Постанова

від 07.08.2024 по справі 826/6134/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 826/6134/18

касаційне провадження № К/9901/1949/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 (суддя - Аверкова В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 (головуючий суддя - Чаку Є.В, судді - Вівдиченко Т.Р., Мєзєнцев Є.І.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський крохмалепатоковий комбінат" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпровський крохмалепатоковий комбінат» (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - відповідач, Міністерство), в якому, з урахування уточненої позовної заяви, просило зобов`язати відповідача вважати продовженими для позивача строки розрахунків за контрактом від 17.05.2017 №PAG-DKPK-2017-05-17 (далі - Контракт) з фірмою «PAGLIERANI SRL» (Італія) на суму попередньої оплати у розмірі 122394,60 євро з 24.03.2018 до 01.07.2018; визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за Контрактом; зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом з додатком №1, додатковою угодою №2 від 22.12.2017, додатковою угодою №3 від 18.01.2018 на підставі листа-звернення позивача від 15.03.2018 №12/266 на суму 122394,60 євро з 24.03.2018 до 01.07.2018.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що пунктом 9 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 №1409 (далі - Порядок №1409) визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні висновку, відповідачем при винесенні рішення щодо відмови не надано належного обґрунтування підстав для відмови у наданні висновку.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018, позов задовольнив частково, визнав протиправним та скасував рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за Контрактом, зобов`язав Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повторно розглянути лист-звернення Товариства від 15.03.2018 №12/266 з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги у визначеній судами частині, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності підстав, передбачених пунктом 9 Порядку №1409 для відмови у задоволенні листа-звернення позивача від 15.03.2018 №12/266 та відповідно наданні позивачу висновку про продовження строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними операціями.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову.

У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує про залишення судами поза увагою, що позивачем не надано жодного документа на підтвердження дійсного внесення змін до конструкції обладнання (наприклад внесення змін до специфікації, вимог до обладнання тощо).

В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 23.01.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача та витребував матеріали справи з суду першої інстанції.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.08.2024 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні 07.08.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій установлено, що 17.05.2017 між позивачем (покупець) та фірмою «PAGLIERANI SRL» (Італія) (продавець) укладено Контракт №PAG-DKPK-2017-05-17, згідно якого продавець зобов`язується здійснити поставку обладнання та виконати модернізацію існуючої пакувальної лінії, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти обладнання, а саме: автоматичну лінію фасування та пакетування сухих сиропів в 25 кг в мішки в розібраному стані для зручності транспортування.

Пунктом 3.2 Контракту передбачено, що станом на дату підписання контракту встановлено ціну у розмірі 407982,00 Євро з урахуванням упаковки та строки поставки - до 15.11.2017.

Згідно з платіжним дорученням від 16.06.2017 №37 позивачем здійснено платіж відповідно до умов контракту у розмірі 30% передоплати від вартості товару у сумі 122394,00 Євро.

15.03.2018 позивач звернувся до відповідача листом-зверненням №12/266 з проханням видати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на суму 122394,60 Євро до 01.07.2018 відповідно до положень статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Порядку №1409.

Рішенням від 29.03.2018 №4102-10/104 відповідач відповідно до підпункту 2 пункту 9 Порядку №1409 дійшов висновку про відсутність правових підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що здійснюються відповідно до контракту, у зв`язку з тим, що у поданому комплекті документів відсутнє належне обґрунтування щодо необхідності чергового продовження строків розрахунків за контрактом до 01.07.2018.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до частин 1, 4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною 1 цієї статті.

Відповідно до пункту 1 постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012 №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валют» розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені статтями 1, 2 Закону №185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині 1 цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1, 2 цього закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1, 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 №1409 затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, який визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями.

Згідно з пунктом 4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1409 Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Пунктом 9 Порядку передбачені підстави для відмови у видачі висновку, такими підставами є: подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пунктів 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

До операцій, що здійснюються резидентами, належать: під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів (підпункт 6 пункту 2 Порядку).

Таким чином, для віднесення зовнішньоекономічної операції до операцій за договорами поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів, необхідним є наявність таких критеріїв, а саме: поставка устаткування частинами та/або поставка складаних технічних виробів з потребою в установці, монтажі, налагодженні, гарантійному обслуговуванні і введенні їх у дію на місці його експлуатації та/або поставка складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Як установлено судами попередніх інстанцій, імпортоване позивачем обладнання є складним технічним виробом, що буде виготовлятися та доставлятися протягом тривалого часу, а також потребує установки, монтажу, налагодження, введення в дію на місці експлуатації (51650, Україна, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. Островського, 11).

Обладнання, яке має бути поставлене позивачу за Контрактом є складним технічним виробом та належить до договорів, передбачених статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», підпунктом 1 пункту 2 Порядку №1409 та строки розрахунків за яким можуть бути продовжені.

Позивачем у своєму звернення до відповідача у якості обґрунтування наявності підстав для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією зазначено, що у зв`язку з необхідністю, яка виникла у грудні 2017 року під час проектування виробничого приміщення внести зміни до розташування лінії, що зумовлює конструктивні зміни в лінії пакування додаткових конструктивний змін до обладнання та проведення додаткових випробовувань та налаштування на заводі виробника.

На підтвердження зазначеного позивачем долучено лист позивача до фірми «PAGLIERANI SRL» від 15.01.2018 за вих. №12/254, де вказано про необхідність перепланування обладнання та відповідь від 16.01.2018 від фірми «PAGLIERANI SRL» про підтвердження готовності внести зміни в контракт при умові збільшення вартості обладнання та строків поставки.

Сторони домовилися внести зміни шляхом укладення додаткової угоди №3 від 16.01.2018, якою змінено строк поставки обладнання - 01.07.2018, та збільшено суму контракту, загальна суму складає 493350,00 Євро.

Також позивачем зазначено, що є внесення змін в алгоритм та програму роботи пакувальної лінії, у зв`язку з чим поставка обладнання за контрактом в раніше обумовлені строки стала неможливою, а тому виникла необхідність продовжити строки поставки обладнання на 280 календарних дні з моменту отримання передоплати.

У зв`язку з наведеним сторони домовилися внести зміни в контракт шляхом укладення додаткової угоди №2 від 22.12.2017.

Позивачем отримано висновок 27.12.2017 за вих. №4102-09/1054 Мінекономрозвитку України №1054 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, яким продовжено строк розрахунків до 23.03.2018.

В процесі здійснення позивачем господарської діяльності виникла необхідність перепроектування і виготовлення секції заповнення мішка і його упаковки для нового типу мішка. Так як клапанний мішок після його заповнення не є повністю герметичним і через окремі характеристики продукту це може стати для іноземних клієнтів позивача проблемою. Тому оптимальним вирішенням цієї проблеми стало рішення по ультразвуковій запайці мішка з подальшою прошивкою.

Судами також установлено, що до поданого позивачем листа-звернення від 15.03.2018 №12/266 додано перелік документів, передбачений пунктом 4 Порядку №1409.

Як на підставу для відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією відповідач у спірному рішенні посилається на відсутність належного обґрунтування необхідності продовження строків на певний період, що не є вмотивованим, оскільки не вказує на конкретні недоліки поданих позивачем документів, не містить конкретної підстави для відмови у наданні йому висновку щодо продовження строків розрахунків, а також не регулює необхідну правову поведінку, дію, дотримання певної вимоги або ж виконання позивачем певного нормативно правового обов`язку для його отримання.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у поданому позивачем листі-зверненні від 15.03.2018 №12/266 позивач належним чином обґрунтував наявність вказаних підстав для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, підстави, передбачені пунктом 9 Порядку №1409 відсутні, тому позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за Контрактом з фірмою «PAGLIERANI SRL» (Італія) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду не встановлено.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова