Рішення

від 24.09.2018 по справі 826/6134/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2018 року № 826/6134/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський крохмале-патоковий

комбінат

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Дніпровський крохмале-патоковий комбінат (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: для цілей застосування вимог законодавства України вважати продовженими для позивача строки розрахунків за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) на суму попередньої оплати у розмірі 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року; визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія); зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) з додатком №1, додатковою угодою №2 від 22 грудня 2017 року, додатковою угодою №3 від 18 січня 2018 року на підставі листа-звернення позивача від 15 березня 2018 року №12/266 на суму 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що пунктом 9 Порядку визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні висновку, відповідачем при винесенні рішення щодо відмови не надано належного обґрунтування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу терміну для усунення недоліків.

02 травня 2018 року позивачем через канцелярію суду подано в порядку усунення недоліків уточнену позовну заяву з наступними позовними вимогами: для цілей застосування вимог законодавства України зобов'язати відповідача вважати продовженими для позивача строки розрахунків за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) на суму попередньої оплати у розмірі 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року; визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія); зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) з додатком №1, додатковою угодою №2 від 22 грудня 2017 року, додатковою угодою №3 від 18 січня 2018 року на підставі листа-звернення позивача від 15 березня 2018 року №12/266 на суму 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 травня 2018 року.

29 травня 2018 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки відмова у наданні відповідного висновку є обґрунтованою, а твердження позивача безпідставними.

У судовому засіданні 29 травня 2018 року сторонами надано пояснення стосовно заявлених позовних вимог, судом оголошено перерву до 15 червня 2018 року для надання сторонами додаткових доказів та для ознайомлення сторін з матеріалами справи.

07 червня 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив в якому зазначено, що відзив не містить жодних доказів та посилань на норми права, оскільки у ньому зазначені всі документи, якими сам позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

26 червня 2018 року від відповідача через канцелярію суду надійшли заперечення, з яких вбачається, що твердження позивача, викладені у відповіді на відзив є безпідставними та необґрунтованими, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, а пояснення, викладені у відповіді на відзив підлягають відхиленню.

24 липня 2018 року позивачем через канцелярію суду подано пояснення по справі та клопотання про розгляд справи без його у часті у порядку письмового провадження, представником відповідача подано клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

У судовому засіданні 24 липня 2018 року суд, керуючись положеннями ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

02 серпня 2018 року відповідачем подано через канцелярію суду заперечення на відповідь на відзив та на уточнений адміністративний позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

17 травня 2017 року між позивачем (покупець) та фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) (продавець) укладено контракт №.PAG-DKPK-2017-05-17, згідно якого продавець зобов'язується здійснити поставку обладнання та виконати модернізацію існуючої пакувальної лінії та покупець зобов'язується оплатити та прийняти обладнання, а саме: автоматичну лінію фасування та пакетування сухих сиропів в 25 кг в мішки в розібраному стані для зручності транспортування. Станом на дату підписання контракту встановлено ціну у розмірі 407982,00 євро з урахуванням упаковки та строки поставки (п.3.2) - до 15 листопада 2017 року.

Згідно платіжного доручення від 16 червня 2017 року №37 позивачем здійснено платіж відповідно до умов контракту у розмірі 30% передоплати від вартості товару у сумі 122394,00 євро.

Позивач звернувся до відповідача листом-зверненням від 15 березня 2018 року №12/266 з проханням видати Висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на суму 122394,60 євро до 01 липня 2018 року відповідно до ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409 Про затвердження Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями . Вказане звернення обґрунтоване наступним.

У грудні 2017 року під час проектування виробничого приміщення виникла необхідність внести зміни до розташування цієї лінії, що зумовлює конструктивні зміни в лінії пакування. В результаті цього виникла необхідність внесення додаткових конструктивний змін до обладнання та проведення додаткових випробовувань та налаштування на заводі виробника.

Є внесення змін в алгоритм та програму роботи пакувальної лінії, у зв'язку з чим поставка обладнання за контрактом в раніше обумовлені строки стала неможливою, а тому виникла необхідність продовжити строки поставки обладнання на 280 календарних дні з моменту отримання передоплати. У зв'язку з наведеним сторони домовилися внести зміни в контракт шляхом укладення додаткової угоди №2 від 22 грудня 2017 року. 27 грудня 2017 року за вих. №4102-09/1054 позивачем отримано висновок №1054 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, яким продовжено строк розрахунків до 23 березня 2018 року. В процесі здійснення позивачем господарської діяльності виникла необхідність перепроектування і виготовлення секції заповнення мішка і його упаковки для нового типу мішка. Так як клапанний мішок після його заповнення не є повністю герметичним і через окремі характеристики продукту це може стати для іноземних клієнтів позивача проблемою. Тому оптимальним вирішенням цієї проблеми стало рішення по ультразвуковій запайці мішка з подальшою прошивкою. Ілюстрації запаювання мішка додані до цього листа-звернення. В результаті цього позивач направив до фірми PAGLIERANI SRL лист від 15 січня 2018 року за вих. №12/254, де вказано про необхідність перепланування обладнання. Позивач отримав від фірми PAGLIERANI SRL відповідь 16 січня 218 року про підтвердження готовності внести зміни в контракт при умові збільшення вартості обладнання та строків поставки. Так, сторони домовилися внести зміни шляхом укладення додаткової угоди №3 від 16 січня 2018 року, якою змінено строк поставки обладнання - 01 липня 2018 року, та збільшено суму контракту - 493350,00 євро. З урахуванням викладеного поставка обладнання за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 не може відбутися 23 березня 2018 року, оскільки строк поставки - 01 липня 2018 року.

Рішенням від 29 березня 2018 року №4102-10/104 відповідач відповідно до пп.2 п.9 Порядку дійшов висновку про відсутність правових підстав для видачі висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що здійснюються відповідно до контракту у зв'язку з тим, що у поданому комплекті документів відсутнє належне обґрунтування щодо необхідності чергового продовження строків розрахунків за контрактом до 01 липня 2018 року.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо непродовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією та рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (далі по тексту - Закон №185) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені ч.1 цієї статті.

Згідно п.1 постанови Правління Національного Банку України від 16 листопада 2012 року №475 Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валют розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в ст.1 та ст.2 Закону №185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №185 строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у ч.1 цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у ст.1 і у ст.2 цього закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.1 і ст.2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409 затверджено Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі по тексту - Порядок), який визначає механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті строків проведення розрахунків за такими операціями.

Відповідно до п.3 Порядку висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків видається Мінекономрозвитку.

Згідно п.4 Порядку для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи: складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період; засвідчені в установленому порядку: копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Відповідно до п.7 Порядку Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

Пунктом 9 Порядку передбачені підстави для відмови у видачі висновку, такими підставами є: 1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у п.4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; 2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

До операцій, що здійснюються резидентами, належать: під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів (п.п.6 п.2 Порядку).

Отже, для віднесення зовнішньоекономічної операції до операцій за договорами поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів, необхідним є наявність таких критеріїв, а саме: поставка устаткування частинами та/або поставка складаних технічних виробів з потребою в установці, монтажі, налагодженні, гарантійному обслуговуванні і введенні їх у дію на місці його експлуатації та/або поставка складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Судом встановлено, що визначене п.1.1 обладнання є складним технічним виробом, що буде виготовлятися та доставлятися протягом тривалого часу, а також потребує установки, монтажу, налагодження, введення в дію на місці експлуатації (51650, Україна, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт Дніпровське, вул. Островського, 11).

Тобто, обладнання, яке має бути поставлене позивачу за контрактом, укладеним між позивачем та фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) 17 травня 2017 року №.PAG-DKPK-2017-05-17 є складним технічним виробом та належить до договорів, передбачених ст. 6 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , пп. 1 п. 2 Порядку № 1409 та строки розрахунків за яким можуть бути продовжені.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до поданого позивачем листа- звернення від 15 березня 2018 року №12/266 додано передбачений п.4 Порядку перелік документів.

При цьому, як на підставу для відмови у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією відповідач у спірному рішенні посилається на відсутність належного обґрунтування необхідності продовження строків на певний період.

Суд зазначає, що пунктом 9 Порядку передбачено виключний перелік підстав для відмови у видачі висновку, а саме: 1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у п.4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію; 2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

Позивачем у якості обґрунтування наявності підстав для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією зазначено, що у зв'язку з необхідністю, яка виникла у грудні 2017 року під час проектування виробничого приміщення внести зміни до розташування лінії, що зумовлює конструктивні зміни в лінії пакування додаткових конструктивний змін до обладнання та проведення додаткових випробовувань та налаштування на заводі виробника. На підтвердження зазначеного позивачем долучено до матеріалів справи лист позивача до фірми PAGLIERANI SRL від 15 січня 2018 року за вих. №12/254, де вказано про необхідність перепланування обладнання та відповідь від 16 січня 2018 року від фірми PAGLIERANI SRL про підтвердження готовності внести зміни в контракт при умові збільшення вартості обладнання та строків поставки. Так, сторони домовилися внести зміни шляхом укладення додаткової угоди №3 від 16 січня 2018 року, якою змінено строк поставки обладнання - 01 липня 2018 року, та збільшено суму контракту, загальна суму складає 493350,00 євро. Також позивачем зазначено, що є внесення змін в алгоритм та програму роботи пакувальної лінії, у зв'язку з чим поставка обладнання за контрактом в раніше обумовлені строки стала неможливою, а тому виникла необхідність продовжити строки поставки обладнання на 280 календарних дні з моменту отримання передоплати. У зв'язку з наведеним сторони домовилися внести зміни в контракт шляхом укладення додаткової угоди №2 від 22 грудня 2017 року. Позивачем отримано висновок 27 грудня 2017 року за вих. №4102-09/1054 Мінекономрозвитку України №1054 щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, яким продовжено строк розрахунків до 23 березня 2018 року. В процесі здійснення позивачем господарської діяльності виникла необхідність перепроектування і виготовлення секції заповнення мішка і його упаковки для нового типу мішка. Так як клапанний мішок після його заповнення не є повністю герметичним і через окремі характеристики продукту це може стати для іноземних клієнтів позивача проблемою. Тому оптимальним вирішенням цієї проблеми стало рішення по ультразвуковій запайці мішка з подальшою прошивкою. Ілюстрації запаювання мішка, а також графічне зображення технічного виробу додані до листа-звернення та наявні у матеріалах справи.

З урахуванням викладеного суд вважає, що у поданому позивачем листі-зверненні від 15 березня 2018 року №12/266 з проханням видати Висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями на суму 122394,60 євро до 01 липня 2018 року позивач належним чином обґрунтував наявність вказаних підстав для продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Тобто, у ході розгляду справи судом встановлено відсутність підстав, передбачених п. 9 Порядку, для відмови у задоволенні листа-звернення позивача від 15 березня 2018 року №12/266 та відповідно наданні позивачу висновку про продовження строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними операціями.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги: для цілей застосування вимог законодавства України зобов'язати відповідача вважати продовженими для позивача строки розрахунків за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) на суму попередньої оплати у розмірі 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року; зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) з додатком №1, додатковою угодою №2 від 22 грудня 2017 року, додатковою угодою №3 від 18 січня 2018 року на підставі листа-звернення позивача від 15 березня 2018 року №12/266 на суму 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства повноваження по прийняттю спірного рішення належать виключно Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, який, у разі відмови видає відповідне рішення, отже наділений дискреційними повноваженнями.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Відповідно до вимог статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 5 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Згідно з частинами першою та другою статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Виходячи з зазначених положень, адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти будь-яке рішення.

Таким чином, суд не вправі перебирати на себе функції дозвільного органу та своїм рішенням зобов'язувати останнього надавати висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією чи виносити відмову у його наданні, оскільки за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження дозвільного органу щодо надання таких дозволів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією дозвільних органів.

Крім того, в пункті 14 листа Верховного Суду України від 29 жовтня 2008 року №19-3767/0/8-08 зазначено, що при розгляді справ за адміністративними позовами до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування суди вправі зобов'язати відповідний орган розглянути питання, а не приймати рішення, оскільки суд не наділений такими повноваженнями.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з абз.2 ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене, позовна вимога, для цілей застосування вимог законодавства України зобов'язати відповідача вважати продовженими для позивача строки розрахунків за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) на суму попередньої оплати у розмірі 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року; зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надати позивачу висновок щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія) з додатком №1, додатковою угодою №2 від 22 грудня 2017 року, додатковою угодою №3 від 18 січня 2018 року на підставі листа-звернення позивача від 15 березня 2018 року №12/266 на суму 122394,60 євро з 24 березня 2018 року до 01 липня 2018 року, підлягає задоволенню в частині зобов'язання Міністерство економічного розвитку і торгівлі України повторно розглянути лист-звернення від 15 березня 2018 року №12/266 з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства.

В іншій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки суд не наділений повноваженнями зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати відповідні рішення.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Дніпровський крохмале-патоковий комбінат підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Дніпровський крохмале-патоковий комбінат (51650, Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, смт. Дніпровське, вул. Островського, 11, код ЄДРПОУ 00383372) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) про відмову у наданні висновку щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за контрактом №.PAG-DKPK-2017-05-17 від 17 травня 2017 року з фірмою PAGLIERANI SRL (Італія).

3. Зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) повторно розглянути лист-звернення Приватного акціонерного товариства Дніпровський крохмале-патоковий комбінат від 15 березня 2018 року №12/266 з урахуванням висновків суду та вимог чинного законодавства.

4. У задоволенні решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства Дніпровський крохмале-патоковий комбінат відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова