Ухвала

від 05.08.2024 по справі 183/11175/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2672/24 Справа № 183/11175/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року обвинуваченому ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 до 01 серпня 2024 року включно, з визначенням застави у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 402600 гривень.

Мотивуючи ухвалене рішення, суд, посилаючись на положення ст. 615 КПК України, керувався тим, що ризики, передбачені п.п 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили існувати та застосування менш обтяжливого запобіжного заходу не зможе їм запобігти. Водночас, суд дійшов висновку, що застава у 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою змінити ОСОБА_7 запобіжний захід на більш м`який.

Свої вимоги про скасування ухвали захисник обґрунтовує істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, недоведеністю встановлених судом ризиків та надмірним розміром застави. Захисник зазначає, що він завчасно повідомив суд про його перебування на лікарняному, проте суд безоплатного захисника для розгляду клопотання не залучив та при цьому необґрунтовано керувався положеннями ст. 615 КПК України. Захисник зауважує, що до теперішнього часу стороні захисту не надано доступу до ухвали та технічного запису, а відомості в системі Електронний суд відсутні. Що стосується ризиків, то адвокат зазначає, що обвинувачений раніше не судимий, є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем служби, має міцні соціальні зв`язки з рідними, які проживали разом з ним. На переконання захисника, діючий найсуворіший запобіжний захід не є виправданим, порушує розумні строки судового розгляду і не забезпечує кримінальне провадження, яке тривалий час фактично не здійснюється. Окрім наведеного, захисник вважає, що при визначенні розміру застави суд не врахував скрутне матеріальне становище обвинуваченого, зокрема те, що він не має власного житла, зареєстрований у гуртожитку, а у поточному році отримав дохід у розмір 2260 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Виходячи з вимог ч. 6 ст. 615 КПК України, уразі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці.

Зазначені положення кримінального процесуального закону були та залишаються чинним, як на час розгляду провадження судом першої інстанції, так і на стадії його апеляційного розгляду.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, судом в порядку ст. 331 КПК України клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою фактично не розглядалось.

При цьому, неможливість розгляду клопотання була обумовлена зайнятості члена колегії в іншому процесі, а так само й захисника, який не з`явився до суду за станом здоров`я.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим продовження строку тримання обвинуваченого під вартою в порядку ч. 6 ст. 615 КПК України, а тому з доводами захисника в цій частині не погоджується.

При цьому, з огляду на застосований судом порядок продовження запобіжного заходу, колегія суддів не вдається в обговорення доводів останнього про недоведеність встановлених судом ризиків, оскільки вони в такому разі судом не перевіряються.

Більш того, суд звертає увагу на те, що ці ризики були предметом оцінки при розгляді наступного клопотання прокурора, за наслідками якого ОСОБА_7 31 липня 2024 року було знову продовжено строк тримання під вартою.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону та на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 410 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4