Ухвала

від 06.08.2024 по справі 953/9728/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9728/23

н/п 1-кс/953/5759/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2024 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова 05.08.2024 поштою надійшло вказане клопотання, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на майно, вилучене 17.07.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно наступного майна: копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1748 від 04.03.2024 на ОСОБА_4 на 1 арк.; копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ОСОБА_4 від 08.05.2024, на 1 арк.; копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого на ОСОБА_4 від 30.03.2024 №25331, на 2 арк.; копія консультативного висновку спеціаліста від 17.04.2024 на 1 арк.; копія Направлення на МСЕК №1654 (форма №088/о) на ОСОБА_4 від 27.05.2024 на 2 арк.; копія плану реабілітаційних заходів на ОСОБА_4 на 2 арк.; копія довідки МСЕК №688668 від 23.03.2023 на 1 арк.; зберігання речових доказів визначити згідно Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42022220000000473 від 18.11.2022 за ч.2 ст.369-2 КК України, 28.07.2023 прокурором було виділено матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження під №12023220000000867 від 28.07.2023 за ч.1 ст.366 КК України за фактом того, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42022220000000473 від 18.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України встановлено, що службовими особами структурних підрозділів КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у змові з службовими особами медичних закладів м. Харкова та Харківської області, внесено завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма №157/о Затверджена Наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) та інших офіційних медичних документів щодо проходження огляду (лікування, осбтеження) хворими в період 2022-2023 рр. та по теперішній час.

Крім того встановлено, що протягом 2022 по теперішній час службові особи КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у змові з службовими особами медичних закладів м. Харкова та Харківської області, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма № 157/о Затверджена наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) сприяють незаконному перетину державного кордону України особами, з метою ухилення від мобілізації до лав Збройних сил України.

В ході досудового розслідування, слідчим в порядку ст.40 КПК України надано доручення оперативному підрозділу Управління СБ України в Харківській області на проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.

В ході виконання доручення оперативним підрозділом Управління СБ України в Харківській області встановлено, що службовими особами Міжрайонних Шевченківської та Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» налагоджено протиправну схему з отримання неправомірної вигоди за встановлення статусу інваліда громадянам України призовного віку, чоловічої статі.

Також результатами проведення оперативних заходів встановлено, що службовими особами Міжрайонних Шевченківської та Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» разом з невстановленими співробітниками медичних закладів м. Харкова та Харківської області підроблюють документи щодо проходження лікування осіб у лікувальних закладах. Зокрема, особи фактично не проходили обстеження та лікування у медичних закладах, в результаті отримали підроблені виписки про лікування для подальшого отримання статусу інваліда. В подальшому, підроблені довідки використовуються для виїзду за межі України та уникнення мобілізації до лав Збройних сил України (ЗСУ). При цьому проведеним аналізом встановлено, що протягом 2022-2023 рр. статус інваліда вперше встановлено 1400 особам чоловічої статі, з яких понад 300 осіб виїхало за межі України та на теперішній час не повернулися.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що протиправної діяльності причетні службові особи ТОВ «Медичний центр Бонамед» (код ЄДРПОУ 31983996), які налагодили протиправний механізм з підроблення медичної документації (виписки з медичних карт стаціонарних хворих (форма №027/о) щодо проходження лікування осіб у вказаному лікувальному закладі.

17.07.2024 проведено обшук в за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено копії вказаних в клопотанні медичних документів.

Вказані речі(документи) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, 19.07.2024 засобами поштового зв`язку на розгляд слідчого судді подано клопотання про арешт вищевказаного майна, за результатами розгляду якого 31.07.2024 о 16:00 год. отримана ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.07.2024 про повернення клопотання прокурору та встановлення строку в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

30.07.2024 слідчим проведено огляд вилучених документів у ОСОБА_4 , про що складено протокол, яким встановлено що у останнього в ході обшуку за місцем мешкання виявлено та вилучено вказані в клопотанні документи.

Враховуючи те, що вилучені у ході проведення обшуку предмети, документи та грошові кошти відповідають критеріям ч.1 ст.98 КПК України, а саме: можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт на вилучене майно, що не може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.

Орган досудового розслідування має підстави вважати, що вилучене майно відповідає вимогам ст. 170 КПК України.

Сторона обвинувачення зазначає, що вилучені речі та документи мають доказове значення у кримінальному провадженні з метою накладення арешту у даному випадку у відповідності до вимог ст. 170 КПК України є збереження речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання власник майна ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 не з`явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Неприбуття в судове засідання власника майна, прокурора, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2024 надано дозвіл слідчим СУ ГУ НП в Харківській області, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 у квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання і вилучення речей і документів, а саме: копії та/або оригінали підроблених медичних документів щодо отримання групи інвалідності; чорнові записи; копії та/або оригінали підроблених медичних документів щодо проходження стаціонарного/амбулаторного лікування; мобільний телефон з сім-карткою НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_4 , довідка щодо групи інвалідності, пенсійне посвідчення, печатки ТОВ «Медичний центр Баномед» (а.с. 11-12).

17.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.07.2024 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого, згідно протоколу обшуку від 17.07.2024, вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 13-16).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 24.07.02024 клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023220000000867 від 28.07.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна повернуто прокурору та встановлено строк в сімдесят дві години для усунення недоліків (а.с. 23-24).

Згідно копії розписки, слідчий ОСОБА_6 отримав ухвалу про усунення недоліків та повернення клопотання від 24.07.2024 для передачі прокурору ОСОБА_3 31.077.2024 о 16.00 год. (а.с. 25).

Порядок тимчасового вилучення майна врегульовано у ст. 168 КПК України. зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, у випадках, передбачених частиною 5 статті 171 КПК України.

За правилами абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Тобто, згідно норм чинного законодавства, розглядаючи клопотання слідчого або прокурора про арешт майна, слідчий суддя, суд повинні з`ясувати, чи відповідає таке клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а частиною 3 ст. 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без дотримання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, стороною обвинувачення протягом 48 годин після вилучення в ході обшуку 17.07.2024 майна, як того вимагає абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, з дотриманням вимог ст. 116 КПК України, 19.07.2024 клопотання про арешт майна направлено до суду засобами поштового зв`язку, та вказане клопотання надійшло до канцелярії Київського районного суду м. Харкова.

За змістом ч. 3 ст. 172 КПК України, у такому випадку, тобто в разі повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Як встановлено слідчим суддею, 01.08.2024 до Київського районного суду м. Харкова, після усунення недоліків в межах встановленого строку, направлено вказане клопотання прокурора, в якому сторона обвинувачення просить накласти арешт на вище зазначене майно, вилучене в ході обшуку 17.07.2024 за вище зазначеною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Таким чином, в разі звернення процесуальної особи, що здійснює кримінальне провадження, з клопотанням до слідчого судді про проведення обшуку, норми діючого кримінального процесуального законодавства, прямо встановлюють обов`язок цієї особи звертатися з таким клопотанням саме в рамках конкретного провадження, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у зв`язку із розслідуванням якого подається клопотання та відомості щодо вчинення саме цього кримінального правопорушення.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України,

Ухвалив:

Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 17.07.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1748 від 04.03.2024 на ОСОБА_4 на 1 арк.; копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого на ОСОБА_4 від 08.05.2024, на 1 арк.; копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого на ОСОБА_4 від 30.03.2024 №25331, на 2 арк.; копія консультативного висновку спеціаліста від 17.04.2024 на 1 арк.; копія Направлення на МСЕК №1654 (форма №088/о) на ОСОБА_4 від 27.05.2024 на 2 арк.; копія плану реабілітаційних заходів на ОСОБА_4 на 2 арк.; копія довідки МСЕК №688668 від 23.03.2023 на 1 арк. до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна згідно Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1