Рішення

від 30.07.2024 по справі 135/582/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/582/24

Провадження № 2/135/232/24

РІШЕННЯ

іменем України

30.07.2024 м.Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., секретар судових засідань Мазур А.О., за участю представника позивача адвоката Хейніс О.Г., представника відповідача адвоката Кобець Р.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» пропоновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Хейніс О.Г. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» про поновлення на роботі, в якому просив скасувати наказ №153/к/тр від 03 жовтня 2023 року (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту), виданого Відокремленим підрозділом «Біогаз Ладижин» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика», яким ОСОБА_1 було звільнено з посади машиніст енергоблоку відділу головного енергетика за угодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України, поновити ОСОБА_1 на посаді машиніст енергоблоку відділу головного енергетика Відокремленого підрозділу «Біогаз Ладижин» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика», стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до директора ВП «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька птахофабрика» із заявою про звільнення його з роботи за угодою сторін із 03.10.2023. 02 жовтня 2023 року у заяві про звільнення позивач зазначив, що відкликає свою заяву про звільнення за угодою сторін. Не зважаючи на відкликання позивачем заяви про звільнення, 03 жовтня 2023 року відповідачем був виданий наказ №153/к/тр від 03 жовтня 2023 року (розпорядження) про припинення трудового договору, яким було звільнено позивача на підставі п.6 ст.36 КУпАП України за угодою сторін. Оскільки на дату видачі наказу про звільнення позивач відкликав свою заяву про звільнення, на момент видачі наказу про звільнення була відсутня взаємна згода сторін на припинення трудових відносин, а отже позивача було звільнено без його згоди на припинення трудових відносин. За таких обставин, наказ про звільнення позивача підлягає скасуванню, а позивач має бути поновлений на роботі.

24.05.2024 від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика» - адвоката Кобець Р.Ю. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1 з 13.04.2021 по 03.10.2023 працював на посаді машиніста енергоблоку Відділу головного енергетика ВП «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька птахофабрика». 27.09.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про звільнення на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України з 03.10.2023. Того ж дня директором ВП «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька птахофабрика» було погоджено звільнення ОСОБА_1 з дати, зазначеної в заяві позивача, про що свідчить резолюція директора на зворотній стороні заяви. 02.10.2023 позивач відкликав заяву про звільнення від 27.09.2023, написавши на заяві про звільнення «прошу відкликати мою заяву на звільнення». 03.10.2023 ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади на підставі наказу про припинення договору (контракту) №153/к/тр від 03.10.2023.

02.11.2023 відповідач надіслав позивачу лист, в якому повідомив, що між сторонами досягнуто згоди щодо припинення трудових відносин, та відповідач не надає своєї згоди на відкликання заяви.

Отже, відповідач вважає, що ОСОБА_1 було звільнено у відповідності до норм КЗпП України, що виключає наявність підстав для поновлення його на роботі.

10.06.2023 представник позивача адвокат Хейніс О.Г. через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що доводи, викладені у відзиві на позов, є необґрунтованими, а тому не підлягають врахуванню при розгляді справи. Позивач підтримує свою правову позицію, яка викладена ним у позовній заяві, за змістом якої звільнення працівника за угодою сторін можливо лише при двосторонній згоді працівника та роботодавця про припинення трудових відносин. Проте, оскільки станом на дату видачу наказу про звільнення позивач відкликав свою заяву про звільнення, то на момент видачу відповідачем наказу про його звільнення була відсутня взаємна згода сторін на припинення трудових відносин, а отже позивача було незаконно звільнено без його згоди на припинення трудових відносин.

2. Процесуальні дії суду, позиції сторін в судовому засіданні.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 08.05.2024 відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судовий розгляд.

В судовому засіданні представникпозивача - адвокат Хейніс О.Г. позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача- адвокат Кобець Р.Ю. в судовому засіданні позовну заяву не визнав, просив відмовити у її задоволенні у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві на позов.

3. Встановлені судом фактичні обставини справи.

Позивач ОСОБА_1 з 13.04.2021 по 03.10.2023 працював на посаді машиніста енергоблоку Відділу головного енергетика Відокремленого підрозділу «Біогаз Ладижин» Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницька птахофабрика».

27.09.2023 ОСОБА_1 звернувся до директора ВП «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька птахофабрика» із заявою про звільнення його за угодою сторін з 03.10.2023.

27.09.2023 заява ОСОБА_1 про звільнення погоджена керівником підрозділу відділу головного енергетика, а також містить резолюцію директора підприємства про погодження звільнення за угодою сторін з запропонованої позивачем дати 03.10.2023.

02.10.2023 ОСОБА_1 на заяві про звільнення написав «прошу відкликати мою заяву на звільнення».

03.10.2023 на підставі заяви ОСОБА_1 від 27.09.2023 було видано наказ №153/к/тр про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 машиніста енергоблоку Відділу головного енергетика ВП «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька птахофабрика» звільнено 03.10.2023 на угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

Оскільки в день звільнення позивач ОСОБА_1 не працював, копія наказу №153/к/тр про припинення трудового договору (контракту) направлена йому поштовим відправленнями 2432102253493 за місцем проживання, проте не було вручене.

02.11.2023 директор ВП «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька птахофабрика» листом повідомив позивача, що законодавство не встановлює для роботодавця обов`язку прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін. У зв`язку з досягненням домовленості між позивачем станом на дату підписання заяви від 27.09.2023 та роботодавцем про звільнення за угодою сторін, роботодавець не надає згоди на анулювання досягнутих домовленостей.

4. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є угода сторін.

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП України(угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП Українизастосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП Українине передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП Україниможуть бути викладені як в письмовій, так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 частини першоїстатті 36 КЗпП Україниі раніше домовлена дата звільнення.

Отже, чинним законодавством не передбачено обов`язкової письмової форми угоди сторін про припинення трудового договору. Така угода була оформлена між сторонами шляхом подання позивачем заяви про звільнення за угодою сторін із зазначенням конкретної дати звільнення03 жовтня 2023 року та згоди відповідача на його звільнення шляхом видачі відповідного наказу.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першоїстатті 36 КЗпП України(за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.

Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.

ПриписамиКЗпП Українидля власника або уповноваженого ним органу не передбачено обов`язок прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.

Отже, анулювання домовленості про звільнення за згодою сторін може мати місце лише при взаємній згоді на це роботодавця і працівника.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі №6-1269цс16, у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі №306/1425/17 (провадження №61-31292св18), від 27.05.2020 у справі №404/6236/19 (провадження№61-21869св19), 31.08.2020 року у справі №359/5905/18 (провадження №61-22851св19), від 27.04.2022 у справі №334/5735/19 (провадження №61-1164св22), від 29.06.2022 у справі №748/1266/21 (провадження №61-4278св22).

В ході судового розгляду встановлено, що 27 вересня 2023 року ОСОБА_1 власноручно написав заяву директору ВП «Біогаз Ладижин» ТОВ «Вінницька птахофабрика», у якій виразив своє бажання про звільнення його за угодою сторін і зазначив конкретну дату звільнення - 03 жовтня 2023 року.

В свою чергу, 27 вересня 2023 року керівник підрозділу відділу головного енергетика погодив звільнення з запропонованої дати, після чого директором підприємства накладено резолюцію про узгодження звільнення за угодою сторін з запропонованої позивачем дати 03.10.2023.

В ході судового розгляду з досліджених документів та наданих сторонами пояснень не встановлено тиску з боку керівництва щодо написання ОСОБА_1 заяви про звільнення.

Судом не встановлено, що на момент складання заяви про звільнення за угодою сторін було відсутнє відповідне волевиявлення позивача про припинення трудового договору за зазначеною підставою, наступна зміна власного рішення позивача не впливає на чинність досягнутої домовленості з роботодавцем (без його згоди на таку зміну). При тому, що роботодавець не погодився на анулювання раніше досягнутої домовленості.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів існування згоди відповідача на анулювання домовленості про звільнення позивача за угодою сторін, а відкликання позивачем 02.10.2023 попередньої заяви про звільнення не може вважатися спільним волевиявленням працівника та роботодавця на анулювання домовленості про звільнення за угодою сторін.

Звільнення позивача здійснено відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 36КЗпП Українинапідставі поданої ОСОБА_1 власноручно написаноїзаяви,у якійостанній чітко визначив підставу звільнення - за угодою сторін, а також дату припинення трудових відносин 03 жовтня 2023 року.

Отже, відкликання позивачем в односторонньому порядку своєї заяви про звільнення за угодою сторін не може бути підставою для його поновлення на роботі.

З урахуванням викладеного та виходячи зі встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про доведеність існування домовленості між працівником та роботодавцем про звільнення за угодою сторін, при тому, що анулювання такої домовленості може мати місце виключно при взаємній згоді на це власника або уповноваженого ним органу і працівника. За відсутності належних та допустимих доказів існування такої згоди відповідача, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з підстави, передбаченої п.1 ч.1ст.36 КЗпП Українипроведено із дотриманням вимог КЗпП України.

Згідно із ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові ОСОБА_1 , понесені ним судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 263-268, 274-279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенніпозову ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Вінницька птахофабрика»пропоновлення нароботі відмовити.

Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданадо Вінницькогоапеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 05.08.2024.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О.Нікандрова