Постанова

від 06.08.2024 по справі 756/3691/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

06 серпня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/13199/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого судді: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва про призначення додаткової експертизи

від 29 квітня 2024 року

в складі судді Тихої О. О.

у цивільній справі №756/3691/16-ц Макарівського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором позики

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про визнання договору позики недійсним

У С Т А Н О В И В:

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року частково задоволено клопотання позивача та призначено у справі додаткову судово-технічну експертизу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Як на підставу скасування ухвали ОСОБА_1 посилалася на те, що висновки суду щодо неповноти та неясності проведеної судово-технічної експертизи документа є помилковими, а тому відсутні підстави для призначення додаткової експертизи у справі.

Вказувала на повноту, об`єктивність та обґрунтованість висновку детально роз`ясненого експертами у судовому засіданні, де вони відповіли на всі поставлені судом запитання, в тому числі і ті, які суд поставив у оскаржуваній ухвалі.

Суд безпідставно узяв до уваги твердження позивача, які ґрунтуються виключно на припущеннях щодо невідповідності методикам, вибір, яких є виключною компетенцією експерта.

Крім того, посилалася на те, що призначення додаткової експертизи у даній справі впливає на розумні строки розгляду справи, що триває вже 8 років, та суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

За вказаних обставин просила скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29.04.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених в ній.

Позивач - ОСОБА_2 , в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а увалу суду першої інстанції - без змін. Вважав, що висновок експертів недостатньо обґрунтованим.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника ОСОБА_3 , пояснення ОСОБА_2 , перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню,виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про призначення додаткової експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта є неповним та неясним.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом спору у справі є стягнення заборгованості за розпискою та визнання договору позики, оформленого розпискою недійсним.

Зокрема ОСОБА_1 у позовній заяві про визнання договору позики недійсним посилалася на те, що текст розписки надруковано на чистому аркуші паперу вже з наявним на ньому її підписом.

Таким чином, беручи до уваги обставини, на які посилалася ОСОБА_1 у позовній заяві за зустрічним позовом, доведенню підлягає чи нанесено текст розписки на аркуш паперу, на якому вже містився підпис ОСОБА_1 , що потребує спеціальних знань.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.05.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 та призначено у справі судово-технічну експертизу розписки.

Як вбачається з резолютивної частини оскаржуваної ухвали судом призначено у справі судово-технічну експертизу розписки, на вирішення якої експертам поставлено наступні питання:

1. Чи відповідає час виконання підпису від імені ОСОБА_1 , що міститься в розписці від 27.02.2010 (том 2, а. с. 187) цій даті, а якщо не відповідає, то в який час виконаний цей підпис, чи виконаний він одночасно із друкованим текстом, чи раніше?

2. Чи відповідає дата складання документа (розписки, том ІІ, а. с. 187), вказана на ньому (27.02.2010) справжньому віку документа?

У висновку експертів від 23.01.2023 №19653/21-34/2150?2174/23034 зазначено, що у відповідності до п. 2.1 та п. 4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), для забезпечення повного і всебічного дослідження, в порядку експертної ініціативи, експертами також вирішувалося питання:

- Писальним приладом якого типу виконаний підпис в розписці від імені ОСОБА_1 , датованій 27.02.2010?

- Друкуючий пристрій якого типу використовувався для нанесення друкованого тексту в розписці, датованій 27.02.2010?

- Чи наявні ознаки штучного зістарювання в розписці від імені ОСОБА_1 , датованій 27.02.2010?

Також встановлено доцільність вирішення питань у іншому порядку, ніж зазначено в ухвалі суду.

За результатами проведення судово-технічної експертизи документів серед іншого зроблено висновки про те, що підпис від імені ОСОБА_1 в розписці від 27.02.2010 виконаний кульковою ручкою, спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору. Друкований текст в розписці нанесений електрофотографічним способом з використанням друкуючого пристрою з лазерною технологією друку. На розписку здійснювався вплив сторонніх факторів, не властивий для звичайних умов зберігання документів, що призвело до штучного зістарювання її реквізитів. Виконання підпису від імені ОСОБА_1 в розписці в дату вказану в документі не виключається. У той же час не виключається і виконання підпису раніше дати, вказаної у розписці. Встановити реальні періоди виконання цього підпису не видається можливим через вплив сторонніх факторів, не властивих для звичайних умов зберігання документів. Встановити чи в один період часу виконано підпис від імені ОСОБА_1 та друкований текст в розписці не видається можливим через неможливість установити час нанесення друкованого тексту. У досліджуваній розписці друкований текст наносився на аркуш паперу, на якому вже містився підпис від імені ОСОБА_1 . Тобто досліджувану розписку виготовлено за допомогою монтажу, шляхом нанесення друкованого тексту на аркуш паперу, на якому вже містився підпис від імені ОСОБА_1 . Підпис ОСОБА_1 виглядає як такий, що здійснений у період раніше липня 2013 року, точний час нанесення встановити неможливо через відсутність індивідуалізуючи часових ознак.

Надаючи оцінку наявному у матеріалах справи висновку експертів Київського НДІСЕ за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 23.01.2023 №19653/21-34/2150-2174/23-34 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вказаний висновок є неповним та неясним в частині проведеного судово-технічного дослідження реквізитів документів по визначенню послідовності нанесення реквізитів документа (друкованого тексту та підпису від імені ОСОБА_1 ), що викликає необхідність розширення експертного дослідження.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що він не ґрунтується на нормах процесуального права, з огляду на наступне.

Призначення та проведення додаткової експертизи у цивільному судочинстві регулюється статтею 113 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу» та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень,яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5).

Зокрема, в ч. 2 ст. 113 ЦПК України визначено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що додаткова експертиза у справі призначається судом у разі визнання висновку експерта неповним або неясним.

Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не усі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Проведення додаткової експертизи може бути доручено тому самому або іншому експертові.

Як вже зазначалось вище, висновок експертизи мав відповісти на питання чи нанесено текст розписки на аркуш паперу, на якому вже містився підпис ОСОБА_1 .

У висновку експертів Київського НДІСЕ за результатами проведення судово-технічної експертизи документів від 23.01.2023 №19653/21-34/2150-2174/23-34, останні ствердно зазначили, що досліджувану розписку виготовлено за допомогою монтажу, шляхом нанесення друкованого тексту на аркуш паперу, на якому вже містився підпис від імені ОСОБА_1 .

Посилання суду на те, що у висновку експертів відсутні інформація про конкретні сторонні фактори які впливали на розписку і які наслідки мав такий вплив на результати проведеного дослідження не є підставою для призначення додаткової експертизи, адже під час усних пояснень у судовому засіданні експерт зазначила про те, що виявлений ними вплив сторонніх факторів, знаходження досліджуваного документа підшитим у матеріали справи жодним чином не вплинув на якість проведених досліджень. Тобто експерт у судовому засіданні дав вичерпну відповідь на порушене перед ним питання.

Також не є підставою для призначення додаткової експертизи висновок суду про те, що у висновку експертів та наглядовому провадженні відсутня оцінка кількісних показників та аналізу відповідності кількісних показників аналізу щільності тонерного фону та його розподілу на поверхні досліджуваного документу, а саме не зазначення, конкретної кількості мікрочасток, які відповідають якісним критеріям для проведення оцінки послідовності нанесення реквізитів, було знайдено у межах штрихів підпису та не конкретизовано, яка мінімальна кількість таких мікрочасток відповідно до використаної експертом методики необхідна для надання достовірного висновку про послідовність нанесення реквізитів, оскільки у висновку зазначено про відносно рівномірне розподілення часточок тонеру на вільних полях розписки (подалі від реквізитів документа та на ділянках, прилеглих до штрихів досліджуваного підпису). Щодо кількості виявлених часточок тонеру у межах штрихів підпису від імені ОСОБА_1 зазначено - «кількість таких мікрочасточок є достатньою для висновку про те, що тонерний фон розташований поверх підпису від імені ОСОБА_1 ».

Крім того, експерт ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що нею враховувалися кількісні показники, проте вказала, що вони не важливі і не потребують відображення, оскільки усі мікрочасточки тонеру, виявлені нею, розташовувалися на поверхні штрихів підпису і жодної мікрочастинки не виявлено під підписом. Таким чином експерт у судовому засіданні дав вичерпну відповідь на порушене перед ним питання.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновками суду про те, що пояснення експерта ОСОБА_4 у судовому засіданні не усунули сумнівів у повноті та ясності експертного висновку від 23.01.2023 № 19653/21-34/2150-2174/23-34.

Оскільки експерти дослідили усі подані їм об`єкти, надали вичерпні відповіді на порушені перед ними питання, у тому числі на головне питання щодо послідовності нанесення у текст розписки від імені ОСОБА_1 таких реквізитів як: друкований текст та підпис від імені ОСОБА_1 та такий висновок не може вважатися неповним.

Висновок від 23.01.2023 викладений чітко, має визначений, конкретний характер, дає однозначну відповідь на головне питання щодо послідовності нанесення у текст розписки від імені ОСОБА_1 таких реквізитів як: друкований текст та підпис від імені ОСОБА_1 , а тому не може вважатися неясним.

Отже, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про порушення судом положень ст. 113 ЦПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про відсутність правових підстав для призначення додаткової експертизи, то з урахуванням положень ст. 379 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 379, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 06 серпня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська