Рішення від 24.06.2024 по справі 910/18864/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/18864/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дишканта Д.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Пірти Івана Євгеновича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС"

про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та визнання права на викуп

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідністю "УЛФ-ФІНАНС"

до фізичної особи-підприємця Пірти Івана Євгеновича

про стягнення 669 444,55 грн

За участю представників учасників справи:

від позивача (за первісним позовом) Окунєв І.С.

від відповідача (за первісним позовом) Гончаров Д.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Пірта Іван Євгенович (далі - позивач за первісним позовом/ФОП Пірта І.Є.) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" (відповідач за первісним позовом/ТОВ "УЛФ-ФІНАНС"), в якому просить:

- визнати недійсною односторонню відмову, оформлену листом від 24.01.2023 № УФ-52034;

- визнати за позивачем право на викуп транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

21.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18864/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 01.02.2024, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Копія вказаної ухвали суду доставлена до електронного кабінету учасників справи 28.12.2023, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду від 28.12.2023 до електронного кабінету учасників.

З дотриманням встановленого ст. 180 Господарського процесуального кодексу України строку 15.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" надійшла зустрічна позовна заява (здана до відправлення відділенню зв`язку 11.01.2024) про стягнення з ФОП Пірти І.Є. грошових коштів: 82 307,18 грн заборгованості по сплаті лізингових платежів, 143 427,00 грн збитків у вигляді неотриманих лізингових платежів, 316 479,54 грн неустойки, 7 846,11 грн штрафу, 86 152,67 грн пені, 5 942,45 грн 3% річних, 27 289,60 грн втрат від інфляції.

16.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" надійшов відзив на позов.

Ухвалою суду від 22.01.2024 зустрічну позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

26.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-ФІНАНС" через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.01.2024 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи за первісним та зустрічним позовами в порядку загального позовного провадження; вимоги у справі № 910/18864/23 за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом; призначено підготовче засідання на 01.02.2024.

01.02.2024 представником Пірти І.Є. подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 01.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 29.02.2024.

29.02.2024 представником Пірти І.Є. подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 29.02.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 07.03.2024.

04.03.2024 представником Пірти І.Є. подано відзив на зустрічну позовну заяву, а також відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 07.03.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено строк на подання відзиву на зустрічну позовну заяву та долучено останній до матеріалів справи, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 21.03.2024.

Ухвалою суду від 21.03.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.04.2024.

11.04.2024 представником Пірти І.Є. подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Крім того, 11.04.2024 від ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 11.04.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, поновлено ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" строк на подання відповіді на відзив та долучено останню до матеріалів справи, а також відкладено підготовче засідання на 02.05.2024.

17.04.2024 від ФОП Пірти І.Є. надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву.

02.05.2024 ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" подано відповідь на заперечення ФОП Пірти І.Є.

Ухвалою суду від 02.05.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.05.2024.

Ухвалою суду від 23.05.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 17.06.2024.

Ухвалою суду від 17.06.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 24.06.2024.

24.06.2024 від представника ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" надійшло клопотання, в якому останній повідомив про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 24.06.2024 від ТОВ "УЛФ-ФІНАНС" надійшли додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 24.06.2024 представник позивача за первісним позовом вимоги такого позову підтримав та просив відмовити в задоволенні зустрічного позову, представник позивача за зустрічним позовом вимоги зустрічного позову підтримав та просив відмовити в задоволенні первісного позову.

У судовому засіданні 24.06.2024 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги, а також заперечення на них, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

03 березня 2021 між Позивачем за зустрічним позовом (ФОП Пірта І.Є.) та Відповідачем за зустрічним позовом (ТОВ «УЛФ-Фінанс») було укладено договір фінансового лізингу № 9223/03/21-Г (далі - договір лізингу).

