Рішення
від 06.08.2024 по справі 922/1839/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1839/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон прилади та обчислювальна техніка", 61166, м. Харків, вул. Шатилівська,1 простягнення 397 167,64 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон прилади та обчислювальна техніка" про стягнення заборгованості у сумі 397 167,64 грн., з яких:

- 73 820,40 грн. заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору за період з 01.02.2021 року по 31.12.2021 рік;

- 304 241,18 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 рік;

- 917,96 грн. абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з 01.12.2021 року по 31.08.2023 рік;

- 18 188,10 грн. технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором з 01.07.2022 року по 31.08.2023 рік.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою суду від 03.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1839/24. Розгляд справи № 922/1839/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено відповідачу 5-ти денний строк з дня отримання даної ухали, щодо надання заперечень щодо клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

06.06.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 14721/24 від 06.06.2024 року) відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, у якому останній, просить суд, провести розгляд справи № 922/1839/24 за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон прилади та обчислювальна техніка" про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 07.06.2024 року у задоволенні клопотання вх. № 14721/24 від 06.06.2024 року) відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

18.06.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяв (вх. № 15861/24), у якому відповідач, просить суд, залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Посад Рітейл» до участі у справі № 922/1839/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Салони прилади і обчислювальна техніка» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 397 167,64 грн.

Ухвалою суду від 20.06.2024 року у клопотанні відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 15861/24 від 18.06.2024 року) про залучення 3-ї особи - відмовлено.

24.06.2024 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 16373).

01.07.2024 року від відповідача через канцелярію суду надішли заперечення (вх. № 16977/24).

04.07.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСАД РІТЕЙЛ» через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 17203/24) про вступ у справу як третьої особи, у якому останній, просить суд, залучити Товариство з обмеженою відповідальністю «Посад Рітейл» до участі у справі № 922/1839/24 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 08.07.2024 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСАД РІТЕЙЛ» (вх. № 17203/24 від 04.07.2024 року) про вступ у справу, як третьої особи - відмовлено.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон прилади та обчислювальна техніка» з 16.06.2016 року є власником нежитлових приміщень підвалу за адресою місто Харків, вул. Шатилівська, 1 № 3-6, І, № 0-1-:-0-15, 0-46-:0-56,0-І-:-0-ІV, 1-го поверху № 1-2-:-1-4,1-6- :1-28,1-33-:-1-36 в літ. А-9 загальною площею 1588, 2 кв. м в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (про що свідчить доданий до позовної заяви витяг).

Також, позивач зазначає, що система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.

За твердженнями позивача, відповідачем було здійснено споживання теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень за адресою м. Харків, вул. Шатилівська, 1 без укладання договору за період з 01.02.2021 року по 31.12.2021 рік.

12.07.2021 року споживачу направлено договір про постачання теплової енергії для підписання, але відповідач не підписав договір.

При цьому, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання об`єкта № 173/5025 від 14.01.2022 року, та № 173/4538 від 10.03.2021 року, які стали підставою для нарахування за теплову енергію, а також актами № 173/8239 від 14.05.2020 року готовності до опалювального періоду 2020-2021 року, № 173/8648 від 12.05.2021 року, та актами про підключення та відключення опалення до будинку № 173/30396 від 27.10.2021 року; № 173/32592 від 25.10.2022 року; № 173/32235 від 06.04.2023 року; 173/17933 від 23.10.2022 року; № 172/379 від 06.04.2023 року, які підписані представниками позивача та балансоутримувачем даного будинку.

За твердженнями позивача, відсутність письмового договору між відповідачем та позивачем не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, проте вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору відповідачем сплачено не була.

Вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору за розрахунком позивача складає суму у розмірі 73 820,40 грн., яка утворилась за період з 01.02.2021 року по 30.11.2021 рік.

Також позивач зазначає, що на підставі частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. N 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1023), на офіційному сайті Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 року було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року.

Даний договір укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

При цьому, згідно зі статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з: - плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; - плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Шатилівська, 1 знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 року надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до положень пункту 51 договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Пунктом 4 договору визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідачем було отримано послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022 року, 2022-2023 року, що на думку позивача, свідчить про факт приєднання відповідача (споживача) до умов договору (акцептування договору).

Крім того, факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення № 173/30396 від 27.10.2021 року; № 173/32592 від 25.10.2022 року; № 173/32235 від 06.04.2023 року; 173/17933 від 23.10.2022 року; № 172/379 від 06.04.2023 року на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022 року, 2022-2023 року.

Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 32 договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно пункту 33. договору, виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Відповідно до пункту 34 договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 304 241,18 грн., яка утворилась за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року.

Крім того, позивач із посиланням на пункт 30 договору, за зазначає, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування. Відповідачу направлялися рахунки-фактури.

У зв`язку зі чим, заборгованість відповідача з абонентської плати за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає суму у розмірі 917,96 грн., за період 01.12.2021 року по 31.08.2023 рік.

Також позивач зазначає, що з 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного, який опублікований на офіційному сайті Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Відповідно до положень пункту 30 договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Пунктом 4 договору визначено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

За твердженнями позивача, факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії № № 173/30396 від 27.10.2021 року, № 173/32592 від 25.10.2022 року, № 173/32235 від 06.04.2023 року, 173/17933 від 23.10.2022 року, № 172/379 від 06.04.2023 року, та актами готовності до опалювального сезону № 173/8239 від 14.05.2020 року, № 173/8648 від 12.05.2021 року, № 173/9738 від 12.05.2022 року.

Відповідно пункту 5 виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим договором.

Пунктом 6 договору визначено, що технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150.

Відповідно до пункту 13 договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно. Відповідачу направлялися рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду .

У зв`язку із чим, за розрахунком позивача заборгованість відповідача з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності складає суму у розмірі 18 188,10 грн., яка утворилась за період з липня 2022 року по серпень 2023 року.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про досудове врегулювання спору від 11.04.2024 року № 308/1 до якої було додано акти звіряння, та рахунки -фактури.

Проте, відповідачем відповідна вимога була залишена без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Щодо позовних вимог, про стягнення із відповідача 304 241,18 грн. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 рік, та 917,96 грн. абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з 01.12.2021 року по 31.08.2023 рік, та 18 188,10 грн. на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором з 01.07.2022 року по 31.08.2023 рік, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, згідно з пунктами 3, 11 частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

При цьому, положеннями пункту 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Положеннями статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). Виконавець комунальної послуги за таким договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Пунктом 4 Правил визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Крім того, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 року № 1022) визначено, що надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги (пункт 13 Правил).

На офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 року розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води.

Також, 01.07.2022 року опубліковано публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності та публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

Вказані договори є публічними договорами приєднання.

Відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Враховуючи вищевикладене, на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що приєднався до умов публічних договорів приєднання з надання відповідних житлово-комунальних послуг та в нього виникає обов`язок щодо оплати наданих послуг, а саме за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії, абонентської плати, та на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічними договорами.

Пунктом 1 Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Згідно пунктів 2, 3, 4 договору, даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua. Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на веб-сайті виконавця www.hts.kharkov.ua. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 5 червня 2018 р. № 130. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Пунктом 30 договору визначено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/808-2019-п#Text. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункти 33-34 договору).

При цьому, підпунктом 8 пункту 40 визначено, що споживач має право складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання послуги, зміною її споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт..

Згідно підпунктів 3, 9, 11 пункту 41 договору, споживач зобов`язаний: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором; дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства (не допускати втручання у внутрішньобудинкову систему теплопостачання, її переобладнання) під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення та відключення опалення № 173/30396 від 27.10.2021 року; № 173/32592 від 25.10.2022 року; № 173/32235 від 06.04.2023 року; 173/17933 від 23.10.2022 року; № 172/379 від 06.04.2023 року на початку та наприкінці опалюваного сезону 2021-2022 року, 2022-2023 року.

Також у матеріалах справи наявні рахунки за спірний період, які були направлені позивачем на адресу відповідача.

При цьому, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає 304 241,18 грн., яка утворилась за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 року, про що свідчать - рахунки фактури, а саме: № 17301-4540 від 14.01.2022 року (грудень 2021 року); № 17301-4540 від 03.02.2022 року (січень 2022 року); № 17301-4540 від 16.03.2022 року (лютий 2022 року); № 17301-4540 від 12.04.2022 року (березень 2022 року); № 17301-4540 від 10.05.2022 року (квітень 2022 року); № 17301-4540 від 06.06.2022 року (перерахунок за лютий, березень, квітень, травень 2022 року); № 17301-4540 від 04.07.2022 року (перерахунок); № 17301-4540 від 05.12.2022 року (листопад 2022 року); № 17301-4540 від 31.12.2022 року (грудень 2022 року); № 17301-4540 від 31.01.2023 року (січень 2023 року); № 17301-4540 від 28.02.2023 року (лютий 2023 року); № 17301-4540 від 31.03.2023 року (березень 2023 року); № 17301-4540 від 30.04.2023 року (квітень 2023 року);

та заборгованість з абонентської плати за Індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає суму у розмірі 917,96 грн. за період 01.12.2021 року по 31.08.2023 рік відповідно до виставлених рахунків, а саме: № 17301-4540 від 03.02.2022 року (за грудень 2021 року, січень 2022 року); № 17301-4540 від 16.03.2022 року (за лютий 202 року); № 17301-4540 від 12.04.2022 року (за березень 2022 року); № 17301-4540 від 10.05.2022 року (за квітень 2022 року); № 17301-4540 від 06.06.2022 року (із урахуванням перерахунку за лютий, березень, квітень, травень 2022 року); № 17301-4540-2 від 04.07.2022 року (за червень 2022 року); № 17301-4540-2 від 04.08.2022 року (за липень 2022 року); № 17301-4540-2 від 06.09.2022 року (за серпень 2022 року); № 17301-4540-2 від 05.10.2022 року (за вересень 2022 року); № 17301-4540-2 від 07.11.2022 року (за жовтень 2022 року); № 17301-4540-2 від 05.12.2022 року (за листопад 2022 року); № 17301-4540-2 від 31.12.2022 року (за грудень 2022 року); № 17301-4540-0 від 31.01.2023 року (за січень 2023 року); № 17301-4540-0 від 28.02.2023 року (за лютий 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.03.2023 року (за березень 2023 року); № 17301-4540-0 від 30.04.2023 року (за квітень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.05.2023 року (за травень 2023 року); № 17301-4540-0 від 30.06.2023 року (за червень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.07.2023 року (за липень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.08.2023 року (за серпень 2023 року).

Згідно умов пункту 4 Публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальних та інших форм власності, фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від Виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Пунктом 11 договору визначено, що вартість послуги з технічного (у тому числі з аварійного) обслуговування внутрішньо будинкових систем теплопостачання складає 0,818 за 1 кв.м (з ПДВ) опалювальної площі. У разі зміни у період дії договору розмірів вартості послуги нові розмірі вартості застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору.

Вартість послуг з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання разі його здійснення обраховується за окремим кошторисом по кожному багатоквартирному будинку та зазначається у рахунку пропорційно опалювальній площі квартири споживача (пункт 12 договору).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги (пункт 15 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, факт отримання відповідачем послуги підтверджується актами включення та відключення до джерела теплової енергії № 173/30396 від 27.10.2021 року; № 173/32592 від 25.10.2022 року; № 173/32235 від 06.04.2023 року; 173/17933 від 23.10.2022 року; № 172/379 від 06.04.2023 року та актами готовності до опалювального сезону № 173/8648 від 12.05.2021 року; № 173/9738 від 12.05.2022 року.

При цьому, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором з 01.07.2022 року по 31.08.2023 рік, складає суму у розмірі 18 188,10 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, та не спростовано відповідачем, відповідачу направлялися відповідні рахунки-фактури, проте відповідач рахунки-фактури не оплатив у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість, а саме:

- 304 241,18 грн. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 рік,

- 917,96 грн. абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з 01.12.2021 року по 31.08.2023 рік,

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем сум боргу, а саме:

- 304 241,18 грн. заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 рік, відповідно до вищевикладених рахунків-фактур, та встановлено, що позивачем невірно визначено період, як вбачається із рахунків - фактур останні виставлені за грудень 2021 року, січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, перерахунок за лютий, березень, квітень, травень 2022 року відповідно до рахунка виставленого у червні 2022 року, перерахунок відповідно до рахунка виставленого у липні 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року та квітень 2023 року, а не як помилково зазначає позивач у наданому до суду розрахунку суми позовних вимог загальний період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 рік.

Також судом здійснено перевірку заявленої до стягнення суми із урахуванням періодів відповідно до рахунків - фактур, із урахуванням перерахунків, та встановлено, що такі нарахування здійснено вірно, та сума боргу за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії складає суму у розмірі 304 241,18 грн.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем сум боргу, а саме:

- 917,96 грн. абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з 01.12.2021 року по 31.08.2023 рік відповідно до виставлених позивачем рахунків - фактур, а саме: № 17301-4540 від 03.02.2022 року (за грудень 2021 року, січень 2022 року); № 17301-4540 від 16.03.2022 року (за лютий 202 року); № 17301-4540 від 12.04.2022 року (за березень 2022 року); № 17301-4540 від 10.05.2022 року (за квітень 2022 року); № 17301-4540 від 06.06.2022 року (із урахуванням перерахунку за лютий, березень, квітень, травень 2022 року); № 17301-4540-2 від 04.07.2022 року (за червень 2022 року); № 17301-4540-2 від 04.08.2022 року (за липень 2022 року); № 17301-4540-2 від 06.09.2022 року (за серпень 2022 року); № 17301-4540-2 від 05.10.2022 року (за вересень 2022 року); № 17301-4540-2 від 07.11.2022 року (за жовтень 2022 року); № 17301-4540-2 від 05.12.2022 року (за листопад 2022 року); № 17301-4540-2 від 31.12.2022 року (за грудень 2022 року); № 17301-4540-0 від 31.01.2023 року (за січень 2023 року); № 17301-4540-0 від 28.02.2023 року (за лютий 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.03.2023 року (за березень 2023 року); № 17301-4540-0 від 30.04.2023 року (за квітень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.05.2023 року (за травень 2023 року); № 17301-4540-0 від 30.06.2023 року (за червень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.07.2023 року (за липень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.08.2023 року (за серпень 2023 року);

- 18 188,10 грн. на технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором з 01.07.2022 року по 31.08.2023 рік відповідно до виставлених позивачем рахунків - фактур, а саме: № 17301-4540 від 04.08.2022 року (за липень 2022 року); № 17301-4540 від 06.09.2022 року (за серпень 2022 року); № 17301-4540 від 05.10.2022 року (за вересень 2022 року); № 17301-4540 від 07.11.2022 року (за жовтень 2022 року); № 17301-4540 від 05.12.2022 року (за листопад 2022 року); № 17301-4540 від 31.12.2022 року (за грудень 2022 року); № 17301-4540-0 від 31.01.2023 року (за січень 2023 року); № 17301-4540-0 від 28.02.2023 року (за лютий 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.03.2023 року (за березень 2023 року); № 17301-4540-0 від 30.04.2023 року (за квітень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.05.2023 року (за травень 2023 року); № 17301-4540-0 від 30.06.2023 року (за червень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.07.2023 року (за липень 2023 року); № 17301-4540-0 від 31.08.2023 року (за серпень 2023 року), відповідно до наданого позивачем розрахунку нарахувань та встановлено, що такі нарахування здійснено вірно, та у відповідності до наявних у матеріалах справи виставлених позивачем відповідачу рахунків - фактур, та вони відповідають вимогам законодавства та відносинам що склалися між сторонами.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за використану теплову енергію без укладання договору за період з 01.02.2021 року по 31.12.2021 рік складає суму у розмірі 73 820,40 грн., суд зазначає наступне.

Згідно частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про теплопостачання", який кореспондується з підпунктом 9 пункту 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року за № 1198, визначено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу (частина 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (пункт 4 Правил).

У відповідності до вимог пункту 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

В обґрунтування позовних вимог у цій частині, позивач зазначає, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Салон прилади та обчислювальна техніка» з 16.06.2016 року є власником нежитлових приміщень підвалу за адресою місто Харків, вул. Шатилівська, 1 № 3-6, І, № 0-1-:-0-15, 0-46-:0-56,0-І-:-0-ІV, 1-го поверху № 1-2-:-1-4,1-6- :1-28,1-33-:-1-36 в літ. А-9 загальною площею 1588,2 кв. м в житловому будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (про що свідчить доданий до позовної заяви витяг).

Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Постачання теплової енергії на потреби опалення у житлові будинки та об`єкти соціальної сфери позивач здійснює на підставі розпоряджень Харківського міського голови про початок та кінець опалювальних сезонів, а постачання гарячої води - цілодобово.

12.07.2021 року споживачу направлено договір про постачання теплової енергії для підписання, але відповідачем не було здійснено його підписання.

Факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується актом обстеження системи теплоспоживання об`єкта № 173/5025 від 14.01.2022 року, та № 173/4538 від 10.03.2021 року, які стали підставою для нарахування за теплову енергію, а також актами № 173/8239 від 14.05.2020 року готовності до опалювального періоду 2020-2021 року, № 173/8648 від 12.05.2021 року, та актами про підключення та відключення опалення до будинку № 173/30396 від 27.10.2021 року; № 173/32592 від 25.10.2022 року; № 173/32235 від 06.04.2023 року; 173/17933 від 23.10.2022 року; № 172/379 від 06.04.2023 року, які підписані представниками позивача та балансоутримувачем даного будинку.

За твердженнями позивача, відсутність письмового договору між відповідачем та позивачем не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію, при цьому, відповідачу були направлені рахунки-фактури за спожиту теплову енергію, проте вартість спожитої теплової енергії на потреби опалення без укладання договору відповідачем сплачені не були.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума заборгованості за використану теплову енергію без укладання договору за період з 01.02.2021 року по 31.12.2021 рік складає суму у розмірі 73 820,40 грн.

Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено обов`язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Крім того, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Частиною 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень статті 24 Закону України "Про теплопостачання" до основних обов`язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

При цьому, згідно з частиною 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Крім того, такі договори укладаються відповідно до типових договорів, а форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

При цьому, сторонами до матеріалів справи не надано доказів у підтвердження укладення договору купівлі-продажу теплової енергії на потреби опалення нежитлових приміщень, які використовує відповідач без укладання договору.

Крім того, згідно з частиною 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов`язаний сплатити за фактично спожиту електроенергію.

З аналізу вищевикладеного слідує, що укладення договору з теплопостачання відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. Разом з тим, сам факт не укладання такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період.

Також, суд приймає до уваги, що відповідно до позиції Верховного Суду України, яка висловлена під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30 жовтня 2013 року, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними, і відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

Аналогічну правова позиція також висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц,від 6листопада 2019року у справі №642/2858/16та підтверджено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц та від 7 липня 2020 року у справі №712/8916/17.

Судом здійснено перевірку нарахованої позивачем суми боргу за використану теплову енергію без укладання договору за період з 01.02.2021 року по 31.12.2021 рік, відповідно до наданого позивачем розрахунку нарахувань та рахунків - фактур, а саме:

- № 17300-4540 від 09.03.2021 року на суму 42 691,93 грн. (за люти1 2021 року);

- № 17300-4540 від 07.04.2021 року на суму 13 443,78 грн. (за березень 2021 року);

- № 17300-4540 від 20.05.2021 року на суму 6 881,00 грн. (за квітень 2021);

- № 17300-4540 від 08.12.2021 року на суму 6 096,3 грн. (за листопад 2021 року);

- № 17300-4540 від 14.01.2022 року на суму 4706,96 грн. (за грудень 2021 року) та встановлено, що загальна сума боргу за використану теплову енергію без укладання договору складає 73 820,40 грн. Проте, судом встановлено, що позивачем не вірно було визначено періоди, які були заявлені до стягнення, із наданих до позовної рахунків вбачається, що вірним є період стягнення за лютий 2021 року, березень 2021 року, квітень 2021 року, листопад 2021 року та грудень 2021 року.

При цьому, як встановлено судом вище, позивачем відповідно до розрахунку суми позовних вимог, також було заявлено до стягнення заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 30.04.2023 рік.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення подвійне нарахування суми боргу за грудень 2021 року, а саме:

- за використану теплову енергію без укладання договору за період грудень 2021 року відповідно до виставленого відповідачу рахунку - фактури № 17300-4540 від 14.01.2022 року на суму 4 706,96 грн.;

та за

- індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2021 року відповідно до виставленого відповідачу рахунку - фактури № 17301-4540 від 14.01.2022 року на суму 11 092,24 грн.

При цьому, з наданого рахунку - фактури № 17300-4540 від 14.01.2022 року на суму 4 706,96 грн. вбачається, що сальдо за теплову енергію станом на 01.12.2021 року (за використану теплову енергію без укладання договору) складає суму у розмірі 69 113,44 грн.

Також, як встановлено судом, та про що зазначає сам позивач у позовній заяві, що з на офіційному сайті Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01 грудня 2021 року. Даний договір укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Також позивачем було зазначено, що оскільки, нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Шатилівська, 1 знаходиться в контурі житлового будинку, починаючи з 01.12.2021 року надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

З пункту 23 договору вбачається, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань. У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки здійснює споживач, він щомісяця з 23 по 26 (включно) число передає показання вузлів розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) виконавцю в один із таких способів:

Враховуючи вищевикладене, та як зазначає позивач у позовній заяві, починаючи з 01.12.2021 року постачання теплової енергії відповідачу за адресою м. Харків, вул. Шатилівська, 1 здійснюється саме на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

У зв`язку із чим, безпідставним є нарахування позивачем за використану теплову енергію без укладання договору за період грудень 2021 року відповідно до виставленого відповідачу рахунку - фактури № 17300-4540 від 14.01.2022 року на суму 4 706,96 грн., оскільки як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 01.12.2021 року постачання теплової енергії відповідачу за адресою м. Харків, вул. Шатилівська, 1 здійснюється саме на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії.

При цьому, суд приймає до уваги, що у наданому рахунку - фактури № 17300-4540 від 14.01.2022 року на суму 4 706,96 грн. (без укладання договору) взагалі відсутні будь-які відомості щодо періодів теплопостачання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заборгованості за використану теплову енергію без укладання договору за період грудень 2021 року нарахованої відповідно до рахунку - фактури № 17300-4540 від 14.01.2022 року у розмірі 4 706,96 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 15861/24 від 18.06.2024 року) зокрема зазначає, що позовні вимоги необґрунтовані та безпідставні, у зв`язку із тим, що в обґрунтування вчинення відповідачем дій, що свідчать про фактичне користування тепловою енергією, позивач вказує на акти про підключення та відключення опалення № 173/30396 від 27.10.2021 року; № 173/32592 від 25.10.2022 року; № 173/32235 від 06.04.2023 року; 173/17933 від 23.10.2022 року; № 172/379 від 06.04.2023 року. Водночас вказані акти жодним чином не підтверджують факту споживання відповідачем послуг з постачання теплової енергії, оскільки дані акти, є актами підключення/відключення житлового будинку, який складається на початку/кінці опалювального сезону. При цьому, вказані акти не містять відомостей про обсяг спожитої теплової енергії, у зв`язку із чим жодним чином не підтверджують факт споживання послуги. Графи «Показання приладу обліку на момент відключення/підключення» усіх наданих позивачем актів є незаповненими, відтак вони не мають жодного доказового значення для підтвердження факту користування послугами.

За твердженнями відповідача, усі долучені до позовної заяви документи стосуються лічильника Supercal 531, який є загальним приладом обліку усього будинку. Жодний із наданих позивачем документів не містить відомостей про обсяг спожитої саме відповідачем теплової енергії, із посиланням на докази, якими цей обсяг підтверджується

Також відповідач зазначає, що розподіл між споживачами загального обсягу спожитої теплової енергії має відбуватися з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку, установлених в приміщеннях, проте всупереч наведеним положенням Методики розрахунку, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на низку документів, які стосуються загального обсягу спожитої теплової енергії в усьому будинку по вул. Шатилівська 1, м. Харків, а не на обсягу спожитої теплової енергії саме відповідачем, для опалення належних йому нежитлових приміщень.

За твердженнями відповідача, приміщення, належні відповідачеві на праві власності, підключені до приладу обліку SHARKY 775, серійний номер 41800889, тому обсяг спожитої теплової енергії, відповідно до положень Методики розподілу, має бути визначений саме за показаннями цього приладу обліку. У зв`язку із чим, позивачем не здійснено розрахунку використаного позивачем обсягу теплової енергії, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Також відповідач зазначає, що відповідно до Акту обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 173/5055 від 29.12.2021 року, проведений контрольне зняття показань приладу обліку теплової енергії на опалення нежитлових приміщень відповідача, розташованого за адресою вул. Шатилівська 1. На вводі системи опалення встановлений прилад обліку SHARKY 775 № 41800889. Складові частини приладу обліку опломбовані номерними пломбами позивача, пломби в збереженні. Показання - 451,385 Gcal; 12255,045 м3. Отже, 29.12.2021 року позивачем у присутності представника відповідача складено Акт № 173/5055, яким зафіксовано показання приладу обліку теплової енергії, яка обліковується за нежитловими приміщеннями відповідача. 30.04.2024 року відповідачем зафіксовано показання цього ж самого приладу обліку, які не змінилися. Наведеним підтверджується, що найменше з 29.12.2021 року відповідач фактично не користується тепловою енергією, а отже позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Також. відповідач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салони прилади та обчислювальна техніка» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прокарус» (орендар) договору оренди від 16.06.2016 року, відповідно до якого було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу які належать відповідачу.

10 листопада 2023 року сторонами було укладено договір оренди № 11/23 від 10.11.2023 року, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Салони прилади та обчислювальна техніка» передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Прокарус» приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення підвалу які належать відповідачу. Також, сторонами було складено акт приймання-передачі від 01.12.2023 року до договору оренди № 11/23 від 20.11.2023 року, яким, з-поміж іншого, зафіксовано показання приладу обліку на Об`єкті оренди, показання теплової енергії - 12 255,045 / 451,385.

Як зазначає відповідача, за вказаними договорами орендарі та суборендарі зобов`язані самостійно укласти договори на теплопостачання, електропостачання та обслуговування прибудинкової території, самостійно і за свій рахунок проводити розрахунки за такими договорами.

Вказані показання відповідають показанням, відображеним в Акті № 173/5055, та є незмінними по сьогоднішній день, що вкотре підтверджує відсутність фактичного користування послугами з теплопостачання з боку відповідача.

Також зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прокарус» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Посад Рітейл» (суборендар) укладено договір суборенди № 04/21 від 04.01.2021 року, предметом якого є передача орендарем в строкове платне користування суборендареві нежитлових приміщень підвалу.

За твердженнями відповідача, передачу об`єкта в суборенду, а також актуальні станом на 04.01.2021 року показники лічильника обсягів теплової енергії, які є незмінними до сьогоднішнього дня, зафіксовано в акті приймання-передачі до договору суборенди № 04/21 від 04.01.2021 року.

Вищевикладене за твердженнями відповідача свідчить про те, що укладання договору постачання теплової енергії та сплата вартості відповідних послуг у повному обсязі покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Посад Рітейл» як на Суборендаря за договором суборенди № 04/21 від 04.01.2021 року, оскільки на думку відповідача, даний спір виник саме через неналежне виконання суборендарем зобов`язань за договором № 04/21 від 04.01.2021 року.

Позивачем у відповіді до відзив (вх. № 16373 від 24.06.2024 року) зокрема зазначено, що частина нежитлових приміщень, що належать на праві власності відповідачу загальною площею 903, 4 кв.м розташовані на 1-му поверсі та частково у підвалі житлового будинку по вул. Шатилівська, 1 у м. Харкові та мають єдину централізовану систему теплопостачання з житловим будинком. Нарахування за вказані нежитлові приміщення проводяться у відповідності до показань приладу обліку теплової енергії Supercal 531 встановленого на вводі житлового будинку, який облікову теплоспоживання житлових квартир і нежитлових приміщень, які мають єдину систему. Прилад обліку, який зазначає відповідач у відзиві на позов SHARKY 775 встановлено на вводі нежитлового приміщення відповідача, площею 684, 8 кв. м, яке має окремий ввід від загальнобудинкової системи опалення житлового будинку по віл. Шатилівська, 1 у м. Харкові в періоді позовних вимог це приміщення не підключалося до системи опалення будинку і нарахування за ним не проводилося. Відповідачу відомо про цей факт, отже не зрозуміло навіщо він посилається на прилад обліку, який встановлено в приміщенні яке не опалювалося в період зазначений в позові.

Суд не приймає заперечення відповідача в частині посилання на укладення договорів із іншими юридичними особами, відповідно до яких як зазначає відповідач, що за вказаними договорами саме орендарі та суборендарі зобов`язані самостійно укласти договори на теплопостачання, електропостачання та обслуговування прибудинкової території, самостійно і за свій рахунок проводити розрахунки за такими договорами, з огляду на наступне.

Як вбачається із наявної у матеріалах справи наданої позивачем, та про що не заперечується відповідачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.10.2023 року, відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення підвалу №3-6, І, № 0-1-:0-15, 0-46-:0-56, 0-І-:-0-IV, 1-го поверху № 1-2-:-1-4, 1-6-:1-28, 1-33-:-1-36 в літ. А-9 загальною площею 1588,2 кв.м., об`єкт нежитлової нерухомості, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Шатилівська, буд. 1.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ під майном також розуміються майнові права.

Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного Кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс і под.). Правовомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання. Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т. ін.).

Статтею 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Власність зобов`язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З аналізу вищевикладеного слідує, що у сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості. Причому інколи всі разом або деякі з них можуть належати і не власнику, а іншому володільцю майна, наприклад, довірчому власнику майна, орендатору тощо. На відміну від прав власника, правомочності іншого законного володільця, навіть зі схожими правомочностями власника, не тільки не виключають прав самого власника на це майно, а й зазвичай виникають із його волі і в передбачених ним межах (наприклад, договір найму, договір управління майном).

Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права. Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав встановлені законом.

На думку суду, через категорії «межі здійснення суб`єктивних цивільних прав» та «обмеження здійснення суб`єктивних цивільних прав» у законі встановлюється така поведінка власника, яка не суперечить актам цивільного законодавства. Власник майна повинен враховувати межі та обмеження цивільних прав.

У зв`язку із чим, необґрунтованими є посилання відповідача на те, що укладання договору постачання теплової енергії та сплата вартості відповідних послуг у повному обсязі покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Посад Рітейл», як на суборендаря за договором суборенди № 04/21 від 04.01.2021 року, тому даний спір виник через неналежне виконання суборендарем зобов`язань за договором № 04/21 від 04.01.2021 року, а у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, у відповідача з`явиться право зворотної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Посад Рітейл» про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором суборенди № 04/21 від 04.01.2021 року.

Також суд не приймає посилання відповідача на те, що усі долучені до позовної заяви документи стосуються лічильника Supercal 531, який є загальним приладом обліку усього будинку, а приміщення належні відповідачеві на праві власності, підключені до приладу обліку SHARKY 775, серійний номер 41800889, тому обсяг спожитої теплової енергії, відповідно до положень Методики розподілу, має бути визначений саме за показаннями цього приладу обліку, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, нежитлові приміщення, власником яких є відповідач, розташовані в житловому будинку з централізованою системою опалення. Система опалення зазначених приміщень є невід`ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому, про що свідчать: акт обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 173/4538 від 10.03.2021 року, з якого вбачається, що відповідачу на праві власності належать нежитлові приміщення розташовані у підвалі та на першому поверсі 9-ти поверхового цегляного житлового будинку за адресою: вул. Шатилівська, буд. 1. Згідно з тех. Паспортом № 2588 від 11.05.2007 року площа - 1588,2 м2 з них: підвалу - 684,8 м2, 1 поверху - 903,4 м2. На вводі системи 1-го поверху опалення встановлено прилад обліку теплової енергії. По підвалу трубопроводи системи опалення проходять транзитом. Гаряче водопостачання відсутнє, проведено демонтаж ввода і внутрішньої розводки трубопроводів г / в. Приміщення використовується як магазин продовольчих товарів. Споживач користується тепловою енергією без договору та оплати.

Та акт обстеження системи теплоспоживання об`єкту № 173/5025 від 14.01.2022 року з якого вбачається, що відповідач є власником нежитлових приміщень підвалу та на першому поверсі житлового будинку за адресою вул. Шатилівська, буд. 1. На вводі системи опалення 1-го поверху встановлений прилад обліку теплової енергії. На закритій запорній арматурі подавального трубопроводу встановлена пломба за номером 35128625. Пломба в збережені. Система опалення підвальних приміщень є єдиною і невід`ємною частиною системи опалення житлового будинку. Споживач користується тепловою енергією без договору.

При цьому, з наданих відповідачем документів вбачається, що останній є власником нерухомого майна, а саме: приміщення площею S - 684,8 м2, S - 221,8 м2, S - 681,6 м2 згідно тех. паспортом № 2588 від 1.05.2007 року. Проте, відповідачем у підтвердження своїх заперечень не надано до суду жодного належного доказу у підтвердження відсутності споживання теплової енергії у приміщеннях які останньому належать на праві власності, у тому числі у нежитлових приміщеннях які використовуються як магазин продовольчих товарів.

Крім того, з наданого відповідачем до відзиву акту від 17.02.2021 року за участю відповідача вбачається, що в результаті обстеження встановлено, що 1. Приміщення площею S - 684,8 м2, S - 221,8 м2, S - 681,6 м2 згідно тех. паспортом № 2588 від 1.05.2007 року, яке належить відповідачу.

З наданого відповідачем акту вбачається, що система тепло споживання вбудоване з окремим вводом (3), вбудоване в ж/б (4), тип, кількість опалювальних приладів система опалення єдина частина з опалення ж/б.

Враховуючи вищевикладене, посилання відповідача на встановлення лічильника як одного приладу обліку на належні відповідачу на праві власності нежитлові приміщення, а саме: загальна площа яких складає - 1588,2 м2 з них: підвалу - 684,8 м2, 1 поверху - 903,4 м2. не приймаються судом, оскільки останні не доводять відсутність споживання теплової енергії у нежитлових приміщеннях, що належать відповідачу на праві власності, у тому числі і ті, які мають єдину централізовану систему теплопостачання з житловим будинком, про що також зазначено у акті від 17.02.2021 року переддоговірного обстеження який додано відповідачем до відзиву на позовну заяву складений за участю відповідача директора Севастьянова Є.В.

Крім того, з наданого відповідачем до відзиву на позовну заяву акту від 17.02.2021 року переддоговірного обстеження вбачається також наявність заборгованості станом на 01.02.2021 року у розмірі 29 181,40 грн.

Враховуючи вищевикладене, з наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву доказів вбачається, що останній був обізнаний про те, що система опалення належних відповідачу нежитлових приміщень на праві власності, складає єдину частину з житловим будинком.

Також, у матеріалах справи відсутні, а відповідачем у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу до суду не надана доказів від`єднання приміщень відповідача від системи центрального опалення.

Будь-яких інших доказів у підтвердження заперечень, у тому числі звернення до позивача, актів звірки, чи контр розрахунку, відповідачем у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України до суду надано не було.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, заперечень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень, заперечень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме про стягнення із відповідача:

- 69 113,44 грн. заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору;

- 304 241,18 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії;

В частині стягнення заборгованості за використану теплову енергію без укладання договору за період грудень 2021 року нарахованої відповідно до рахунку - фактури № 17300-4540 від 14.01.2022 року у розмірі 4 706,96 грн. - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, з відповідача до стягнення підлягає сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4621,58 грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 130, 191, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон прилади та обчислювальна техніка" (61166, м. Харків, вул. Шатилівська,1, ЄДРПОУ 00229174) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ 31557119, р/ рахунок НОМЕР_1 в Філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823)

- 69 113,44 грн. заборгованість за використану теплову енергію без укладання договору;

- 304 241,18 грн. заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії;

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

реквізити сторін:

позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, ЄДРПОУ 31557119)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Салон прилади та обчислювальна техніка" (61166, м. Харків, вул. Шатилівська,1, ЄДРПОУ 00229174).

Повне рішення складено "06" серпня 2024 р.

Суддя О.О. Ємельянова


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	06.08.2024
Оприлюднено	07.08.2024
Номер документу	120828480
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв

Судовий реєстр по справі —922/1839/24

Ухвала від 17.12.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.