Постанова

від 06.08.2024 по справі 917/924/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 917/924/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання - Долгополової Ю. А.,

представників учасників справи:

позивача - Баранова В.І.,

відповідача - Пашковський А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання"

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 15.05.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 03.06.2024

у складі колегії суддів: Россолов В. В., Гетьман Р. А., Хачатрян В. С.

за позовом Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання"

про стягнення 6 022 000,00 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Комунальне підприємство "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про стягнення коштів у розмірі 6 022 000,00 грн, сплачених за неякісний товар.

В обґрунтування позову Комунальне підприємство "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області послалося на поставку Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару: човна-комбайну для скошування водної рослинності "WorkerMachines DF 950" неналежної якості. При цьому позивач послався на: висновок експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021; лист №1112 про відмову від договору №1603 від 16.03.2020 у зв`язку з істотним порушенням вимог щодо якості товару; акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, направлений на адресу відповідача 21.02.2023; висновок експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи.

2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

16.03.2020 між Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" (постачальник) та Комунальним підприємством "Спецеко" (покупець) було укладено договір поставки товару №1603, відповідно до пунктів 1, 4 якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити на умовах цього договору Човен комбайн для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950 (код ДК. 021:2015 - 34520000-8 - човни) (товар) згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору складає 6 022 000,00 грн з ПДВ.

Згідно із пунктом 7 договору поставка товару здійснюється постачальником в строк до 15.05.2020 на умовах DDP Інкотермс 2010 року - склад покупця (Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Соборна, б. 1) в робочі дні з 8:00 до 17:00.

Пунктом 5 договору передбачено, що покупець здійснює попередню оплату за товар протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку у розмірі 30% загальної вартості цього договору 1 806 600,00 грн на строк 60 календарних днів, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". У разі невикористання попередньої оплати у вказані в цьому пункті строки, постачальник зобов`язується негайно повернути покупцю попередню оплату за товар.

Згідно із пунктом 17 договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2020, але до повного виконання сторонами зобов`язання за цим договором.

Незважаючи на здійснення покупцем попередньої оплати у розмірі 1 806 600,00 грн (що підтверджується, платіжним дорученням №42 від 03.04.2020), станом на 15.05.2020 Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" свої зобов`язання не виконало та товар покупцю не поставило, що стало підставою для звернення до нього з претензією з вимогою поставки товару або повернення передоплати.

29.05.2020 Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" звернулося до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. №29/05 від 29.05.2020.

01.06.2020 Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" Комунальному підприємству "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області було направлено лист №06/05-1, датований 06.05.2020, про настання 05.05.2020 на підприємстві аварійної ситуації.

02.06.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат №3500-20-0892, у якому встановлена неможливість виконання договору поставки №1603 від 16.03.2020 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 та станом на 02.06.2020 тривають.

09.06.2020 Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" надано відповідь №04/05-6, датовану 04.05.2020, на претензію позивача, у якій зазначено про неможливість поставки товару через настання форс-мажорних обставин.

17.06.2020 Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" на адресу позивача направлено лист №12/06-2 від 12.06.2020, у якому зазначено, що внаслідок форс-мажорних обставин термін поставки товару необхідно продовжити до 03.08.2020.

31.08.2020 Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" звернулося до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. №31/08 від 31.08.2020.

31.08.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат №3500-20-1500, у якому встановлена неможливість виконання договору №1603 від 16.03.2020 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 та станом на 31.08.2020 тривають.

07.10.2020 Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" звернулося до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. №07/10-4 від 07.10.2020.

05.11.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат №3500-20-1782, у якому встановлена неможливість виконання договору №1603 від 16.03.2020 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 по 05.10.2020.

07.10.2020 Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" поставлено Комунальному підприємству "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області комбайн для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950; сторонами належним чином не оформлено приймання-передачу товару за договором; позивач не заперечує факт отримання, але посилається на недоліки поставленого товару, які є істотними та унеможливлюють використання товару за призначенням.

В межах справи № 912/1792/20 господарськими судами розглядались позовні вимоги Комунального підприємства "Спецеко" до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про стягнення 1 985 048,65 грн, як суми передоплати за договором поставки №1603 від 16.03.2020.

В межах справи №912/3418/20 господарськими судами розглядались позовні вимоги Комунального підприємства "СпецЕко" до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про розірвання договору поставки товару від 16.03.2020 № 1603 та зустрічні позовні вимоги Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" до Комунального підприємства "СпецЕко" про зобов`язання прийняти товар за договором поставки №1603 від 16.03.2020 та стягнення 4215 400,00 грн недоплаченої вартості товару.

В межах справи № 917/1651/22 господарськими судами розглядались позовні вимоги Комунального підприємства "Спецеко" до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про визнання недійсним договору поставки товару №1603 від 16.03.2020 з підстав поставки товару неналежної якості.

3. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі № 917/924/23 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- суд погоджується з висновками щодо оцінки висновку експертів № 19/20 від 26.01.2023, які зроблені Центральним апеляційним господарським судом в ухвалі від 04.05.2023 у справі 912/3418/20, яка набрала законної сили 04.05.2023. Також суд погоджується, що не може бути прийнятий у якості належного і допустимого доказу неналежної якості поставленого товару складений позивачем (у односторонньому порядку, на своїй території, без повідомлення представника відповідача) як він сам зазначає у позові, на виконання приписів постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №912/3418/20 та постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №912/3418/20 (а не безпосередньо при прийнятті товару), акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, враховуючи встановлення судами факту поставки товару заявнику ще 07.10.2020 та його фактичне прийняття заявником. Отже, з наданої позивачем копії висновку експертів вбачається, що він складений з порушенням вимог законодавства з питань призначення та проведення судових експертиз: без дотримання відповідних методів дослідження, без використання документації на товар (в т. ч. технічної документації, габаритних креслень, документів Регістру судноплавства України за результатами технічного нагляду судна), без врахування виду і особливостей обладнання, без використання галузевих стандартів, технічних умов правил і технічних вимог, встановлених до морських і річкових суден, які розроблені уповноваженим галузевим органом - Регістром судноплавства України (у тому числі спеціальних правил обмірювання суден), у висновку вибірково відображені результати обмірювання, документи та відомості на підтвердження оцінки відповідності використаних засобів вимірювальної техніки відсутні; висновок не містить інформації про застосовані експертом методи вимірювання; експертиза проведена без повідомлення (виклику) представників постачальника. Експертами вирішено питання, що виходять за межі компетенції експертів, які не мають відповідної кваліфікації, та з різною експертною спеціалізацією, з порушенням порядку проведення експертизи, у тому числі комісійної. Більш того, зміст такого висновку експертів суперечить наявним в матеріалах даної справи та також оцінених судами під час розгляду справи складеним уповноваженим галузевим органом - Регістром судноплавства України в межах своєї компетенції за результатами технічного нагляду судна акта технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації №318-01779-21 від 02.04.2021, акта експертної оцінки технічного стану судна відповідно до Правил Регістра судноплавства України №318-01780-21 від 02.04.2021, висновку судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021, паспорту комбайна тощо. Регістром судноплавства України зроблено наступний висновок: "На час огляду технічний стан судна в цілому відповідає вимогам Правил Регістру судноплавства України. Після детальної оцінки технічного стану під час проведення первісного огляду на плаву, з проведенням відповідних випробувань згідно із Програмою, узгодженою з Регістром та призначення Класу Регістру судноплавства України, на судно можуть бути видані документи Регістру, що підтверджую придатність до плавання". Вказаними документами Регістру судноплавства України підтверджується відповідність товару як судна вимогам Правил Регістру судноплавства України, можливість у подальшому видачі на судно документів Регістру, що підтверджують придатність до плавання. Вказане позивачем не спростовано ні під час розгляду справи №912/3418/20, ні у даній справі;

- щодо висновку експертів Київського НДІ судових експертиз за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, яка проводилася в межах кримінального провадження, судом встановлено, що під час розгляду справи №917/1651/22 була надана оцінка даному висновку. Господарським судом Кіровоградської області при дослідженні та оцінці даного доказу у рішенні від 13.06.2023 у справі №917/1651/22 зазначено, що: вказавши про складення висновку експертів у кримінальному провадженні №42020171090000132, з позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається, що його копія позивачем дійсно отримана з матеріалів зазначеного кримінального провадження, на яке посилається позивач, і вона не засвідчена слідчим, який здійснює досудове розслідування кримінальному провадженні, чи іншою уповноваженою особою. Дослідження об`єкта здійснювалось виключно на основі результатів візуального обстеження, про що зазначено у самому висновку. Як зазначено у висновку, документація на човен-комбайн (у тому числі технічна, габаритні креслення, документи Регістру судноплавства України за результатами технічного нагляду судна тощо) не використовувалась, хоча її факт надання позивачу встановлений у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №912/3418/20. Також, враховуючи вид товару та його специфіку, яким є судно, в порушення вимог пункту 1.4 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, в якості інформаційних джерел експертами не використовувались галузеві стандарти, технічні умови правила і технічні вимоги, встановлені до морських і річкових суден, які розроблені, зокрема уповноваженим галузевим органом - Регістром судноплавства України (у тому числі спеціальних правил обмірювання суден) (використані інформаційні джерела на стор. 4-5 висновку). Як встановлено судами у справі №912/3418/20, на поставлений позивачу човен - комбайн для скошування водної рослинності уповноваженим галузевим органом - Регістром судноплавства України в межах своєї компетенції за результатами технічного нагляду судна були складені акт технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації №318-01779-21 від 02.04.2021 та акт експертної оцінки технічного стану судна відповідно до Правил Регістра судноплавства України №318-01780-21 від 02.04.2021 (для державної реєстрації судна на позивача). Проте, ці документи не були використані при проведенні експертизи. Висновок не містить інформації про застосовані експертами методи вимірювання, та як з нього вбачається, вимірювання проводилось шляхом проведення обмірів рулеткою у звичайний спосіб, без врахування виду і особливостей об`єкта дослідження, яким є судно. У висновку, зокрема, не враховано осадку судна, валову місткість, водозаміщення, параметри борту, корпусу та інші технічні дані, які враховуються при визначенні характеристик та обмірюванні суден, та відповідно не застосовувались правила обмірювання суден Регістру судноплавства України, що виключає можливість застосування результатів проведеного експертом вимірювання для перевірки відповідності човна-комбайну його заявленим параметрам. Складений експертами висновок не відповідає вимогам до висновку експерта, які встановлені частиною 6 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить, зокрема таких даних, як: хто був присутній при проведенні експертизи, які матеріали експерт використав. Висновок експертів не відображає даних про стан поставленого товару, у тому числі відповідності його вимогам якості та комплектності на дату його поставки. В даному випадку дослідженню підлягало судно: "Човен - комбайн для скошування водної рослинності Worker Machines DF 950", а відтак дослідження відповідності технічних характеристик, комплектації, складових частин не могло бути предметом транспортно-товарознавчої експертизи. Використані експертами методи дослідження не підлягали застосуванню до такого об`єкта. Із зазначених у висновку експертних спеціальностей експертів, якими складено висновок, вбачається, що вказані експерти не мають відповідної кваліфікації у сфері судноплавства щодо дослідження технічного стану судна. З`ясування факту надання покупцю документації на поставлений товар у зв`язку з виконанням договору поставки не належить до компетенції експертів при проведенні транспортно-товарознавчої експертизи, а тому зазначеним висновком в силу приписів статей 76-77, 98 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підтверджені чи спростовані обставини надані позивачу відповідних супровідних документів на поставлений товар. Судами у справі № 912/3418/20 встановлено наявність та надання відповідачем документації на поставлений товар, у тому числі супровідної документації на судно, що передбачено заводом виробником, документів для реєстрації судна. Отже, наданою позивачем копією висновку експерта не підтверджуються фактичний стан поставленого позивачу товару на дату поставки 07.10.2020 та твердження позивача про відсутність супровідних документів на судно і введення його в оману при укладенні договору. Зміст цього висновку експертів суперечить фактичним обставинам щодо якості поставленого товару, які встановлені судами у справі №912/3418/20, і мають преюдиціальне значення для даної справи, оскільки стосуються одних і тих же обставин у правовідносинах між тими ж самими сторонами (частина 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України ). Суд погоджується з висновками, викладеними у рішенні від 13.06.2023 у справі №917/1651/22 за результатами дослідження та оцінки поданого позивачем висновку експертів Київського НДІ судових експертиз за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, оскільки жодних доводів у їх спростування позивачем під час розгляду справи №917/924/23 не надано.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 заяву Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу задоволено частково. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Додаткове рішення мотивоване тим, що понесений та заявлений відповідачем до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката 80 000 грн не відповідає вимогам щодо співмірності зі складністю даної справи, яка не була ускладнена значною кількістю нових доказів, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. З урахуванням усіх обставин справи у сукупності, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню за рахунок позивача підлягає 50 000,00 грн витрат на професійну правову допомогу, такий розмір буде співрозмірним наданому об`єму адвокатських послуг.

Постановою від 15.05.2024 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі № 917/924/23. Прийняв нове рішення, яким позов Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" задовольнив. Присудив до стягнення з Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" на користь Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області кошти в розмірі 6 022 000,00 грн.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- при розгляді спору у справі № 912/3418/20 господарськими судами безпосередньо не досліджувалися і не встановлювалися обставини щодо застосування до правовідносин сторін положень статті 678 Цивільного кодексу України, внаслідок істотності порушення вимог щодо якості товару "Човен - комбайн WorkerMachines DF 950". Так, судами констатовано, що Комунальним підприємством "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області не доведено поставку Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару неналежної якості. Конструкція судового розгляду у справі №912/3418/20 побудована шляхом дослідження правової позиції та обсягу доведення заперечуючої сторони - Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Тобто, судом встановлено, що в рамках предмета та підстав спору у справі №912/3418/20 Комунальним підприємством "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області станом на момент прийняття таких рішень не надано належного обсягу доказів на підтвердження поставки товару неналежної якості, які б свідчили про можливість розірвання договору та відсутність підстав для несплати покупцем залишку вартості товару. Судові рішення у справі №912/3418/20 не містять жодних висновків та встановлених судами обставин саме щодо поставки Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару належної якості. З наведеного слідує, що у судових рішеннях у справі №912/3418/20 в контексті якості поставленої Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" продукції, міститься лише юридична оцінка фактів, що не є тотожним поняттю преюдиціальності в розумінні процесуального законодавства. Враховуючи відсутність преюдиціальності фактів у судових рішеннях у справі №912/3418/20 при розгляді даного спору суд першої інстанції не був обмежений у праві надання правової оцінки наданих позивачем доказам отримання товару неналежної якості та здійснити повному правову кваліфікацію спірним правовідносинам;

- посилання відповідача на те, що судом у справі №912/1792/20 вже досліджувалося питання якості товару, переданого на виконання договору поставки, та були встановлені факти, що мають преюдиційне значення, є неправомірним, оскільки у справі №912/1792/20 не надавалась як правова оцінка, так і не встановлювались будь-які факти щодо якості поставленої Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" продукції;

- не приймаючи відповідну експертизу, проведену у кримінальному провадженні №42020171090000132, в якості належного доказу у справі місцевий господарський суд прийняв до уваги правову оцінку господарських судів, викладену у справі №917/1651/22. У межах справи №917/1651/22 розглядались позовні вимоги Комунального підприємства "Спецеко" до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про визнання недійсним договору поставки товару №1603 від 16.03.2020 з підстав поставки товару неналежної якості. Втім варто зазначити, що у справі №917/1651/22 судами безпосередньо не досліджувалися і не встановлювалися обставини, щодо застосування до правовідносин сторін статті 678, статті 693 Цивільного кодексу України щодо недоліків товару, які не можна усунути та/або недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу. Так, господарськими судами констатовано, що КП "Спецеко" не доведено поставку Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару неналежної якості. Судові рішення у справі №917/1651/22 не містять жодних висновків та встановлених судами обставин саме щодо поставки Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару належної якості. Враховуючи відсутність преюдиціальності фактів у судових рішеннях у справі №917/1651/22 при розгляді даного спору суд першої інстанції не був обмежений у праві надання власної правової оцінки висновку експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №19814/21-54/29065/21-54/29066/21-56 від 29.09.2021;

- для прийняття висновку експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №19814/21-54/29065/21-54/29066/21-56 від 29.09.2021 в якості доказу в рамках даної справи потребується лише відповідність процедури його складення, оформлення та змісту вимогам норм законодавства. Інформації про знаходження його безпосередньо в матеріалах кримінального провадження при розгляді спору від сторони не вимагається. Судом апеляційної інстанції за наслідками дослідження змісту даного висновку встановлено відповідність процедури його складення, оформлення та змісту вимогам норм законодавства. При цьому зі змісту даного висновку чітко вбачається підстави призначення судової експертизи - необхідність отримання спеціальних знань під час проведення кримінального провадження №42020171090000132;

- відповідно до пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, транспортно-товарознавча експертиза. До числа основних завдань транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, тощо. Перед транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов`язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів. На дослідження експерту надаються КТЗ та документація, що стосується його реєстрації, а також документи, у яких зафіксовані інші вихідні дані, необхідні для вирішення поставленого питання; у разі потреби викликаються зацікавлені особи та проводиться огляд КТЗ. Предметом транспортно-товарознавчої експертизи є фактичні дані, що встановлюються за результатами проведення натурного обстеження КТЗ та призначення та їх складників та/або вивчення наявних в матеріалах справи даних. У загальному випадку транспортно-товарознавча експертиза проводиться за результатами візуального обстеження об`єкта. В подальшому результати такого огляду зіставляються та порівнюються з інформаційними, довідковими джерелами у дослідженій тематиці, та інформацією про предмет закупівлі відповідно до тендерної документації. З описової частини експертизи вбачається, що вирішення постановленого питання проводилось на основі результатів візуального обстеження об`єкта досліджень з встановленням його фактичного стану. У зв`язку з цим проведення судовими експертами досліджень на основі результатів візуальної обстеження чітко відповідає способу та методу проведення такого виду експертизи згідно із вимогами законодавства. З висновку судової експертизи вбачається, що судовими експертами при встановленні ринкової вартості майна застосовано порівняльний методичний підхід, що передбачає необхідність проведення експертом візуального огляду та співставлення цін нещодавніх продаж аналогів. Тобто аналізуються ціни продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки. Тобто, проведення судовими експертами досліджень на основі результатів візуальної обстеження чітко відповідає способу та методу проведення такого виду експертизи згідно із вимогами законодавства. Господарським судом Полтавської області не зазначено: -яке саме видання підлягало обов`язковому врахуванню експертами при проведенні експертного дослідження; -відмінність інформації, викладеної у такому виданні, з інформацією, викладеною у джерелах, застосованих судовими експертами, зокрема у Методичному посібнику "Визначення вартості майна", Звіту про науково-дослідну роботу "Методичні рекомендації по проведенню дослідження об`єктів водного транспорту", Звіту про науково-дослідну роботу "Розробка методичних рекомендацій щодо визначення ринкової вартості судноплавних засобів та їх складових", довіднику цін "SchwackeListe Marine" 2017, інформації з мережі Інтернет, що стосується предмету досліджень. Втім, як було встановлено вище, експертами використано системну та змістовну базу для проведення експертного дослідження, яка включає в себе і спеціалізовану літературу, довідкову інформацію, яка, з огляду на уніфікований та системний характер їх змісту, не потребує застосування в обов`язковому порядку інших додаткових джерел. При дослідженні інформації, відображеної у виданнях на офіційному сайті Регістру судноплавства України, що стосується обладнання "Човен - комбайн WorkerMachines DF 950", колегією суддів не встановлено її відмінності та суперечності з інформацією, викладеною у джерелах, застосованих судовими експертами. Судовими експертами аналізувались ціни продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки, що виключає необхідність дослідження документації на товар (судно), у тому числі технічної документації, іншої супровідної документації, документів Регістру судноплавства України. Здійснення експертами прямих методів вимірювання, у тому числі шляхом використання рулетки, відповідає процедурі проведенні експертного дослідження. Вимоги законодавства не передбачають закріплення у виді спеціалізації експерта чіткої деталізації виду транспортного засобу щодо якого дозволено виконання експертних дій та обсягу таких дій. Таким чином, при складенні експертного висновку експерти діяли в межах своєї компетенції, і в діях даних осіб не вбачається порушення пункту 2.3 розділу II Інструкції. На підставі викладеного Східний апеляційний господарський суд приймає висновок експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №19814/21-54/29065/21-54/29066/21-56 від 29.09.2021 в якості належного доказу у справі на підтвердження якості товару - човенкомбайн "WorkerMachines DF 950";

- Східний апеляційний господарський суд приймає висновок експертів комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи № 19/20 від 23.01.2023 в якості належного доказу у справі на підтвердження якості товару - човен-комбайн "WorkerMachines DF 950", оскільки: - при складенні експертного висновку експерти діяли в межах своєї компетенції, і в діях даних осіб не вбачається порушення пункту 2.3 розділу II Інструкції; - здійснення експертами прямих методів вимірювання, у тому числі шляхом використання рулетки, відповідає процедурі проведенні експертного дослідження. Однак, судом першої інстанції не наведено обґрунтування неможливості застосування судовим експертом прямого методу вимірювання ураховуючи вид і особливості об`єкта дослідження, або надання судовим експертом неправильних результатів вимірювання ураховуючи вид і особливості об`єкта дослідження; - експертами використано системну та змістовну базу для проведення експертного дослідження, яка включає в себе і спеціалізовану літературу, довідкову інформацію, яка, з огляду на уніфікований та системний характер їх змісту, не потребує застосування в обов`язковому порядку інших додаткових джерел. При дослідженні інформації, відображеної у виданнях на офіційному сайті Регістру судноплавства України, що стосується обладнання "Човен - комбайн WorkerMachines DF 950",колегією суддів не встановлено її відмінності та суперечності з інформацією, викладеною у джерелах, застосованих судовими експертами. Судом першої інстанції не зазначено: яке саме видання підлягало обов`язковому врахуванню експертами при проведенні експертного дослідження; відмінність інформації, викладеної у такому виданні, з інформацією, викладеною у джерелах, застосованих судовими експертами;

