Ухвала

від 08.08.2024 по справі 910/8666/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8666/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Кролевець О.А.

розглянув касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-7"

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Головіна К.І.)

від 07.11.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Іоннікова І.А., судді - Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)

від 06.03.2024

на ухвалу Господарського суду міста Києва

(суддя - Головіна К.І.)

від 30.11.2023

та ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуюча - Іоннікова І.А., судді - Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)

від 11.06.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

до Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-7"

про стягнення 992 850, 84 грн.

та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-7"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг"

про визнання недійсною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" (надалі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-7" (надалі - Кооператив, скаржник) про стягнення заборгованості в сумі 992 850, 84 грн.

2. Позов обґрунтовано порушенням Кооперативом зобов`язань за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.08.2000 № 260067 (з урахуванням додаткової угоди від 30.08.2017) в частині своєчасної та повної сплати вартості спожитої теплової енергії. Станом на 01.05.2023 у Кооператива утворилась заборгованість, право вимоги на яку позивач за первісним позовом набув 30.08.2021 за результатами продажу на аукціоні майна постачальника послуг - Акціонерного товариства "К.Енерго", як банкрута.

3. Кооператив подав до суду першої інстанції зустрічний позов до Товариства про визнання недійсною додаткової угоди від 30.08.2017 до договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 07.08.2000 № 260067.

4. Зустрічний позов обґрунтований тим, що Голова правління ЖБК "Автотранспортник-7" Закалюжна Н.В. на час укладення спірної додаткової угоди перебувала у відпустці та цю угоду не підписувала, тобто на переконання скаржника, вказана угода була підписана особою, яка не наділена відповідним обсягом цивільної правоздатності, що підтверджується наданим висновком почеркознавчої експертизи.

5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2023, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, позов Товариства задоволено повністю, а у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

6. Суд першої інстанції виходив з того, що подані Товариством в обґрунтування первісного позову докази є більш вірогідними, ніж заперечення Кооперативу. Разом з цим, в частині зустрічних позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Публічне акціонерне товариство "Київенерго", укладаючи додаткову угоду, діючи добросовісно, розумно та справедливо, як це передбачено статтею 92 Цивільного кодексу України, враховуючи, що правомірність правочину презюмується (стаття 204 Цивільного кодексу України) та будучи обізнаним з умовами договору, не встановило і не могло встановити відсутність повноважень у особи, яка підписала спірну угоду зі сторони відповідача за первісним позовом.

7. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2023, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, відмовлено у задоволенні заяви Кооперативу про ухвалення додаткового рішення.

8. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 заяву Кооперативу про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційних скарг Кооперативу на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 у справі № 910/8666/23 залишено без розгляду.

9. 18.06.2024 Кооператив подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024, а також ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 та ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 та направити справу на новий розгляд.

10. Верховний Суд ухвалою від 08.07.2024 касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 залишив без руху із наданням скаржнику строку для приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 5, 6 частини другої статті 290 ГПК України.

11. 21.07.2024 скаржник подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" уточнену редакцію касаційної скарги.

12. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.

13. Обґрунтовуючи наявність зазначених підстав касаційного оскарження, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій:

- порушили вимоги статей 73-79 ГПК України та помилково застосували норми статей 95, 512, 517 ЦК України;

- помилково вважали момент переходу права вимоги тотожним її доведеності (за відсутності доказів в обґрунтування такої вимоги) та безпідставно, в порушення вимог частини першої статті 77 ГПК України, дійшли висновку, що довідка первісного кредитора може підмінити собою умови договору теплопостачання, покази приладу обліку, розрахунок обсягу теплової енергії на підтвердження заборгованості, переданої новому кредитору, відповідно, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, з урахуванням пункту 4 частини третьої статті 310 цього Кодексу);

- не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2018 у справі № 2-1390/11, від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16, від 09.11.2021 у справі № 910/17661/19, від 14.06.2021 у справі № 910/17658/19, щодо застосування вимог статей 73-79 ГПК України та необхідності застосування вимог статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999, частини першої статті 517 ЦК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- не враховуючи умови договору № 260067 від 07.08.2000 року та пункт 23 "Правил користування тепловою енергією" щодо порядку визначення обсягу спожитої теплової енергії, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.02.2018 у справі № 910/25126/15, від 12.10.2018 у справі № 910/30728/15, від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, щодо застосування вимог пункту 23 "Правил користування тепловою енергією" та статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при визначенні заборгованості за теплову енергію обґрунтованою (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);

- помилково застосували норму частини п`ятої статті 95 ЦК України, згідно якої помилково вважали, що підписання довідки керівником філії (Структурного відокремленого підрозділу) Куніним Л.М. за визначенням вказаної норми наділяє такого керівника повноваженнями, і відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосування зазначеної норми права в обґрунтування повноважень керівника філії, замість застосування вимог частини четвертої статті 95 ЦК України (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України);

- помилково послалися на пункт 64 постанови Кабінету Міністрів України № 1893 від 27.11.98 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять службову інформацію", яка втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 736 (736-2016-п ) від 19.10.2016, тобто втратила чинність до дати складення додаткової угоди від 30.08.2017 до договору № 26-0067, яку визнавав недійсною відповідач, і відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосування вимог постанови Кабінету Міністрів України №1893 від 27.11.1998 після втрати нею чинності, тобто після 19.10.2016 року (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

14. Крім того, скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать висновкам суду першої інстанції в рішенні Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 у цій справі щодо змісту самої додаткової угоди від 30.08.2017, який, зокрема, зауважив, що в додатковій угоді погоджено призначення платежу, та посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 01.04.2021 у справі № 910/5447/20, стосовно застосування статті 518 ЦК України та статті 76 ГПК України.

15. Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

16. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційних скарг без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

17. Щодо оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023

та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у цій справі Верховний Суд зазначає наступне.

18. Відповідно до частини першої статті 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

19. Пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу.

20. Ухвала суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення (пункт 19 частини першої статті 255 ГПК України) після її перегляду в апеляційному порядку не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.

21. Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 908/2252/22 (905/692/22), від 06.04.2023 у справі № 916/1269/22, від 11.02.2022 у справі № 926/1812/21, від 05.08.2020 у справі № 904/3085/19.

22. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

23. Водночас ухвали про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат не міститься у переліку ухвал, на які згідно з пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу (ухвала Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 911/2412/14).

24. Вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

26. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024 у цій справі, оскільки вони не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статей 197, 234, 287, 288, 290, 293, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/8666/23 за касаційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-7" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8666/23 за касаційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-7" в частині оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 30.11.2023 та ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2024.

3. Призначити до розгляду касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Автотранспортник-7" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі № 910/8666/23 на 01 жовтня 2024 року о 10:20 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).

4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.

5. Установити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київенерго-борг" строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржнику з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 30 серпня 2024 року.

6. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/8666/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

О. Кролевець

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд