Ухвала

від 07.08.2024 по справі 202/714/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/16/24 Справа № 202/714/18 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

УХВАЛА

07 серпня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Максюти Ж.І.

суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

за участю секретаря - Ніколиної А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трушева Олександра Петровича про проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - П`ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування. В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .. Після його смерті єдиним спадкоємцем першої черги за законом є позивачка, яка є рідною донькою померлого. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла квартира АДРЕСА_1 . Позивачем, у встановлений законом строк для прийняття спадщини, було подано до приватного нотаріуса Петрик Н.П. заяву про прийняття спадщини. Однак, нотаріус повідомила про те, що оформити спадщину за законом неможливо, оскільки ОСОБА_3 за життя, а саме 03.03.2017 року склав заповіт, який було посвідчено державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори Ужвою Т.М. на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тієї ж дати, 03.03.2017 року у приміщенні тієї ж П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори державним нотаріусом Ужвою Т.М. було посвідчено договір дарування квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до зазначеного договору дарування, ОСОБА_3 подарував ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

У зв`язку з тим, що в останні роки свого життя ОСОБА_3 тяжко хворів, мав психічні розлади, та постійно перебував під доглядом лікарів, позивач вважає, що є всі підстави, що даний Заповіт та Договір дарування слід вважати недійсними, оскільки вони були складені в момент, коли заповідач, дарувальник не міг чітко усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Після визнання договору дарування недійсним, реєстрація права власності, яка проведена на підставі цього договору, підлягає скасуванню.

Так, ОСОБА_3 у 1985 та 1988 роках проходив курс лікування в Дніпропетровській клінічній психіатричній лікарні «Дніпропетровської обласної ради» з приводу психічного розладу здоров`я, в зв`язку з чим в подальшому до кінця його життя в нього спостерігалося порушення сприйняття, мислення, емоцій, інтелекту та пам`яті, постійно змінювалося відношення до життя, суспільства та самого себе.

Просила суд: визнати заповіт (номер у спадковому реєстрі - 60328811), складений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), посвідчений 03.03.2017 року державним нотаріусом П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Ужвою Т.М., зареєстрований в реєстрі за №1-93 недійсним; визнати Договір дарування серія та номер:1-94 від 03.03.2017 року, посвідчений 03.03.2017 року державним нотаріусом П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Ужвою Т.М., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 недійсним; скасувати запис про право власності №19302407 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений державним реєстратором П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Ужва Т.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 34132863 від 03.03.2017 року 13:44:46, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1087041312101) за ОСОБА_1 ; судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 лютого 2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування задоволені.

Визнано Заповіт (номер у спадковому реєстрі - 60328811), складений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), посвідчений 03.03.2017 року державним нотаріусом П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Ужвою Т.М., зареєстрований в реєстрі за №1-93 недійсним.

Визнано Договір дарування серія та номер:1-94 від 03.03.2017 року, посвідчений 03.03.2017 року державним нотаріусом П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Ужвою Тетяною Миколаївною, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ), недійсним.

Скасовано запис про право власності №19302407 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинений державним реєстратором П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори Ужва Т.М., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:34132863 від03.03.2017 року 13:44:46, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1087041312101) за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 2114,40 грн.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, необґрунтовано враховано одні докази, а інші відхилено, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначив, що суд першої інстанції мотивував своє рішення на підставі доказів, які відсутні в матеріалах справи, та доказів які підроблені позивачем. Вважає, що при проведенні судової психіатричної експертизи експерти досліджували документи, які не надавалися їм судом та взагалі відсутні в матеріалах справи, а тому такий висновок є недопустимим доказом та не може братися до уваги при ухваленні рішення.

Також зазначає, що спадкодавець - ОСОБА_3 не мав стійких психічних розладів та розумів значення своїх дій, ніколи не звертався за медичною допомогою до КЗ Дніпропетровська поліклініка №4 та даний заклад ніколи не видавав медичну карту останньому.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_3 не міг усвідомлювати значення своїх дій.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

12 червня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвоката Трушева О.П.через систему Електронний суд подав клопотання про проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, яке мотивовано тим, що висновок судово-психіатричного експерта №5 є незаконним, а висновок судово-психіатричного експерта №104 не зміг надати відповідь на поставлене питання через суперечливість даних, а тому - є об`єктивна необхідність в проведені додаткової повторної експертизи.

З метою з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення даної справи і потребують спеціальних знань, представник відповідача просить призначити та провести повторну посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

1) Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, під час укладання 03.03.2017 року Договору дарування серія та номер:1-94 та складання 03.03.2017 року заповіту?

(Під час проведення судово-психіатричної експертизи не враховувати дані та інформацію з «медична картка №___ амбулаторного хворого ОСОБА_3 з Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка №4» дата заповнення картки 11.05.2016 року).

Проведення експертизи просить доручити Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», місцезнаходження вул. Кирилівська буд.103, м.Київ, 04080, ЄДРПОУ 04803492.

Дослідивши матеріали справи та заявлене клопотання про проведення повторної посмертної судово- психіатричної експертизи, суд апеляційної інстанції вважає, що вказане клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1-3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ч. 2 ст. 78 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебувають у провадженні, зокрема, суду.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12.06.2009 для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

У відповідності до частин 1, 3, 5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об`єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

При цьому, апеляційний суд вважає, за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи, затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року №865, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за №719/32171.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч.1 та ч.2 ст.102 Цивільного процесуального кодексу України).

У відповідності до ч.2 ст. 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 30.05.1997 року з подальшими змінами «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» передбачено, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

З огляду на викладені обставини справи та мотиви, викладені в клопотанні про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, апеляційний суд вважає, що доводи зазначені представником відповідача є слушними, а тому, приймаючи до уваги чинне законодавство, що регламентує порядок призначення повторної експертизи колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручити Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.103).

Представник позивача Попов Д.В.підтримав клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи

Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи.

Оскільки для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись ст.ст.103, 113, 252, 253, 365 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Трушева Олександра Петровича про проведення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі № 202/714/18 (провадження 22-ц/803/16/24) повторну посмертну судово-психіатричну експертизу у відношенні ОСОБА_3 , проведення якої доручити - Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», місцезнаходження вул. Кирилівська буд.103, м.Київ, 04080, ЄДРПОУ 04803492.

На вирішення експертизи поставити питання:

1) Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, під час укладання 03.03.2017 року Договору дарування серія та номер:1-94 та складання 03.03.2017 року заповіту?

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 .

В розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 202/714/18 (провадження 22-ц/803/16/24) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - П`ята дніпровська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту та визнання недійсним договору дарування.

На час проведення експертизи провадження у справі - зупинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі.

Судді: