Рішення

від 31.07.2024 по справі 509/2977/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2977/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року смт.Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання: Степанової Н.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу №509/2977/22 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини

ВСТАНОВИВ:

04.08.2022 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 в якому, з урахуванням уточнень, просить стягнути з ОСОБА_5 аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 гривень щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття, а також додаткові кошти на утримання дитини у сумі 222051, 34 (двісті двадцять дві тисячі пятдесят одну гривню 34 копійки).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що від шлюбних відносин у сторін народилась донька, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка страждає на порушення експресивної мови, затримку темпів мовного розвитку, моторний тик (персистуюча течія), функціональну дислалію та астенно-невротичний синдром. Після припинення шлюбу, дитина залишилась проживати із позивачкою. З досягнення дитиною шестирічного віку фінансову допомогу відповідач практично не надає. Позивачка має нерегулярний дохід та відчуває труднощі в самостійному утриманні дитини. Вихованням, лікуванням, організацією та оплатою навчання, дозвілля та відпочинку, повним фінансовим забезпеченням дочки позивачка займається сама. Наводить доводи про те, що по мірі зростання дитини, її потреби постійно збільшуються. Для забезпечення безпеки під час війни позивачка разом із дитиною виїхала за кордон. Відповідач є здоровою та працездатною особою, неофіційно займається підприємницькою діяльністю, має додаткові доходи від надання послуг з перепродажу транспортних засобів, часто виїжджає за межі України, що свідчить про його платоспроможність та наявність суттєвого та стабільного доходу. У відповідності до ст. ст. 180-182, 184 Сімейного кодексу України, просить позов задовольнити.

Відповідачем подано відзив, який містить заперечення проти позову. Звертає увагу суду на те, що рівень його доходу значно знизився, крім того він мусить утримувати неповнолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в 11 класі школи в Польщі, а також свою громадянську дружину та її дітей, із якими проживає однією сім`єю.

Крім того, відповідач посилається на укладення мирової угоди, затвердженої ухвалою Арцизького районного суду Одеської області 31 травня 2018 року у справі №492/484/18. За умовами мирової угоди сторони узгодили, що відповідач свідомо передав позивачці право власності на майно значно більшої вартості у зв`язку із тим, що спільна дитина залишається проживати з матір`ю, питання про матеріальне утримання дитини врегульовано сторонами також в мирному порядку. Зауважив, що в 2017 році подбав також про добробут старшої доньки, подарувавши їй квартиру в місці Арциз, Одеської області. Відповідач власним житлом не забезпечений та проживає в квартирі співмешканки.

Відносно відшкодування додаткових витрат на дитину відповідач заперечує з підстав відсутності зв`язку між отриманими медичними послугами та рекомендаціями лікарів. Витрати на приватні навчальні заклади вважає необґрунтованими, оскільки не було узгоджено з батьком вибір закладів освіти. Зауважує що їх не можна віднести до додаткових витрат, оскільки медичні рекомендації лікарів дитини не містять показань до відвідування приватних дитячих закладів освіти. Просить позов задовольнити частково.

Позивачка надала до суду відповідь на відзив, в яких навела аргументи проти заперечень відповідача, викладених у відзиві. Зазначила, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира, яку відповідач ніби-то подарував старшій доньці й досі перебуває у його власності. Посилається на виписки з банківського рахунку відповідача, відповідно до яких у 2021 та 2022 роках на рахунок відповідача надійшли значні суми грошових коштів. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач звернувся до суду із запереченням, в якому надав додаткові пояснення та докази дарування квартири старшій доньці. Крім того, зауважив про наявність в нього серцево-судинних захворювань, надавши відповідні докази.

В жовтні 2023 року позивачка уточнила позовні вимоги, подавши клопотання про збільшення розміру позовних вимог. Клопотання мотивувала тим, що з моменту звернення до суду із позовом, розмір додаткових витрат на дитину зріс. Позивачка зазначила, що у зв`язку із введенням воєнного стану в державі виїхала із донькою до Болгарії. Понесла транспортні витрати та витрати на навчання дитини в приватній загальноосвітній школі в Болгарії. Після повернення до України Позивачка віддала доньку на навчання до приватного навчального закладу. Було придбано додаткові ліки. Просила стягнути з відповідача додаткові кошти на утримання дитини у сумі 222051, 34.

У відповідь на уточнення позовних вимог відповідач надав свої заперечення, в яких зазначив, що витрати на дитину, заявлені до стягнення, не відносяться до додаткових в розумінні ст. 185 Сімейного кодексу України. Звертає увагу на неточність розрахунків позивачки при визначенні остаточного розміру додаткових витрати на дитину.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, зазначила що відповідач має достатній дохід для оплати аліментів в заявленому розмірі. Просить позов задовольнити з підстав викладених у заявах по суті.

Представник відповідача заперечив проти позову та просить його задовольнити частково з підстав викладених у заявах по суті.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

24 квітня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Арцизського районного управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Рішенням Арцизського районного суду Одеської області від 05 березня 2019 року шлюб між сторонами було розірвано.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 06.11.2015 року, актовий запис №376 народилася ОСОБА_6 . Матір?ю дитини є ОСОБА_3 , батьком дитини є ОСОБА_5 .

Дитина, ОСОБА_6 , проживає разом із позивачкою, ОСОБА_3 , та перебуває на її утриманні.

Відповідно до медичної документації наявної в матеріалах справи (а.с. 21-26), в дитини діагностовано порушення експресивної мови, затримку темпів мовного розвитку, синдром гемодинамічних порушень, у 2018 році моторний тик, персистуюча течія, у 2019 р функціональна дислалія, астенно невротичний синдром. В жовтні 2021 року, згідно до консультативного висновку невролога в дитини діагностовано розповсюджений моторний тик, персистуюча течія.

Судом досліджено виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стосовно рахунків ОСОБА_5 за період з 01.01.2019 року по 17.01.2023 року. Відповідно до виписки за договором №б/н, загальна сума надходжень за карткою №4149629383837747 склала 237786, 44 коп. Загальна сума надходжень за карткою №9992070013355940 склала 0 грн. 0 коп. Загальна сума надходжень за карткою № 26203613138192 склала 3, 28 Євро. Загальна сума надходжень за карткою № НОМЕР_2 склала 600,00 ЄВРО. Загальна сума надходжень за карткою № 5169360009454285 склала 2566 грн. Загальна сума надходжень за карткою № 5169360008991394 склала 200 грн. Загальна сума надходжень за карткою № 5169360007788163 склала 2050 грн. Загальна сума надходжень за карткою № 5169360008657698 склала 175 грн. Загальна сума надходжень за карткою № 5363542603052037 склала 3921340,44 грн. Загальна сума надходжень за карткою № 4149499213752270 склала 6500 грн.

Загальна сума надходжень на карткові рахунку відповідача за період з 01.01.2019 року по 17.01.2023 року складає: 4170617 грн. 88 коп. та 603, 28 Євро.

Судом також досліджено банківські виписки ОСОБА_5 за період з 01.01.2023 19.07.2023 року, на які він посилається як на доказ погіршення свого фінансового стану.

Відповідно до виписок по картковим рахункам відповідача ? НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , сума надходжень склала ?122 476,37 грн. та 15405, 23 грн. відповідно. Загальна сума надходжень за період з 01.01.2023 19.07.2023 року склала 137 881 грн. 60 копійок.

Відповідач офіційно не працевлаштований, що підтверджується довідкою про відсутність індивідуальних відомостей про особу від 18.08.2022 року.

Судом досліджено довідку Виконавчого комітету Арцизської міської ради від 15.11.2023 року №914, відповідно до якої відповідач проживає з ОСОБА_7 1987 року народження за адресою АДРЕСА_1 . Ведуть спільне господарство та виховують двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 з 20.02.2020 року по теперішній час.

Суд приймає до уваги довідку військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 №8 від 23.03.2023 року, відповідно до якої відповідачу встановлено діагноз Дилатаційна кардіопатія: прогресуючий перебіг; відносні НМК 1-2 ст. НТК 1 ст. Повна блокада лівої н.п. Гіса. Легенева гіпертензія 1 ст. СН2 А зі збереженою ФВ 43%. NYHA3. МАРС. На підставі статті 40б графи II Розкладу хвороб, відповідач визнаний непридатним до військової служби.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн. 00 коп. щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При вирішенні питання про визначення розміру аліментів на неповнолітню ОСОБА_6 суд враховує наявність захворювання у дитини, фінансовий стан відповідача, наявність в нього серцевих захворювань, ведення спільного господарства із цивільною дружиною та виховання двох її дітей, відсутність у відповідача власного нерухомого майна.

З урахуванням викладених фактичних обставин, суд приходить до висновку про надмірність заявленої вимоги позивачки про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн. 00 коп. та призначає аліменти у розмірі півтора рекомендованих розміри аліментів на одну дитину щомісячно, що станом на дату ухвалення рішення складає 4794 грн. 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.08.2022 року і до досягнення дитиною повноліття з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.

Щодо позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).

Верховний Суд у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.

Відповідно до висновків Верховного Суду висловлений у постанові від 09.09.2019 у справі № 344/5315/18 (провадження № 61-6722св19), навчання дитини у приватному навчальному закладі без згоди іншого з батьків, обрання закладу для відпочинку і загального оздоровлення дитини позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

У постанові Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі N 344/5315/18 розглядався спір щодо стягнення додаткових витрат на дитину, в якій зроблено висновок про те, що суди обґрунтовано відмовили у задоволенні позову, враховуючи те, що позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини у приватній школі-садочку при наявності можливості отримання дитиною безкоштовної середньої освіти, гарантованої державою, та не навела мотивів вибору освітнього закладу, що зокрема залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини. Судами надано належну оцінку цілям перетину відповідачем кордону України, а також тій обставині, що відповідач непрацевлаштований, взято до уваги його матеріальний стан.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню у рахунок відшкодування додаткових витрат, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Позивачкою не доведено що медичні послуги та придбані для дитини лікарські засоби відносяться саме до додаткових витрат на дитину, оскільки позивачкою не доведено що ці витрати викликані хворобою дитини. Медична документація, яка знаходиться в матеріалах справи не включає в себе рекомендацій щодо отримання зазначених медичних послуг та щодо придбання відповідних ліків.

Суд також критично ставиться до включення позивачкою навчання в приватних закладах освіти до додаткових витрат на утримання дитини, оскільки позивачкою не надано доказів того, що вони викликані особливими обставинами. Матеріали справи не містять доказів необхідності відвідування дитиною саме приватного навчального закладу; наявності переваг приватного навчального закладу перед державним; в тому числі не надано доказів того, що дитина відвідувала саме малокомплектні класи. Відсутні докази того, що дитина потребувала особливої дієти, яку неможливо було отримати в державному загальноосвітньому навчальному закладі.

Позивачкою не надано доказів узгодження вибору навчальних закладів із батьком дитини, відповідачем. В цьому контексті суд приймає до уваги доводи відповідача про надмірність для встановленої плати за навчання в приватних навчальних закладах.

Щодо транспортних витрат, пов?язаних із переїздом позивачки та дитини до Болгарії, а також навчанням дитини, відповідач зауважує що вони не є додатковими в контексті ст. 185 Сімейного кодексу України, оскільки не викликані особливими обставинами.

У зв`язку із наведеним та аналізуючи подані докази, суд прийшов до переконання про те, що позовну вимогу про стягнення додаткових витрат на дитину пов`язаних із хворобою дитини та розвитком здібностей, необхідно задовольнити частково, у розмірі 1278 (одну тисячу двісті сімдесят вісім) грн. 67 коп., що підтверджується копіями квитанцій наявними в матеріалах справи (Т. 3 а.с. 57), та стосовно вказаних витрат сторона відповідача не заперечувала.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі частини шостої статті 141 ЦПК України, частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 84, 180, 181, 182, 184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.4, 12, 13,141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4794 (чотири тисячі сімсот девяносто чотири) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.08.2022 року і до досягнення дитиною повноліття з проведенням індексації розміру аліментів відповідно до закону.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ), додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірір 1278 (одну тисячу двісті сімдесят вісім) грн. 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ), в дохід держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду безпосередньо або через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 08.08.2024 року.

Головуючий: Є. М. Панасенко