Ухвала

від 29.07.2024 по справі 480/9252/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 р.Справа № 480/9252/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат по справі за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 р. по справі № 480/9252/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст"

до Сумської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" звернулося до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем рішення про коригування (збільшення) митної вартості товарів від 04.08.2023 р. № UА805000/2023/000058/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 р. позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування (збільшення) митної вартості товарів від 04.08.2023 р. № UА805000/2023/000058/2; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА805200/2023/000039; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці позивача судовий збір у розмірі 5368 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 р. апеляційну скаргу Сумської митниці залишено без задоволення; рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 р. по справі № 480/9252/23 залишено без змін.

До Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про прийняття додаткової постанови суду про розподіл судових витрат по справі № 480/9252/23.

Сумською митницею подано заперечення на вищезазначену заяву, в якій просить відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про ухвалення додаткової постанови суду по справі за апеляційною скаргою Сумської митниці на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 р.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд апеляційної інстанції, аналізуючи заяву позивача про відшкодування на його користь витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 р. у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, понесених ним при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, подано копії: договору від 01.05.2023 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст", в особі директора ОСОБА_1 , та адвокатом Тукманом Є.Г. про надання правової допомоги; акту приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2024 р., згідно із яким адвокат виконав, а клієнт прийняв роботи, щодо надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції вартістю 65000 грн.

Як вбачається з п. 1 акту приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2024 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст", в особі директора Спицького О.П., та адвокатом Тукманом Є.Г., сторони погоджують те, що Адвокатом надано Клієнту правові послуги (допомогу) з такого питання: а) здійснення особистого прийому уповноваженої особи Клієнта щодо надання правових консультацій з приводу оскарження відповідачем в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 25.01.2024 р. по справі № 480/9252/23, в тому числі здійснення правової оцінки доводів апеляційної скарги відповідача, а також надання Клієнту роз`яснень, зі спірних правовідносин по справі № 480/9252/23 в суді апеляційної інстанції в аспекті правозастосовчої практики в аналогічних справах, - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 5 годин; б) розроблення структуризація та складання процесуальних документів до справі № 480/9252/23: заяви з процесуальних питань від 04.06.2024 р., - дії у формі окремої позасудової процедури загальною тривалістю 1,5 години.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження виконання послуг, зазначених в акті приймання-передачі наданих послуг від 04.06.2024 р., наданих адвокатом Тукманом Є.Г. позивачу.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" не надано доказів на підтвердження виконання послуг, наданих позивачу адвокатом, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про прийняття додаткової постанови суду по справі № 480/9252/23.

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 134, 139, 243, 250, 310, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Червоний металіст" про прийняття додаткової постанови суду по справі № 480/9252/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Любчич Л.В. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 05.08.2024 року