Рішення

від 09.08.2024 по справі 750/9071/18

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9071/18

Провадження № 2-др/750/17/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районнийсуд містаЧернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,секретар Прохоренко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 750/9071/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МСТИСЛАВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до ТОВ «Торговий дім «МСТИСЛАВ», в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 609,7 кв.м, в тому числі площа підвалу 365,2 кв.м, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

30.08.2018 автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (далі за текстом - ЦПК України) дану справу було розподілено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Требух Н.В.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.03.2024 позовні вимоги задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 12.08.2010, яка в загальному розмірі становить 922 153,02 грн, з яких:

496 254,46 грн основна сума боргу;204 701,87 грн несплачені відсотки;

1 906,55 грн пеня занесплаченими відсотками; 152 846,37 грн інфляційні втрати заосновноюсумою боргу; 66 443,77 грн інфляційні втрати занесплаченими відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 12.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Глоба Н.М. за реєстровим № 351, а саме: нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 609,7 кв.м, в тому числі площа підвалу 365,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13320373, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження, за ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Торговий дім«МСТИСЛАВ» на користьдержави судовийзбір в розмірі 704 грн 80 коп.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 26.06.2024 знято з апеляційного розгляду справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.03.2024, повернуто матеріали цивільної справи № 750/9071/18 до Деснянського районного суду м. Чернігова для вирішення вимог заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Торговий дім «Мстислав» по компенсацію понесених судових витрат.

21.03.2024 суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21.03.2024.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2024 дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.

Ухвалою суду від 04.07.2024 справу прийнято до провадження судді Супруна О.П. та призначено судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення на 23.07.2024.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце розгляду заяви оповіщені у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 07.03.2024 позовні вимоги задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 12.08.2010, яка в загальному розмірі становить 922 153,02 грн, з яких:

496 254,46 грн основна сума боргу;204 701,87 грн несплачені відсотки;

1 906,55 грн пеня занесплаченими відсотками; 152 846,37 грн інфляційні втрати заосновноюсумою боргу; 66 443,77 грн інфляційні втрати занесплаченими відсотками, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно Договору іпотеки від 12.08.2010, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Глоба Н.М. за реєстровим № 351, а саме: нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 609,7 кв.м, в тому числі площа підвалу 365,2 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 13320373, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження, за ціною предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Торговий дім«МСТИСЛАВ» на користьдержави судовийзбір в розмірі 704 грн 80 коп.

Повний текст рішення складено 17.03.2024, копію якого 19.03.2024 направлено сторонам.

03.11.2021 позивач через канцелярію суду подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача 4000,00 грн у відшкодування витрат за проведені експертизи з оціночної вартості предмета іпотеки.

При ухваленні судового рішення судом не вирішувалось питання про відшкодування витрат за проведені експертизи з оціночної вартості предмета іпотеки, понесені позивачкою.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2023 у справі

№ 712/4126/22 (провадження N 14-123цс23) зазначила наступне:

«До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Процесуальні питання розподілу судових витрат визначено статтею 141 ЦПК України .

Так, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, складаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідь; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на вироки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

У разі, якщо на яку ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на використання осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсує за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі звинувачення звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір витрат, яка сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази надаються до закінчення судових спорів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення судом за умови, що до закінчення судових спорів у справі зроблено про цю відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів течії встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Слідом до статті 134 ЦПК України передбачено обов`язкову сторінку після застосування суми судових витрат. одночасно, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина першої цієї статті).

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за суми сплаченого нею судового збору (частина другої статті).

Суд може застосувати суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така визначена судова сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (частина четвертої цієї статті відповідно).

Частиною другою, третьою статтею 102 ЦПК України передбачено, що предметом висновку експерта можуть бути дослідження матеріалів, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов:

1) для з`ясування істот, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в іншій сфері, ніж право, без яких встановити відповідні умови неможливо;

2) сторони (сторони) не надали відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України ).

Відповідно із частинами першою, п`ятою - цією статтею 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складеного на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасників справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який визнав експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстави для відведення експерта, який підготував заяву на розгляд іншої особи, такий висновок судом до розгляду не вимагається, якщо суд визнає наявність такої підстави.

Подібні норми складаються й в інших процесуальних кодексах (Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України), Господарський процесуальний кодекс України ( далі - ГПК України )).

Частина перша статті 1 Закону України "Про судову експертизу" визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів із наданням висновків з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою для проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - проведення експертизи на замовлення інших осіб (частина першої статті 71 цього Закону ).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року N 53/5, вимоги, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про експертизу, складений уповноваженою. на те особою (органом), або договором з експертом чи експертною установою, укладеним за письмовим зверненням особи до осіб, передбачених законом, в якому обов`язково призначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на положення закону, якою передбачено надання висновку. експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке:

(1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;

(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;

(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, такий висновок має бути додатково, що його підготовлено для подання до суду та що експерт дізнався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цій іншій стороні можна подати до суду заяву про наявність підстави для відведення експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність такої підстави, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;

(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позовника до суду із позовом, а те, чи пов`язано з ці витрати з розглядом справи.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що початок "вирішення спору" щодо своїх "прав та обов`язків цивільного характеру" пов`язується з поданням цивільного позову (рішення від 21 червня 2007 року у справі "Редька проти України" (Redka v. Ukraine) , заява N 17788/02, від 10 грудня 2009 року у справі "Васильчук проти України" (Васильчук проти України), заява N 31387/05).

Період, коли тривале провадження щодо процесуальних питань, має розглядатися як частина розгляду справи по суті, відповідно, як частина вирішення спору щодо прав та зобов`язань цивільного характеру (рішення ЄСПЛ від 01 березня 2018 року у справі "Літвінюк проти України" (Литвиник проти України), заява N 55109/08).

Відшкодування витрат на проведення експертизи не обмежується випадковим її призначенням та проведенням після відкриття провадження у справі. Відповідь, на яку вдалося ухвалити рішення, має право на відшкодування витрат на експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат на проведення експертизи, на якій ухвалено судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, "підриває" конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.»

За приписом абзацу сьомого частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час звернення позивачки до суду з позовом) у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

18.10.2018 прийнятий Кодекс з процедури банкрутства (набув чинності 21.04.2019), яким абзац сьомий частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» виключений.

Позивачка 16.10.2018 подала суду звіт про оцінку майна, затверджений 28.08.2018, за складення якого сплатила ТОВ «ЕК «ІТЕО» 1000,00 грн (а.с. 136 тому 1), який був необхідний в силу вимоги абзацу сьомого частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час звернення позивачки до суду з позовом).

Інші звіти про оцінку майна подані позивачкою після виключення абзацу сьомого частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку», та витрати на їх складення на загальну суму 4000,00 грн, що підтверджуються оригіналами квитанцій від 04.02.2020, 01.07.2020, 02.11.2021, доданими позивачем до заяв від 06.02.2020, 14.09.2020, 03.11.2021 (а.с. 57, 105, т. ІІ), не можуть вважатися необхідними та такими, що пов`язані з розглядом справи, оскільки вимога про зазначення у рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації була виключена.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Покладення на позивачку тягаря негативних наслідків несвоєчасного розгляду справи не відповідатиме завданню цивільного процесуального законодавства щодо справедливого розгляду цивільної справи, а тому суд доходить висновку про необхідність відшкодування витрат позивачки на складення звіту про оцінку майна, затвердженого 28.08.2018, у розмірі 1000,00 грн, оскільки даний звіт пов`язаний із розглядом справи, проте не був врахований судом через виключення в подальшому вимоги закону про зазначення у рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки.

Керуючись статтями 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 270, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 750/9071/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МСТИСЛАВ» про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МСТИСЛАВ на користь ОСОБА_1 витрати напроведення оцінкипредмета іпотеки в сумі 1000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дій «Мстислав», місцезнаходження: пр-т Миру, 53а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 01210550.

Третя особа: фізична-особа підприємець ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя