирка, вул. Очаківська, буд. 35 А, ідентифікаційний код 36119547)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техуслуги" (19702, Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, вул. Богодухівська, буд. 22, ідентифікаційний код 42823826)

про: визнання договору недійсним

Представники учасників справи в судове засідання не з`явилися

У С Т А Н О В И В:

20.04.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Техуслуги" до Господарського суду Миколаївської області надійшла позовна заява (вх. № 4916/23 від 20.04.2023) про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" заборгованості на загальну суму 666102,89 грн, яка складається з 354601,28 грн - основного боргу за договором на виконання робіт по збиранню врожаю від 01.06.2022 № б/н, 67542,27 грн - інфляційних втрат, 14456,76 грн - 3% річних, 229502,58 грн - пені, а також судових витрат.

Зокрема, позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, всупереч умовам укладеного між сторонами договору на виконання робіт по збиранню урожаю від 01.06.2022 належним чином не виконано своїх господарських зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи виконавцем, внаслідок чого останнім замовнику нараховано суму заборгованості, відсотки річних, інфляційні втрати та пеню на вищеозначену суму.

20.04.2023 разом з позовною заявою до суду від ТОВ "Техуслуги" надійшла заява про забезпечення позову (вх. № 4920/23 від 20.04.2023), в якій заявник просив накласти арешт на грошові кошти у розмірі ціни позову - 666102,89 грн, які обліковуються на банківських рахунках ПСП "Козирське", та які будуть виявлені державним або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.04.2023 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Техуслуги" (вх. №4920/23 від 20.04.2023) про забезпечення позову у справі № 915/599/23.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.04.2023 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

На виконання вимог ухвали суду від 24.04.2023, до господарського суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 5903/23 від 10.05.2023), до якої додано позовну заяву (нова редакція з урахуванням ухвали суду від 24.04.2023 № 915/599/23) № б/н від 01.05.2023 (вх. № 5904/23 від 10.05.2023).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2023 року у справі №915/599/23 за позовною заявою ТОВ "Техуслуги" відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого судового засідання.

26.05.2023 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№6700/23), в якому позивач просить доєднати до матеріалів справи в якості доказів додані до клопотання документи.

Ухвалою суду від 13.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/599/23, оскільки позивач, в порушення вимог ст. 197 ГПК України, подав клопотання до суду 12.06.2023 (менше ніж за п`ять днів до проведення судового засідання) без доказів надіслання його відповідачу.

16.06.2023 від ПСП "Козирське" до Господарського суду Миколаївської області надійшла зустрічна позовна заява № 08/06/23 від 08.06.2023 (вх. № 7865/23 від 16.06.2023) до ТОВ "Техуслуги", в якій позивач просить визнати недійсним договір на виконання робіт по збиранню урожаю від 01.06.2022 № б/н між ТОВ "Техуслуги" та ПСП "Козирське".

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач зазначив, що оспорюваний договір на виконання робіт по збиранню урожаю від 01.06.2022 року не підписувався повноважним представником ПСП "Козирське", підпис вчинений у наданому ТОВ "Техуслуги" договорі не належить директору ПСП "Козирське", з огляду на що, такий договір є недійсним в силу закону з моменту його вчинення та не створює жодних наслідків для сторін договору.

Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом, в цей же день, 16.06.2023 року було заявлене клопотання про витребування доказів (вх. №7857/23) та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи (вх. №7870/23).

Також, 16.06.2023 від ПСП "Козирське" до суду надійшов відзив вих. № 08-3/06/23 від 08.06.2023 (вх. № 7878/23), в якому відповідач за первісним позовом просить відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Техуслуги" до ПСП "Козирське" щодо стягнення коштів у сумі 666102,89 грн у повному обсязі та зазначає, що Договір на виконання робіт по збиранню врожаю №б/н від 01.06.2022 року, реєстр техніки, акти надання послуг, акт перерахунку вартості робіт, акт звірки взаєморозрахунків не підписувалися повноважним представником ПСП "Козирське", у зв`язку з чим у підприємства відсутні оригінали вказаних документів.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.06.2023 у справі №915/599/23 зустрічну позовну заяву ПСП "Козирське" від 08.06.2023 року (вх. № 7865/23 від 16.06.2023) було залишено без руху з мотивів несплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, незазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, необґрунтованості необхідності витребування договору, який не стосується предмету зустрічного позову. Також у вказаній ухвалі було наголошено про те, що позивачу належить усунути встановлені при поданні зустрічної позовної заяви недоліки у 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, зустрічна позовна заява у відповідності до приписів ч. 4 ст. 174 ГПК України вважається неподаною та повертається заявнику.

04.07.2023 від позивача за первісним позовом до суду надійшла така кореспонденція:

- відзив на зустрічний позов, сформований в системі "Електронний суд" 04.07.2023 (вх. № 8736/23), в якому ТОВ "Техуслуги" просить відмовити в задоволенні зустрічного позову та зазначає, що доводи ПСП "Козирське" є надуманими, подання зустрічного позову є проявом дій, єдиною метою яких є затягування процесу, оскільки відповідач впродовж 2022 року та на початку 2023 року здійснював часткову оплату за надані послуги за спірним договором, який було укладено також у формі електронного документу, підписаного цифровими підписами та печатками обох сторін;

- заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, сформовані в системі "Електронний суд" 04.07.2023 (вх. № 8744/23), в яких ТОВ "Техуслуги" просить відмовити ПСП "Козирське" у задоволенні клопотання про проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 12.07.2023 задоволено клопотання позивача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 915/599/23.

Ухвалою суду від 13.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.08.2023 о 10:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 17.07.2023.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2023 року у справі №915/599/23 зустрічну позовну заяву ПСП "Козирське" від 08.06.2023 року (вх. № 7865/23 від 16.06.2023 року) з додатками було повернуто позивачу за зустрічним позовом.

19.07.2023 від відповідача за первісним позовом до суду надійшло клопотання про витребування доказів вих. № 05/07/23 від 05.07.2023 (вх. № 9538/23), в якому відповідач, посилаючись на ст. 81, 164 ГПК України, просив витребувати у позивача оригінал договору на виконання робіт по збиранню врожаю від 01.06.2022 № б/н.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 у даній справі задоволено апеляційну скаргу ПСП "Козирське"; скасовано ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2023 про повернення зустрічної позовної заяви; матеріали справи №915/599/23 передано на розгляд Господарському суду Миколаївської області зі стадії відкриття провадження у справі за зустрічним позовом ПСП "Козирське" від 16.06.2023 року (вх. №7865/23).

11.09.2023 від відповідача за первісним позовом на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання № б/н від 11.09.2023 (вх. № 11822/23), в якому, посилаючись на ст. 91 ГПК України, просив витребувати у позивача за первісним позовом оригінал договору № б/н від 01.06.2022.

Ухвалою суду від 24.01.2024 прийнято зустрічну позовну заяву ПСП "Козирське" від 08.06.2023 року (вх. № 7865/23 від 16.06.2023 року) до спільного розгляду разом з первісним позовом та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 915/599/23; постановлено розгляд зустрічної позовної заяви здійснювати одночасно із первісним позовом; призначено підготовче засідання у справі № 915/599/23 на 26 лютого 2024 року об 11:00.

Підготовче засідання у даній справі, яке було призначено на 26 лютого 2024 року об 11:00, не відбулося, у зв`язку з тим, що у період часу, визначеного для проведення судового засідання у цій справі, з урахуванням часу на проведення судового засідання по попередній справі, з 11:36 до 12:38 у Миколаївській області була оголошена та тривала повітряна тривога.

Ухвалою суду від 13.03.2024 призначено підготовче засідання на 08.04.2024 о 14:00.

05.04.2024 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 05.04.2024 (вх. № 4094/24), в якому підприємство, посилаючись на ст. 91 ГПК України, просило витребувати у позивача за первісним позовом оригінали документів: реєстру техніки виконавця (додаток № 1 до Договору від 01.06.2022); додаткової угоди від 21.06.2022 року; акту надання послуг № 1 від 30.06.2022 року; акту надання послуг № 2 від 07 липня 2022 року; акту перерахунку вартості робіт (наданих послуг); акту звірки взаєморозрахунків за 01.01.2022 - 28.03.2023, для огляду у судовому засіданні та встановлення факту наявності оригіналів.

08.04.2024 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів, сформоване в системі "Електронний суд" 08.04.2024 (вх. № 4173/24), в якому товариство, з метою спростування доводів відповідача за первісним позовом, просило приєднати до матеріалів справи в якості доказів укладений в електронному вигляді договір на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022 разом із файлом, що дозволяє перевірити підписання документу.

08.04.2024 присутній в судовому засіданні представник ПСП "Козирське" ознайомився з наданими позивачем за первісним позовом договором № б/н від 01.06.2022, укладеним між сторонами за допомогою онлайн - системи обміну електронними документами на порталі "document.online" (http://document.online/), та протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису файлів зазначеного договору.

За наслідками ознайомлення з вказаними документами, представник ПСП "Козирське" в судовому засіданні 08.04.2024 розгляд клопотань про витребування доказів (спірного договору) та про призначення експертизи залишив на розсуд суду.

Ухвалою суду від 08.04.2024 відмовлено в задоволенні клопотань ПСП "Козирське" про витребування оригіналу договору на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022 та про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 08.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 29.04.2024 о 12:00; задоволено клопотання ПСП "Козирське" в частині витребування таких документів як: додаткової угоди від 21.06.2022 року; акту надання послуг № 1 від 30.06.2022 року; акту надання послуг № 2 від 07 липня 2022 року; акту перерахунку вартості робіт (наданих послуг); акту звірки взаєморозрахунків за 01.01.2022 - 28.03.2023, для огляду в судовому засіданні та встановлення факту наявності оригіналів.

На виконання вимог ухвали суду від 08.04.2024, ТОВ "Техуслуги" 15.04.2024 подано до суду клопотання про долучення доказів (вх. № 4498/24), до якого додано оригінали витребуваних документів, а саме: додаткової угоди від 21.06.2022 року; акту надання послуг № 1 від 30.06.2022 року; акту надання послуг № 2 від 07 липня 2022 року; акту перерахунку вартості робіт (наданих послуг); копію акту звірки взаєморозрахунків за 01.01.2022 - 28.03.2023 та скріншоти електронної переписки між сторонами у справі, які ТОВ "Техуслуги" просить повернути після закінчення розгляду справи.

Ухвалою суду від 29.04.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 травня 2024 року о 13:00.

Ухвалою суду від 27.05.2024, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання на 26.06.2024 о 14:00.

26.06.2024 від представника ТОВ "Техуслуги" до суду надійшла заява про розгляд справи без участі, в якій представник товариства підтримує позов у повному обсязі і просить його задовольнити, розгляд справи провести за його відсутності.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

26.06.2024 учасники справи своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, приймаючи до уваги подану представником позивача за первісним позовом заяву про розгляд справи за його відсутності, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.06.2024 за відсутності представників сторін.

Відповідно до змісту статей 195, 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 26.06.2024 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техуслуги" (виконавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Козирське" (замовник) було укладено договір на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов`язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю зернових на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом Договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1. Договору).

Виконавець виконуватиме роботи за наведеними нижче умовами та в наступних обсягах: 1) найменування с/г культури - озимий ячмінь, площа 500 га, ціна робіт за 1 га, з ПДВ - 1770,00 грн, загальна вартість робіт визначається згідно акту приймання-передачі виконаних робіт; 2) найменування с/г культури - озима пшениця, площа 500 га, ціна робіт за 1 га, з ПДВ - 1770,00 грн, загальна вартість робіт визначається згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору, фактичний загальний обсяг робіт визначається сторонами на підставі відомостей програми CROPWISE отриманих з встановлених за рахунок замовника GPS-трекерів щодо площі з якої здійснено збір врожаю та вказується в акті приймання-передачі виконаних робіт. При цьому, втрати при збиранні не мають перевищувати 2% стоячи - 3% полеглі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що за 2 календарні дні до планового початку робіт, зазначеного в п. 1.2 Договору, замовник шляхом надіслання виконавцю листа або в усній формі уточнює терміни початку робіт із зазначенням дати та адреси подачі техніки виконавця.

Максимально дозволений швидкісний режим роботи техніки виконавця під час збирання врожаю на полі становить 8 (вісім) км/год. (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна робіт за 1 гектар складає еквівалент 59 дол. США в грн по курсу НБУ на день оплати, з ПДВ. Кінцева загальна вартість виконаних робіт зазначається у відповідному акті приймання-передачі виконаних робіт. Ціна та/або обсяг робіт можуть бути змінені за домовленістю сторін, про що вони підписуються відповідну додаткову угоду, але не менш ніж 500 га на 1 одиницю техніки і ціна не має бути змінена у меншу сторону від заявленої в п. 3.1.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що загальна вартість виконаних робіт (сума до оплати) обчислюється виходячи з актів приймання-передачі виконаних робіт, що підписані сторонами.

Згідно п. 3.3 Договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі підписаних сторонами актів передачі-приймання виконаних робіт в наступному порядку:

- 100% від загальної вартості виконаних робіт - через 10 банківських днів після підписання сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт;

- за домовленістю сторін замовник має право переказати на поточний рахунок виконавця передплату в обумовленій сумі.

За умовами п. 3.4. Договору, сторони домовилися, що їхні представники здійснюватимуть облік обсягу виконаної роботи шляхом підписання відомостей, на підставі яких представники сторін підписують акт передачі-приймання виконаних робіт або при закінченні обсягів виконаної роботи.

У п. 4.1.6. Договору передбачено обов`язок замовника своєчасно здійснювати оплату робіт виконавця відповідно до умов Договору.

Пунктом 5.4. Договору сторони передбачили, що якщо під час виконання робіт виконавцем, трапиться форс-мажор, пов`язаний з військовими діями, що призведе до часткового або повного пошкодження техніки, а також її комплектуючих, замовник зобов`язаний компенсувати її ремонт або повну ринкову вартість, на момент форс-мажору, виконавцю, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок протягом 14 календарних днів.

Відповідно до п. 6.1. Договору, всі спірні питання, які виникають між сторонами, повинні вирішуватися шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в судовому порядку.

Відповідно до п. 7.1 Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Договір підписаний сторонами за допомогою онлайн - системи обміну електронними документами на вебпорталі "document.online" (http:// document.online/).

У Додатку №1 до Договору сторони погодили реєстр техніки виконавця, яка буде використана ним для виконання зобов`язань по Договору, а саме:

1. Модель комбайна: Challenger CH670B, реєстровий № НОМЕР_1, модель жатки: DEUTZ-FANR (vario), 2017 р.в.; ширина захвату жатки: 7,6 м; комбайнер: ОСОБА_1.

2. Модель комбайна: New Holland CX8080, реєстровий № НОМЕР_2, модель жатки: New Holland (vario), 2014 р.в.; ширина захвату жатки: 9,0 м; комбайнер: ОСОБА_1.

21.06.2022 сторонами укладено додаткову угоду до Договору (далі - Додаткова угода), п. 1 якої було викладено п. 3.3. Договору в наступній редакції:

3.3. Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:

- 100000,00 грн - в якості передплати до 24 червня 2022 р.;

- залишок від загальної вартості виконаних робіт - через 10 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання вимог п. 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди) відповідачем здійснено попередню оплату по Договору на загальну суму 100000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1298 від 24.06.2022 на суму 80000,00 грн та №373 від 29.06.2022 на суму 20000,00 грн.

На виконання умов договору виконавцем були надані, а замовником були прийняті роботи на загальну суму 1090404,19 грн, що підтверджується актами надання послуг №1 від 30.06.2022 на суму 685755,69 грн (еквівалент у гривні на дату складання акту), та №2 від 07.07.2022 на суму 404648,50 грн (еквівалент у гривні на дату складання акту). Акти надання послуг підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками контрагентів.

В подальшому сторонами складено акт перерахунку вартості робіт (надання послуг), яким, на підставі п. 3.1. Договору, здійснено перерахунок вартості виконаних робіт, що надані за актом надання послуг № 1 від 30.06.2022 відповідно до курсових різниць, оскільки на момент підписання Договору курс долара США становив 29,2549 грн за 1 долар США, а на дату проведення перерахунку - 36,5686 грн за 1 дол. США.

Позивач зазначає, що з урахуванням вказаного акту перерахунку вартість робіт була дооцінена на 121438,19 грн, що відображається в акті звірки взаєморозрахунків за 01.01.2022 - 28.03.2023 підписаного головним бухгалтером ПСП "Козирське" Шевченко О.А.

Також позивач зазначає, що під час виконання ТОВ "Техуслуги" зобов`язань за Договором, мав місце випадок, наслідки якого зазначені в п. 5.4. Договору, а саме в процесі експлуатації зернозбирального комбайну New Holland CX 8080 з 15.06.2022 по 03.07.2022 було пошкоджено шину 900/60R32 та косу жниварки New Holland, про що позивачем 04.07.2022 складено акт технічного стану сільськогосподарської техніки № 1 за Договором.

Позивач зазначає, що звертався до відповідача з претензією № 1/07 від 04.07.2022, в якій вимагав провести компенсацію за пошкоджену техніку за актом від 04.07.2022 на підставі п. 5.4. Договору, до якої додав підписані директором ТОВ "Техуслуги" акт технічного стану сільськогосподарської техніки від 04.07.2022 № 1 за Договором та рахунок № 2 від 04.07.2022 на суму 98280,26 грн.

На підтвердження направлення вказаної претензії ПСП "Козирське", договору на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022, акту звіряння, позивач за первісним позовом надав роздруківки скріншотів листування електронної пошти.

Позивач зазначає, що відповідачем за Договором було сплачено, з урахуванням попередньої оплати (№ 1298 від 24.06.2022 на суму 80000,00 грн, № 373 від 29.06.2022 на суму 20000,00 грн), 955521,36 грн, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень № 1 від 05.07.2022 на суму 70000,00 грн, № 407 від 06.07.2022 на суму 30000,00 грн, платіжних інструкцій № 51 від 15.08.2022 на суму 20000,00 грн, № 459 від 16.08.2022 на суму 20000,00 грн, № 73 від 17.08.2022 на суму 20000,00 грн, № 252 від 28.09.2022 на суму 30000,00 грн, № 476 від 31.10.2022 на суму 316604,69 грн, № 811 від 14.12.2022 на суму 30000,00 грн, № 38 від 17.01.2023 на суму 49151,00 грн, № 477 від 31.10.2022 на суму 269765,67 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем у добровільному порядку зобов`язання щодо розрахунків за Договором, позивач звернувся із позовом до суду про стягнення основного боргу в сумі 354601,28 грн, та нарахованих на суму боргу інфляційних втрат у сумі 67542,27 грн, 3% річних у сумі 14456,76 грн та пені в сумі 229502,58 грн.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що оспорюваний договір на виконання робіт по збиранню урожаю від 01.06.2022 року не підписувався повноважним представником ПСП "Козирське", підпис вчинений у наданому первісним позивачем договорі не належить директору ПСП "Козирське", з огляду на що, такий договір є недійсним в силу закону з моменту його вчинення та не створює жодних наслідків для сторін договору.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

В силу положень ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 01.06.2022 між ТОВ "Техуслуги" та ПСП "Козирське" було укладено договір на виконання робіт по збиранню врожаю, який за своєю правовою природою є договором підряду, оскільки за результатами виконання робіт позивач мав виконати роботи по збиранню врожаю на визначеній сторонами у договорі площі.

Згідно з приписами ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

В силу вимог ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

На виконання зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору на виконання робіт по збиранню врожаю від 01.06.2022, ТОВ "Техуслуги" було виконано роботи по збиранню врожаю, що підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт № 1 від 30.06.2022 та № 2 від 07.07.2022, згідно яких вартість виконаних позивачем робіт складала 1090404,19 грн.

Як вже зазначено судом, в подальшому сторонами складено акт перерахунку вартості робіт (надання послуг), яким, на підставі п. 3.1. Договору, здійснено перерахунок вартості виконаних робіт, що надані за актом надання послуг № 1 від 30.06.2022 відповідно до курсових різниць, оскільки на момент підписання Договору курс долара США становив 29,2549 грн за 1 долар США, а на дату проведення перерахунку - 36,5686 грн за 1 дол. США.

З урахуванням вказаного акту перерахунку вартість робіт була дооцінена на 121438,19 грн, що відображається в акті звірки взаєморозрахунків за 01.01.2022 - 28.03.2023, підписаного головним бухгалтером ПСП "Козирське" Шевченко О.А.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди) оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця в наступному порядку:

- 100000,00 грн - в якості передплати до 24 червня 2022 р.;

- залишок від загальної вартості виконаних робіт - через 10 банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання вимог п. 3.3. Договору (в редакції Додаткової угоди) відповідачем здійснено попередню оплату по Договору на загальну суму 100000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 1298 від 24.06.2022 на суму 80000,00 грн та №373 від 29.06.2022 на суму 20000,00 грн.

Крім того, відповідачем за Договором було сплачено, з урахуванням попередньої оплати (№ 1298 від 24.06.2022 на суму 80000,00 грн, № 373 від 29.06.2022 на суму 20000,00 грн), 955521,36 грн, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями платіжних доручень № 1 від 05.07.2022 на суму 70000,00 грн, № 407 від 06.07.2022 на суму 30000,00 грн, платіжних інструкцій № 51 від 15.08.2022 на суму 20000,00 грн, № 459 від 16.08.2022 на суму 20000,00 грн, № 73 від 17.08.2022 на суму 20000,00 грн, № 252 від 28.09.2022 на суму 30000,00 грн, № 476 від 31.10.2022 на суму 316604,69 грн, № 811 від 14.12.2022 на суму 30000,00 грн, № 38 від 17.01.2023 на суму 49151,00 грн, № 477 від 31.10.2022 на суму 269765,67 грн.

В порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором на виконання робіт по збиранню врожаю від 01.06.2022, відповідачем не було оплачено вартості виконаних позивачем робіт на суму 256321,02 грн.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за надані послуги закон покладає на замовника (в даному випадку на відповідача у справі).

Відповідач за первісним позовом доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за виконані роботи не представив, відповідно доводи позивача за первісним позовом не спростував.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог ТОВ "Техуслуги" в частині стягнення з ПСП "Козирське" суми основного боргу в розмірі 256321,02 грн.

Щодо компенсації за пошкоджену техніку на підставі п. 5.4. Договору та рахунку № 2 від 04.07.2022, суд зазначає наступне.

ТОВ "Техуслуги" на підставі п. 5.4. Договору складено акт технічного стану сільськогосподарської техніки від 04.07.2022 № 1 за Договором, відповідно до якого в процесі експлуатації зернозбирального комбайну New Holland CX 8080 з 15.06.2022 по 03.07.2022 було пошкоджено шину 900/60R32 та косу жниварки New Holland, у зв`язку з чим неможливо експлуатувати вказаний комбайн з пошкодженими елементами. Вказаний акт підписано тільки механізатором ОСОБА_1 та директором ТОВ "Техуслуги" Жигорєм М.Ю.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 1/07 від 04.07.2022, в якій вимагав провести компенсацію за пошкоджену техніку за актом технічного стану сільськогосподарської техніки від 04.07.2022 № 1, до якої додав підписаний директором ТОВ "Техуслуги" акт технічного стану сільськогосподарської техніки від 04.07.2022 № 1 за Договором та рахунок № 2 від 04.07.2022 на суму 98280,26 грн. На підтвердження направлення вказаної претензії ПСП "Козирське", договору на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022, акту звіряння, позивач за первісним позовом надав роздруківки скріншотів листування електронної пошти.

Пунктом 5.4. Договору сторони передбачили, що якщо під час виконання робіт виконавцем, трапиться форс-мажор, пов`язаний з військовими діями, що призведе до часткового або повного пошкодження техніки, а також її комплектуючих, замовник зобов`язаний компенсувати її ремонт або повну ринкову вартість, на момент форс-мажору, виконавцю, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок протягом 14 календарних днів.

За змістом частини першої статті 263 ЦК України непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Положеннями статті 617 ЦК України, які кореспондуються зі статтею 218 ГК України, передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відтак, за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина перша статті 617 ЦК).

Таким чином, із зазначених норм вбачається, що чинним законодавством України передбачена можливість звільнення сторін зобов`язання від господарської відповідальності, передбаченої законом або умовами договору за часткове або повне невиконання договірних зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а не від виконання цих зобов`язань в цілому.

Натомість сторонами за Договором в п. 5.4. Договору передбачена відповідальність замовника компенсувати ремонт або повну ринкову вартість виконавцю, якщо під час виконання робіт виконавцем трапиться форс-мажор, пов`язаний з військовими діями в країні, що призведе до часткового або повного пошкодження техніки, а також її комплектуючих.

Суд наголошує, що відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, сторони повинні самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який триває до теперішнього часу.

В поданому до суду акті технічного стану сільськогосподарської техніки від 04.07.2022 № 1 за Договором не зазначено причин пошкодження шини 900/60R32 та коси жниварки New Holland в процесі експлуатації зернозбирального комбайну New Holland CX 8080 з 15.06.2022 по 03.07.2022, тому позивачем за первісним позовом не доведено, що пошкодження сільськогосподарської техніки відбулось у зв`язку з військовими діями в країні, як це передбачено п. 5.4. Договору.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ПСП "Козирське" компенсації за пошкоджену техніку за актом технічного стану сільськогосподарської техніки від 04.07.2022 № 1 та рахунку № 2 від 04.07.2022 на суму 98280,26 грн не підлягають задоволенню.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення нарахованих на цю суму інфляційних втрат та 3% річних.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання спірного договору недійсним, суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що оспорюваний договір на виконання робіт по збиранню урожаю від 01.06.2022 року не підписувався повноважним представником ПСП "Козирське", підпис вчинений у наданому первісним позивачем договорі не належить директору ПСП "Козирське", з огляду на що, такий договір є недійсним в силу закону з моменту його вчинення та не створює жодних наслідків для сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин) (ст. 215 ЦК України).

Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1, 3 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов`язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов`язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов`язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦУ України).

З аналізу ст. 202, 203, 235 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, тобто на набуття зміну або припинення відповідних прав та обов`язків, що обумовлені цим правочином. Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюванний правочин.

Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 названої статті договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 6 цього Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до п. 8 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна ідентифікація - процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи.

Згідно з п. 23 статті 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Отже, обов`язковим реквізитом договору, укладеного у письмовій формі, є підписи сторін (письмові або електронні підписи).

Матеріали справи містять надані позивачем за первісним позовом через систему "Електронний суд" документи, а саме: договір на виконання робіт по збиранню врожаю №б/н від 01.06.2022; реєстр техніки виконавця, яка буде використана на виконання зобов`язань по договору № б/н від 01.06.2022; реєстр транспортних засобів, які мають право перевозити врожай на тік.

Вказані документи, у тому числі договір на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022, підписані сторонами за допомогою онлайн-системи обміну електронними документами на порталі "document.online" (http:// document.online/), тобто містять електронні підписи керівників сторін, у тому числі від ПСП "Козирське" Чебана О.О., та електронні печатки сторін.

Судом встановлено, що надані позивачем за первісним позовом документи, а саме: договір на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022; реєстр техніки виконавця, яка буде використана на виконання зобов`язань по договору № б/н від 01.06.2022; реєстр транспортних засобів, які мають право перевозити врожай на тік, у тому числі у форматі файлу з розширенням pdf.p7s.p7s.p7s.p7s, підписано обома сторонами договору та скріплено електронними підписами та печатками сторін, що підтверджується роздруківкою наданого протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, створеного за допомогою онлайн створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису на порталі центрального засвідчувального органу (сso.com.ua).

Отже, твердження позивача за зустрічним позовом про те, що оспорюваний договір не було підписано директором ПСП "Козирське" спростовується матеріалами справи.

Проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022 недійсним, так як доводи позивача за зустрічним позовом щодо непідписання договору уповноваженим представником (директором) ПСП "Козирське" у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження, оскільки підприємством не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Господарський суд наголошує, що доводи ПСП "Козирське" в цій частині є проявом суперечливої поведінки відповідача за зустрічним позовом, оскільки матеріали справи містять документи на підтвердження часткової оплати за договором на виконання робіт по збиранню врожаю від 01.06.2022.

Варто зазначити, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Верховний Суд у низці справ робить посилання на принцип римського права "venire contra factum proprium" (заборона суперечливої поведінки), який "базується ще на римській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці)".

Зазначений принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud". Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. (Постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження №61-22 315сво18); постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 квітня 2019 року у справі №903/394/18; постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 листопада 2018 року у справі №911/205/18.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору на виконання робіт по збиранню врожаю від 01.06.2022 недійсним, у зв`язку із чим, суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Так, позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 14456,76 грн, у тому числі:

- за актом № 1 від 30.06.2022 на суму боргу 607193,88 грн за період з 15.07.2022 по 15.08.2022 (32 дні) в розмірі 1597,00 грн; на суму боргу 587193,88 грн за період 16.08.2022 по 16.08.2022 (1 день) в розмірі 48,26 грн; на суму боргу 567193,88 грн за період з 17.08.2022 по 17.08.2022 (1 день) в розмірі 46,62 грн; на суму боргу 547193,88 грн за період з 18.08.2022 по 28.09.2022 (42 дні) в розмірі 1888,94 грн; на суму боргу 517193,88 грн за період з 29.09.2022 по 31.10.2022 (33 дні) в розмірі 1402,80 грн; на суму боргу 200589,19 грн за період з 01.11.2022 по 14.12.2022 (44 днів) в розмірі 725,42 грн; на суму боргу 170589,19 грн за період з 15.12.2022 по 17.01.2023 (34 дні) в розмірі 476,71 грн; на суму боргу 121438,19 грн за період з 18.01.2023 по 14.04.2023 (87 днів) в розмірі 868,37 грн;

- за актом № 2 від 07.07.2022 на суму боргу 404648,50 грн за період з 22.07.2022 по 31.10.2022 (102 дні) в розмірі 3392,40 грн; на суму боргу 134882,83 грн за період з 01.11.2022 по 14.04.2023 (165 днів) в розмірі 1829,23 грн;

- за рахунком № 2 від 04.07.2022 на суму боргу 98280,26 грн за період з 19.07.2022 по 14.04.2023 (270 днів) в розмірі 2181,01 грн.

Детальний розрахунок 3% річних наявний у матеріалах справи.

Позивачем також нараховано відповідачу 67542,27 грн - інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов`язань у тому числі:

- за актом № 1 від 30.06.2022 на суму боргу 607193,88 грн за період з 15.07.2022 по 15.08.2022 (липень 2022) в розмірі 4250,36 грн; на суму боргу 587193,88 грн за період 16.08.2022 по 16.08.2022 (1 день) в розмірі 0,00 грн; на суму боргу 567193,88 грн за період з 17.08.2022 по 17.08.2022 (1 день) в розмірі 0,00 грн; на суму боргу 547193,88 грн за період з 18.08.2022 по 28.09.2022 (вересень 2022) в розмірі 10396,68 грн; на суму боргу 517193,88 грн за період з 29.09.2022 по 31.10.2022 (жовтень 2022) в розмірі 12929,85 грн; на суму боргу 200589,19 грн за період з 01.11.2022 по 14.12.2022 (листопад 2022) в розмірі 1404,12 грн; на суму боргу 170589,19 грн за період з 15.12.2022 по 17.01.2023 (грудень 2022, січень 2023) в розмірі 2568,39 грн; на суму боргу 121438,19 грн за період з 18.01.2023 по 14.04.2023 (лютий 2023, березень 2023 - не встановлено на день подання позову) в розмірі 850,07 грн;

- за актом № 2 від 07.07.2022 на суму боргу 404648,50 грн за період з 22.07.2022 по 31.10.2022 (серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022) в розмірі 22645,84 грн; на суму боргу 134882,83 грн за період з 01.11.2022 по 14.04.2023 (листопад-грудень 2022, січень-лютий 2023, березень 2023 - не встановлено на день подання позову) в розмірі 3954,30 грн;

- за рахунком № 2 від 04.07.2022 на суму боргу 98280,26 грн за період з 19.07.2022 по 14.04.2023 (серпень-грудень 2022, січень-лютий 2023, березень 2023 - не встановлено на день подання позову) в розмірі 8542,66 грн.

Детальний розрахунок інфляційних втрат наявний у матеріалах справи.

Суд перевірив розрахунки процентів річних та інфляційних втрат, наведені позивачем, та встановив, що позивачем при визначенні останніх днів періодів нарахування процентів річних та інфляційних втрат за актами надання послуг № 1 від 30.06.2022 та № 2 від 07.07.2022, не враховано часткову оплату за виконану роботу за Договором, оскільки в день оплати заборгованість відповідача фактично зменшувалась на суму відповідної оплати.

Вказана помилка не вплинула на розмір інфляційних втрат відповідно наданого позивачем розрахунку, тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за актами надання послуг № 1 від 30.06.2022 та № 2 від 07.07.2022 на загальну суму 58999,61 грн підлягають задоволенню.

Проте, як вже зазначено судом, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму боргу 98280,26 грн за рахунком № 2 від 04.07.2022 задоволенню не підлягають.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу за первісним позовом в стягненні з ПСП "Козирське" інфляційних втрат у сумі 8542,66 грн (67542,27 - 58999,61).

Судом здійснено перерахунок розміру 3% річних за допомогою програми "ІpLex" та встановлено, що обґрунтованою сумою 3% річних, що підлягає стягненню з ПСП "Козирське" є 12213,67 грн, у тому числі:

- за актом № 1 від 30.06.2022 на суму боргу 607193,88 грн за період з 15.07.2022 по 14.08.2022 (31 день) в розмірі 1547,10 грн; на суму боргу 587193,88 грн за період 15.08.2022 по 15.08.2022 (1 день) в розмірі 48,26 грн; на суму боргу 567193,88 грн за період з 16.08.2022 по 16.08.2022 (1 день) в розмірі 46,62 грн; на суму боргу 547193,88 грн за період з 17.08.2022 по 27.09.2022 (42 дні) в розмірі 1888,94 грн; на суму боргу 517193,88 грн за період з 28.09.2022 по 30.10.2022 (33 дні) в розмірі 1402,80 грн; на суму боргу 200589,19 грн за період з 31.10.2022 по 13.12.2022 (44 днів) в розмірі 725,42 грн; на суму боргу 170589,19 грн за період з 14.12.2022 по 16.01.2023 (34 дні) в розмірі 476,72 грн; на суму боргу 121438,19 грн за період з 17.01.2023 по 14.04.2023 (88 днів) в розмірі 878,35 грн;

- за актом № 2 від 07.07.2022 на суму боргу 404648,50 грн за період з 22.07.2022 по 30.10.2022 (101 день) в розмірі 3359,14 грн; на суму боргу 134882,83 грн за період з 31.10.2022 по 14.04.2023 (166 днів) в розмірі 1840,32 грн.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу за первісним позовом в стягненні з ПСП "Козирське" 3% річних у сумі 2243,09 грн (14456,76 - 12213,67).

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи нарахування пені, позивач посилається на аналогію встановленої відповідальності для відповідача за Договором (п. 5.2 Договору), яким передбачено, що за прострочення строків виконання робіт, що не викликано погодними умовами, а також порушення мінімального добового обсягу робіт, визначеного п. 1.3. даного Договору, виконавець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на вартість робіт, а також компенсує всі завдані збитки.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які згідно з частиною першою статті 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення у договорі за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Водночас частиною шостою статті 231 ГК України передбачено можливість встановлення санкції за порушення грошових зобов`язань у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони мають право і не встановлювати жодних санкцій за порушення строків розрахунку.

Суд зауважує, що умовами договору на виконання робіт по збиранню врожаю від 01.06.2022 не передбачено застосування до замовника відповідальності у вигляді пені, у зв`язку з порушенням останнім строків здійснення розрахунків за виконані роботи, тому суд критично ставиться до застосування ТОВ "Техуслуги" відповідальності у вигляді пені до ПСП "Козирське" за аналогією п. 5.2. Договору.

Отже, оскільки сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за порушення замовником строків здійснення розрахунків за виконані роботи та не визначали її розмір, то немає підстав для стягнення пені у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

За такого, суд відмовляє позивачу за первісним позовом в стягненні з відповідача за первісним позовом пені в повному обсязі.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України). Стандарт доказування "вірогідності доказів", який на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. На суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21 серпня 2020 року у справі № 904/2357/20.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, у зв`язку з частковим задоволенням первісного позову з відповідача за первісним позовом належить стягнути 4913,02 грн судового збору.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" (57526, Миколаївська обл., Очаківський р-н, с. Козирка, вул. Очаківська, буд. 35 А, ідентифікаційний код 36119547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техуслуги" (19702, Черкаська обл., Золотоніський р-н, м. Золотоноша, вул. Богодухівська, буд. 22, ідентифікаційний код 42823826) заборгованість на загальну суму 327534,30 грн, яка складається з 256321,02 грн - основного боргу за договором на виконання робіт по збиранню врожаю № б/н від 01.06.2022, 58999,61 грн - інфляційних втрат, 12213,67 грн - 3% річних, а також 4913,02 грн судового збору.

3. Відмовити в решті позовних вимог за первісним позовом.

4. Відмовити в задоволенні зустрічного позову.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 31.07.2024 (з урахуванням перебування головуючого у справі судді у відпустці).

Суддя В.С. Адаховська