Постанова

від 31.07.2024 по справі 401/129/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 401/129/24

провадження № 22-ц/4809/1060/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Світловодська міська рада Кіровоградської області,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Світловодської міської ради Кіровоградської області на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2024 року у складі головуючогосудді Макарової Ю. І.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

15.01.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Світловодської міської ради Кіровоградської області, в якому просили визнати укладеною між Світловодською міською радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Додаткову угоду № 743/2 до договору оренди земельної ділянки № 743 від 30 жовтня 2013 року щодо земельної ділянки площею 1482,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та має кадастровий номер 3510900000:50:044:0026, у редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30 жовтня 2013 року між позивачами та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки № 743 від 30 жовтня 2013 року, згідно з яким Світловодською міською радою надано позивачам в оренду земельну ділянку площею 1482,0 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та має кадастровий номер 3510900000:50:044:0026, на якій знаходиться належний позивачам об`єкт нерухомості, строком на п`ять років.

Додатковою угодою №743/1 від 02 грудня 2019 року строк дії вказаного договору оренди земельної ділянки продовжено до 05 листопада 2023 року.

Вказують, що 01 вересня 2023 року звернулися до Світловодської міської ради з заявою про поновлення названого договору оренди земельної ділянки, до якої додано проект додаткової угоди № 743/2 до договору оренди земельної ділянки № 743 від 30 жовтня 2013 року.

Рішенням Світловодської міської ради №2095 від 30 жовтня 2023 року «Про поновлення договору оренди земельної ділянки громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 », зазначена заява задоволена, поновлено позивачам договір оренди земельної ділянки терміном на п`ять років.

Зазначають, що разом з вказаним рішенням надано проект Додаткової угоди №2 до договору оренди земельної ділянки № 743 від 30 жовтня 2013 року, яка містить в собі пункти, які не відповідають приписам чинного законодавства та безпідставно змінюють істотні умови договору оренди земельного ділянки. 20 листопада 2023 року позивачами подано заяву на ім`я Світловодського міського голови з проханням виконати рішення Світловодської міської ради № 2095 від 30 жовтня 2023 року та у місячний строк з дня прийняття вказаного рішення укласти з ними додаткову угоду в редакції, яка запропонована позивачам в проекті додаткової угоди.

14 грудня 2023 року міський голова у письмовій формі повідомив позивачів про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та рекомендував звернутися до міської ради з клопотанням про укладення нового договору оренди.

Станом на день подання позовної заяви, додаткова угода до договору оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року, у запропонованій позивачами редакції, не підписана.

Посилаються на те, що абз. 4 Розділу ІХ «Перехідні положення» закону України «Про оренду землі» встановлено, що правила, визначені ст. 126-1 Земельного кодексу України, щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» від 05 грудня 2019 року, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Враховуючи, що договір оренди земельної ділянки укладено 30 жовтня 2013 року, то питання щодо його поновлення регламентується нормами земельного законодавства, які діяли на дату його укладення, тобто ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка діяла станом на 30 жовтня 2013 року.

Світловодською міською радою у місячний строк з дати отримання заяви позивачів про поновлення договору оренди земельної ділянки та проекту Додаткової угоди до нього, тобто до 01 жовтня 2023 року, пропозиції щодо внесення змін до умов договору не надходило, як і не надходило заперечень щодо поновлення договору оренди землі.

30 жовтня 2023 року відповідачем прийнято рішення, яким поновлено договір оренди земельної ділянки позивачам, що свідчить згоду відповідача з пропозицією позивачі про поновлення договору оренди а умовами додаткової угоди до нього, від підписання якої відповідач ухиляється.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2024 року задоволено позов.

Визнано укладеною між Світловодською міською радою (код ЄДРПОУ 35825788) та позивачами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Додаткову угоду №743/2 до договору оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року щодо земельної ділянки площею 1482,0 кв. м., яка знаходиться в АДРЕСА_1 , та має кадастровий №3510900000:50:044:0026, у наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА №743/2

ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

№743 від 30 жовтня 2013 року

м.Світловодськ/дата/

Орендодавець Світловодська міська рада в особі Світловодського міського голови Маліцького Андрія Івановича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про оренду землі», з однієї сторони, та

Орендарі громадянин України ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 виданий Світловодським РС УДМС України в Кіровоградській області 03.11.2012 року, РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) та громадянка України ОСОБА_2 (паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області 11.08.2006 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), з другої сторони, уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року, який укладений щодо земельної ділянки площею 1482,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510900000:50:044:0026), та домовились про наступне:

1. Договір оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року, який укладений щодо земельної ділянки площею 1482,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 3510900000:50:044:0026) поновити на п`ять років.

2. В зв`язку з поновленням, викласти абзац перший п.8 договору оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року, який укладений щодо земельної ділянки площею 1482,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510900000:50:044:0026) в наступній редакції:

«8. Договір укладено до 05.11.2028 року.».

3. Всі інші умови договору оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року, не змінні в цій додатковій угоді, залишаються чинними у попередній редакції.

4. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року, який укладений щодо земельної ділянки площею 1482,0 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (кадастровий номер 3510900000:50:044:0026).

5. Цю додаткову угоду складено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - у орендарів, третій подається до органу державної реєстрації.

Орендодавець:Світловодська міська радаКод ЄДРПОУ 35825788

Орендарі: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1

ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_2 »

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі дотрималися процедури поновлення договору оренди на новий строк, завчасно повідомили орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини з додаванням проекту відповідної додаткової угоди, орендар продовжує належним чином користуватися орендованою земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, орендодавець прийняв рішення про поновлення договору оренди за результатами розгляду заяви позивачів з урахуванням доданого ними проекту додаткової угоди, тобто фактично маючи можливість двічі відмовитись від продовження орендних правовідносин (перший раз у місячний термін з моменту звернення орендаря, а другий протягом місяця після закінчення строку договору оренди) не здійснив жодних юридично значущих дій спрямованих на припинення відносин, тому визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди є способом забезпечення прав позивачів.

Суд зазначав, що посилання представника відповідача на закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки 24.09.2018 через підписання додаткової угоди до договору лише 02.12.2019, безпідставними з тих підстав, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки № 743 від 30 жовтня 2013 року 24 вересня 2018 року відповідач не направив позивачам листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, а позивачі продовжили користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, яку орендодавець приймав, тому такий договір оренди є поновленим, що відповідає правилам ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка діяла станом на 30 жовтня 2013 року. Вказаною нормою законодавства передбачено, що додаткова угода у такому випадку має бути укладена саме після закінчення строку договору оренди та за спрощеною процедурою (без прийняття рішення органу місцевого самоврядування), що і було здійснено 02 грудня 2019 року, шляхом укладення між позивачами та уповноваженим представником відповідача додаткової угоди №743/1, відомості про яку містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Суд виснував про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнання укладеною додаткової угоди №743/2 до договору оренди земельної ділянки №743 від 30 жовтня 2013 року щодо земельної ділянки площею 1482,0 кв.м, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , та має кадастровий №3510900000:50:044:0026.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Відповідач подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.

Вказує, що змінено може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. В іншому разі буде відсутній предмет спору.

Таким чином, будь-які зміни до договору можуть вноситися тільки в період його чинності.

Відповідно до рішення Світловодської міської ради №892 від 24.09.2013 земельна ділянка з кадастровим номером 3510900000:50:044:0026, площею 1482,0 кв.м. надана у строкове платне користування на умовах оренди строком на 5 років та укладено 30.10.2013 Договір оренди земельної ділянки № 743 між орендодавцем та орендарем до 24.09.2018.

Договір оренди земельної ділянки від 30.10.2013 № 743 зареєстровано у Державному реєстрі 05.11.2013.

Додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 743/1 укладена 02.12.2019, тобто через рік після закінчення терміну дії договору.

Таким чином, останнім днем строку дії Договору було 24.09.2018 і після вказаної дати зазначений договір не породжував жодних юридичних наслідків, оскільки, втратив чинність.

А відтак з моменту припинення його дії він не спричиняє виникнення будь-яких прав та обов`язків для його сторін.

Договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення, яка має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України «Про оренду землі». При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді. Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.І ст. 777 ЦК України.

Однак, додаткова угода між сторонами у зазначений законом термін не була укладена та і відмову чи зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі не було оскаржено у суді.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Світловодська міська рада Кіровоградської області направила заяву про розгляд справи без участі її представника.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивачів адвоката Чабана Р. А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню.

Фактичні обставини справи.

Рішенням Світловодської міської ради №892 від 24 вересня 2013 року передано громадянам України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в оренду на 5 років земельну ділянку площею 1482, 0 кв.м, у тому числі: 1482, 0 кв.м. землі, які використовуються в комерційних цілях, для обслуговування магазину за адресою: АДРЕСА_3 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Світловодської міської ради, у зв`язку з переходом права власності на нерухоме майно. Кадастровий номер земельної ділянки - 3510900000:50:044:0026 (а.с. 66) .

30 жовтня 2013 року між Світловодською міською радою, як орендодавцем та громадянами України ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , як орендарями, укладено договір оренди земельної ділянки №743. Предметом договору є передача в строкове платне користування земельної ділянкою несільськогосподарського призначення на підставі рішення міської ради №892 від 24.09.2013 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_3 та гр.. ОСОБА_2 », категорія земель за основним цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, кадастровий номер 3510900000:50:044:0026, загальною площею 1482, 0 кв.м. відповідно до п.8 договір укладено до 24.09.2062 року. пунктом 37 Договору визначено, що дія договору припиняється у разі, в тому числі, закінчення строку, на який його було укладено (а.с. 10-12).

Згідно п.16 договору цільове призначення земельної ділянки у відповідності до ст. 19 ЗК України землі житлової та громадської забудови. Функція використання комерційне використання (а.с.10 зв. ст.).

Додатковою угодою від 12 грудня 2019 №743/1 до договору оренди земельної ділянки від 30.10.2013 №743, поновлено договір оренди земельної ділянки на п`ять років, тобто до 05.11.2023. Відповідно до п.5, Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки від 30.102.2013 № 743 і набирає чинності з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки (а.с. 14) .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 3510900000:50:044:0026, площею 0,1482 га, адреса: АДРЕСА_1 , 05.11.2013 зареєстровано право оренди землі на підставі договору оренди землі № 743 від 30.10.2013, видавник: Світловодська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; додаткова угода №743/1, видавник: сторони договору орендодавець Світловодська міська рада та орендарі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Строк дії 05.11.2023 (а.с. 15) .

09 лютого 2019 року ОСОБА_3 (дарувальник) та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (обдаровані) уклали договір дарування, відповідно до якого дарувальник безоплатно передав у спільну часткову власність обдарованих належну йому на праві приватної власності частину будівлі магазину (1/6 частину ОСОБА_2 та 1/3 частини ОСОБА_1 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 78-80) .

01 вересня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Світловодського міського голови з заявою про намір поновлення договору оренди земельної ділянки № 743 від 30 жовтня 2013 року на новий строк (п`ять років) та пропозицією підписати відповідну додаткову угоду до договору (а.с. 19) .

Рішенням Світловодської міської ради №2095 від 20 жовтня 2023 року «Про поновлення договору оренди земельної ділянки громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вирішено, поновити громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки №743 від 30.10.2012, терміном на 5 років, загальною площею 1482 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3510900000:50:044:0026. Громадянам України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у місячний термін з дня прийняття цього рішення укласти додаткову угоду земельної ділянки зі Світловодською міською радою та провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. Попереджено землекористувачів, що право користування земельною ділянкою може бути припинено відповідно до ст.ст. 141, 143 земельного кодексу та при невиконанні умов пункту 2 цього рішення (а.с. 21).

З проекту додаткової угоди №2 до договору оренди земельної ділянки №743 від 30.10.2023, вбачається внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині функціонального використання земельної ділянки із застосуванням відсоткової ставки від нормативно-грошової оцінки, затвердженої рішенням Світловодської міської ради від 27.07.2021 № 675. Пункт 5 Договору оренди земельної ділянки № 743 від 30.102.2023 викладено в такій редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1048292, 70 грн. пункт 8 Договору викладено в такій редакції: договір укладено до 05.11.2028. після закінчення строку договору Орендар має переважне право укладення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію. Пункт 9 Договору викласти у такій редакції: Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (відповідно до рішення Світловодської міської ради від 27.07.2021 № 675), що складає розмір річної орендної плати 125795, 12 грн. Розмір місячної орендної плати 10482, 93 грн. Пункт 11 Договору у наступній редакції: Орендна плата вноситься протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення на відповідний розрахунковий рахунок. Пунктом 12 Договору передбачена можливість перегляду розміру орендної плати щорічно (а.с. 22-23) .

20 листопада 2023 року позивачі звернулися з заявою до Світловодського міського голови з проханням виконати рішення Світловодської міської ради № 2095 від 30 жовтня 2023 року та у місячний строк укласти з заявниками додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 743 від 30 жовтня 2013 року в редакції, яка була запропонована заявниками, тобто у відповідності до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка діяла станом на 30 жовтня 2013 року (а.с. 24-25) .

04 грудня 2023 року Світловодським міським головою надано відповідь на звернення позивачів про поновлення договору оренди земельної ділянки, згідно з якою станом на 06.11.2023 додаткова угода до договору оренди земельної ділянки № 743 від 30.10.2012 не була підписана та зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, строк дії договору закінчено 05.11.2023, рекомендовано звернутися з клопотанням про укладення договору оренди (а.с. 26) .

Рішенням Світловодської міської ради №675 від 27 липня 2021 року «Про встановлення ставок орендної плати за землю на території Світловодської міської територіальної громади» вирішено встановити на території Світловодської міської територіальної громади ставки орендної плати згідно з додатком 1. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем і орендарем. Пунктом 6 визначено, у разі розбіжностей ставок орендної плати із діючими договорами оренди землі, повідомити орендарів земельних ділянок про необхідність внесення змін до договорів оренди землі в частині зміни ставки орендної плати (а.с. 67, 68-74) .

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці (пункт 1 частини першої статті 20 ГПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц (провадження № 14-40цс18) зазначено, що: «з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18) зазначено, що: «законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 910/9362/19 (провадження № 12-180гс19) зазначено, що: «до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18 (провадження № 12-170гс18), від 19 березня 2019 року у справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18).

Велика Палата Верховного Суду додатково звертає увагу на те, що положення пункту 1 частини першої статті 20 ГПК України пов`язують належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не з об`єднанням позовних вимог до боржника у забезпечувальному зобов`язанні з вимогами до боржника за основним зобов`язанням, а з тим, що сторонами основного зобов`язання мають бути юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 травня 2023 року у справі №757/54224/19-ц (провадження №61-6297св22) зазначено, що: «У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/1733/18 (провадження №12-170гс18) зроблено висновок, що до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи».

Однією з підстав закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (частина перша статті 24 ЦК України).

За вимогами статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).

Відповідно до статті 26 ЦК України всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17.

Отже, з моменту державної реєстрації ФОП фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як ФОП.

При цьому наявність статусу підприємця не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або ж що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно тощо (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 2-7615/10 (провадження № 14-17цс18), від 05 червня 2018 року у справі № 522/7909/16-ц (провадження № 14-150цс18).

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила в постановах від 13 березня 2018 року у справі № 306/2004/15-ц (провадження № 14-39цс18), від 15 травня 2019 року у справі № 904/10132/17 (провадження № 12-43гс19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 263/2359/19 (провадження № 14-467цс19), від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) та інших.

Згідно із частинами першою, другою статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

У частині першій статті 58 ГК України передбачено, що суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи ФОП у порядку, визначеному законом.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що в господарському законодавстві юридична особа та ФОП охоплюються спільним поняттям «суб`єкт господарювання».

У постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 (провадження № 12-167гс19) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.

У справі яка розглядається, слід виходити не лише із суб`єктного складу відповідних правовідносин, важливим у цьому випадку є також зміст самих правовідносин та чи є такі відносини господарськими. Необхідним є встановлення правового статусу фізичної особи у цих правовідносинах - чи діє вона у власних інтересах, чи як суб`єкт господарювання, який орендує спірну ділянку з метою використання у своїй господарській діяльності.

Згідно одержаних апеляційним судом відповідей №709146 та №709153 від 26.07.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані як суб`єкти підприємницької діяльності, до видів економічної діяльності яких включено, зокрема: 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Предметом спору у цій справі є земельна ділянка та спір стосується речового права оренди земельної ділянки, що відповідно до умов договору щодо поновлення (продовження) якого ставиться питання, за рахунок землі, що використовується вкомерційних цілях(шифррядка 42) (п.2договору оренди),на вказанійземельній ділянцізнаходиться об`єктнерухомого майна-будівля магазину,земельна ділянкапередається дляобслуговування магазину,цільове призначення земліжитлової тагромадської забудови, функціївикористання комерційне використання (п.16 договору оренди).

Орендарі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є фізичними особами-підприємцями та використовують земельну ділянку у своїй господарській діяльності відповідно до КВЕД: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 47.11. Роздрібна торгівля в магазинах.

За таких обставин, спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Указане залишилося поза увагою суду першої інстанції, який помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, чим порушив норми процесуального права.

Згідно з ч. 1 і ч.2 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбаченихстаттями 255та257цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19?22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням вимог вказаних норм ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки порушені норми процесуального права щодо правил юрисдикції загальних судів.

Відповідно до ч. 4 ст. 377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог ст. 377 ЦПК України, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у цивільній справі закриттю, оскільки розгляд цього спору належить до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити позивачам про наявність у них права протягом десяти днів з дня отримання ними даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст. 255, 256, 367, 368, 371, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської міськоїради Кіровоградськоїобласті задовольнити частково.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 квітня 2024 року скасувати.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 доСвітловодської міськоїради Кіровоградськоїобласті провизнання укладеноюдодаткової угодидо договоруоренди земельноїділянки - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду,та про наявність у них права протягом десяти днів з дня отримання ними даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді С. І. Мурашко

О. І. Чельник