Відповідно до умов договору лізингу ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» зобов`язалось набути у свою власність і передати Пірті І.Є. на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування замовлене Піртою І.Є. бувше у використанні майно - автомобіль BMW X5 xDrive50i, 2010 року випуску, вартість якого з ПДВ станом на дату укладання договору становила 484 481,00 грн (у подальшому за текстом - Предмет лізингу), а Пірта І.Є. зобов`язувався прийняти зазначене майно та сплачувати лізингові й інші платежі відповідно до умов договору лізингу, а також отримав право в кінці строку дії договору придбати Предмет лізингу у власність.

Додатковою угодою до договору лізингу № 1 від 23.04.2021 між сторонами цього договору було узгоджено графік внесення лізингових платежів.

Згідно з умовами пункту 14 Договору лізингу Пірта І.Є. , як лізингоодержувач, приєднався до Загальних умов договору фінансового лізингу, які є публічною частиною договору фінансового лізингу (далі - Загальні умови).

Відповідно до п. 2.1 Загальних умов Договору лізингу всі платежі за користування предметом лізингу лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця не пізніше за дату та в сумі, які встановлені для їх оплати відповідно до графіку внесення лізингових платежів (надалі - графік платежів). Лізингові платежі включають платежі в погашення (компенсацію) вартості Предмета лізингу, комісію лізингодавця за наданий в лізинг предмет лізингу та інші платежі, передбачені договором.

Відповідно до п. 2.5 Загальних умов Договору лізингу лізингоодержувач має право здійснювати дострокову сплату лізингодавцю лізингових платежів за умови повідомлення про це лізингодавця не пізніше ніж за 20 днів до дати сплати чергового лізингового платежу за графіком платежів. У цьому разі сторони підписують додаткову угоду до договору, в якій буде змінено графік платежів. У будь-якому разі термін користування предметом лізингу за відповідним договором не може бути менше одного року.

Згідно з пунктом 7.1 Загальних умов Договору лізингу за невиконання або неналежне виконання умов Договору Лізингодавець має право стягнути шляхом направлення відповідної вимоги/рахунку штрафні санкції, перелік яких наведений у підпунктах 7.1.1 -7.1.7 Загальних умов Договору лізингу.

Розділом 8 Загальних умов Договору фінансового лізингу Лізингоодержувачу встановлені умови переходу права власності на Предмет лізингу, а також умови дострокового викупу Предмета лізингу.

Згідно з п. 8.4. Загальних умов Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач має право достроково викупити Предмет лізингу (але не раніше ніж через один рік з дати початку перебігу строку лізингу - дати підписання Акту прийому-передач Предмета лізингу) за умови відсутності заборгованості, передбаченої п. 8.3. Загальних умов, письмово повідомивши Лізингодавця не менше ніж за 1 (один) місяць, шляхом оплати Лізингодавцю платежів згідно з п. 8.5. Загальних умов (Сума викупу), а Лізингодавець зобов`язується передати Лізингоодержувачу право власності на Предмет лізингу за Договором.

Згідно з п. 8.5. Загальних умов Договору фінансового лізингу cума викупу при достроковому викупі Предмета лізингу на визначену дату (Дата розрахунку) вираховується як арифметична сума складових:

- суми, яка спрямовується на погашення вартості Предмета лізингу за всі періоди, які не настали на Дату розрахунку (Графа 4 Графіка платежів, у т.ч. неоплачена викупна вартість Предмета лізингу);

- суми витрат у зв`язку з достроковим розірванням Договору, які на Дату розрахунку були понесені Лізингодавцем, але не були відшкодовані Лізингоодержувачем в лізингових платежах (витрати на зняття з обліку Предмета лізингу, вартість страхування тощо).

Згідно з п. 8.6. Загальних умов Договору фінансового лізингу передача права власності на Предмет лізингу у випадках, передбачених п.п.8.2., 8.3., 8.4. Загальних умов, здійснюється протягом 20 (двадцяти) робочих днів шляхом підписання обома Сторонами Акту про передачу права власності.

Як визначено розділом 11 Загальних умов Договору фінансового лізингу, дія договору припиняється повним виконанням сторонами його умов, а також в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством (п. 11.1 Загальних умов).

Відповідно до п. 11.2 Загальних умов лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір (відмовитись від договору) та вилучити предмет лізингу у випадках, зокрема, коли лізингоодержувач: не сплатив лізинговий платіж (частково або повністю), та/або інший платіж, передбачений договором, та прострочення оплати становить 30 днів з дня настання строку платежу

Згідно з п. 11.4 Загальних умов при настанні будь-якої обставини, передбаченої п.п. 11.2.1-11.2.6, лізингодавець направляє на юридичну адресу лізингоодержувача цінний лист з описом вкладання або вручає нарочно повідомлення про відмову від договору (його розірвання) із зазначенням дати розірвання договору та дати і місця повернення предмета лізингу лізингодавцю.

Як визначено п. 11.6 Загальних умов, датою розірвання договору є дата, вказана у відповідному повідомленні про відмову (розірвання) від договору, що направляється рекомендованим листом чи кур`єрської доставкою на адресу, вказану у договорі чи іншу, повідомлену лізингоодержувачем згідно п.п. 6.1.4 Загальних умов. У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення про відмову (розірвання) від договору з будь-яких причини лізингоодержувач вважається повідомлений про відмову (розірвання) від договору та її наслідки відповідно до п. 13.1 Загальний умов.

Відповідно до п. 11.8 Загальних умов вилучення предмета лізингу припинення (відмова від договору) не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів згідно з договором. Сторони досягли згоди, що у разі односторонньої відмови лізингодавця від договору (розірвання договору) лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю всі належні до сплати та несплачені лізинові платежі згідно з графіком платежів, витрати, понесені у зв`язку з виконанням договору (в т.ч. з вилученням, транспортуванням, зберіганням, витарти на здійснення виконавчого напису нотаріуса тощо), а також передбачені договором або чинним законодавством України штрафні санкції та збитки згідно п. 7.6 Загальних умов.

Як визначено п. 13.1 Загальних умов, всі повідомлення, вимоги або інша кореспонденція направляється стороні поштою рекомендованим або цінним листом або кур`єрською доставкою з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем реєстрації/проживання) сторони. У разі якщо сторона змінить місцезнаходження/місце реєстрації та/або фактичну адресу місця проживання, які вказані у відповідному договорі, та не повідомить про це письмово іншу сторону, всі повідомлення та інша кореспонденція, вважаються належним чином відправленими та отриманими іншою стороною. При цьому, всі повідомлення, що направлені поштою на адресу лізингоодержувача вважаються доставленими через п`ять робочих днів з дати відправки.

Відповідно до п. 13.3 Загальних умов лізингоодержувач не має права переуступити свої права та обов`язки, що випливають з договору, третім особам без письмового узгодження з лізингодавцем.

11.01.2023 позивач за первісним позовом через електронну пошту звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив про настання форс-мажорних обставин, що призвели до зменшення його доходів до критичного мінімуму, а також про те, що істотна частина цих невеликих доходів спрямовується ним на потреби Збройних Сил України, у зв`язку з чим просив не нараховувати пеню в період дії воєнного стану.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідно до акту прийому-передачі від 23.04.2021 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» передано, а Піртою І.Є. прийнято предмет лізингу.

Крім того, як вказано вище, між сторонами 22.04.2021 укладено додаткову угоду, якою внесено зміни до графіку внесення лізингових платежів.

08.08.2022 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» звертався до Пірти І.Є. з досудовою вимогою, в якій просило сплатити заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 117 873,38 грн, що підтверджується описом вкладання у цінний лист.

29.12.2023 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» зверталось з вимогою про сплату існуючої заборгованості в розмірі 82 307,18 грн, а також сплати відповідних нарахувань (збитків, неустойки, пені, штрафу, 3% річних та втрат від інфляції)

Листом від 16.01.2023 № УФ-51784 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», у відповідь на лист позивача за первісним позовом від 11.01.2023, повідомило останнього про те, що чинним законодавством та умовами договору лізингу не передбачено, що особи звільняються від відповідальності за невиконання/прострочення виконання зобов`язань та від виконання своїх зобов`язань за договорами, угодами, контрактами, ані під час воєнного стану, ані при посиланні на форс-мажорні обставини, без надання належним чином обґрунтованих та документально підтверджених доказів настання таких обставин.

Крім цього, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» наголошувало на необхідності своєчасного внесення усіх платежів, передбачених Договором лізингу, задля недопущення негативних наслідків для всіх сторін.

23.01.2023 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» виставлено Пірті І.Є. рахунок № 451089 від 23.01.2023 на оплату лізингових платежів на загальну суму 207 790,03 грн.

Як вказує Пірта І.Є. у позові, вказаний рахунок був оплачений відповідно до квитанції від 23.01.2023. При цьому платником такого рахунку була ОСОБА_2 , що відображено в графі «ініціатор» та в призначенні платежу в частині зазначення платника.

Як вбачається з повідомлення про відмову (розірвання) від Договору фінансового лізингу № УФ-52034 від 24.01.2023, ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» повідомило Пірту І.Є. про відмову від Договору лізингу, зазначивши, що відмовляється від Договору фінансового лізингу № 9223/03/21-Г від 03 березня 2021 року. Також у вказаному повідомленні ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» вимагало в строк до 01.02.2023 повернути предмет лізингу, а також було доведено до відома Пірти І.Є. наслідки розірвання договору.

До первісної позовної заяви позивачем за первісним позовом також додано лист ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» № УФ-52862 від 21.02.2023, в якому останнім повідомлено ОСОБА_2 про те, що останньою не додано довіреності на представництво інтересів Пірти Івана Євгеновича за договором фінансового лізингу № 9223/03/21-Г від 03.03.2021.

Окрім того, як встановлено судом під час розгляду даної справи, до первісної позовної заяви долучено звернення від 31.01.2023 електронною поштою ОСОБА_2 до ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» про повернення випадково перерахованих коштів у сумі 207 790,03 (платіж від 23.01.2023).

В обґрунтування первісних позовних вимог Пірта Іван Євгенович посилається не безпідставність відмови ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» від договору фінансового лізингу № 9223/03-21-Г від 03.03.2021, у зв`язку з чим просить визнати недійсною односторонню відмову, оформлену листом від 24.01.2023 № УФ-52034, а також визнати за позивачем право на викуп транспортного засобу.

Заперечуючи проти вказаних вимог, ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» посилається на те, що у Пірти Івана Євгеновича станом на дату відмови (розірвання) від договору фінансового лізингу була наявна заборгованість, прострочена понад 30 днів, та відповідно до умов укладеного договору та чинного законодавства у ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» були наявні підстави для односторонньої відмови від (розірвання) договору фінансового лізингу № 9223/03-21-Г від 03.03.2021.

В обґрунтування вимог зустрічного позову ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» посилається на наявність станом на 29.12.2023 у відповідача за зустрічним позовом заборгованості в розмірі 83 307,18 грн.

Крім того, у зв`язку з тим, що Піртою І.Є. неналежним чином виконувались обов`язки за договором лізингу (несвоєчасно вносили платежі передбачені графіком платежів з урахуванням додаткової угоди від 22.04.2021), позивачем за зустрічним позовом нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за зустрічним позовом 143 427,00 грн збитків у вигляді не отриманих лізингових платежів з відшкодування вартості предмету лізингу, 316 479,54 грн неустойки, 7 846,11 грн штрафу в розмірі 10%, 86 152,67 грн пені, 5 942,45 грн 3% річних, 27 289,60 грн втрат від інфляції

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників учасників справі, суд зазначає про наступне

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Дослідивши зміст Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (далі Закон, ЗУ "Про фінансовий лізинг") у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: договір фінансового лізингу - договір, за яким надаються послуги з фінансового лізингу; лізингодавець - юридична особа, яка набула у встановленому законом порядку право надавати послуги з фінансового лізингу і на підставі договору фінансового лізингу передає лізингоодержувачу у володіння та користування об`єкт фінансового лізингу; лізингоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка відповідно до договору фінансового лізингу отримує від лізингодавця об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування; продавець (постачальник) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, в якої лізингодавець набуває у власність майно на підставі договору купівлі-продажу або договору поставки для подальшої передачі лізингоодержувачу на підставі договору фінансового лізингу; фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також прийнятими відповідно до закону актами Національного банку України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону (в редакції станом на момент укладення між сторонами договору, тут і надалі по тексту рішення) порядок та умови набуття лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу.

Лізингоодержувач має право набути у власність об`єкт фінансового лізингу за умови належного, повного та безумовного виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, у тому числі із сплати лізингових та інших платежів, а також неустойки (штрафу, пені), якщо інше не передбачено таким договором.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону у разі прострочення передачі об`єкта фінансового лізингу від продавця (постачальника) лізингодавцю більш як на 30 календарних днів та за умови, що договором купівлі-продажу (поставки) не передбачено інший строк, лізингодавець має право відмовитися від договору поставки та договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це продавця (постачальника) та лізингоодержувача.

Відповідно до ч. 4 вказаної норми після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом.

Як визначено ч. 5 вказаної статті, для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається.

Згідно з ч. 7 вказаної норми лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, коли одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, а також збитки, неустойку (штраф, пеню), інші витрати, у тому числі понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, в обґрунтування первісних позовних вимог Пірта І.Є. посилається на відсутність заборгованості за договором фінансового лізингу № 9223/03/21-Г від 03.03.2021, вказуючи, що 23.01.2023 сплачено грошові кошти в розмірі 207 790,03 грн на підставі виставленого ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» рахунку.

Заперечуючи проти вказаного, ТОВ «УФЛ-ФІНАНС» зазначає, що такі кошти були сплачені не стороною договору фінансового лізингу та без узгодження з лізингодавцем, без надання документів щодо повноважень ОСОБА_2 на здійснення платежу за лізингоодержввача ( Пірти Івана Євгеновича ).

Таким чином, як вказує ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», кошти не були та не могли бути зараховані за договором фінансового лізингу № 9223/03/21-Г від 03.03.2021.

При цьому Лізингоодержувач (ФОП Пірта І.Є.) до моменту сплати третьою особою грошових коштів не попередив Лізингодавця (ТОВ «УЛФ-ФІНАНС») про те, що платежі по договору фінансового лізингу будуть здійснюватися третьою особою.

Договір про покладення обов`язків по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу на третю особу ( ОСОБА_2 ) між ОСОБА_2 , ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ФОП Пірта І.Є. не укладався.

Окрім того, як вбачається з електронного листування сторін, 23.02.2023 ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» повідомило про те, що ОСОБА_2 не є лізингоодержувачем та/або Поручителем за договором фінансового лізингу № 9223/03/21-Г. Довіреність, на яку посилається ОСОБА_2 , не додана до листа, тому відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 є уповноваженим представником ФОП Пірти Івана Євгеновича.

Крім того, як вбачається з електронного листа від 31.01.2023, ОСОБА_2 зверталась до ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» з вимогою про повернення помилково перерахованих коштів в розмірі 207 790,03 грн (платіж від 23.01.2023).

Таким чином, суд погоджується з доводами ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» про відсутність підстав для зарахування грошових коштів в розмірі 207 790,03 грн, оскільки останні не сплачувались лізиноодержувачем ( Піртою І.Є. ) та були сплачені ОСОБА_2 без узгодження з лізингодавцем про можливість виконання третьою особою обов`язків лізингоодежувача, що суперечить п.п. 13.3 Загальних умов, згідно з яким лізингоодержувач не має права переуступити свої права та обов`язки, що випливають з договору, третім особам без письмового узгодження з лізингодавцем.

Таким чином, Піртою І.Є. під час розгляду даної справи не надано суду доказів відсутності заборгованості перед ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» за договором фінансового лізингу № 9223/03/21-Г від 03.03.2021 станом на 24.01.2023 (дату повідомлення про відмову (розірвання) від договору фінансового лізингу).

При цьому суд зазначає, що повернення коштів, сплачених ОСОБА_2 , не є предметом розгляду у даній справі.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що право односторонньої відмови від договору фінансового лізингу передбачене як умовами Загальних умов укладеного між сторонами договору, так і нормами чинного законодавства, суд вважає вимоги позивача за первісним позовом про визнання недійсною односторонньої відмови, оформленої листом від 24.01.2023 № УФ-52034, та про визнання за позивачем право на викуп транспортного засобу необґрунтованими та відмовляє в їх задоволенні, оскільки позивачем за первісним позовом не доведено відсутність у нього заборгованості зі сплати лізингових платежів більше 30 календарних днів.

Щодо вимог зустрічного позову суд зазначає про наступне.

Як вказано вище, відповідно до ч.7 ст. 17 Закону лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, а також збитки, неустойку (штраф, пеню), інші витрати, у тому числі понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом.

Так, як вбачається з виписки з рахунку відповідача та не спростовано Піртою І.Є. , станом на 29.12.2023 у останнього існує заборгованість зі сплати лізингових платежів в розмірі 82 307,18 грн.

За вказаних обставин, суд вважає вимогу ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» про стягнення з Пірти І.Є. 82 307,18 грн заборгованості зі сплати лізингових платежів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 316 479,54 грн у розмірі подвійної плати у зв`язку з неповерненням предмету лізингу.

Щодо вказаної вимоги суд зазначає наступне.

Як визначено ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Крім того, як погоджено сторонами в п. 7.1.3 Загальних умов, у разі, якщо на дату розірвання договору предмет лізингу залишається неповернутим лізингодавцю, як це передбачено п. 11.4 Загальних умов, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку у розмірі повійної плати за користування предметом лізингу за час прострочення (а саме подвійних розмір лізингового платежу, зазначений в п. 6 графіку погашення та належний до сплати у місяці, в якому відбувається прострочення повернення предмету лізингу лізингоодержувачем).

Поряд з цим, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром неустойки, оскільки, за розрахунком суду, Пірта І.Є. мав сплатити ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» лізингові платежі в розмірі 143 427,00 грн, за вказаних обставин подвійний розмір такої плати становить 286 854,00 грн.

Отже, розмір неустойки, який підлягає присудженню до стягнення, складає 286 854,00 грн, а в задоволенні вимоги про стягнення з Пірти І.Є. неустойки в розмірі 29 625,54 грн суд відмовляє.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 143 427,00 грн збитків у вигляді не отриманих лізингових платежів.

Відповідно до п. 7.3 Загальних умов лізингоодержувач зобов`язується відшкодувати будь-які збитки, завдані невиконанням, неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором, у т.ч. реальні збитки у вигляді не отриманих лізингових платежів відшкодування вартості предмета лізингу у разі, якщо на дату розірвання договору предмет лізингу залишається неповернутим лізингодавцю.

Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів повернення Піртою І.Є. предмету лізингу ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» або ж його примусового вилучення останнім.

Так, як вбачається з графіку погашення, Пірта І.Є. зобов`язаний був сплатити лізингові платежів у загальному розмірі 143 427,00 грн, проте доказів їх сплати суду не надані.

При цьому судом не приймаються посилання Пірти І.Є. на позицію касаційного суду в інших справах щодо необґрунтованості заявлення збитків після розірвання договору, оскільки наведені справи стосувались заявлення таких вимог після повернення предмету лізингу, в той час, як під час розгляду даної справи сторонами не доведено факту повернення або ж вилучення предмету лізингу у лізингоодержувача, тобто предмет лізингу продовжує перебувати у Пірти І.Є. після розірвання між сторонами договору.

Водночас, суд зазначає, що неустойка і так відшкодовує/компенсує збитки у вигляді недоотриманих лізингових платежів, оскільки є подвійною платою за користування, у зв`язку з чим суд відмовляє в задоволенні вимог про стягнення з Пірти І.Є. збитків у розмірі 143 527,00 грн.

Крім того, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» заявлено вимоги про стягнення з Пірти І.Є. 7 846,11 грн штрафу, 86 152,67 грн пені, 27 289,60 грн втрат від інфляції, 5 942,45 грн 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем за зустрічним позовом розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд зазначає, що останні виконані відповідно до норм чинного законодавства, а відтак, підлягають задоволенню в розмірі 27 289,60 грн втрат від інфляції, 5 942,45 грн 3% річних.

Крім того, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.1.1 Загальних умов за несвоєчасну сплату лізингових платежів та інших платежів, передбачених договором лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 7.1.2 Загальних умов у разі прострочення затримки сплати лізингових платежів та інших платежів за договором понад 30 календарних днів, крім пені, передбаченої п. 7.1.1 Загальних умов, лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 10% від суми простроченої заборгованості.

Крім того, згідно з п. 7.1.7 Загальних умов при нарахуванні штрафних санкцій та неустойки, положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до договору не застосовуються. Неустойка та інші штрафні санкції нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язань. До вимог про стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність тривалістю у три роки.

Перевіривши надані ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» розрахунки пені та штрафу, суд зазначає, що останні є арифметично вірними та виконаними у відповідності до умов договору та діючого законодавства.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно зі ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що розмір пені, заявленої до стягнення, перевищує суму основного боргу, а також присудження до стягнення неустойки в розмірі 286 854,00 грн, зважаючи на прохання Пірти І.Є. , з якими він звертався до ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» (не нараховувати пеню у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин у зв`язку з повномасштабним вторгненням в Україну), суд вважає за можливе, враховуючи принципи законності та пропорційності, а також збалансованості інтересів сторін, зменшити заявлені до стягнення розмір пені та штрафу на 50%.

Враховуючи викладене, з Пірти І.Є. на користь ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» підлягає стягненню пеня в розмірі 3 923,06 грн штрафу та 43 076,34 грн пені.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати Пірти І.Є. на оплату судового збору, враховуючи відмову в задоволенні позову, залишаються за ним.

Витрати ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 7 460,88 грн, без урахування зменшення розміру пені та штрафу, оскільки таке зменшення є правом суду, проте такі вимоги, як вказано судом вище, були пред`явлені обґрунтовано.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Пірти Івана Євгеновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідністю "УЛФ-ФІНАНС" (04205, м. Київ, Оболонський проспект, 35-А, офіс 300, код 41110750) 83 307,18 грн (вісімдесят три тисячі триста сім грн 18 коп.) заборгованості, 3 923,06 грн (три тисячі дев`ятсот двадцять три грн 06 коп.) штрафу, 43 076,34 грн (сорок три тисячі сімдесят шість грн 34 коп.) пені, 27 289,60 грн (двадцять сім тисяч двісті вісімдесят дев`ять грн 60 коп.) втрат від інфляції, 5 942,45 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві грн 45 коп.) 3% річних, 286 854,00 грн (двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот п`ятдесят чотири грн 00 коп.) неустойки, 7 460,88 грн (сім тисяч чотириста шістдесят грн 88 коп.) судового збору.

4. В іншій частині позову зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.08.2024.

Суддя О.Г. Удалова