Ухвала

від 07.08.2024 по справі 320/8104/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа №320/8104/22

адміністративне провадження №К/990/28300/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 320/8104/22 за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України «Украерорух» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

УСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України «Украерорух», в якому просило стягнути з відповідача на свою користь грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9 542 017,51 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України «Украерорух» на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 815 726,99 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції Державне підприємство Обслуговування повітряного руху України направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі №320/8104/22 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник вказує пункт 1 частини четвертої та підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

В касаційній скарзі зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі №320/2609/19.

Обґрунтовуючи наявність виключних підстав оскарження судових рішень, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики в напрямку правильного застосування норм права щодо підстав стягнення адміністративно-господарських санкцій за умови не виконання вимог Закону №875-XII, а саме - не вжиття заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю. Крім того, скаржник зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес, має виняткове значення для відповідача.

З огляду на наведене та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328, підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328-331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 320/8104/22.

2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 320/8104/22.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити учасникам справи строк протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді Л. В. Тацій

С. Г. Стеценко