Ухвала

від 05.08.2024 по справі 462/484/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

462/484/24

2/465/1894/24

У Х В А Л А

судового засідання

05.08.2024 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді - Марків Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові заяву ОСОБА_1 про відвід судді Марків Ю.С. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до СЗШ №65 про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Франківського районного суду м.Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до СЗШ №65 про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявила відвід судді Марків Ю.С. від розгляду вказаної цивільної справи. Вважає, що суддя Марків Ю.С. під час судового розгляду цивільної справи за її позовом діє упереджено. Враховуючи викладене, просить заяву про відвід судді Марків Ю.С. задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Марків Ю.С.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заявника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені п.5 ч.1 ст.36 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до норм якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У відповідності до ст.39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі 10.02.2021 у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи утручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Водночас, суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому, відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Так, заявниця вважає, що суддя Марків Ю.С. у даній справі діє упереджено, однак суд не погоджується з наведеною позивачем підставою для відводу судді Марків Ю.С., оскільки доказів такого заявницею не надано.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, які викладені у заявленому позивачкою ОСОБА_1 відводі судді Марків Ю.С., жодним чином не свідчать про упередженість судді, та зводяться до незгоди позивачки з процесуальними рішеннями судді. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, не виявлено, тому суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, відтак в задоволенні такої слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Марків Ю.С. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Середньої загальноосвітньої школи №65 про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 05.08.2024.

Суддя Марків Ю.С.