Постанова

від 31.07.2024 по справі 760/4530/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 760/4530/22 Головуючий у суді першої інстанції - Козленко Г.О.

Номер провадження № 22-ц/824/6070/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря - Сукач О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «НАШ ДОМ» на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «НАШ ДОМ», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОБУДОВА», про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» про визнання права власності, який мотивувала тим, що 04 вересня 2018 року між нею та ТОВ «ДОБУДОВА» було укладено договір відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні), посвідчений приватним нотаріусом КМНО Дібровою О.С., зареєстрований в реєстрі за №1426.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору ТОВ «ДОБУДОВА» передало, а інвестор прийняв майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з умовами договору ТОВ «ДОБУДОВА» передало, а інвестор прийняв усі права ТОВ «ДОБУДОВА» в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, що виникли внаслідок укладання договору уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року між ТОВ «ДОБУДОВА» і ОК «ЖБК «НАШ ДОМ».

Позивач вказувала, що відповідно до п. 5 договору відступлення прав за цим договором відбувається з компенсацією інвестором ТОВ «ДОБУДОВА» грошової суми в розмірі 723 350 грн, які покупець повинен сплатити продавцю шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» протягом 10 днів з дня підписання та нотаріального посвідчення цього договору. Факт повного розрахунку буде підтверджуватись платіжним дорученням покупця з відміткою АТ КБ «Приватбанк» про проведення перерахування коштів на рахунок продавця.

На підтвердження виконання умов договору нею повністю сплачено грошову суму, обумовлену Договором, що підтверджується платіжним дорученням - квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 10 вересня 2018 року та 12 вересня 2018 року ТОВ «ДОБУДОВА» своїм листом повідомило її, що їй передано вимоги на об`єкт нерухомості квартиру АДРЕСА_1 .

Проте, всупереч п. 3 договору відступлення прав, ТОВ «ДОБУДОВА» не передало інвестору усі документи, що стосуються об`єкта нерухомості та засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. А тому з метою уникнення настання небажаних наслідків неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні, позивач звернулась листом від 17 грудня 2019 року до ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» та повідомила, що на підставі договору відступлення прав до неї перейшли майнові права на вказану квартиру.

В подальшому, листом №54 від 23 грудня 2019 року відповідач повідомив її про те, що спірна квартира належить членам кооперативу, яким позивач не є, договір уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року між ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» і ТОВ «ДОБУДОВА» не укладався, а тому позивач не має майнових прав на вказану квартиру.

ОСОБА_1 в позові посилалась також на те, що 30 січня 2022 року на адресу ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» направлено її заяву з повідомленням про те, що вона у законний спосіб набула майнових прав на спірну квартиру.

Вказувала, що станом на момент звернення до суду договір про відступлення майнових прав, укладений 14 вересня 2018 між нею та ТОВ «ДОБУДОВА», а також попередній договір переуступки прав №269 від 15 серпня 2018 року, укладений між ТОВ «ДОБУДОВА» і ОК «ЖБК «НАШ ДОМ», в судовому порядку не визнані недійсними, а відтак є чинними і породжують юридичні наслідки.

За договором від 14 вересня 2018 року ТОВ «ДОБУДОВА» передало ОСОБА_1 майнові права на спірну квартиру, які ТОВ «ДОБУДОВА» отримало від ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» на підставі укладеного договору №269 від 15 серпня 2018 року.

Враховуючи вказане, ОСОБА_1 просила суд визнати за нею майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , а судові витрати по справі покласти на відповідачів солідарно.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОК «ЖБК «НАШ ДОМ»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 233,50 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» подав апеляційну скаргу, в якій наголошує, що саме Обслуговуючий кооператив є власником майнових прав на спірну квартиру, що підтверджується договором № 269 про участь у Фонді фінансування будівництва від 22 грудня 2010 року, укладеним між АТ «Західінкомбанк» та ОК «ЖБК «НАШ ДОМ», договором № 269 про уступку майнових прав від 26 квітня 2012 року, свідоцтвом про участь у ФФБ (вид А) за програмою ВАТ «Київреконструкція».

Апелянт вказує, що йому не відомо про договір уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року, який нібито укладено між ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» та ТОВ «ДОБУДОВА» та копії такого договору у апелянта немає.

Крім того, відповідно до п. 10 договору №269 про уступку майнових прав від 26 квітня 2012 року встановлено заборону на переуступку набутих майнових прав за таким договором іншій особі, що також свідчить про неможливість укладення договору про уступку майнових прав на користь ТОВ «ДОБУДОВА».

Вказує, що ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» не знало про розгляд даної справи в суді першої інстанції, не могло надати свої заперечення та подати відповідні докази на підтвердження своєї позиції, а тому судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не в повній мірі досліджено обставини справи й прийнято необґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

13 березня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив від представника ОСОБА_1 - адвоката Берової О.В., у якому вказує, що апелянт безпідставно стверджує, що він є власником майнових прав на спірну квартиру й що майнові права на неї він нікому не передавав, а про укладення договору товариству невідомо.

Зазначає, що договір уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року в судовому порядку не визнаний недійсним чи не укладеним, є чинним, а тому ОСОБА_1 є добросовісним набувачем майнових прав на спірну квартиру і не могла знати, що ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» не передавало майнові права на спірну квартиру ТОВ «ДОБУДОВА».

Вважає, що апелянт визнав договір уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року, оскільки з 2019 року позивачем неодноразово направлялись листи з пропозицією вирішити спірне питання, що свідчить про те, що з 2019 року ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» знало про укладення такого договору, проте жодних дій щодо його оспорювання не вчинило.

Так, у відзиві представник позивача просить залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

При апеляційному розгляді справи представник позивача у справі ОСОБА_1 , - адвокат Боса І.В. заперечила щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просила залишити її без задоволення, оскільки доводи на які посилається апелянт не спростовують обставин, які були встановлені судом при розгляді справи та висновків викладених у рішенні суду. Вважає рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального права та з дотримання норм процесуального законодавства, просила залишити його без змін.

Представник відповідача у справі ОК «ЖБК «НАШ ДОМ» на апеляційний розгляд справи не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач/апелянт був повідомлений належним чином (а.с. 122,123, 139, 150, 151, 165, 166,168).

Заяв щодо неявки з причин, які б могли бути визнанні поважними, до суду апеляційної інстанції відповідач не подав.

У відповідності до вимог ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу за відсутності представника відповідача, який є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача у справі, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 04 вересня 2018 року між ТОВ «ДОБУДОВА» та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення майнового (речового) права на Об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що керуючись власним волевиявленням та статтями 512-517 Цивільного кодексу України, ТОВ «ДОБУДОВА» передає, а Інвестор приймає на себе всі права ТОВ «ДОБУДОВА» в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, які виникли внаслідок укладання Договору уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року, що укладений між ОК «ЖБК «Наш дом» та ТОВ «ДОБУДОВА».

Пунктом 1.2 цього ж Договору визначено, що ТОВ «ДОБУДОВА» передає, а Інвестор приймає майнові права на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 62,9 кв.м.

У пункті 5 Договору зазначено, що відступлення прав за даним договором відбувається з компенсацією Інвестором ТОВ «ДОБУДОВА» грошової суми в розмірі 723 350 (сімсот двадцять три тисячі триста п`ятдесят) гривень, які «Покупець» повинен сплатити «Продавцю» шляхом безготівкового перерахування на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АТ «КБ «Приватбанк», МФО 300711, протягом 10 днів з дня підписання та нотаріального посвідчення цього Договору. Факт повного розрахунку за цим «Договором» буде підтверджуватися Платіжним дорученням «Покупця» з відміткою АТ «КБ «Приватбанк» про проведення перерахування коштів на рахунок «Продавця». Вищезазначені грошові кошти Продавець отримає від Покупця з дотриманням вимог ст. 1087 Цивільного кодексу України та Постанови Правління НБУ №210 від 06 червня 2013 року. Така вартість квартири визначена Сторонами за взаємним погодженням, за відсутності примусу як будь-якої із Сторін, так і з боку третіх осіб, а також збігу будь-яких важких обставин.

Відповідно до квитанції №1348-4102-9399-2700 від 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 переказала для ТОВ «ДОБУДОВА» (р/р отрим. НОМЕР_1) 723 350,00 грн, в коментарі до платежу зазначено: оплата згідно договору 269 від 15 серпня 2018 року уступки майнових прав.

15 серпня 2018 року між ОК «ЖБК «Наш дом» та ТОВ «ДОБУДОВА» було укладено договір №269 відступлення майнового права на об`єкт нерухомості.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що керуючись власним волевиявленням та Додатковою угодою №1 до Договору генерального підряду №12/07.3 від 12 липня 2018 року, ОК «ЖБК «Наш дом» передає, а ТОВ «ДОБУДОВА» приймає майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв.м.

В матеріалах справи наявна довідка Голови правління ОК «ЖБК «Наш дом» від 15 серпня 2018 року про повну оплату за Договором №269 відступлення майнового права, видана ТОВ «ДОБУДОВА» про те, що згідно Договору №269 відступлення майнового права на Об`єкт нерухомості від 15 серпня 2018 року на житлове приміщення з будівельним номером АДРЕСА_2 , зобов`язання на суму 1 000 008 грн 00 коп виконані в повному обсязі.

Листом №54 від 23 грудня 2019 року ОК «ЖБК «Наш дом» повідомив ОСОБА_1 , що будівництво ЖК «Три богатирі» за адресою: АДРЕСА_3 розпочалося в 2005 році. Замовником-Забудовником була компанія ВАТ АК «Київреконструкція», Управителем Фонду будівництва був ПАТ «Західкомбанк». В 2008 році будівництво зупинилося на 85-90% готовності. Небайдужими довірителями Фонду в 2009 році було прийнято рішення організувати кооператив та добудувати об`єкт, з можливим внесенням додаткових коштів. Не всі Довірителі фонду приєдналися до кооперативу та вносили кошти на добудову. Кошти, які сплачували Довірителі Фонду - члени кооперативу, на рахунок кооперативу перераховувалися на Фонд внаслідок чого було придбане майно (майнові права) на певну кількість об`єктів в ЖК «Три богатирі». Одним з таких об`єктів є квартира АДРЕСА_2 на 16 поверсі. Зазначено, що правління кооперативу не має підтверджуючих документів, яким чином міг існувати Договір уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року , що укладений між ОК «ЖБК «Наш дом» та ТОВ «ДОБУДОВА», якщо жодних юридичних відносин між кооперативом ОК «ЖБК «Наш дом» та ТОВ «ДОБУДОВА» не існувало. В Договорі між ОК «ЖБК «Наш дом» та ТОВ «ДОБУДОВА» повинні міститися певні посилання на документи, на базі яких могли відбуватися будь-які юридичні відносини. Одним з яких є Протокол загальних зборів членів кооперативу, на якому члени кооперативу надали повноваження ОСОБА_2 переуступати майнові права (відчужувати) на об`єкт №269 компанії ТОВ «ДОБУДОВА», таких зборів не було, протоколу такого не існує. Відтак, кооператив просив надати копію документів новому правлінню кооперативу відносно Договору Відступлення майнового (речового) права на Об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язані) від 04 вересня 2018 року .

12 вересня 2018 року ТОВ «ДОБУДОВА», в особі Директора Єременко В.І., повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до п. 2 Договору відступлення майнового права на Об`єкт нерухомості і права вимоги від 04 вересня 2018 року за номером 1426 ОСОБА_1 передаються права вимоги на Об`єкт нерухомості, що будується за адресою: АДРЕСА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , площею 62,9 м2.

Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачкою у справі ОСОБА_1 виконано усі умови договору, проте об`єкт будівництва до цього часу в експлуатацію не введений і саме через це право власності на об`єкт інвестування позивачу не передано, та визнав за позивачем майнові права на Об`єкт нерухомості, що будується за адресою: АДРЕСА_3 , а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Апеляційний суд в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції про визнання майнових прав за позивачкою відповідає з огляду на наступне.

Частиною третьою статті 4 Закону України від 18 вересня 1991 року № 1560-ХІІ "Про інвестиційну діяльність" (тут і далі - Закон № 1560-ХІІ, у редакції, чинній на момент укладення договору майнових прав) закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Відповідно до пункту 5 статті 7 Закону № 1560-ХІІ інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права).

Згідно з пунктом 6 статті 7 цього Закону № 1560-ХІІ інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Статтею 2 Закону України від 19 червня 2003 року № 978-ІV «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (у редакції, чинній на момент укладення договору майнових прав) вказано, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення (вбудовані в житлові будинки або окремо розташовані нежитлові приміщення, гаражний бокс, машиномісце тощо) в об`єкті будівництва, яке після завершення будівництва стає окремим майном; закріплення об`єкта інвестування за довірителем - встановлення правовідносин між довірителем та управителем на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва, за яких у довірителя виникає право вимоги на цей об`єкт інвестування в майбутньому.

Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України).

За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 656 ЦК України майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Тобто, за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким.

Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав.

Крім цього статтею 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», в редакції чинній на момент укладення договору купівлі-продажу, встановлено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21), зроблено висновок, що саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Так, суд апеляційної інстанції перевіряючи доводи апеляційної скарги поданої ОК «ЖБК «Наш Дом» встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, позивачка у справі ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовом про визнання за нею майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 , посилалася на те, що вона набула даних майнових прав на підставі укладеного 04 вересня 2018 року нотаріально посвідченого договору відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги із ТОВ «Добудова».

Так, на підтвердження вказаних обставин позивачкою суду було надано заверну копію вказаного договору (а.с. 18,19).

А на підтвердження виконання взятих на себе зобов`язань по вказаному договору в частині оплати вартості придбаних майнових прав, позивачкою до суду було подано квитанцію №1348-4102-9399-2700 (а.с. 21).

Крім того, із вказаного договору, зокрема п. 1.1, вбачається, що продавець вказаних прав ТОВ «Добудова» був їх володільцем згідно до Договору уступки майнових прав №269 від 15 серпня 2018 року , що укладений між ОК «ЖБК «Наш Дом» та ТОВ «Добудова» (а.с. 18-20). Зазначені обставини підтверджуються також долученою позивачкою у справі копією вище вказаного Договору №269 від 15 серпня 2018 року (а.с. 22,23).

Апелянт у справі обґрунтовуючи, свої доводи посилався на те, що згідно до п.10 умов договору уступки прав вимоги №269 від 26 квітня 2012 року укладеного між АТ «Західінкомбанк» та ОК «ЖБК «НАШ ДОМ», було передбачено, що «майнові права, набуті довірителем за цим Договором, не можуть бути ним переуступлені іншій особі» (а.с. 97) у зв`язку з чим вважав даний договір не укладеним.

Колегія суддів даючи оцінку вище вказаним доводам апеляційної скарги враховує, що згідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Перевіряючи зазначені обставини, апеляційним судом за клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Борової О.В. від приватного нотаріуса КМНО Дібрової О.С. були витребувані матеріали нотаріальної справи щодо нотаріального посвідчення 04 вересня 2018 року між ТОВ «ДОБУДОВА» та ОСОБА_1 . Договору відступлення майнового (речового) права на Об`єкт нерухомості і права вимоги (заміна кредитора в зобов`язанні). У вказаних матеріалах справи міститься копія Договору №269 від 15 серпня 2018 року , що укладений між ОК «ЖБК «Наш Дом» та ТОВ «Добудова» і за умовами якого до ТОВ «Добудова» перейшли майнові права на квартиру АДРЕСА_4 . На підтвердження виконання ТОВ «Добудова» зобов`язань перед ОК «ЖБК «Наш Дом» в частині оплати вартості вказаних майнових прав надано Довідку про повну оплату за договором №269 відступлення майнового права в розмірі 1 000 008 грн та підтвердження про повне виконання ТОВ «Добудова» зобов`язань за даним договором в частині оплати вартості придбаних майнових прав.

Разом із тим, подаючи апеляційну скаргу на вище вказане рішення суду першої інстанції апелянт - ОК «ЖБК «Наш Дом» посилався на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства при розгляді вказаної справи, а саме не повідомлення їх як відповідача по справі та позбавлення їх можливості подати своїх заперечення та викласти відповідні доводи на підтвердження даних заперечень.

Згідно із частиною третьою статті 376 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду апеляційної скарги), порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що: "обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання … є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що "не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань" стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства".

Так, Солом`янський районний суд м. Києва розглянув вказану справу та ухвалив оскаржуване у справі рішення 07 листопада 2023 року.

Однак, в матеріалах справи відсутнє підтвердження щодо вручення відповідачу у справі копії позовної заяви та доданих до неї письмових доказів.

Так, в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із тим вказану адресу відповідач суду не повідомляв.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Таким чином суд ухвалив у справі рішення без врахування позиції відповідача, який був позбавлений такої можливості, тому колегія суддів доходить висновку, що вказане рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доходячи вказаного висновку суд апеляційної інстанції враховує викладені вище обставини справи та норми матеріального права, та вважає, що доводи, які викладені відповідачем, не спростовують вимог позивача про набуття нею майнових прав на квартиру АДРЕСА_4 , у порядку визначеному ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 177, 190, 204, 656 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка у справі звільнена від сплати судового збору як при подачі позову так і при подачі апеляційної в порядку визначеному п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з чим зазначені судові витрати повинні бути покладені на відповідача у справі пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Відповідно, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог та складає 7295, 70 грн, з яких 2 918, 28 грн судового збору що підлягали сплаті до суду першої інстанції та 4141,42 грн за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 177, 190, 204, 656 ЦК України, ст. 367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «НАШ ДОМ» задовольнити частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07 листопада 2023 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 ) майнові права на квартиру АДРЕСА_4 .

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «НАШ ДОМ» (01133 м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, кімн. 902, код ЄДРПОУ 36538195) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 7 233,50 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 02 серпня 2024 року.

Головуючий суддя : М.А.Яворський

Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв