Ухвала

від 05.09.2024 по справі 183/11175/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2825/24 Справа № 183/11175/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2024 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2024 рокубуло продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України, та визначено суму застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 402 600 гривень.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд першої інстанції вказав, що наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 ,обвинувачується у вчиненні умисного, особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, у зв`язку із чим, може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання, вжити заходів до зміни місця свого проживання або іншим чином переховуватися від суду. Також, обвинувачений є мешканцем іншої області, що може сприяти у тому, що останній буде ухилятися від суду, в разі обрання йому іншого, більш м`якого запобіжного заходу. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що обвинувачений є військовослужбовцем, а тому має доступ до зброї.

Враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд вважав клопотання прокурора обґрунтованим.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 ,подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки про оскаржувану ухвалу йому стало відомо з системи "Електронний суд", де вона з`явилася лише 01 серпня 2024 року, по суті просить скасувати ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2024 рокута постановити нову, якою змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що військова частина обвинуваченого дислокується у Дніпропетровській області та останній переведений на посаду офіцера резерву запасної роти, тобто без отримання зброї, що виключає високий ступінь наведених ризиків.

Вказав, що обвинувачений є раніше не судимою особою, позитивно характеризується за місцем служби, має міцні соціальні зв`язки з батьками.

Зазначив, що тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого в даному випадку є невиправдано тривалою, та з огляду на це небезпека вчинення ним інших кримінальних правопорушень або продовження їх вчинення вже втратила свою актуальність.

Наголошує увагу на тому, що суд першої інстанції не прийняв до уваги скрутне матеріальне становище обвинуваченого, а саме відсутність власного житла та його низький дохід за останні роки.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників провадження, вивчивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Враховуючи те, що захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , отримав повний текст ухвали 01 серпня 2024 року, колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції з метою дотримання принципу доступу до правосуддя.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 ,відповідно до положень ст.12 КК України, обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, тому колегія суддів вважає, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки такий запобіжний захід не відповідає ступеню тяжкості злочину, у якому він обвинувачується.

Колегія суддів вважає, що з метою ухилення від кримінальної відповідальності, враховуючи суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини обвинуваченого, він може вдатись до спроб переховуватися від суду, тому ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є цілком обґрунтованим і реально існуючим.

Про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 на даний час є військовослужбовцем, а тому має доступ до зброї.

Стосовно посилання захисника про те, що обвинувачений є раніше не судимою особою, позитивно характеризується за місцем служби, має міцні соціальні зв`язки з батьками, слід зазначити, що вказані обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки.

Також апеляційний суд зважає на тривалість строку застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в той же час, на думку колегії суддів, у цьому провадженні продовжують існувати реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступлення від принципу поваги до особистої свободи, а також забезпечує не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Колегія суддів погоджується з визначеним розміром застави, та зазначає, що застава у меншому розмірі не забезпечить запобігання ризикам і забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, виходячи з тяжкості та виду кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_6 відомостей про його особу, позиції Європейського суду з прав людини, є необхідною та достатньою для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 ПК України, а тому не приймає доводи захисника в цій частині.

Колегія суддів зазначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому.

Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали, тому вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2024 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України - залишити без задоволення.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 липня 2024 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.410 КК України- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3