Постанова

від 06.08.2024 по справі 910/13263/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2024 р. Справа№ 910/13263/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 06.08.2024:

від позивача: не з`явились;

від відповідача 1: не з`явились;

від відповідача 2: Носик Б.М. (в режимі відеоконференції);

від третьої особи: Горбач А.М. (в режимі відеоконференції);

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023

у справі № 910/13263/23 (суддя - Карабань Я.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Український Будівельно-Інвестиційний Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРБЕР"

2) ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ"

про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Акціонерне товариство "Український Будівельно-Інвестиційний Банк" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРБЕР" (надалі - відповідач-1), 2) ОСОБА_1 (надалі - відповідач-2) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 1 066 049, 58 грн, з яких: 1 037 798, 40 грн заборгованість за кредитом та 28 251, 18 грн заборгованість за простроченими процентами.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 509, 525, 526, 530, 543, 546, 549, 551, 553, 554, 560, 561, 567, 569, 572, 589, 590, 625, 1054 Цивільного кодексу України та ст. 27, 193, 200, 229, 247, 249 Господарського кодексу України, мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору гарантії № BGV/UA/03-2-8794 від 06.10.2020, а відповідачем-2 договору поруки № BGV/UA/03-2-8794/Р1 від 06.10.2020.

13.10.2023 від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у зв`язку з частковим погашенням суми заборгованості поручителем за іншим договором поруки, який не є предметом розгляду даної справи, у якій просив суд стягнути з відповідачів грошові кошти в розмірі 683 452, 00 грн основного боргу та 3 721, 02 грн заборгованості за простроченими процентами, а всього - 687 173, 02 грн. Вказана заява була прийнята судом першої інстанції.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРБЕР" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Український Будівельно-Інвестиційний Банк" 683 452 грн 00 коп. основного боргу та 3 721 грн 02 коп. заборгованості за простроченими процентами. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕРБЕР" на користь Акціонерного товариства "Український Будівельно-Інвестиційний Банк" 5 153 грн 80 коп. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Український Будівельно-Інвестиційний Банк" 5 153 грн 80 коп. судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 08.01.2024 (засобами поштового зв`язку) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 11.01.2024), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/13263/23 від 18.12.2023 в частині стягнення з ОСОБА_1 кредиту у сумі 683 452 грн. та 3 721, 02 грн. заборгованості за простроченими процентами скасувати. Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" до ОСОБА_1 відмовити.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 прийнято до провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/13263/23, у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/13263/23 залишено без руху. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/13263/23, розгляд справи призначено на 05.03.2024.

23.02.2024 (через Електронний суд) від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судом в судовому засіданні 05.03.2024 було прийнято до спільного розгляду з апеляційною скаргою.

29.02.2024 (через Електронний суд) від відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, яке було реалізовано судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 було прийнято долучені ОСОБА_1 до апеляційної скарги нові докази у даній справі. Зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/13263/23 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Верховного Суду справи № 910/17772/20 Господарського суду міста Києва.

17.06.2024 (через Електронний суд) від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому просив поновити провадження у справі № 910/13263/23 у зв`язку з усуненням обставин, що раніше зумовили його зупинення.

Постановою Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.05.2024 (опублікована 11.06.2024) у справі № 910/17772/20 касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства "Банк Січ" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі № 910/17772/20 залишено без змін з мотивів, наведених у цій постанові.

19.06.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою задоволено клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 910/13263/23. Поновлено апеляційне провадження у справі № 910/13263/23. Розгляд справи № 910/13263/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 призначено на 02.07.2024.

02.07.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою продовжено строк розгляду апеляційної скарги. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/13263/23 на 29.07.2024.

25.07.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, яка була задоволена судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 29.07.2024.

29.07.2024 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від представника відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що були технічні неполадки, та адвокат не зміг під`єднатись до судового засідання. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" у судове засідання 29.07.2024 з`явився. Представник відповідача 2 у судове засідання 29.07.2024 під`єднався, водночас, через технічні неполадки не зміг бути присутнім в судовому засіданні. Через технічні несправності в судовому засіданні було оголошено перерву до 06.08.2024.

В судове засідання 06.08.2024 з`явились представники відповідача 2 та третьої особи. Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Представник третьої особи проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники позивача, відповідача 1 в судове засідання 06.08.2024 не з`явились, про час та місце чудового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку 30.07.2024 в особисті кабінети сторін ухвали суду від 29.07.2024.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин, враховуючи поведінку сторін, зупинення апеляційного провадження, узгодження продовження строку розгляду справи, з метою належного повідомлення усіх учасників апеляційного провадження), враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу "повітряна тривога", перебої з електроживленням та інші чинники.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що згідно ч. 3 ст. 563 ЦК України, у вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов?язання, забезпеченого гарантією.

За доводами скаржника, законодавцем чітко встановлено, що обов`язок зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов?язання, забезпеченого гарантією. Згідно із статтями 509, 526 ЦК України, статтями 173, 193 ГК України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

При цьому, апелянт зазначив, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду, яка є загальною щодо спорів про стягнення за гарантією, враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов?язок гаранта сплатити бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення принципалом зобов`язання, забезпеченого гарантією, направлення бенефіціаром гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає (постанови Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №910/21641/17, від 20.06.2018 у справі №904/9536/17, від 02.03.2018 у справі №910/8297/17, від 14.11.2019 у справі №910/20326/17, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, від 07.12.2021 у справі №910/2831/20, 21.12.2021 у справі №910/17772/20 тощо).

Також, Об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2021 у справі №910/16898/19 відзначила, що при вирішенні спору про існування гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить, в першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов?язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов?язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією. Тобто, підставою для пред?явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов?язань перед бенефіціаром за основним зобов?язанням. Гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов?язань (постанова Верховного Суду від 04.03.2021 у справі Nє910/3500/19).

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач у поданому відзиві не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Щодо неналежного повідомлення відповідача 2 про розгляд справи в суді першої інстанції, позивач зазначив, що ОСОБА_1 є єдиним учасником ТОВ «ГЕРБЕР» та одночасно його керівником, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, саме ОСОБА_1 отримував повідомлення, адресовані ТОВ «ГЕРБЕР».

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів порушення основного зобовязання, позивач зазначив, що згідно з умовами гарантії банк бере на себе безумовне зобов`язання протягом п`яти банківських днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара, сплатити повну суму банківської гарантії (1 297 248 грн 00 коп), без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.

Також позивач зазначив, що наведені вище законодавчі норми слід розуміти таким чином, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а має платити, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії.

Окрім цього, позивач зазначив, що істотною умовою наданої гарантії є право бенефіціара отримати гарантійний платіж без необхідності обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь яких інших умов.

А тому позивач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06.10.2020 між позивачем (надалі - гарант) та відповідачем-1 (надалі - принципал) укладено договір № BGV/UA/03-2/8794 про надання гарантії (надалі - договір/договір гарантії), відповідно до п. 1.1. якого, гарант за дорученням принципала надає на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» (надалі - бенефіціар) забезпечення виконання договору (в подальшому - гарантія) на суму 1 297 248, 00 грн згідно договору закупівлі, який має бути укладений між принципалом та бенефіціаром згідно з повідомленням про намір укласти договір, оприлюднений на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro UA-2020-07-28-000429-а 25.09.2020 за результатами відкритих торгів: «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Миколаївської та Херсонської областей).

Згідно з п. 1.2. договору відповідальність гаранта обмежується сумою наданої гарантії.

Відповідно до п. 1.3. договору, гарантія надається на термін до 31.12.2021 включно і набуває чинності з 06.10.2020.

З матеріалів справи вбачається, що забезпеченням виконання зобов`язань принципала за цим договором є: порука фізичної особи ОСОБА_1 та порука юридичної особи ТОВ «Авгеліт». Договори поруки укладаються одночасно з цим договором.

Грошові кошти в сумі 259 449, 60 грн, які будуть розміщенні на рахунку покриття IBAN UA463803770000029321100313181 до 31.12.2021, відкритому в гаранта відповідно до договору № BGV/UA/03-2/8794 від 28.09.2020 про надання гарантії, укладеного між позивачем та відповідачем-1 (п. 1.8. договору).

Пунктом 2.1.2. договору сторони передбачили, що гарант зобов`язується у разі настання гарантійного випадку та отримання письмової вимоги бенефіціара, розглянути вимогу разом з доданими до неї документами, перевірити достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Відповідно до пункту 2.1.3. договору гарант не пізніше 2 (другого) банківського дня з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, яка становить належне представлення, надіслати принципалу повідомлення про настання гарантійного випадку разом з копією вимоги бенефіціара та документів, якими вона супроводжувалася.

Згідно з пунктом 2.1.4. договору гарант зобов`язується за умови отримання вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, сплатити бенефіціару кошти за гарантією сума яких не може перевищувати суму наданої гарантії, у встановлений у гарантії строк та за рахунок грошових коштів, перерахованих принципалом гаранту у відповідності до умов пункту 2.2.6. договору.

Гарант зобов`язується у разі невиконання принципалом умов п. 2.2.6 цього договору щодо перерахування гаранту суми, належної до сплати за вимогою бенефіціара, сплатити бенефіціару суму вимоги, яка не може перевищувати суму наданої гарантії, за рахунок власних коштів, та повідомити принципала в письмовій формі про виконання зобов`язань за гарантією (п. 2.1.5. договору).

Відповідно до п. 2.6.6. договору принципал зобов`язується протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання повідомлення про настання гарантійного випадку із копією вимоги бенефіціара разом з доданими до неї документами перерахувати гаранту належну до сплати бенефіціару за умовами гарантії суму, згідно з реквізитами, вказаними гарантом у повідомленні про настання гарантійного випадку.

Пунктом 2.2.7. договору сторони передбачили, що у разі виконання гарантом зобов`язання за гарантією за рахунок власних коштів у відповідності до пункту 2.1.5., вважається, що відбулося кредитування принципала і принципал зобов`язаний сплачувати відсотки за платіж за гарантією в розмірі 28 % річних від сплаченої гарантом та невідшкодованої принципалом суми, до моменту повного відшкодування на користь гаранта сум, сплачених останнім за гарантією. Строк дії кредиту становить 7 календарних днів. Принципал зобов`язується повернути гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня після закінчення строку дії кредиту.

Згідно з пунктом 2.3.2. договору гарант має право на зворотну вимогу до принципала в межах суми, сплаченої ним за гарантією, відсотками, нарахованими у випадку кредитування принципала згідно з п. 2.2.7. договору, іншими витратами гаранта, що виникли під час обслуговування гарантії згідно з п. 2.2.2. цього договору, витрат інших банків, що виникли під час обслуговування гарантії згідно з п. 2.2.3. цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.7, 2.2.8 цього договору принципал сплачує гаранту пеню у розмірі 0,1 % (одна десята відсотка) процентів від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення. Керуючись п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання здійснюється на суму простроченого зобов`язання за весь час прострочення до повного виконання зобов`язання.

Пунктом 5.6 договору сторони узгодили, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром за зазначеними адресами сторін або вручені уповноваженій особі принципала чи гаранта. Сторони домовилися вважати днем одержання повідомлення (вимоги) четвертий день з дати, вказаної в квитанції, яка надається гаранту відділенням зв`язку або кур`єрській службі при відправленні повідомлення, а при особистому врученні уповноваженій особі принципала чи гаранта - дата їх вручення.

Додатком № 1 до договору є банківська гарантія № BGV/UA/03-2/8794 від 06.10.2020.

Також 27.09.2021 сторони уклали додатковий договір № 1, яким змінили п. 1.3. договору, зокрема, виклали його в такій редакції: «Гарантія надається на термін до 31.03.2022 включно і набуває чинності з 27.09.2021».

Додатковим договором № 2 від 30.12.2021 сторони продовжили термін надання гарантії до 30.06.2022 та встановили дату набуття чинності такої гарантії - 30.12.2021.

Додатковим договором № 3 від 29.06.2022 сторони продовжили термін надання гарантії до 28.02.2023 та встановили дату набуття чинності такої гарантії - 01.07.2022.

Додатковим договором № 4 від 20.02.2023 сторони продовжили термін надання гарантії до 15.04.2023 та встановили дату набуття чинності такої гарантії з дати видачі - 20.02.2023.

Крім цього, 06.10.2020 між позивачем (надалі - гарант) та відповідачем-2 (надалі - поручитель) укладено договір поруки № BGV/UA/03-2/8794/Р1 (надалі - договір/договір поруки), відповідно до п. 2.1. якого, за даним договором поручитель зобов`язується перед гарантом у повному обсязі відповідати всім належним йому майном за виконання принципалом зобов`язань, що випливають з договору гарантії та усіх додаткових договорів до нього (в тому числі тих, що будуть укладені в майбутньому), а саме погашення: основної суми гарантії у розмірі 1 297 248, 00 грн у строк до 14.01.2022 включно відповідно до умов договору гарантії; процентів у розмірі 28 % річних, у порядку та строки, що визначені договором гарантії; комісій у розмірах, порядку та строки, що визначені договором гарантії; штрафних санкцій, передбачених договором гарантії та витрат, пов`язаних зі стягненням заборгованості за договором гарантії.

Відповідно до п. 4.1. договору, сторони визначають, що у випадку невиконання принципалом взятих на себе зобов`язань по договору гарантії, поручитель несе солідарну відповідальність перед гарантом у тому ж обсязі, що і принципал, включаючи сплату повної суми гарантії за договором гарантії, нарахованих відсотків за користування коштами та неустойки, передбачених договором гарантії, витрат, що виникають у зв`язку зі стягненням боргу, та інших збитків гаранта, які викликані невиконанням чи неналежним виконанням зобов`язань принципала.

Згідно з п. 4.2. договору у разі невиконання принципалом зобов`язань за договором гарантії у встановлені ним строки, поручитель зобов`язується оплатити заборгованість принципала в десятиденний строк з дати пред`явлення гарантом вимоги. Датою пред`явлення гарантом вимоги про оплату заборгованості принципала є або день вручення гарантом вимоги поручителю особисто, або четвертий день з дня здачі такої вимоги до установи зв`язку. До вимоги гаранта додається розрахунок суми заборгованості. Про одержання вимоги гаранта поручитель зобов`язаний повідомити принципала.

Виконання зобов`язань поручителя за цим договором забезпечується всім належним йому майном, на яке може бути звернено стягнення (п. 4.9. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору порука, встановлена даним договором припиняється належним виконанням у повному розмірі принципалом взятих на себе зобов`язань за договором гарантії чи виконанням поручителем своїх зобов`язань, згідно з умовами цього договору.

27.09.2021 сторони уклали додатковий договір № 1, яким змінили п. 2.1. договору та продовжили строк погашення основної суми гарантії до 14.04.2022.

Додатковим договором № 2 від 30.12.2021 сторони продовжили строк погашення поручителем основної суми гарантії до 14.07.2022.

Додатковим договором № 3 від 29.06.2022 сторони продовжили строк погашення поручителем основної суми гарантії до 14.03.2023.

Додатковим договором № 4 від 20.02.2023 сторони продовжили строк погашення поручителем основної суми гарантії до 29.04.2023.

05.04.2023 повідомленням про отримання вимоги за вих. № 2328/03-2 позивач повідомив відповідача-1 про те, що отримав ключованим SWIFT-повідомленням через банк бенефіціара (АТ «Укргазбанк») від бенефіціара SWIFT-вимогу (suffix 23040511198948) про сплату гарантом 1 297 248, 00 грн за банківською гарантією № BGV/UA/03-2/8794 від 20.02.2023 на вказану суму в зв`язку з настанням гарантійного випадку згідно умов зазначеної банківської гарантії, наданої у відповідності до договору № BGV/UA/03-2/8794 про надання гарантії від 06.10.2020 зі змінами та доповненнями. У зв`язку з чим, позивач просив відповідача-1, для забезпечення компенсації суми вимоги, в термін до 07.04.2023 сплатити останньому суму в розмірі 1 297 248, 00 грн. Дане повідомлення було отримане директором відповідача-1 05.04.2023 без зауважень та заперечень, про що свідчить відповідний запис із підписом останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2023 позивач перерахував на рахунок бенефіціара 1 297 248, 00 грн, з призначенням платежу: «Сплата суми гарантії № BGV/UA/03-2/8794 від 06.10.20р. зі змінами, ТОВ «ГЕРБЕР» (SWIFT DEM-05042023/1 від 05.04.23р.)», що підтверджується платіжним дорученням № 106764397 від 19.05.2023.

22.05.2023 позивач направив відповідачу-1 лист за вих. № 3533/03-2, в якому повідомив останнього про те, що 19.05.2023 позивач здійснив списання коштів з рахунку відповідача-1 в сумі 259 449,60 грн для часткового погашення заборгованості. З посиланням на п. 2.2.7 договору гарантії зазначив, що відбулося кредитування відповідача-1 строком на 7 календарних днів з нарахуванням 28 % річних. У зв`язку з чим в строк до 25.05.2023 відповідач-1 повинен сплатити кредит у сумі 1 037 798, 40 грн та 4 843, 06 грн відсотків за користування кредитними коштами. Направлення листа підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку від 22.05.2023 за № 0113516674155.

В подальшому, 26.05.2023 позивач звернувся до відповідача 1 та 2 з повідомленнями (вимогами) № 3696/03-2 та № 3694/03-2 про виконання порушених грошових зобов`язань, в яких вимагав від відповідача-1 та відповідача-2 (як солідарних боржників) упродовж 10 днів з дати пред`явлення цієї вимоги сплатити позивачу суму заборгованості станом на 26.05.2023 в розмірі 1 043 448,64 грн (1 037 798,40 грн (загальна заборгованість за сумою кредиту) + 5 650,24 грн (заборгованість та простроченими процентами), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків від 26.05.2023 та описами вкладення у цінні листи № 0113516674198 та № 0113516674201.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість за договором про надання гарантії № BGV/UA/03-2/8794, станом на 22.06.2023 складає 1 066 049,58 грн (1 037 798,40 грн (загальна заборгованість за сумою кредиту) + 28 251,18 грн (заборгованість та простроченими процентами).

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем-1 своїх грошових зобов`язань за договором гарантії № BGV/UA/03-2-8794 від 06.10.2020, а відповідачем-2 - за договором поруки № BGV/UA/03-2-8794/Р1 від 06.10.2020, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів суми грошових коштів у розмірі 683 452,00 грн основного боргу та 3 721,02 грн заборгованості за простроченими процентами (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.10.2023). Фактично ціна позову становить - 1 066 049, 58 грн, з яких: 1 037 798, 40 грн заборгованість за кредитом та 28 251, 18 грн заборгованість за простроченими процентами.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Щодо доводів скаржника про неналежне повідомлення його про час та місце судового засідання в суді першої інстанції з посиланням на неотримання судової кореспонденції, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі від 14.09.2023 була надіслана відповідачу-2 за адресою (яка також підтверджується інформацією, що знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): АДРЕСА_1 . Повернулась на адресу суду із відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частин 3 і 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження № 11-268заі18).

Отже, суд апеляційної інстанції враховує, що ухвалу від 14.09.2023 надіслано за адресою, повідомленою суду першої інстанції і яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення скаржника про існуюче судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).

Таким чином, відповідні обставини дозволяють суду апеляційної інстанції дійти висновку, що особа не вживала всіх залежних від неї заходів для отримання поштової кореспонденції від суду першої інстанції. (Аналогічна правова позиція зазначена в постановах Верховного Суду від 21 травня 2024 року у cправі № 922/4140/19, від 21 травня 2024 року у cправі № 922/2881/23).

В цій частині суд апеляційної інстанції також приймає доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що ОСОБА_1 є єдиним учасником ТОВ «ГЕРБЕР» та одночасно його керівником, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, з урахуванням належного повідомлення ТОВ «ГЕРБЕР», ОСОБА_1 (як єдиний учасники та керівник вказаної юридичної особи мав бути обізнаний про наявне судове провадження. А тому доводи скаржника в цій частині відхиляються як необґрунтовані.

Суть доводів апеляційної скарги фактично зводиться до того, що апелянт вважає, що судом першої інстанції необхідно було дослідити обставини порушення основного зобов`язання. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України правову позицію Об`єднаної Палати Верховного Суду від 07 травня 2024 року у справі №910/17772/20.

Так, об`єднана палата дійшла висновку, що гарант не вправі робити власних висновків щодо наявності чи відсутності обов`язку принципала, а зобов`язаний платити за гарантією, якщо вимога та додані документи (якщо вони передбачені умовами гарантії) за зовнішніми ознаками відповідають умовам гарантії. Стаття 565 ЦК України визначає вичерпний перелік випадків, коли гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора. Цей перелік, зокрема, не містить такої підстави для відмови гаранта від платежу, як відсутність чи недоведення бенефіціаром порушення основного зобов`язання боржником.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання визначений підзаконним актом - Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення № 639).

Відповідно до підпункту 9 пункту 3 розд. І цього Положення гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Відповідно до п. 36 розд. V Положення № 639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією / контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту (пп. 7 п. 2 розд. І Положення № 639).

Тобто, отримавши вимогу від бенефіціара, Банк (гарант) повинен був перевірити її на відповідність таким критеріям: 1) чи є така вимога належним представленням; 2) чи є така вимога достовірною.

Положенні № 639 (п.п. 7 пункту 3) у відповідності з частиною третьою статті 563 ЦК України зазначено, що у вимозі має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією. Це положення корелюється з частиною першою статті 564 ЦК України, відповідно до якої після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Тобто зазначені положення спрямовані виключно на інформування боржника про дії його контрагента - кредитора, спрямовані на одержання коштів за гарантією (зокрема, для запобігання подвійної сплати боргу як гарантом, так і боржником). Ці положення не надають банку права відмовляти у сплаті коштів з підстав, не передбачених статтею 565 ЦК України. Отже, наведені положення цього підзаконного акта відповідають § 4 глави 49 ЦК України.

Враховуючи висновки, сформульовані у цій постанові, об`єднана палата відступила від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19, що при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування входить дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

В цій частині суд апеляційної інстанції, враховуючи вищевикладену позицію об`єднаної палати Верховного Суду що відсутність у суду обов`язку при вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією до предмета доказування дослідження наявності чи відсутності виникнення порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 було прийнято долучені ОСОБА_1 до апеляційної скарги нові докази у даній справі, а саме: копію сертифікату № 3200-23-1043 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 02.03.2023 Київської обласної (Регіональної) Торгово-промислової палати, а також копію листа ТОВ «Гербер» від 07.04.2023 № 23-0409. При цьому, розглянувши подані скаржником нові докази, суд апеляційної інстанції зазначає, що такі (з урахуванням висновку Об`єднаної Палати Верховного Суду від 07 травня 2024 року у справі №910/17772/20) - не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки такі докази стосуються причин невиконання основного зобов`язання, яке не досліджується в межах даної справи.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у разі, коли вона відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати), згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц (пункт 88), від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (пункт 93), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 27.3), від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (пункт 43)).

Оскільки об`єднана палата Верховного Суду у справі №910/17772/20 від 07 травня 2024 року відступила від висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника про необхідність врахування саме правової позиції у постанові Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі № 910/16898/19 через необґрунтованість.

Таким чином, 19.05.2023 позивач перерахував на рахунок бенефіціара 1 297 248, 00 грн, з призначенням платежу: «Сплата суми Гарантії № BGV/UA/03-2/8794 від 06.10.20р. зі змінами, ТОВ «ГЕРБЕР» (SWIFT DEM-05042023/1 від 05.04.23р.)», що підтверджується платіжним дорученням, копія якого міститься в матеріалах справи.

Тоді як відповідно до положень п. 2.2.7 договору гарантії відбулось кредитування відповідача-1 на суму 1 297 248, 00 грн.

При цьому, судом першої інстанції було правомірно встановлено, а, зокрема, скаржником не спростовано, що оскільки позивачем було списано грошові кошти в сумі 259 449, 60 грн, які були розміщені на рахунку відповідача-1, відкритому відповідно до договору гарантії, розмір заборгованості зменшився до 1 037 798, 40 грн (1 297 248, 00 грн - 259 449, 60 грн).

Таким чином, заборгованість за договором про надання гарантії № BGV/UA/03-2/8794, станом на 10.10.2023 складає 687 173, 02 грн (683 452, 00 грн основного боргу + 3 721,02 грн заборгованості за простроченими процентами - 354 346, 40 грн (сплачених третьою особою). Водночас, апелянтом доказів сплати зазначеної заборгованості не надано, контррозрахунку не наведено. А тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка була прийнята судом).

Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи та не спростовують вказаних висновків. А тому відхиляються судом через необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачем позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір (а також витрати на послуги адвоката) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/13263/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі № 910/13263/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 07.08.2024.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Гаврилюк