Справа № 484/1496/24
Провадження № 2/484/752/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2024 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Маржиної Т.В.,
секретаря судового засідання Григор`євої О.В.,
за участю прокурора Первомайської окружної прокуратури Жорової В.О.,
у відсутність відповідачів, їх представників та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом Первомайськоїокружної прокуратуриМиколаївської області,яка дієв інтересахдержави вособі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) до Головногоуправління Держагеокадаструу Миколаївськійобласті, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Фермерського господарства «АГРОЛАЙТ», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», про усунення перешкод у користуванні землями лісового фонду шляхом визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів дарування, купівлі-продажу та оренди земельних ділянок, скасування державної реєстрації земельних ділянок, -
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Первомайськоїокружної прокуратуриМиколаївської областіСілецька О.,яка дієв інтересахдержави вособі Миколаївськоїобласної державноїадміністрації (Миколаївськоїобласної військовоїадміністрації)звернулася досуду зпозовом доГУ Держгеокадаструу Миколаївськійобласті, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,ФГ «АГРОЛАЙТ»,третя особана стороніпозивача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору ДСГП«Ліси України»,про усуненняперешкод укористуванні землямилісового фондушляхом визнаннянезаконними таскасування наказів,визнання недійснимидоговорів дарування,купівлі-продажута орендиземельних ділянок,скасування державноїреєстрації земельнихділянок, мотивуючитим,що наказамиГУ Держгеокадаструу Миколаївськійобласті (далі ГУДержгеокадастру вобласті)від 26.05.2015року надано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 дозволи нарозроблення проектівземлеустрою щодовідведення увласність ізземель сільськогосподарськогопризначення державноївласності беззміни цільовогопризначення дляведення особистогоселянського господарстваземельних ділянокплощею по2га кожному,розташованих вмежах територіїКумарівської сільськоїради Первомайськогорайону Миколаївськоїобласті.
В подальшому наказами ГУ Держгеокадастру в області від 10.05.2016 року та 11.05.2016 року затверджено спільно виготовлений проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею по 2 га кожному з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0110, 4825483800:02:000:0125, 4825483800:02:000:0116, 4825483800:02:000:0121, 4825483800:02:000:0120, 4825483800:02:000:0112, 4825483800:02:000:0122, 4825483800:02:000:0123, 4825483800:02:000:0126 відповідно, які розташовані в межах території Кумарівської сільської ради Первомайського району. На підставі зазначених наказів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проведено реєстрацію прав за вказаними вище громадянами на земельні ділянки.
Після чого на підставі договору дарування від 26.12.2020 року ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0110. Власники інших земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу відчужили їх на користь ОСОБА_1 . Крім цього, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2020 року придбала у ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0118.
В подальшому за заявами ОСОБА_1 зазначені земельні ділянки об`єднані в два об`єкти без зміни цільового призначення, внаслідок чого утворилися земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192 та 4825483800:02:000:0194 площею по 10 га кожна. Після чого ОСОБА_1 передала ці земельні ділянки в оренду ФГ «АГРОЛАЙТ».
За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192 та 4825483800:02:000:0194 накладаються на землі державного лісового фонду квартал 25 Первомайського лісництва ДП «Врадіївський лісгосп». Крім того, земельна ділянка лісового фонду входить в межі вказаних вище земельних ділянок. Згідно з даними філії «Врадіївське лісове господарство» ДП «Ліси України» (далі філія «Врадіївський лісгосп») від 02.02.2024 року спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку лісового фонду з кадастровим номером 4825483800:02:000:0081, що перебувають у постійному користуванні ДП «Врадіївський лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 193521 від 06.06.2012 року. В межах накладення земельних ділянок розташовані протиерозійні ліси, болотиста прибережна територія (болото) та озеро. Крім того, ці земельні ділянки не відносяться до категорії замкнутих та не перебували у складі угідь селянських, фермерських та інших господарських угідь.
За таких обставин прокурор вважає, що оскаржувані накази ГУ Держгеокадастру в області видано з порушенням вимог земельного та лісового законодавства, а також зазначає, що їх було прийнято за відсутності погодження держави в особі Кабінету Міністрів України з порушенням ст.ст. 20, 118, 1861 ЗК України та всупереч встановленого мораторію на вилучення земель, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, у зв?язку з чим вони підлягають скасуванню. Крім того, прокурор просила договори дарування і купівлі-продажу земельних ділянок, укладені між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , а також договори оренди, укладені між ОСОБА_1 та ФГ «АГРОЛАЙТ», предметом яких є земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192, 4825483800:02:000:0194, визнати недійсними.
Прокурор стверджує, що Миколаївська обласна державна (військова) адміністрація має право звернутися до суду за захистом порушеного права як власник та розпорядник земель державного лісового фонду. Оскільки Миколаївська обласна державна (військова) адміністрація не здійснила належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з наданим позовом, Первомайською окружною прокуратурою отримано згоду від Миколаївської обласної державної (військової) адміністрації на здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді.
Разом зпозовною заявою заступник керівника Первомайськоїокружної прокуратуриМиколаївської областіСілецька О., якадіє вінтересах державив особіМиколаївської обласноїдержавної адміністрації(Миколаївськоїобласної військовоїадміністрації) подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки з метою уникнення ризиків їх відчуження.
Ухвалою суду від 19.03.2024 року заяву про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192 та 4825483800:02:000:0194 площею по 10 га кожна, які належать ОСОБА_1 , та заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цих земельних ділянок, у тому числі, у разі їх поділу чи об`єднання з іншими земельними ділянками.
Ухвалою суду від 22.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.04.2024 року, 09:30 годину.
22.03.2024 року прокурор Первомайської окружної прокуратури надала витяги з Державного реєстру речових прав на підтвердження виконання ухвали суду про забезпечення позову.
16.04.2024 року через систему Електронний суд від директора філії «Врадіївське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Булавка Я. надійшло клопотання про залучення до участі у справі філії «Врадіївське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
17.04.2024 року директор філії «Врадіївське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» Булавко Я. надіслав ідентичне попередньому клопотання.
Від представника позивача Миколаївської обласної державної адміністрації Джос О.В. 22.04.2024 року надійшла заява, в якій вона просила провести розгляд справи у відсутність представника Миколаївської обласної державної адміністрації, зазначила, що вона підтримує позовні вимоги, просила їх задовольнити.
22.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 22.05.2024 року, 09:30 годину за клопотанням представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ФГ «Агролайт» - адвоката Сотської С.О. у зв`язку з її зайнятістю в іншій судовій справі.
Ухвалою суду від 22.04.2024 року в задоволенні клопотання представника філії «Врадіївське лісове господарство» державного спеціалізованого господарства «Ліси України» Булавка Я.В. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, філії «Врадіївське лісове господарство» ДП «Ліси України» відмовлено.
20.05.2024 року представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Єрохіна Т.Г. надіслала через систему Електронний суд заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву та відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що прокурором не враховано те, що власником спірної земельної ділянки є Горохівська сільська рада. Вважає, що він помилково прирівнює Миколаївську обласну державну адміністрацію до власника земель лісогосподарського призначення державної форми власності, тому що земля є об?єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування від імені Українського народу здійснюють права власника та наділені виключно правом розпорядження землями державної власності. Зазначила, що не надано належних та допустимих доказів того, що Миколаївська обласна державна адміністрація набула у встановленому законом порядку права власності на землі лісогосподарського призначення, які передані у користування ДП «Березнегуватий лісгосп». Прокурор не може подавати негаторний позов від імені держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації саме в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою лісогосподарського призначення, оскільки Миколаївська обласна державна адміністрація не набула права користування цією земельною ділянкою, а звернутись з таким позовом до суду могло лише ДП «Врадіївський лісгосп» (на даний час ДП «Ліси України») як титульний володілець цих земель. Крім того, вважає, що ГУ Держгеокадастру у Миколаївський області є неналежним відповідачем в наданій справі, оскільки не має жодного інтересу у справі та не має майнових прав на спірні земельні ділянки. Зазначила, що прокурором пред?явлена вимога про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагенства у Харківській області, зазначивши відповідачем ГУ Держгеокадастру у Харківській області, а отже позов в цій частині фактично пред?явлений державою в особі прокурора до неї самої в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Також зазначила, що у зв?язку з критичною ситуацією із фінансуванням поштових відправлень відзив надіслано учасникам справи до електронних кабінетів, зареєстрованих в ЄСІТС.
Відповідачі ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 22.05.2024 року надали суду заяви, в яких зазначили, що позов визнають повністю, просили підготовче засідання, призначене на 22.05.2024 року провести в їх відсутність.
Підготовче засідання, призначене на 22.05.2024 року відкладено на 27.06.2024 року, 11:00 годину за клопотанням представника позивача Первомайської окружної прокуратури прокурора Жорової В.О. для надання часу для підготовки відповіді на відзив, який вона отримала 20.05.2024 року.
28.05.2024року відпредставника позивачаМиколаївської обласноїпрокуратури прокурораСілецької О.Є.надійшла заявапро поновленняпроцесуального строкудля поданнявідповіді навідзив тавідповідь навідзив,в якійвона просилапозов задовольнити,мотивуючи тим,що узаяві пропоновлення процесуальногостроку дляподання відзивуне вказаноконкретних поважнихпричин пропускутакого строку,а лишезазначено,що військоваагресія рфна територіїУкраїни зумовилавведення дистанційногорежиму роботидля трьохпрацівників,які згідносвоїх посадовихобов`язків моглиздійснювати представництвоГУ Держгеокадаструв областів судах.Проте,не вказаноні посади,ні прізвищатаких осіб,до заявине долученожодного доказуна підтвердженнязазначених обставин,як тонакази продистанційний режимроботи тощо.Не наданодокази направленнякопії відзиву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,ФГ «АГРОЛАЙТ». З текстувідзиву незрозуміло,у якійсаме справійого подано,а саме:зазначено,що власникомспірної земельноїділянки єГорохівська сільськарада,яка неє стороноюспору тавзагалі відсутняв межахтериторії Первомайськогорайону;землі перебуваютьу користуванніДП «Березнегуватськийлісгосп»,хоча даніпро такийфакт відсутнів матеріалахсправи;вказано,що прокуроромподано вимогупро визнаннянезаконним таскасування наказуГУ Держгеокадаструу Харківськійобласті,хоча відповідачему справіє ГУДержгеокадастру уМиколаївській області.Зазначила,що позовпрокурора спрямованийна відновленняправового порядкув частинівизначення межкомпетенції органівдержавної влади,становища,яке існувалодо порушенняправа власностіУкраїнського народуна землідержавного лісовогофонду. На даний час від імені Українського народу права власника земель лісогосподарського призначення за межами населених пунктів, в тому числі спірної ділянки, реалізує саме Миколаївська обласна державна адміністрація, яка підтримала звернення прокурора Первомайської окружної прокуратури до суду з наданим позовом.
27.06.2024 року від представника відповідача ФГ «Агролайт» - адвоката Сотської С.О. на електронну пошту суду надійшла заява, в якій вона зазначила, що ФГ «Агролайт» повністю позов визнає.
Ухвалою суду від 27.06.2024 року закрите підготовче провадження в наданій справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.07.2024 року, 11:00 годину.
08.07.2024 року від представника Миколаївської обласної державної адміністрації Джос О.В. надійшла заява, в якій вона зазначила, що адміністрація повністю підтримує позовні вимоги, заявлені прокурором. Просила розглянути справу у відсутність представника адміністрації.
18.07.2024 року представник відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ФГ «Агролайт» - адвокат Сотська С.О. надала суду заяву, в якій просила провести судове засідання, призначене на 18.07.2024 року в її та відповідачів відсутність.
18.07.2024 року судове засідання відкладено на 09.08.2024 року, 11:00 годину у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідачів ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про розгляд справи.
31.07.2024 року через систему Електронний суд представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ДСГП «Ліси України» ОСОБА_11 надіслала заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги повністю підтримує, просила справу розглянути у відсутність представника підприємства.
Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Єрохіна Т.Г. надіслала через систему Електронний суд заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову і розглядати справу у відсутність представника ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області.
Від представника відповідача ФГ «Агролайт» - адвоката Сотської С.О. до суду надійшла заява, в якій вона зазначила, що фермерське господарство позов визнає повністю, просила справу розглянути в її відсутність.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надіслали заяви, в яких просили справу розглянути в їх відсутність, зазначили, що позов повністю визнають.
Сторонами не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.
В судовому засіданні прокурор повністю підтримала позов, просила його задовольнити.
Вирішуючи справу на основі наявних доказів та викладених письмово позицій сторін, суд приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що наказами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі ГУ Держгеокадастру в області) від 26.05.2015 року за № № 2706-сг, 2708-сг, 2691-сг, 2693-сг, 2692-сг, 2694-сг, 2695-сг, 2701-сг, 2702-сг надано ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства земельних ділянок площею по 2 га кожному, розташованих в межах території Кумарівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
В подальшому наказами ГУ Держгеокадастру в області від 10.05.2016 року та 11.05.2016 року №№ 14-4058/14-16-СГ, 14-4088/14-16-СГ, 14-4089/14-16-СГ, 14-4092/14-16-СГ, 14-4093/14-16-СГ, 14-4053/14-16-СГ, 14-4091/14-16-СГ, 14-4060/14-16-СГ, 14-4086/14-16-СГ затверджено спільно виготовлений такими громадянами проєкт землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки загальною площею по 2 га кожному з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0110, 4825483800:02:000:0125, 4825483800:02:000:0116, 4825483800:02:000:0121, 4825483800:02:000:0120, 4825483800:02:000:0112, 4825483800:02:000:0122, 4825483800:02:000:0123, 4825483800:02:000:0126 відповідно, розташовані в межах території Кумарівської сільської ради Первомайського району.
На підставі заначених наказів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 26.05.2016 року проведено реєстрацію прав на вищезазначені земельні ділянки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за № № 14735631, 14737675 і 14736479; 27.05.2016 року проведено реєстрацію прав ОСОБА_6 , ОСОБА_9 і ОСОБА_7 за № № 14774655, 14771653 та 14771194; 30.05.2016 року проведено реєстрацію права власності ОСОБА_8 за № 1480813 та 31.05.2016 року реєстрацію прав ОСОБА_2 і ОСОБА_1 за № № 14897551 та 14834425.
У подальшому на підставі договору дарування від 26.12.2020 року ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_1 належну йому земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0110, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис за № 39930525.
Власники решти земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу відчужили їх на користь ОСОБА_1 , а саме:
- ОСОБА_3 продала земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0125 відповідно до договору від 04.06.2020 року № 1756, про що вчинено запис у Державному реєстрі прав за № 36762899;
- ОСОБА_4 продала земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0116 відповідно до договору від 26.12.2020 року № 3915, про що вчинено запис у Державному реєстрі прав за № 39930036;
- ОСОБА_6 продав земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0121 відповідно до договору від 26.12.2020 року № 3923, про що вчинено запис у Державному реєстрі прав за № 39930318;
- ОСОБА_5 продала земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0120 відповідно до договору від 26.12.2020 року № 3927, про що вчинено запис у Державному реєстрі прав за № 39930415;
- ОСОБА_9 продала земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0122 відповідно до договору від 14.01.2021 року № 90, про що вчинено запис у Державному реєстрі прав за № 40117533;
- ОСОБА_8 продав земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0123 відповідно до договору від 04.06.2020 року № 1750, про що вчинено запис у Державному реєстрі прав за № 36760486;
- ОСОБА_7 продав земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0126 відповідно до договору від 04.06.2020 року № 1747, про що вчинено запис у Державному реєстрі прав за № 36758730.
Крім цього, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2020 року № 3907 придбала у ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0118.
Згідно заяви ОСОБА_1 від 27.11.2023 № 6165 земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0110, 4825483800:02:000:0125, 4825483800:02:000:0116, 4825483800:02:000:0120, 4825483800:02:000:0121 об`єднані в один об`єкт без зміни цільового призначення, внаслідок чого утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 4825483800:02:000:0192 площею 10 га, право власності на яку 06.12.2023 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 52905768 (а.с.137, 139-140).
Крім цього, за заявою ОСОБА_1 від 27.11.2023 року № 6166 земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0126, 4825483800:02:000:0123, 4825483800:02:000:0122, 4825483800:02:000:0112, 4825483800:02:000:0118 об`єднані в один об`єкт без зміни цільового призначення, внаслідок чого утворилась земельна ділянка з кадастровим номером 4825483800:02:000:0194 площею 10 га, право власності на яку 05.12.2023 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 52898320 (а.с.138, 141-143).
У подальшому між ОСОБА_1 та ФГ «АГРОЛАЙТ» 11.12.2023 року укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192, 4825483800:02:000:0194 (а.с.144-149).
Втім за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» (далі - ВО «Укрдержліспроект») від 05.02.2024 року № 03-136 земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192, 4825483800:02:000:0194 накладаються на землі державного лісового фонду квартал 25 Первомайського лісництва ДП «Врадіївський лісгосп» (далі ДП «Врадіївське ЛГ»).
Відповідно до п.1 Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2007 року № 848, Державний лісовий кадастр та облік лісів ведеться Державним агентством лісових ресурсів за єдиною для усіх лісів системою за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення ефективної організації охорони і захисту лісів, їх раціонального використання та відтворення, здійснення постійного контролю за якісними і кількісними змінами в лісовому фонді України.
ВО «Укрдержліспроект» засноване на державній власності, створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 30.09.1991 року за № 119, належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України
Таким чином, інформація, надана ВО «Укрдержліспроект» щодо спірних земель, а також додані до неї графічні матеріали є належним, допустимим та достовірним доказом у розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України, оскільки надана уповноваженим суб`єктом, який безпосередньо володіє необхідними знаннями та технічними можливостями для обробки інформації з державних лісового та земельного кадастрів.
Подібну позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 361/6826/16-ц, предметом розгляду якої є встановлення того, чи входить спірна земельна ділянка до земель лісового господарства, які перебувають у постійному користуванні.
Відповідно до даних Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру із застосуванням шарів «Ліси», до якого органами прокуратури отримано доступ у встановленому законодавством порядку, земельна ділянка лісового фонду входить в межі вказаних вище земельних ділянок.
Згідно інформації, наданої філією «Врадіївське лісове господарство» ДП «Ліси України» (далі філія «Врадіївський лісгосп») від 02.02.2024 року № 73 спірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку лісового фонду з кадастровим номером 4825483800:02:000:0081, що перебувають у постійному користуванні ДП «Врадіївський лісгосп» на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 193521 від 06.06.2012 року (а.с.182-183).
Відповідно до інформації філії «Врадіївський лісгосп» від 12.02.2024 року загальна площа накладення становить 12,42 га:
- 4825483800:02:000:0110 площею, що накладається 2,0 га;
- 4825483800:02:000:0125 площею, що накладається 2,0 га;
- 4825483800:02:000:0116 площею, що накладається 2,0 га;
- 4825483800:02:000:0120 площею, що накладається 2,0 га;
- 4825483800:02:000:0121 площею, що накладається 0,6 га;,
- 4825483800:02:000:0126 площею, що накладається 1,0 га;
- 4825483800:02:000:0123 площею, що накладається 1,29 га;
- 4825483800:02:000:0122 площею, що накладається 0,93 га;,
- 4825483800:02:000:0112 площею, що накладається 0,6 га (а.с.187-188).
Факт накладення знайшов своє підтвердження також в матеріалах лісовпорядкування 2013 року (планшет № 2).
Аналогічну інформацію надано і Південним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) від 02.02.2024 року за № 01-11/133 (а.с.194).
Зазначене свідчить про те, що спірні земельні ділянки на час їх передачі у власність вищевказаним особам та на теперішній час як повністю так і частково, належать до земель державного лісового фонду та не вилучалась з постійного користування ДП «Врадіївський лісгосп».
За даними геопорталу «Ліси України» - веб-ресурсу надання публічного та авторизованого доступу користувачам до інформації про ліси України у кварталі 25 Первомайського лісництва філії «Врадіївське лісове господарство» ДП «Ліси України» розташовані протиерозійні ліси, у межах виділу 2 цього кварталу болото.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що накази ГУ Держгеокадастру у області від 10.05.2016 року №№ 14-4058/14-16-СГ, 14-4053/14-16-СГ, 14-4060/14-16-СГ та від 11.05.2016 року №№ 14-4088/14-16-СГ, 14-4089/14-16-СГ, 14-4092/14-16-СГ, 14-4093/14-16-СГ, 14-4091/14-16-СГ, 14-4086/14-16-СГ видано з порушенням вимог земельного та лісового законодавства.
Статтею 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Аналогічно ст. 7 ЛК України відносить ліси, які знаходяться в межах території України, до об`єктів права власності Українського народу.
Крім того, ст. 55 ЗК України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. Стаття 5 ЛК України містить аналогічне поняття «земель лісогосподарського призначення», які повинні використовуються тільки для потреб лісового господарства.
Відповідно до ч.1 ст. 56 ЗК України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Згідно з ч.4 ст. 84 ЗК України до земель, які не можуть передаватись із державної у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч.2 ст. 56 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі селянських, фермерських та інших господарств.
Інші випадки законодавчої можливості перебування земель лісогосподарського призначення у приватній власності не передбачені.
При цьому, земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0110, 4825483800:02:000:0125, 4825483800:02:000:0116, 4825483800:02:000:0121, 4825483800:02:000:0120, 4825483800:02:000:0112, 4825483800:02:000:0122, 4825483800:02:000:0123, 4825483800:02:000:0126 не відносяться до категорії замкнутих та не перебували у складі угідь селянських, фермерських та інших господарських угідь.
Тобто визначений ст. 56 ЗК України виняток щодо можливості передачі земельної ділянки у приватну власність не поширює свою дію на спірні правовідносини. За такого накази ГУ Держгеокадастру у області про передачу спірних земель у власність є незаконними та такими, що порушують право власності держави на землі державного лісового фонду.
Крім того, відповідно до ч.5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 141 ЗК України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є вилучення земельної ділянки у випадках, визначених Законом.
Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, у відповідності до ч.1 ст. 149 ЗК України (в редакції на час прийняття спірних наказів) можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Частиною 9 цієї ж статті (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, зокрема, лісів для нелісогосподарських потреб, належало до повноважень Кабінету Міністрів України.
Водночас, територіальні органи Держгеокадастру упродовж 2015 2016 років мали право розпоряджатися лише землями сільськогосподарського призначення державної власності (ч.4 ст. 122 ЗК України).
Отже, законодавцем на момент прийняття спірних наказів було визначено, що вилучення земель державного лісового фонду для нелісогосподарських потреб належить до виключних повноважень Кабінету Міністрів України.
Крім того, відведення за рахунок державного лісового фонду земельних ділянок у власність вказаним особам супроводжувалось фактичною незаконною зміною цільового призначення цієї ділянки всупереч ч.1 ст. 20 ЗК України, ст. 57 ЛК України без необхідних погоджень органів контролю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 року у справі № 916/2791/13 виклала висновок про те, що положення розділу ІІ «Землі України» ЗК України свідчать, що саме цільове призначення ділянки покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель, при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки.
В постанові від 03.09.2020 року у справі № 911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава, втручаючись у права щодо земельних ділянок, а саме тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.
Тобто вирішення питання зміни цільового призначення ділянок не обмежене власним розсудом компетентного органу, оскільки при прийнятті відповідного рішення належить керуватися вимогами земельного, лісового та іншого законодавства і діяти з урахуванням загальних інтересів.
Згідно зі ст. 57 ЛК України зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов`язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до ЗК України.
Частиною 1 ст. 20 та ч.7 ст. 118 ЗК України визначено, що передача у власність земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення здійснюється за проектами землеустрою.
Відповідно до ч.8 ст. 118 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 1861 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Втім за інформацією Південного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв) від 02.02.2024 року погодження на зміну цільового призначення вказаної земельної ділянки управлінням не надавалось.
За інформаціями Секретаріату Кабінету Міністрів України від 23.01.2024 року № 1698/0/2-24 та Миколаївської обласної державної адміністрації від 06.02.2024 року № 05-67/341/5-24 рішення про вилучення або припинення права постійного користування земельною ділянкою, що перебуває у користуванні ДП «Врадіївське лісове господарство», зміну її цільового призначення не приймались.
Відповідно до інформації філії «Врадіївське лісове господарство» від 02.02.2024 року № 73 погоджень на зміну цільового призначення, на вилучення або відмову від користування щодо земельної ділянки лісового фонду або її частини, що знаходиться в кварталі 25 виділі 2 Первомайського лісництва, а також щодо відведення такої земельної ділянки у приватну власність державне підприємство не надавало.
В силу розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 року № 318-р з метою збереження об`єктів державної власності та недопущення здійснення неправомірних дій щодо заволодіння ними, Державний комітет із земельних ресурсів, центральні органи виконавчої влади та інших суб`єктів управління об`єктами державної власності зобов`язано не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувані накази прийнято за відсутності погодження органу, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, з порушення вимог ст.ст. 20, 118, 1861 ЗК України та всупереч встановленого мораторію на вилучення земель, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств.
У свою чергу, статтею 21 ЗК України встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.
Таким чином, судом встановлено, що ГУ Держгеокадастру в області в односторонньому та позасудовому порядку, з перевищенням наданих законом повноважень, незаконно вилучено поза волею належного розпорядника держави в особі Кабінету Міністрів України (на час прийняття спірних наказів) та постійного землекористувача ДП «Врадіївське лісове господарство» (на час прийняття спірних наказів) землі лісогосподарського призначення та передано їх у приватну власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства.
Крім того, при прийняті оскаржуваних наказів ГУ Держгеокадастру у області не прийнято до уваги розташування в межах спірних земель водного об`єкту озера та його болотистої прибережної території (болота).
Так, відповідно до даних Національної кадастрової системи Національної кадастрової системи із застосуванням шару «Ліси» та геопорталу «Ліси України» - веб ресурсу надання публічного та авторизованого доступу користувачам до інформації про ліси України (за посиланням https://forestry.org.ua/) в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0116 та 4825483800:02:000:0120, які увійшли до складу земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:02:000:0192, розташований водний об`єкт озеро.
За даними Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області, викладеними у листі від 01.03.2024 року № 518/10, земельна ділянка з кадастровим номером 4825483800:02:000:0192 накладається на землі водного фонду, які зайняті озером площею 0,8 га та його болотистою прибережною територією (болотом), а земельна ділянка з кадастровим номером 4825483800:02:000:0194 накладається на землі водного фонду, які зайняті болотистою прибережною територією (болотом) вказаного вище озера.
Відповідно до ст. 58 ЗК України, ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать, у тому числі, землі зайняті озерами та болотами.
Приписами ст.ст. 85, 88 ВК України та ст.ст. 59, 61, 84 ЗК України передбачено, що землі водного фонду (крім земельних ділянок з розташованими на них замкненими природними водоймами площею до 3 га) перебувають виключно у державній та комунальній власності і можуть надаватися лише в користування для спеціально визначених цілей.
Згідно до ч.1 ст. 6 ВК України води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Враховуючи зазначені вище вимоги закону, а також положення ч.2 ст. 79 ЗК України, ч.1 ст. 181, ч.2 ст. 183, ч.1 ст. 187 ЦК України земельна ділянка і розташований на ній водний об`єкт є єдиною складною неподільною річчю (як природний об`єкт), що може перебувати виключно у державній чи комунальній власності.
Встановлення законодавством відповідного обмеження прямо впливає на оборотоздатність таких земель та вод, під якою ст. 178 ЦК України розуміє можливість об`єктів цивільних прав вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином.
Згідно з цією статтею обмежено оборотоздатними об`єктами цивільних прав є встановлені у законі об`єкти, що можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом.
Системний аналіз положень зазначених статей свідчить про те, що землі лісового фонду та розміщені на них водні об`єкти обмежені в обороті, оскільки вибути із власності та із володіння законного власника держави чи відповідної територіальної громади не можуть.
Отже, суд зазначає, що спірні земельні ділянки та водні об`єкти (озеро та болото), які розташовані на них, не могли бути передані у приватну власність відповідачам через законодавчо визначену заборону передачі земель лісового фонду та водних об`єктів у власність громадян.
Згідно вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ у справах «Москаль проти Польщі», «Лелас проти Хорватії» державні органи зобов`язані виправляти допущені ними помилки та не повинні мати зиск із своєї протиправної діяльності, в тому числі, шляхом звільнення від відповідальності.
Відповідно до ст.ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів держави (суспільних інтересів).
Статтею 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Зазначені норми права повністю кореспондуються з вимогами ст.ст. 16, 21 та 393 ЦК Україні щодо способу захисту порушених прав визнання незаконними та скасування судом рішень органів влади, які в незаконний спосіб порушують права та інтереси власника землі.
Можливість оскарження рішення органу державної влади в судовому порядку передбачена і ст. 55 Конституції України, що є нормою прямої дії.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 11.09.2019 року у справі № 487/10132/14-ц та від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14 неодноразово констатувала можливість оспорювати рішення органу державної влади та місцевого самоврядування у сфері земельних відносин з погляду його законності, якщо внаслідок реалізації такого рішення виникло цивільне право, і спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У цьому разі вказану вимогу можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст. 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду, якщо фактично метою заявлення зазначеної позовної вимоги є оскарження речового права.
Оскарження спірних наказів за умови їх невідповідності закону спрямоване на захист інтересів держави в юридичній визначеності на майбутнє.
Враховуючи, що накази ГУ Держгеокадастру в області від 10.05.2016 року №№ 14-4058/14-16-СГ, 14-4053/14-16-СГ, 14-4060/14-16-СГ та від 11.05.2016 року №№ 14-4088/14-16-СГ, 14-4089/14-16-СГ, 14-4092/14-16-СГ, 14-4093/14-16-СГ, 14-4091/14-16-СГ, 14-4086/14-16-СГ про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам стосуються земельної ділянки державного лісового фонду, на якій розміщено водний об`єкт, розпоряджатися якою не уповноважений вказаний орган державної влади та яка не могла бути передана у власність поза волею на той час власника Кабінету Міністрів України, крім того, зазначені накази суперечать ст.ст. 116, 141, 149 ЗК України та порушують інтереси держави, що згідно зі ст.ст. 16, 21 ЦК України, ст.ст. 152, 155 ЗК України є підставою для визнання відповідних наказів незаконними та їх скасування в судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, в силу положень ч.1 ст. 236 ЦК України, є недійсним з моменту його вчинення.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 отримали у власність спірні ділянки на підставі незаконних наказів ГУ Держгеокадастру в області, то укладені між ними та ОСОБА_1 договори дарування і купівлі-продажу земельних ділянок підлягають визнанню недійсними.
Також підлягають визнанню недійсними й договори оренди, укладені 11.12.2023 року між ОСОБА_1 та ФГ «АГРОЛАЙТ», предметом яких є земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192, 4825483800:02:000:0194, які утворились внаслідок об`єднання земель, наданих у власність з порушенням вимог закону, та які частково накладаються на землі державного лісового фонду та водний об`єкт (озеро з болотом).
Частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Проте право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0110 за ОСОБА_2 було припинено внаслідок укладення договору дарування від 26.12.2020 року № 3931, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 39930525.
Аналогічно припинено право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0125, 4825483800:02:000:0116, 4825483800:02:000:0120, 4825483800:02:000:0121, 4825483800:02:000:0126, 4825483800:02:000:0123, 4825483800:02:000:0122, що належали ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та які були відчужені на підставі договорів купівлі-продажу від 04.06.2020 року № 1756 (запис в Реєстрі прав № 36762899), 26.12.2020 року № 3915 (запис в Реєстрі прав № 39930036), від 26.12.2020 року № 3927 (запис в Реєстрі прав № 39930415), від 26.12.2020 року № 3923 (запис в Реєстрі прав № 39930318), від 04.06.2020 року № 1747 (запис в Реєстрі прав № 36758730), від 04.06.2020 рокуу № 1750 (запис в Реєстрі прав № 36760486), від 14.01.2021 року № 90 (запис в Реєстрі прав № 40117533).
Також припинено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4825483800:02:000:0112 у зв`язку з її об`єднанням з іншими землями, внаслідок чого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис про погашення права власності від 05.12.2023 року (індексний номер рішення 70647354).
Право приватної власності ОСОБА_1 на новосформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192, 4825483800:02:000:0194 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі вищевказаних договорів купівлі-продажу, про що 06.12.2023 року та 05.12.2023 року вчинено записи № 52905768 та № 52898320.
Суд зазначає, що у разі визнання недійсними укладених між ОСОБА_1 та іншими фізичними особами правочинів щодо спірних земельних ділянок речові права будуть припиненні. Крім того, відновлення порушених інтересів держави потребує скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі
Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Аналогічна підстава скасування державної реєстрації земельної ділянки передбачена ч. 13 ст. 79-1 ЗК України.
Як зазначено вище, земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0110, 4825483800:02:000:0125, 4825483800:02:000:0116, 4825483800:02:000:0121, 4825483800:02:000:0120, 4825483800:02:000:0112, 4825483800:02:000:0122, 4825483800:02:000:0123, 4825483800:02:000:0126 на момент їх формування, надання у приватну власність відповідачів та на даний час частково накладаються на земельну ділянку державного лісового фонду з кадастровим номером 4825483800:02:000:0081, що перебуває у постійному користуванні ДП «Врадіївський лісгосп» (ДСГП «Ліси України»).
Утворені внаслідок об`єднання зазначених ділянок земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192 (площа накладки 8,6 га), 4825483800:02:000:0194 (площа накладки - 3,82 га) також частково накладаються за земельну ділянку державного лісового фонду, а отже не можуть в цій частині відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що новосформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 4825483800:02:000:0192 та 4825483800:02:000:0194 не можуть існувати у встановлених межах, їх державна реєстрація повинна бути скасована.
За змістом ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, у тому числі в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
У абз. 2 ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
Суд зазначає, що у випадку здійснення незаконної державної реєстрації земельної ділянки єдиною можливою підставою для її скасування у Державному земельному кадастрі є саме судове рішення про скасування державної реєстрації ділянки, яке має супроводжуватися скасуванням також і рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію, що слугувала підставою формування відповідної ділянки.
Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 391 ЦК України установлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Незаконне вилучення земель державного лісового фонду призвело до зміни їх правового статусу, так як земельна ділянка вилучена з державної власності та надана у приватну власність відповідачам. Змінено й цільове призначення ділянок із земель лісогосподарського призначення на землі сільськогосподарського призначення.
Оскільки матеріали лісовпорядкування та державний акт на право постійного користування є чинними, то Миколаївська обласна державна адміністрація не втратила володіння, а ДП «Врадіївське лісове господарство» (на даний час ДП «Ліси України») - користування спірною земельною ділянкою площею 12,42 га, яке й до цього часу належить останньому на підставі планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, відтак суд зазначає, що негаторний позов поданий до належних відповідачів з метою усунення перешкод у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладена функція представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право звернення прокурора до суду в інтересах держави передбачено також статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 3 ст. 56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Втручання держави в право власності та користування юридичної особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого надається державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння та користування майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Миколаївська обласна державна (військова) адміністрація не здійснила належного захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з наданим позовом, а також зазначила про відсутність заперечень щодо вжиття Первомайською окружною прокуратурою Миколаївської області заходів представницького характеру для відновлення інтересів держави у зазначеній справі.
За таких обставин у відповідності до положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 56 ЦПК України існують всі підстави для підтвердження представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.
Втручання у право володіння містить у собі конкуруючий приватний інтерес, зумовлюється причинами, що виправдовують втручання, які у свою чергу є «відповідними і достатніми», оскільки набуття у власність майна має бути правомірним, і держава має легітимне право на повернення спірної земельної ділянки у її власність.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц наголошено на тому, що недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб.
Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи обставини справи, позбавлення недобросовісних набувачів права власності на незаконно отримані земельні ділянки державного лісового фонду, з розташованим на них водним об`єктом (озером з болотом) не є в даному випадку порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а є співмірним із відновленням порушених прав власності.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, зокрема, в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню, тому з відповідачів, які визнали позов до початку розгляду справи по суті, на користь позивача слід стягнути 50 відсотків понесених і документально підтверджених витрат по сплаті судового збору, що був сплачений за подання позову та заяви про забезпечення позову, інші 50 відсотків судового збору слід повернути позивачу з державного бюджету, у зв`язку з визнанням відповідачами позову.
З відповідача, який позов не визнає ГУ «Держагеокадастру» у Миколаївській області необхідно стягнути в рівній частині понесені і документально підтверджені судові витрати, в даному випадку витрати по сплаті судового збору.
Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 141, 142, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ПервомайськоїокружноїпрокуратуриМиколаївської області,якадієв інтересахдержавивособі Миколаївськоїобласної державноїадміністрації (Миколаївськоїобласної військовоїадміністрації)до ГоловногоуправлінняДержагеокадаструу Миколаївськійобласті, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,Фермерського господарства«АГРОЛАЙТ»,третя особана стороніпозивача,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору Державнеспеціалізоване господарськепідприємство «ЛісиУкраїни»,про усуненняперешкод укористуванні землямилісового фондушляхом визнаннянезаконними таскасування наказів,визнання недійснимидоговорів дарування,купівлі-продажута орендиземельних ділянок,скасування державноїреєстрації земельнихділянок,- задовольнити повністю.
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.05.2016 року № 14-4058/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.05.2016 року № 14-4053/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.05.2016 року № 14-4089/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.05.2016 року № 14-4093/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.05.2016 року № 14-4092/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.05.2016 року № 14-4091/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 10.05.2016 року № 14-4060/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.05.2016 року № 14-4088/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.05.2016 року № 14-4086/14-16-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 26.12.2020 року № 3931, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 26.12.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 39930525).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2020 року № 3915, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 26.12.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 39930036).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2020 року № 3927, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 26.12.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 39930415).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2020 року № 3923, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 26.12.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 39930318).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.01.2021 року № 90, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 14.01.2021 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 40117533).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2020 року № 1750, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 04.06.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 36760486).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2020 року № 1756, укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 04.06.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 36762899).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 04.06.2020 року № 1747, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого вчинена 04.06.2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 36758730).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:02:000:0192 від 11.12.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «АГРОЛАЙТ», державна реєстрація якого вчинена 11.12.2023 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 52939863).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:02:000:0194 від 11.12.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «АГРОЛАЙТ», державна реєстрація якого вчинена 11.12.2023 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (запис № 52938627).
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом скасування вчиненої 01.09.2021 року у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:02:000:0192 площею 10 га, розташованої в межах території колишньої Кумарівської (на даний час - Кам`яномостівської) сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Усунути перешкоди власнику Миколаївській обласній державній адміністрації (Миколаївській обласній військовій адміністрації) у користуванні та розпорядженні землями державного лісового фонду шляхом скасування вчиненої 01.09.2021 року у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4825483800:02:000:0194 площею 10 га, розташованої в межах території колишньої Кумарівської (на даний час - Кам`яномостівської) сільської ради Первомайського району Миколаївської області.
Стягнути зГоловного управлінняДержгеокадастру уМиколаївській області на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4762 (чотири тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 20 к.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Стягнути зФермерського господарства«Агролайт» на користь Миколаївської обласної прокуратури (р/р UA748201720343150001000000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 10 к.
Повернути з державногобюджету Миколаївськійобласній прокуратурісплачений судовийзбір заплатіжною інструкцією№ 343від 12.03.2024року та за платіжною інструкцією № 340 від 12.03.2024 року всумі 23 811(двадцять три тисячі вісімсот одинадцять)грн.
Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: держава в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), код ЄДРПОУ 00022579, адреса: вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001.
Прокурор Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області, який звертається до суду в інтересах держави: код ЄДРПОУ 02910048, адреса: вул. І. Виговського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213.
Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, код ЄДРПОУ 39825404, адреса: просп. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_6 .
Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_8 .
Відповідач: Фермерське господарство «Агролайт», код ЄДРПОУ 44791189, адреса: вул. Іосафа Бєлгородського, 6-А, м. Прилуки, Чернігівська області, 17500.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034, адреса: Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601.
Повний текст судового рішення виготовлено 09.08.2024 року.
СУДДЯ:
Суд | Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 09.08.2024 |
Оприлюднено | 12.08.2024 |
Номер документу | 120903909 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою |
Цивільне
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Маржина Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні