Рішення

від 01.08.2024 по справі 914/1165/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2024 Справа № 914/1165/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітка Львів», м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів

про визнання права власності на нерухоме майно

Суддя Наталія Мороз

За участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: А. Дашо

Від відповідача: У. Коржевич

Присутні: ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Присутній: представник Служби судової охорони

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Квітка Львів» подано позов до Львівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, а саме незавершене будівництво готовністю 6,8%, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2/ АДРЕСА_3 , та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:06:004:0023.

Ухвалою суду від 07.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 09.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.05.2024.

28.05.2024 підготовче засідання відкладено на 18.06.2024, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.06.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 27.05.2024 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; підготовче засідання відкладено на 27.06.2024.

Ухвалою суду від 27.06.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітка Львів» від 26.06.2024 про призначення судової експертизи; призначено у справі судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи (до отримання висновку судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до господарського суду).

27.06.2024 через службу діловодства господарського суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 02.07.2024 відкладено вирішення питання щодо прийняття до розгляду позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 , до повернення матеріалів справи № 914/1165/24 до Господарського суду Львівської області та поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.07.2024 поновлено провадження у справі № 914/1165/24 та задоволено клопотання судового експерта Заяць Ігоря Григорійовича від 02.07.2024 № 003 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 10.07.2024 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 та додані до неї документи повернуто заявнику.

Ухвалою суду від 16.07.2024 проектну документацію на об`єкт «Реконструкція нежитлових приміщень першого поверху будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та їх розширення під торгівельно-розважальний центр» - скеровано на адресу судового експерта Заяць Ігоря Григорійовича для проведення судової експертизи та зупинено провадження у справі № 914/1165/24 на час проведення судової експертизи (до отримання висновку судової експертизи та/або повернення матеріалів справи до господарського суду).

19.07.2024 на адресу господарського суду надійшов висновок експерта № 02/07-24-г судової будівельно-технічної експертизи по справі № 914/1165/24 та повернуто матеріали справи № 914/1165/24.

Ухвалою суду від 19.07.2024 поновлено провадження по справі, підготовче засідання призначено на 25.07.2024.

Ухвалою суду від 25.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 01.08.2024.

В судове засідання 01.08.2024 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору. Позов просить задоволити у відповідності до вимог, викладених у позовній заяві та з наведених у ній підстав.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, дав пояснення по суті спору. Проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Позиція позивача.

Позивач посилається на те, що він змінив назву на ТзОВ «Квітка Львів» з ТзОВ «Кіносвіт».

На підставі ухвали Львівської міської ради № 3469 від 16.03.2006 та договору оренди землі від 30.03.2006 позивач отримав в оренду на 10 років земельну ділянку кадастровий номер 4610136600:06:004:0023, площею 0,1040 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Договором передбачено право орендаря за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі. На дату укладення цього договору, на вказаній земельній ділянці були розташовані набуті позивачем у власність на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва» від 13.01.2005, об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 950,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення колишнього кінотеатру) та нежитлові приміщення площею 309,8 кв.м. та 129,1 кв.м. за адресою ( АДРЕСА_3 ).

На підставі рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 567 від 07.04.2006 «Про проектування та реконструкцію ТОВ «Кіносвіт» нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 під торговельно-розважальний центр», 03.11.2011 Інспекцією ДАБК у Львівській області був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № ЛВ 11411069984, 15.05.2007 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради видала позивачу дозвіл № 209/07 на роботи з реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 під торговельно-розважальний центр (розбирання будівлі). Позивачем було здійснено будівельні роботи по реконструкції існуючих будівель шляхом часткового демонтажу та їх добудови, у зв`язку з чим позивач 22.04.2015 зареєстрував право власності на незавершене будівництво готовністю 5% та ліквідував запис про право власності на нерухоме майно, яке перебуває в реконструкції, площею 950,8 м.кв.

Однак, після цього відповідач звернувся до суду щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 30.03.2006, мотивуючи це незаконністю будівництва на орендованій та самовільно захоплених ділянках, тобто порушенням умови договору оренди землі.

23.03.2016 Господарським судом Львівської області ухвалено рішення у справі № 914/670/15, яким зобов`язано орендаря повернути орендовану земельну ділянку відповідачу. В подальшому це рішення суду залишено без змін судом апеляційної та касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 31.05.2017 у справі № 813/1972/13-а залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду, якою визнано протиправним і скасовано дозвіл Інспекції державно архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на виконання будівельних робіт від 03.11.2011 № ЛВ 11411069984.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016 у справі № 813/6021/15 скасовано та визнано неправовірним запис державного реєстратора про реєстрацію незавершеного будівництва готовністю 5%. Після цього, позивач зупинив реконструкцію, залишивши належне йому нерухоме майно на стадії реконструкції.

Керуючись наявністю нерухомого майна, позивач 03.06.2023 звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на розроблення Детального плану території в районі АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 . У відповідь на дану заяву відповідач, листом від 03.06.2023, відмовив у наданні дозволу на виготовлення Детального плану території пославшись на те, що у позивача відсутнє зареєстроване право власності на нерухоме майно, чим заперечив право власності позивача.

Позивач посилається на те, що саме по собі скасування запису у реєстрі речових прав на нерухоме майно не свідчить про відсутність права власності на майно, яке придбане позивачем відповідно до договору купівлі-продажу та частини якого використовувались у процесі реконструкції в наслідок чого і виникло незавершене будівництво. Крім того, зазначає, що роботи носили характер реконструкції, а не нового будівництва, що підтверджується звітом та висновком експертів. Також, експертним висновком від 06.12.2023 відсоток готовності наявної частини незавершеного будівництвом будівлі становить 6,8%, а у відповідності до ескпертного висновку від 19.07.2024, готовність незавершеного будівництва на частині земельної ділянки, яка згідно договору оренди земельної ділянки від 30.03.2006 має характеристику з визначенням «під забудову» становить 4,9%; у той час як готовність незавершеного будівництва на частині земельної ділянки, яка має характеристику з визначенням «інші» становить 1,9%.

Позов просить задоволити.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. При цьому, відповідач визнав факт набуття позивачем права власності на цілісний майновий комплекс - нежитлові приміщення загальною площею 950,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення колишнього кінотеатру) та нежитлові приміщення площею 309,8 кв.м. та 129,1 кв.м. за адресою ( АДРЕСА_3 ), які були набуті у власність на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва» розташованого за адресою АДРЕСА_2 шляхом викупу від 13.01.2005. Відповідно, позивач набув право власності на цілісний майновий комплекс, однак, жодним чином не набував право власності на окремі об`єкти нерухомого майна. А відтак, позовна вимога про визнання права власності на незавершене будівництво готовністю 6,8% за ТзОВ «Квітка Львів» не відповідає вимогам ст. 392 ЦК України.

У постанові КГС ВС від 21.03.2019 № 909/175/18 вказано, що звертаючись до суду з позовом про визнання права власності, щодо завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). При цьому, суд погодився з тим, що до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва. Проте, Верховний суд зазначив, що лише при наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва можливе визнання права власності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2016 у справі № 914/670/15 за позовом Львівської міської ради до ТзОВ «Кіносвіт», треті особи ОСОБА_1 , виконавчий комітет Львівської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без змін рішення Господарського суду Львівської області від 23.03.2016 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2016. Відповідно до рішень судів припинено провадження у справі в частині розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов`язано відповідача повернути позивачу земельну ділянку у АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1040 га, кадастровий номер № 4610136600:06:004:0023. Судами усіх інстанцій встановлено, що частина існуючих споруд, розташованих на орендованій земельній ділянці (площею 0,0683 га), були знесені відповідачем з метою їх реконструкції та розпочато нове будівництво (залито фундамент) в тому числі і на земельній ділянці площею 0,0357 га, виділеної для обслуговування існуючих споруд. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 у справі № 813/1972/13-а залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8.12.2016, якою визнано протиправним і скасовано дозвіл Інспекції державно архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на виконання будівельних робіт від 03.11.2011 № ЛВ 11411069984. Вищезазначеною ухвалою вказано, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 07.04.2006 № 567 «Про проектування та реконструкцію ТзОВ «Кіносвіт» нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 під торговельний-розважальний центр» надано лише дозвіл на проектування реконструкції нежитлових приміщень першого поверху будівництва, а не дозвіл на здійснення будівельних робіт на орендованій земельній ділянці.

Беручи до уваги відсутність права користування земельною ділянкою, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва не можливе визнання права власності на незавершене будівництво готовністю 6,8% за ТзОВ «Квітка Львів». Просить відмовити у позові.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт» змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «Квітка Львів», що підтверджується рішенням від 13.10.2023 № 1/23 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіносвіт» ОСОБА_3 , іншими матеріалами справи.

13.01.2005 між ТзОВ «Кіносвіт» та Фондом державного майна України укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва» за адресою пр. Шевченка №3 м. Львів, відповідно до пункту 1.1. якого, продавець на підставі рішення ІХ сесії Львівської обласної ради IV демократичного скликання № 162 від 03.06.2003 «Про приватизацію об`єктів спільної власності територіальних громад області» зобов`язується передати у власність ТзОВ «Кіносвіт» майно цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва», розташованого за адресою пр. Т.Шевченка № 3 м. Львів (надалі-об`єкт), до складу якого входять нежитлові приміщення загальною площею 309,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення загальною площею 129,1 кв.м за адресою АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення загальною площею 950,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 та інші основні засоби в кількості 33 одиниці та 621 одиниця, згідно з Зведеним актом інвентаризації, затвердженим наказом РВ ФДМУ від 13.12.2004 № 1166, а покупець зобов`язується прийняти зазначений об`єкт, сплатити за вказаний об`єкт ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі, та зареєструвати приміщення, що входять до складу цілісного майнового комплексу в бюро технічної інвентаризації. Об`єкт, що продається, належить Львівській обласній раді на підставі таких правовстановлюючих документів:

- нежитлові приміщення загальною площею 950,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 - на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації 11.01.2005 на підставі наказу від 15.12.2004 № 35, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.01.2005 реєстраційний номер: 9500671, про що 11.01.2005 виданий витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6168954;

- нежитлові приміщення загальною площею 129,1 кв.м за адресою АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації 11.01.2005 на підставі наказу від 15.12.2004 № 35, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.01.2005 реєстраційний номер: 9500630, про що 11.01.2005 виданий витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6168870;

- нежитлові приміщення загальною площею 309,8 кв.м за адресою АДРЕСА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Управлінням з питань майна комунальної власності Львівської обласної державної адміністрації 11.01.2005 на підставі наказу від 15.12.2004 № 35, зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 11.01.2005 реєстраційний номер: 9500603, про що 11.01.2005 виданий витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 6168803.

13.01.2005 між цими сторонами був підписаний Акт № 939 приймання-передачі цілісного майнового комплексу «Галицький центр кіномистецтва» за адресою АДРЕСА_2 , яким посвідчено, що ТзОВ «Кіносвіт» отримало у власність цілісний майновий комплекс у складі основних засобів в кількості 3 шт. (нерухоме майно), основних засобів в кількості 621 та 33 штуки відповідно до Зведеного акту інвентаризації.

Зазначеним підтверджується факт набуття у власність покупцем цілісного майнового комплексу, до складу якого, серед іншого, входили зазначені вище 3 об`єкти нерухомого майна із відповідними характеристиками. Право власності на ці обєкти нерухомого майна, загальною площею 950,8 кв.м., було зареєстроване 20.04.2015, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. При цьому, умовами договору був передбачений обов`язок покупця зареєструвати в БТІ саме об`єкти нерухомого майна.

На підставі ухвали Львівської міської ради від 16.03.2006 № 3469 «Про користування ТзОВ «Кіносвіт» земельною ділянкою загальною площею 0,1040 га, на АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 », 30.03.2006 між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ «Кіносвіт» (орендар) укладено договір оренди землі, згідно із умовами якого, орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 для обслуговування існуючих споруд. Згідно з п. 2 договору, в оренду передається земельна ділянка, кадастровий № 4610136600:06:004:0023, загальною площею 0,1040 га, у тому числі під забудовою - 0,0683 га, інші - 0,0357 га. В пункті 3 договору зазначено, що на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна - кам`яні нежитлові будівлі. Цільове призначення земельної ділянки - землі громадської та житлової забудови, категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі громадського призначення (п. 16 договору). Земельна ділянка була призначена (мета використання) для обслуговування існуючих споруд (нежитлових приміщень).

Пунктом 17 договору заборонено самовільну забудову земельної ділянки. Права та обов`язки сторін визначені пунктами 28-31 договору. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (п. 28 договору). В пункті 30 договору вказано, що орендар земельної ділянки має право за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Договір оренди землі пролонгований не був, термін його дії закінчився 16.03.2016, що було встановлено постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі № 914/670/15.

При цьому, судовими рішеннями у вказаній справі також було встановлено, що, враховуючи умови укладеного між сторонами договору оренди землі від 30.03.2006, встановлений факт здійснення відповідачем будівництва на орендованій земельній ділянці, наданій лише для обслуговування існуючих споруд, та відсутність згоди Львівської міської ради, як орендодавця, на зведення у встановленому законодавством порядку будівель і споруд на орендованій земельній ділянці, орендар використовував спірну земельну ділянку з порушенням умов договору оренди землі від 30.03.2006.

До спливу терміну дії договору оренди землі, 07.04.2006 Виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення № 567 «Про проектування та реконструкцію ТОВ «Кіносвіт» нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 під торговельно-розважальний центр, відповідно до якого, дозволено ТзОВ «Кіносвіт» проектування реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 під торговельно-розважальний центр з отриманням у встановленому порядку в Управлінні архітектури і мостобудування вихідних даних на проектування реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху вказаних будинків під торговельно-розважальний центр, з розробкою у ліцензованій проектній організації робочого проекту, його погодженням в управлінні архітектури та містобудування, отриманням в Інспекції держархбудконтролю дозволу на виконання будівельних робіт.

Пізніше, а саме, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2015 у справі № 800/10971/15 було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 567 від 07.04.2006 "Про проектування та реконструкцію ТзОВ "Кіносвіт" нежитлових приміщень 1-го поверху будинків під торговельно-розважальний центр» товариству позивача дано дозвіл лише на проектування реконструкції нежитлових приміщень першого поверху будинків під торговельно-розважальний центр, а не дозвіл на здійснення будівельних робіт на орендованій земельній ділянці.

Однак, 04.05.2007 Галицька районна адміністрація виконкому Львівської міської ради народних депутатів надала відповідачу дозвіл № 89 на виконання робіт із розібрання споруди кінотеатру і подальшої реконструкції нежитлових приміщень.

15.05.2007 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради видала відповідачу дозвіл № 209/07 на роботи з реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . під торговельно-розважальний центр (розбирання будівлі).

Розроблена проектна документація була погоджена Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (висновок № 04/2534 від 28.07.2011) про можливість здійснення пропонованих архітектурних перетворень в історичному ареалі міста, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області було надано висновок від 27.11.2008 щодо матеріалів запропонованого проекту реконструкції, 26.08.2010 Львівською філією ДП спеціалізована державна експертна організація «Львівдержбудекспертиза» було надано позитивний висновок по запропонованому проекту реконструкції.

На виконання рішення виконкому позивач звернувся до Інспекції ДАБК у Львівській області із заявою про отримання дозволу на виконання будівельних робіт з «реконструкції нежитлових приміщень першого поверху будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та їх розширення під торговельно-розважальний центр».

03.11.2011 Інспекцією ДАБК у Львівській області виданий дозвіл позивачу на виконання будівельних робіт № ЛВ 11411069984.

Пізніше, судовим рішеням від 16.06.2016 у справі № 914/670/15 було встановлено, що дозволи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради на виконання будівельних робіт від 15.05.2007 та від 03.11.2011 стосувались лише робіт з реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху будинків під торговельно-розважальний центр. Тобто, вказані дозволи стосувались лише нежитлових приміщень які знаходяться на земельній ділянці площею 0,0683 га (під забудовою) та не надають відповідачу право здійснювати будь-які роботи чи то по реконструкції, чи то по будівництву на земельній ділянці площею 0,0357 га (інші).

До того часу, позивачем було здійснено будівельні роботи по реконструкції існуючих будівель шляхом часткового демонтажу та їх добудови. Доводячи те, що проведені роботи носили характер саме реконструкції, а не нового будівництва, позивач посилається на Звіт за результатами обстеження залізобетонних конструкцій першого поверху будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (кадастровий номер ділянки 4610136600:06:004:0023) та їх розширення під торгово-розважальний центр, який виконано ФОП Кархут І.І. з метою встановлення дійсного технічного стану несучих конструкцій незавершеної реконструкції нежитлових приміщень першого поверху будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та їх розширення під торгівельно-розважальний центр. П.1.1. цього звіту експерт встановив наявність фундаментів та мурованих стін приміщення підвалу колишнього будинку (паливна), що використовуються при реконструкції для обпирання стін першого поверху. Стіни з бутової та цегляної кладки. Бутовий камінь природний вапняк, цегла керамічна повнотіла. Кладка на вапняному розчині. Окрім цього у пункті 2.2. цього звіту експерт зазначив: «Плита перекриття на відм. - 0.750 товщиною 200 мм. Плита нерозрізна гладка багатопрогонова з обпиранням по контуру, з подвійним армуванням. Плита обперта на стіни ліфтових шахт та діафрагм, колони каркасу. В осях Р-С, 1-2, 4-5, 16-19 плита обперта на залишені стіни підвалів та фундаментів колишніх будинків. Плита обперта по 150 мм на кладку, що відповідає вимогам чинних норм. Арматура плити перекриття підвалу класу А400С та А240 відповідає вимогам норм щодо мінімальних діаметрів та проєкту. Проектний клас бетону плити С20/25. При таких умовах експлуатації (клас ХС1) мінімальний клас бетону С12/15, прийнятий в проекті клас відповідає вимогам норм. Фактичні геометричні розміри отворів у плиті відрізняються від проектних через неточності виготовлення опалубки, відхилення в межах допусків.

Висновком судового експерта Заяць І. Г. № 22/11-23-23 від 06.12.2023 встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:06:004:0023 наявні конструктивні елементи незавершеної будівництвом будівлі, а саме 98% нульового циклу (фундаментів). Ступінь (відсоток) готовності наявної частини незавершеної будівництвом будівлі на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:06:004:0023 становить 6,8%.

Висновком експерта Заяць І. Г. № 20/03-24 від 28.03.2024 встановлено, що об`єкт нерухомого майна створений в процесі реконструкції нежитлових будівель.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судовими рішеннями та не заперечується сторонами, частина існуючих споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці (площею 0,0683 га), були знесені відповідачем з метою їх реконструкції та розпочато нове будівництво (залито фундамент) в тому числі і на земельній ділянці площею 0,0357 га, виділеної для обслуговування існуючих споруд, тобто, більшій, ніж передбачено умовами договору оренди земельної ділянки. Так, у справі № 914/670/15 встановлено, що частина існуючих споруд, розташованих на орендованій земельній ділянці площею 0,0683 га, були знесені відповідачем з метою їх реконструкції та розпочато нове будівництво (залито фундамент) в тому числі і на земельній ділянці площею 0,0357 га, виділеної для обслуговування існуючих споруд. Судом також встановлено, що жодних доказів погодження позивачем будівельних робіт на земельній ділянці, не надано, також не підтверджено, що позивач делегував такі повноваження виконавчому комітету.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивач, до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 914/670/15, здійснив роботи як такі, які мають характер часткового демонтажу та реконструкції належного йому нерухомого майна в межах орендованої земельної ділянки, так і роботи по новому будівництву поза межами земельної ділянки, на якій розташовані належні йому за договором купівлі-продужу приміщення.

11.01.2013 відбулись громадські слухання, оформлені протоколом громадських слухань щодо реконструкції нежитлових приміщень під торговельно-розважальний центр, затвердженим Львівським міським головою, на яких прийнято резолюцію про те, що, оскільки спірне будівництво ведеться всупереч вимогам чинного законодавства, всупереч волі територіальної громади міста Львова, слід визнати дане будівництво таким, яке є неможливим, заборонити ведення даного будівництва.

19.09.2014 Держінспекцією сільського господарства у Львівській області проведено перевірку законності використання відповідачем земельної ділянки за результатами якої Держінспекцією сільського господарства у Львівській області винесено припис № 503 від 19.09.2014 та встановлено, що ТзОВ «Кіносвіт» самовільно зайняло земельну ділянку загальною площею 0,0163 га із земель житлової та громадської забудови шляхом встановлення металевої огорожі та долучення до земельної ділянки, яка перебуває в оренді згідно договору оренди землі від 30.03.2006 та надана для обслуговування існуючих будівель, чим порушено ст. ст. 125, 126 ЗК України. Приписано в 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 0,0163 га.

22.04.2015 за позивачем було зареєстровано право власності на незавершене будівництво готовністю 5% та ліквідовано запис про право власності на нерухоме майно, яке перебуває в реконструкції площею 950,8 м.кв.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2016 у справі № 813/6021/15 залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2016, якою визнано неправомірними дії реєстратора щодо внесення до Державного реєстру прав запису про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва від 21.04.2015 за № 623039746101 та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 20846761 від 22.04.2015.

Цією ухвалою встановлено, що ТзОВ «Кіносвіт» подало визначені чинним законодавством документи для реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований у АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 . Так, 21.04.2015 представник ТзОВ «Кіносвіт» звернувся до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), у якій просив провести державну реєстрацію права власності, форма власності - приватна, на об`єкт незавершеного будівництва, що розташований у АДРЕСА_2/АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки 4610136600:06:004:0023, за ТзОВ «Кіносвіт». До заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) № 20799378 ТзОВ «Кіносвіт» додало: дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер ЛВ 11411069984, виданий 03.11.2011 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області; договір оренди землі, серія та номер Г-252, виданий 30.03.2006 Львівською міською радою; довідку про знесення, серія та номер юр 2/335, видану 16.04.2015 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»; технічний паспорт, виданий 12.02.2015 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»; позитивний комплексний висновок державної експертизи 2008, серія та номер 793, виданий 26.08.2010 Філією ДП «Спеціалізована державна експертна організація-ЦСДБЕ» у Львівській області «Львівдержбудекспертиза».

Судовим рішенням у цій справі було встановлено, що дані документи містили розбіжності стосовно виду здійснюваних будівельних робіт, зокрема, реконструкції та незавершеного будівництва (здійснення нового будівництва).

Відповідно до договору оренди землі від 30.03.2006, що був укладений між Львівською міською радою та ТзОВ «Кіносвіт», земельна ділянка передається в оренду для обслуговування існуючих споруд, а орендар лише за письмовою згодою орендодавця має право зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди. У свою чергу, дозвіл № ЛВ11411069984 від 03.11.2011 видано на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень. Довідка ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 2/335 від 16.04.2015 містить інформацію про знесення об`єкта нерухомості та здійснення будівельних робіт.

Таким чином, державний реєстратор повинен був встановити наявність факту виконання умов правочинну - договору оренди. Проте, оскільки матеріали справи не містять письмової згоди позивача на зведення будівництва і споруд на орендованій земельній ділянці, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є протиправним.

Судовими рішеннями встановлено, що вказані документи містять розбіжності стосовно виду здійснюваних будівельних робіт, зокрема, реконструкції та незавершеного будівництва (здійснення нового будівництва), а саме: відповідно до договору оренди землі від 30.03.2006 земельна ділянка передається в оренду для обслуговування існуючих споруд, а орендар лише за письмовою згодою орендодавця має право зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди; дозвіл № ЛВ11411069984 від 03.11.2011 видано на виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень; довідка ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № юр 2/335 від 16.04.2015 містить інформацію про знесення об`єкта нерухомості та здійснення будівельних робіт. Доказів встановлення наявності факту виконання умов правочину відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, письмової згоди орендодавця на зведення будівель і споруд на орендованій земельній ділянці, відповідачами суду не надано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.05.2017 у справі № 813/1972/13-а залишено без змін постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016, якою визнано протиправним і скасовано дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області на виконання будівельних робіт № ЛВ 11411069984 від 03.11.2011. Вищезазначеною ухвалою вказано, що рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 7.04.2006 № 567 «Про проектування та реконструкцію ТзОВ «Кіносвіт» нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 під торговельний-розважальний центр» надано лише дозвіл на проектування реконструкції нежитлових приміщень першого поверху будівництва, а не дозвіл на здійснення будівельних робіт на орендованій земельній ділянці.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 02/07-24г від 19.07.2024 (судовий експерт Заяць І. Г. ) встановлено, що готовність незавершеного будівництва на частині земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:06:004:0023 площею 0,0683 га, яка згідно договору оренди земельної ділянки від 30.03.2006 має характеристику з визначенням «під забудову» становить 4,9%; у той час як готовність незавершеного будівництва на частині земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:06:004:0023 площею 0,00357 га, яка згідно договору оренди земельної ділянки від 30.03.2006 має характеристику з визначенням «інші» становить 1,9%.

Оцінка суду.

Згідно з приписами ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Згідно із ч. 4 цієї статті, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки, які ґрунтувались на рішенні органу місцевого самоврядування про погодження укладення договору оренди земельної ділянки та умовах відповідного договору оренди від 30.03.2006, який недійсним не визнавався, розірваним достроково не був та припинив чинність у зв`язку із спливом строку договору.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тобто, протягом строку дії договору, його умови були обов`язкові для сторін.

Земельна ділянка надавалась позивачу в оренду для обслуговування вже належних позивачеві на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна - нежитлових приміщень загальною площею 309,8 кв.м., нежитлових приміщень загальною площею 129,1 кв.м., нежитлових приміщень загальною площею 950,8 кв. м., придбаних у РВ Фонду держмайна України у Львівській області на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва» від 13.01.2005 року.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

На незаконність набуття позивачем права власності на майно, придбане позивачем на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва» від 13.01.2005, у т.ч. об`єкти нерухомого майна: нежитлові приміщення загальною площею 950,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (приміщення колишнього кінотеатру) та нежитлові приміщення площею 309,8 кв.м. та 129,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 , сторони не посилались.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. ч. 1, 2 ст. 319, ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Та обставина, що станом на дату державної реєстрації права власності діяла норма ч. 3 ст. 191 ЦК України, відповідно до якої підприємство, як єдиний майновий комплекс, є нерухомістю, не впливає на встановлені судом фактичні обставини, що випливають з умов договору та акту приймання передачі, а саме, придбання позивачем цілісного майнового комплексу, до складу якого входило, у т.ч. три об`єкти нерухомого майна, чим спростовуються твердження про придбання трьох окремих об`єктів нерухомості, які були зареєстровані з окремими реєстраційними номерами відповідно до витягу з державного реєстру правочинів від 13.01.2005.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦК України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Таким чином, придбавши цілісний майновий комплекс, позивач набув право власності і на три зазначені вище об`єкти нерухомого майна. Це не впливає на зміст та обсяг прав позивача щодо цих нежитлових приміщень.

Факт набуття ТзОВ «Кіносвіт» у власність нерухомого майна (будівель) - цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва», розміщеного на орендованій земельній ділянці за адресою АДРЕСА_2 , до складу якого входять нежитлові приміщення загальною площею 309,8 кв.м., нежитлові приміщення загальною площею 129,1 кв.м., нежитлові приміщення загальною площею 950,8 кв. м., придбаних у РВ Фонду держмайна України у Львівській області на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу ДКП «Галицький центр кіномистецтва» від 20.01.2005 встановлений постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.06.2016 у справі № 914/670/15. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі носять преюдиційний характер.

На обставини, які б свідчили про позбавлення позивача права власності на придбані ним у складі цілісного майнового комплексу об`єкти нерухомого майна чи підстави обмеження його права сторони не посилались. Право власності надає власнику також і право розпорядження належним йому майном. Право розпорядження - забезпечена законом можливість власника визначати фактичну та юридичну долю речі. Це право включає можливість знищення та реконструкції речі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва. Відповідно до ДБН - 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» п. 3.11 - нове будівництво - Будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва. Відповідно до п. 3.21 реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його технікоекономічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради № 567 від 07.04.2006 "Про проектування та реконструкцію ТзОВ "Кіносвіт" нежитлових приміщень 1-го поверху будинків під торговельно-розважальний центр", яким дозволено відповідачу проектування реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху будинків під торговельно-розважальний центр, не є належним доказом на підтвердження дозволу позивача на здійснення нового будівництва, враховуючи, що виконавчому комітету такі повноваження надані або делеговані не були, та він не є ані стороною договору оренди землі, ані орендодавцем.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 334/2101/16-а (2-а/334/137/16) зазначив, що за визначенням, наведеним в п. 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Згідно з п. 3.21 ДБН - 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому законом порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбудеться зміна основних техніко економічних показників. ВС погодився з висновком, що реконструкція в будь-якому випадку має наслідком зміну основних техніко-економічних показників об`єкта будівництва.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 у справі № К/800/38768/13 встановлено, що демонтаж позивачем одного з нежитлових приміщень, що входять до придбаного позивачем цілісного майнового комплексу, державною експертизою проекту не визнано як нове будівництво. Роботи по знесенню позивачем одного із нежитлових приміщень, що входять до придбаного цілісного майнового комплексу входять до комплексу робіт для створення об`єкта архітектури відповідно до ст. 4 ЗУ «Про архітектурну діяльність» і підпадають під визначення реконструкції.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що проведені позивачем роботи носили характер реконструкції, що також підтверджено висновком судового експерта від 28.03.2024. Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до матеріалів справи, встановлених судом обставин, набувши право власності на три об`єкти нерухомого майна та в межах строку дії договору оренди землі для обслуговування зазначених будівель, позивач вжив заходів для документального офоромлення свого права розпорядження цим майном (реконструкція), а саме:

- 07.04.2006 отримав рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради було № 567 «Про проектування та реконструкцію ТОВ «Кіносвіт» нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 під торговельно-розважальний центр;

- 04.05.2007 отримав дозвіл Галицької районної адміністрації виконкому Львівської міської ради народних депутатів № 89 на виконання робіт із розібрання споруди кінотеатру і подальшої реконструкції нежитлових приміщень;

-15.05.2007 отримав дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Львівської міської ради № 209/07 на роботи з реконструкції нежитлових приміщень 1-го поверху будинків на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . під торговельно-розважальний центр (розбирання будівлі);

- розробив проектну документацію, погоджену Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради (висновок № 04/2534 від 28.07.2011) про можливість здійснення пропонованих архітектурних перетворень в історичному ареалі міста, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області було надано висновок від 27.11.2008 щодо матеріалів запропонованого проекту реконструкції, 26.08.2010 Львівською філією ДП спеціалізована державна експертна організація «Львівдержбудекспертиза» було надано позитивний висновок по запропонованому проекту реконструкції;

- 03.11.2011 отримав на свою заяву про отримання дозволу на виконання будівельних робіт з «реконструкції нежитлових приміщень першого поверху будинку АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 та їх розширення під торговельно-розважальний центр» дозвіл позивачу на виконання будівельних робіт № ЛВ 11411069984, виданий Інспекцією ДАБК у Львівській області.

Судом встановлено та сторонами визнавалось, що усі роботи, були здійснені позивачем по цьому об`єкту в межах дії вказаних дозволів на підставі чинного на той час договору оренди та до їх скасування судовими рішеннями.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Заперчуючи право власності позивача, відповідач посилається на формальні підстави (відсутність на дані час права на земельні ділянку, скасування дозволів), однак, не заперечує той факт, що будівлі були придбані позивачем, а будівельні роботи здійснювались під час дії договору оренди землі та відповідних рішень та дозволів, наданих підрозділами Львівської міської ради та іншими органами.

Суд зазначає, що позовні вимоги про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва на АДРЕСА_2 і АДРЕСА_3 судами не розглядались, висновки судів з цього питання відсутні.

Відтак, посилання відповідача на преюдиційний характер обставин, встановлених наведеними вище судовими рішеннями, є правомірними лише щодо обставин, встановлених вказаними рішеннями, однак, обставин належності /неналежності позивачеві права власності на об`єкт незавершеного будівництва цими рішеннями не встановлено. Натомість, встановлено факт правомірності набуття позивачем у власність майна цілісного майнового комплексу, який включає три об`єкти нерухомого майна, розташованими за вказаними адресами, а також правомірність використання ним на правах орендаря відповідною земельною діляною до 16.03.2016 - дати припинення дії договору оренди землі.

Судом встановлено та сторонами визнавалось, що тлумачення змісту рішень органів місцевого самоврядування, встановлення фактів щодо правомірності /неправомірності використання орендованої земельної ділянки, скасування реєстраційних записів та тозволів на будівництво були здійснені судовими рішеннями після 2016 року, тоді, коли жодні роботи по будівництву та /або реконструкції вже не здійснювались.

Суд враховує, що згідно з ч. ч. 1-3 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

У постанові КГС ВС від 21.03.2019 № 909/175/18 вказано, що звертаючись до суду з позовом про визнання права власності, щодо завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). При цьому суд погодився з тим, що до виникнення права власності на новозбудоване нерухоме майно право власності існує лише на матеріали, обладнання та інше майно, що було використано в процесі будівництва. Проте, Верховний суд зазначив, що лише при наявності усієї дозвільної документації, тобто документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва можливе визнання права власності.

Відтак, в частині визнання права власності, де будівництво здійснювалось на земельній ділянці з характеристикою «інші», в силу встановленого судовими рішеннями факту відсутності права забудови слід відмовити.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 02/07-24г від 19.07.2024 встановлено, що готовність незавершеного будівництва на частині земельної ділянки кадастровий номер 4610136600:06:004:0023 площею 0,0683 га, яка згідно договору оренди земельної ділянки від 30.03.2006 має характеристику з визначенням «під забудову» становить 4,9%.

В цій частині позов слід задоволити, виходячи з принципу недоторканості приватної власності та змісту ст. 1 Першого протоколу Європейської конвенції, яка передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього положення розкритий, зокрема, в п. п. 70 - 71 рішення ЄСПЛ від 20.10.2011 «Рисовський проти України», де ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008 і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119). Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип «належного урядування» може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), п. 38).

По суті, принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Таким чином, органи місцевого самоврядування, інші установи, які надавали позивачу дозволи та погодження, пізніше скасовані, породили у позивача відповідні правомірні очікування.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 зазначено, що ст. 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним, та розраховувати на певний стан речей.

Таку ж позицію займає і Велика Палата Верховного Суду у справі № 912/2797/21 (Постанова від 05.07.2023): ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, діючи в період чинності наданих дозволів та рішень органів місцевого самоврядування, до їх скасування та оцінки судовими рішеннями, позивач діяв у межах правомірних очікувань та принципу належного самоврядування. Відтак, в тій частині, яка не стосується самовільного будівництва, права позивача підлягають захисту.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку позов задоволити частково.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 29833,29 грн судового збору. З урахуванням фактично задоволених позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають 21479,97 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Квітка Львів» (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 3, ідентифікаційний код 31291196) право власності на нерухоме майно, а саме незавершене будівництво готовністю 4,9%, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2/АДРЕСА_3 , та знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 4610136600:06:004:0023.

3. В частині решти вимог у позові відмовити.

4. Стягнути з Львівської міської ради (79008, м.Львів, площа Ринок, 1, ідентифікаційний код 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квітка Львів» (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 3, ідентифікаційний код 31291196) 21 479,97 грн судового збору.

Рішення складено 06.08.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.