Ухвала

від 05.08.2024 по справі 2-3080/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-3080/11

4-с/212/2/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

суддя - Ведяшкіна Ю.В.

секретар судового засідання - Івашко А.А.

у цивільній справі № 2-3080/11 за скаргою адвоката Охримович Лілії Сергіївни, яка діє в інтересах боржника ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач): Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,

у с т а н о в и в :

25 жовтня 2023 року адвокат Охримович Л.С., яка діє в інтересах боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій просила визнати бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) протиправною, та зобов`язати Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати накладений постановою Жовтневого ВДВС Криворізького МЮУ, арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , та оголошення заборони на його відчуження від 18.10.2013 року у ВП 40313462 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 7213439 від 25.10.2013.

Визнати бездіяльність Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) протиправною, та зобов`язати Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) скасувати обтяження, накладене постановою Жовтневого ВДВС Криворізького МЮУ від 16.03.2011 року у виконавчому провадженні В-13/1345 у вигляді арешту всього нерухомого майна ОСОБА_1 та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис № 10951333 від 17.03.2011 року.

В обґрунтування скарги зазначено, що 24.07.2023 року дружина заявника ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Криворізького нотаріального округу з метою продажу належного їй нерухомого майна, а саме, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , однак нотаріусом було відмовлено в проведені процедури купівлі продажу, у зв`язку з тим, що на майно належне її чоловіку ОСОБА_1 накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме,

-постановою Жовтневого ВДВС Криворізького МЮУ, накладено обтяження у вигляді арешту нерухомого майна боржника та оголошено заборону на його відчуження від 18.10.2013 у ВП 40313462;

-постановою Жовтневого ВДВС Криворізького МЮУ про відкриття виконавчого провадження, б/н від 16.03.2011 за № В-13/1345 накладено обтяження у вигляді арешту всього майна боржника.

З 2011 року по 2023 рік жодних викликів до виконавчої служби або наявності претензій від стягувача боржник не отримував, станом на момент звернення зі скаргою відсутня будь яка заборгованість. 24.07.2023 року представник заявника звертався з адвокатським запитом до Покровського ВДВС у м. Кривому Розі Південного МУМЮ (м. Одеса), на який отримав відповідь, відповідно до якої відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, станом на 27.07.2023 обліковується запис про обтяження майна, накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 , а виконавчі провадження № ВП 40313462 та В-13/1345, у зв`язку зі спливом строків зберігання знищено, тому заявнику рекомендовано звернутися до суду.

Вважає, що в даному випадку, при закінченні виконавчих проваджень № ВП 40313462 та В-13/1345, в порушення ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» арешти з майна ОСОБА_1 зняті не були, що обмежує права заявника, як власника нерухомого майна та розпорядженням цим майном. Зазначає, що ОСОБА_1 був відповідачем у цивільній справі та був боржником у виконавчому провадженні (за виконавчими листами у цивільних справах, так ВП № 40313462 відкрито за виконавчим листом, виданим на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23.01.2012 у справі № 2-3080/11 провадження 2/413/414/2012; стосовно В-13/1345 скаржник не має жодних документів, оскільки в Єдиному реєстрі судових рішень, такого рішення не має, а саме виконавче провадження вже знищено.

Враховуючи наведене вважає, що оскільки на даний час відсутні підстави для подальшого обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що виконавчі провадження біли закриті, а повторно виконавчі документи для виконання не пред`являлися та строк для їх пред`явлення минув, необхідно зняти вказані обтяження та арешт нерухомого майна.

Крім того зазначила, що вважає, що строки звернення до суду із зазначеною скаргою не пропущені, оскільки бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.

При таких обставинах вважає, що дана скарга є обґрунтованою, вважає, що бездіяльність суб`єкта оскарження є протиправною, а тому просить скаргу задовольнити.

27 жовтня 2023 року ухвалою суду скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2023 року.

В останнє судове засідання представник заявника адвокат Охримович Л.С. не з`явилася, заяв про відкладення розгляду скарги або розгляд скарги у її відсутність до суду не надходило.

В судові засідання представник Покровського ВДВС у місті Кривому Розу Південного МУМЮ (м.Одеса) не з`явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

В судові засідання представник заінтересованої особи (стягувача): Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» не з`явився з невідомих суду причин, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність не з`явившихся осіб.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.01.2012 року у цивільній справі № 2-3080/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/980-К/4800-ПП від 19 вересня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість у сумі 23840,04 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» судовий збір у сумі 238,40 грн. та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,00 грн. (а.с.36-38).

30.10.2012 року судом на вимогу позивача видано виконавчий лист по зазначеній цивільній справі (а.с.46).

23.09.2006 року згідно паспорта громадянина України виданого 22.05.2022 року на ім`я ОСОБА_1 , він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 (а.с.12-13).

Так, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованого 24.07.2023 року,- за заявником ОСОБА_1 зареєстровані такі обтяження:

- Реєстраційний номер обтяження: 10951333, зареєстрований 17.03.2011 року арешт нерухомого майна, реєстратором Дніпропетровська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, постанова про відкриття виконавчого провадження б\н, 16.03.2011 Жовтневим відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, В-13/1345, на невизначене майно, все нерухоме майно ОСОБА_1 (а.с.63);

- реєстраційний номер обтяження: 3062571, зареєстрований 25.10.2013 року, державним реєстратором Басалай Антоніною Анатоліївною, Криворізьке міське управління юстиції, Дніпропетровська область, на підстав постанови, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 40313462, виданий 18.10.2013 року Жовтневим ВДВС Криворізького МУЮ. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 7213439 від 25.10.2013 ОСОБА_4 , Криворізьке міське управління юстиції, - арешт нерухомого майна (все нерухоме майно (а.с.62).

27.07.2023 за № 79734 заступником начальника Покровського ВДВС, на запит адвоката Охримович Л.С. надана відповідь, відповідно до якої, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, станом на 27.07.2023 року обліковується запис про обтяження майна накладений на все нерухоме майно ОСОБА_1 . Надати більш детальну інформацію, не є можливим, оскільки у відповідності до наказу від 25.12.2008 року за № 2274/5 «Про затвердження порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби» та наказу від 07.06.2017 № 1829/5 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», термін зберігання виконавчих проваджень становить 3 роки (а.с.68).

Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства суд вважає безпідставним посилання представника заявника на ч. 1, 2 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження враховуючи, що наведені в скарзі рішення державним виконавцем були прийняті відповідно 16.03.2011 року та 18.10.2013 року, тому при вирішенні наведених вимог заявника суд застосовує норми Закону України Про виконавче провадження, які були чинними в період прийняття оскаржуваних рішень, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні рішення про завершення зазначених виконавчих проваджень, дати їх ухвалення, а також суть та підстави прийняття таких рішень, та враховує при цьому строки проведення виконавчих дій, визначені законом.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 47 Закону визначені підстави повернення виконавчого документа стягувачу; статтею 48 Закону визначені підстави повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав; статтею 49 Закону визначені підстави закінчення виконавчого провадження, в тому числі, відповідно до п. 8 ч. 1, визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 зазначеного Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документу до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, які були чинними на момент прийняття оспорюваних рішень державних виконавців, та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази існування на момент завершення виконавчого провадження № 40313462 підстав, визначених ст. 50 Закону для зняття накладеного арешту, суд не вбачає підстав для визнання дій (рішень) державного виконавця неправомірними. При цьому твердження представника заявника, наведені в скарзі, про те, що станом на момент звернення зі скаргою відсутня будь яка заборгованість за вказаним виконавчим провадженням, суд визнає голослівною, оскільки таке твердження не доведено належними доказами.

Що стосується вимог скарги про зняття арешту, накладеного постановою державного виконавця від 16.03.2011 року у виконавчому провадженні В-13/1345, то суд їх також визнає необґрунтованими, оскільки заявником не вказано на підставі якого виконавчого документу відкрито таке виконавче провадження, не зазначено підстави завершення виконавчого провадження, тому суд позбавлений можливості надати оцінку діям (рішенням) державного виконавця, та відповідно прийняти рішення про правомірність чи неправомірність дій державного виконавця.

За таких підстав скарга задоволенню не підлягає.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, в разі наявності у нього права власності на вказане нерухоме майно, його право звернутися до суду із позовом про зняття арешту з майна.

Керуючись ст. ст. 447 451, 259 261, 352 - 355 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні скарги адвоката Охримович Лілії Сергіївни, яка діє в інтересах боржника ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Покровського відділу державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа (стягувач): Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду складена 05.08.2024 року.

Суддя Ю. В. Ведяшкіна