- висновок судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021 не підтверджує саме стан якості переданого Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару - човен-комбайн "WorkerMachines DF 950";

- з приводу складеного за результатами технічного нагляду судна акта технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації №318-01779-21 від 02.04.2021, акта експертної оцінки технічного стану судна відповідно до Правил Регістра судноплавства України №318-01780-21 від 02.04.2021 колегія суддів зазначила, що викладена у них інформація суперечить висновкам судових експертів, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не приймає відповідні докази на підтвердження обставини поставки відповідачем товару належної якості;

- з огляду на фізичні характеристики човна-комбайна "WorkerMachines DF 950", відсутність документації, вбачається неможливість отримання акта технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації, а відтак і неможливість використання даного комбайна за своїм призначенням;

- 14.11.2022 на адресу відповідача направлено лист №1112 в якому позивач повідомив відповідача про відмову від договору № 1603 від 16.03.2020 в зв`язку з істотним порушенням вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу);

- 20.02.2023 повноважною комісією позивача за результатами проведення експертного дослідження складено акт приймання продукції відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу від 25.04.1966 № П-7. За результатами огляду поставленого товару комісією встановлено, що поставлений відповідачем (код ЄДРПОУ 36965797) товар з фактичними розмірами довжини понтона 7,50-7,60 м, загальною шириною 3,22 м не відповідає технічним показникам вказаним в тендерній документації зазначеним розмірам у кількості понтона довжиною 11,5-12 м, та встановлено недоукомплектованість обладнання відповідно до тендерної документації а саме додатку №2 "Інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та документи, які підтверджують відповідність запропонованого товару вимогам замовника. За своїми фізичними характеристиками поставлений товар не відповідає наявній тендерній документації, не має відповідних технічних документів, а отже, за таких умов використання обладнання "Човен - комбайн WorkerMachines DF 950" не може гарантувати його безпечну та нормальну експлуатацію за функціональним призначенням;

- акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 направлений на адресу відповідача 21.02.2023 цінним листом № 3980307373250;

- 02.03.2023 на адресу відповідача направлена претензія № 179 від 01.03.2023 щодо повернення суми грошових коштів в розмірі 6 022 000,00 грн, сплачених за поставлений товар в зв`язку з істотним порушенням вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу);

- оскільки матеріалами справи підтверджено істотність порушення вимог щодо якості товару - обладнання "Човен - комбайн WorkerMachines DF 950" в розумінні частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України, з боку Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області реалізовано відмову від договору № 1603 від 16.03.2020, наявні правові підстави для повернення постачальником- Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" покупцеві - Комунальному підприємству "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області сплаченої за товар грошової суми. У зв`язку з цим позовні вимоги Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення коштів у розмірі 6 022 000,00 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Постановою від 03.06.2024 Східний апеляційний господарський суд скасував додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 в частині присудження до стягнення з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Прийняв в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 залишив без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 917/924/23 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі № 917/924/23 та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про стягнення коштів в розмірі 6 022 000,00 грн. Таким чином, постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 917/924/23 констатовано законність позовних вимог, а відтак і відсутність правових підстав для відшкодування відповідачу витрат на правову (правничу) допомогу в порядку частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України;

- у даному випадку неправильне вирішення Господарським судом Полтавської області спору у справі № 917/924/23 в подальшому призвело до неправильного вирішення заяви Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у вигляді її задоволення. З огляду на це, в задоволенні заяви Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу слід відмовити повністю.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у даній справі скаржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 3 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду з посиланням на судові рішення у справах № 912/3418/20, № 912/1792/20, № 917/1651/22 про не доведення факту порушення Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" вимоги щодо якості товару та врахування судом першої інстанції в якості преюдиційних, встановлених судами у вказаних справах, обставин стосовно якості поставленого Комунальному підприємству "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на виконання договору човна-комбайну для скошування водної рослинності "WorkerMachines DF 950". Скаржник вважає, що висновки щодо відсутності преюдиційного значення для вирішення даного спору встановлених судами обставин у справах № 912/1792/20, № 912/3418/20, № 917/1651/22 Східним апеляційним господарським судом зроблені із порушенням приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 17.12.2019 у справі № 641/1793/17, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, від 13.12.2022 у справі № 910/10564/20. Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" зауважує, що Східний апеляційний господарський суд вказав про те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, оскільки ця Інструкція розповсюджувалась на відносини, коли дефекти виникали при прийманні продукції виробничо-технічного призначення; даний відомчий акт колишнього СРСР не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України і містить практично невиконувані приписи, несумісні із законодавством України. Проте скаржник вважає, що такі висновки не ґрунтуються на приписах частини 1 статті 687 Цивільного кодексу України, за якими перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Такий прядок приймання товару згідно із Інструкціями № П-6, № П-7 сторонами безпосередньо визначений у пункті 9 договору. Скаржник наголошує, що на це також вказав Верховний Суд у постанові від 29.06.2022 у справі № 912/3418/20, за результатом розгляду справи у спорі у цих же правовідносинах сторін за договором, погодившись з висновками судів попередніх інстанцій про застосування Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 № П-7. Тож висновок Східного апеляційного господарського суду про неможливість застосування до спірних правовідносин Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7 не ґрунтується на приписах статті 687 Цивільного кодексу України та суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29.06.2022 у справі № 912/3418/20. Крім того, Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" вважає, що посилання Східного апеляційного господарського суду на те, що конструкція судового розгляду у справі № 912/3418/20 була побудована шляхом дослідження правової позиції та обсягу доведення заперечуючої сторони - Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області з формулюванням висновку про недоведеність поставки Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару неналежної якості не виключає преюдиційного значення встановлених у вказаній справі обставин стосовно якості поставленого товару. Скаржник зауважує, що з огляду на встановлені у господарському судочинстві принципи рівності, змагальності та диспозитивності само по собі не доведення стороною обставин, на які вона посилалась в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, в межах предмета доказування, з подальшим висновком суду у судовому рішенні про встановлення не доведення таких обставин в одній справі, в силу приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України також створює преюдицію щодо наявності чи відсутності таких обставин при розгляді іншої справи, в якій ці недоведені обставини входять у предмет доказування. Так, у контексті даної справи ці обставини полягають у наявності підстав для реалізації покупцем права на односторонню відмову від договору купівлі-продажу згідно із приписами частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, за наявності судового рішення у справі № 912/3418/20 про відмову у позові про розірвання договору купівлі-продажу, поданого відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України з підстав істотного порушення договору продавцем щодо якості товару, та встановлення при цьому судом в межах розгляду справи про розірвання договору не доведення покупцем факту неналежної якості поставленого товару. Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" зазначає, що з даного питання застосування приписів частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України щодо преюдиційного значення встановлених у судовому рішенні обставин не доведення неналежної якості товару для розгляду іншої справи та відповідно застосування у даній справі частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України внаслідок переустановлення судом у даній справі обставин стосовно якості товару, які були встановлені у справі № 912/3418/20, відсутній висновок Верховного Суду про застосування вказаних норм у поєднанні. Крім того, Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України щодо наявності у покупця за своїм вибором права на односторонню відмову від договору з підстав істотного порушення вимог щодо якості товару та можливості розірвання покупцем в односторонньому порядку договору, за наявністю судового рішення, яке набрало законної сили, про стягнення з покупця недоплаченої вартості товару за цим же договором з одночасним вирішенням судом у межах такої справи спору щодо якості товару (справа № 912/3418/20), і таке судове рішення на момент відмови покупця від договору вже було фактично виконане шляхом стягнення з покупця вартості товару, щодо якої покупцем в подальшому заявлено вимогу про її зворотне стягнення з продавця у порядку частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України. Також скаржник зауважує, що Східним апеляційним господарським судом не досліджені зібрані у справі докази, а обставини, що мають суттєве значення, встановлені на підставі недопустимих доказів: у порушення вимог статей 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд переустановив обставини щодо якості товару, що мають суттєве значення у даній справі, на підставі недопустимих доказів, необґрунтовано прийнявши у якості доказів одержані з порушенням закону копії висновку комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи № 19/20 від 26.01.2023, акта приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 19814/21-54/29065/21-5429066/21-56 від 29.09.2021 у кримінальному провадженні № 42020171090000132, які були визнані недопустимими доказами неналежної якості товару ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2023 у справі № 912/3418/20 та рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2023 у справі № 917/1651/22. Східним апеляційним господарським судом належним чином не досліджено враховані судами у справах № 912/3418/20, № 917/1651/22 та судом першої інстанції у даній справі видані Регістром судноплавства України в межах своєї компетенції акт технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації № 318-01779-21 від 02.04.2021, акт експертної оцінки технічного стану судна відповідно до Правил Регістра судноплавства України № 318-01780-21 від 02.04.2021, які містять висновки про технічний стан судна: човна-комбайну для скошування водної рослинності "WorkerMachines DF 950" та його придатність до плавання, а також висновок судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи № 01/05-2021 від 14.05.2021. Крім того, Східний апеляційний господарський суд не дослідив подані Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" докази щодо неодноразового ініціювання Комунальним підприємством "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області судових розглядів спору щодо якості товару (справи № 912/3418/20, № 917/1283/22), подання двічі заяв про перегляд судового рішення у справі № 912/3418/20 за нововиявленими обставинами, подання позову про визнання недійсним договору поставки № 1603 від 16.03.2020 з підстав, визначених статтею 230 Цивільного кодексу України з посиланням на введення його в оману щодо якісних характеристик товару, звернення до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду у справі № 912/3418/20, скаргою на дії державного виконавця при виконанні судового рішення у справі № 912/3418/20, тощо. Крім того, скаржник вважає, що дана справа судами розглянута з порушенням правил територіальної підсудності, в порушення приписів частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Комунальне підприємство "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваної постанови, і просить касаційну скаргу Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №917/924/23 залишити без змін.

Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у даній справі скаржник також подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, та передати справу на новий розгляд в частині вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що скасовуючи додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 в частині присудження до стягнення з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі № 917/924/23, в якій констатовано законність позовних вимог, а відтак відсутність правових підстав для відшкодування відповідачу витрат на правову (правничу) допомогу в порядку частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник зауважує, що, за висновком Східного апеляційного господарського суду, неправильне вирішення Господарським судом Полтавської області спору по суті призвело до неправильного вирішення заяви Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у вигляді її задоволення. Додаткове судове рішення є невід`ємною частиною прийнятого по суті рішення суду, а отже у разі скасування первісного судового рішення за результатом вирішення спору по суті, додаткове рішення не може існувати окремо та втрачає силу, що є підставою для скасування додаткового судового рішення. Із посиланням на приписи статті 244 Господарського процесуального кодексу України та постанову Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 910/1752/22, Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" зазначає, що з урахуванням того, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є невід`ємною його складовою, то відповідно підставами касаційного оскарження ухваленої за результатом перегляду в апеляційному порядку додаткового рішення суду першої інстанції постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 917/924/23 за цією касаційною скаргою є ті ж самі підстави касаційного оскарження ухваленого первісного рішення суду апеляційної інстанції по суті заявлених вимог у цій справі - постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, з їх обґрунтуванням, наведеним у поданій Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" до Верховного Суду касаційній скарзі на зазначену постанову по суті заявлених вимог у справі. Крім того, скаржник зауважує, що основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 - 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21. Такі ж висновки сформульовані у пунктах 106 - 108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду також розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22. Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість вже фактично сплачена, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15). З посиланням на правовий висновок, викладений у пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" зауважує, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена). Також скаржник зазначає, що основними критеріями визначення та розподілу судових витрат є їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (схожі правові висновки викладені у пункті 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21). У постанові Верховного Суду від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22 в частині розгляду питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із застосуванням приписів статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України Суд зазначив, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справи) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, тощо. У контексті наведеного, Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" наголошує, що судом апеляційної інстанції при ухваленні постанови від 03.06.2024 у справі № 917/924/23 не враховані наведені висновки Верховного Суду щодо застосування приписів статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою касаційного оскарження за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 названого Кодексу. Крім того, Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" зауважує, що судом апеляційної інстанції взагалі не були досліджені докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги № 10-08/1 від 10.08.2022 з додатковою угодою № 4 від 30.06.2023, укладені скаржником та адвокатом Пашковським А. А.; акт від 05.03.2024 приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги № 10-08/1 від 10.08.2022 (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 30.06.2023), складений та підписаний між скаржником та адвокатом Пашковським А. А.; відомості про виконані роботи (надані послуги) адвокатом та здійснені витрати, необхідні для надання правничої допомоги у справі № 917/924/23 з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом станом на 05.03.2024; довіреність № 4 від 10.08.2022 на здійснення адвокатом представництва Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" у справі, а також не розглянуті і не оцінені доводи Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" у відзиві на апеляційну скаргу Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 (пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Комунальне підприємство "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваної постанови, і просить касаційну скаргу Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №917/924/23 залишити без змін.

5. Позиція Верховного Суду

Причиною виникнення даного спору стало питання щодо наявності відсутності підстав у позивача для відмови від договору поставки та стягнення з відповідача коштів, сплачених за неякісний товар.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (частина 1 статті 675 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, виходив з того, що докази (висновок експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021; акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, направлений на адресу відповідача 21.02.2023; висновок експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи), які подані позивачем на підтвердження його аргументів про те, що відповідачем поставлено неякісний товар, були предметом оцінки в межах розгляду справ №912/3418/20, №917/1651/22, і судами у зазначених справах встановлено, що дані докази не підтверджують того, що відповідачем поставлено неякісний товар.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення даного позову, виходив з того, що у справах №912/3418/20, №917/1651/22 судами не встановлювалися преюдиціальні факти, які, відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи. При цьому, апеляційний господарський суд дослідивши висновок експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021; акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, направлений на адресу відповідача 21.02.2023; висновок експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи, дійшов висновку про те, що дані докази підтверджують факт того, що відповідачем було поставлено позивачу неякісний товар. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що господарськими судами у справах №912/3418/20, №917/1651/22 безпосередньо не досліджувалися і не встановлювалися обставини щодо застосування до правовідносин сторін положень частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів суду касаційної інстанції не може погодитися із такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини 1 статті 129 Конституції України). Аналогічне положення міститься в пункті 7 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", заява № 48553/99, пункт 77, та від 05.07.2005 у справі "Агротехсервіс" проти України", заява № 62608/00, пункт 42).

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 17.12.2019 у справі № 641/1793/17, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, від 13.12.2022 у справі № 910/10564/20 (на які посилається скаржник у касаційній скарзі) викладено такі загальні висновки щодо застосування частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України:

«Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта».

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, з мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду у справі №917/1651/22, що набрало законної сили, вбачається, що судом надавалася оцінка висновку експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, і суд встановив, що даний висновок не підтверджує аргументи Комунального підприємства "Спецеко" щодо поставки Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" неякісного товару.

Однак, у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, повторно надав оцінку висновку експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, та дійшов протилежного висновку про те, що такий висновок підтверджує поставку відповідачем позивачу неякісного товару.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в мотивувальній частині рішення місцевого господарського суду у справі № 912/3418/20, що набрало законної сили, суд встановив, що поставка Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару належної якості на виконання умов договору підтверджується поданими ним доказами, а саме: висновком судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021, актом №318-01779-21 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації.

Водночас, у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, повторно надав оцінку висновку судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021 і акта №318-01779-21 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації, та дійшов протилежного висновку про те, що ці докази не підтверджують обставини поставки відповідачем товару належної якості.

До того ж, суд апеляційної інстанції зазначаючи те, що господарськими судами у справах №912/3418/20, №917/1651/22 безпосередньо не досліджувалися і не встановлювалися обставини щодо застосування до правовідносин сторін положень частини 1 статті 678 Цивільного кодексу України, не врахував, що даний позов пред`явлено про повернення сплаченої за товар грошової суми у зв`язку із відмовою від договору, в той час як частина 1 статті 678 Цивільного кодексу України передбачає право покупця вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Разом з тим, надаючи оцінку акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 та висновку експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи суд першої інстанції зазначив, що даним доказам надавалась оцінка у межах справи № 912/3418/20, і він погоджується із висновками суду апеляційної інстанції зробленими у справі № 912/3418/20.

Так, суд першої інстанції зазначив, що Комунальним підприємством "Спецеко" до апеляційного господарського суду була подана заява про перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2021 у справі № 912/3418/20 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви Комунальне підприємство "Спецеко" посилалося на висновок комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи № 19/20 від 26.01.2023 та акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, які на думку заявника, підтверджують неналежну якість поставленого обладнання.

Надавши оцінку акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 та висновку експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи, суд апеляційної інстанції у справі № 912/3418/20 дійшов висновку, що дані докази не відповідають встановленим статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України критеріям належності і допустимості доказів, а відтак цими документами не можуть підтверджуватись обставини, на які посилається заявник, щодо неналежної якості товару.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції та надаючи власну оцінку акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 та висновку експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи зазначив, що судові рішення у справі № 912/3418/20 не містять жодних висновків та встановлених судами обставин саме щодо поставки товару належної якості та те, що у справі № 912/3418/20 судами безпосередньо не досліджувалися і не встановлювалися обставини, щодо застосування до правовідносин сторін статей 678, 693 Цивільного кодексу України щодо недоліків товару.

Однак, такі висновки суду апеляційної інстанції є помилковими, оскільки, як вже було зазначено, в мотивувальній частині рішення місцевого господарського суду у справі № 912/3418/20, що набрало законної сили, суд встановив те, що подані постачальником докази підтверджують поставку товару належної якості. При цьому, не зазначення у рішенні суду статей 678, 693 Цивільного кодексу України не впливає на цей висновок, який зроблений на підставі оцінки поданих сторонами доказів.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18 зроблено висновок про те, що Інструкція№ П-7 застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Пункти 30, 33, 35 цієї Інструкції П-7 регулювали правовідносини сторін при складанні актів про виявлені приховані недоліки товарів в процесі приймання продукції по якості та кількості. При цьому, у зазначеній постанові Верховного Суду зазначено, що у разі виявлення недоліків в процесі експлуатації товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), відповідно до положень статті 679 Цивільного кодексу України та статті 269 Господарського кодексу України, існує презумпція вини постачальника (виробника).

Суд апеляційної інстанції керуючись статтею 679 Цивільного кодексу України дійшов висновку про те, що суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, оскільки ця Інструкція розповсюджувалась на відносини, коли дефекти виникали при прийманні продукції виробничо-технічного призначення. В той час як свідчать встановлені обставини спірної справи етап передання-приймання товару за якістю та кількістю в спірних правовідносинах закінчився та відбувся без зауважень. Спір у справі виник в процесі використання/експлуатації товару.

Дійшовши зазначених висновків суд апеляційної інстанції не зазначив, які наявні у справі докази свідчать про використання/експлуатацію позивачем поставленого товару, та те, що виявлені недоліки позивачем саме в процесі використання/експлуатації товару. Навпаки, позивач звертаючись із даним позовом посилався на те, що виявлені недоліки поставленого товару унеможливлюють використання товару за призначенням, і на підтвердження своїх доводів позивачем надано акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023.

Водночас, за умовами пункту 9 договору, укладеного між сторонами, приймання товару за кількістю і якістю здійснюється сторонами в порядку, визначеному в Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що положення Інструкції № П-7 не застосовуються до даних правовідносин.

Наведене, призвело до того, що суд апеляційної інстанції не перевірив чи дотримано позивачем порядок встановлення недоліків, встановлений Інструкцією № П-7, та чи складено акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, визнаний апеляційним господарським судом належним доказом підтвердження недоліків товару, відповідно до положень Інструкції № П-7.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що допущені порушення судом апеляційної інстанції унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та призвело до передчасного висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Допущені судом апеляційної інстанції порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж розгляду справи в суді касаційної інстанції (стаття 300 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, оскільки Суд направляє дану справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що не означає остаточного вирішення справи, а за результатами нового розгляду справи фактично - доказова база в ній може змінитися, а така зміна, у свою чергу, вплине на правові висновки у справі, відсутні підстави для формування висновку Верховного Суду з питань, заявлених заявником касаційної скарги.

Стосовно доводів скаржника про порушення судами вимог статей 27, 29 Господарського процесуального кодексу України (правил територіальної юрисдикції) необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Водночас згідно із частиною 5 статті 29 Господарського процесуального кодексу України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до пункту 7 договору поставка товару здійснюється постачальником в строк до 15.05.2020 на умовах DDP Інкотермс 2010 року - склад покупця (Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Соборна, б. 1) в робочі дні з 8:00 до 17:00.

Отже, умови договору передбачають місце його виконання контракту у Полтавській області.

За таких обставин розгляд справи Господарським судом Полтавської області був вчинений без порушень правил територіальної юрисдикції.

Щодо касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 Суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою від 03.06.2024 Східний апеляційний господарський суд скасував додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 в частині присудження до стягнення з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Прийняв в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 залишив без змін.

Скасовуючи додаткове рішення апеляційний господарський суд виходив з того, що неправильне вирішення Господарським судом Полтавської області спору у справі № 917/924/23 в подальшому призвело до неправильного вирішення заяви Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у вигляді її задоволення.

Тобто, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки скасовано рішення суду відповідно підлягає й скасуванню додаткове рішення.

При цьому, Суд враховує, що апеляційний господарський суд взагалі не переглядав додаткове рішення в частині дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Водночас як було зазначено вище, Суд дійшов висновку про скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, якою було скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі № 917/924/23, та направлення даної справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відтак, оскільки постановою від 03.06.2024 Східний апеляційний господарський суд скасував додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі № 917/924/23 лише з тих підстав, що було скасовано рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024, відповідно постанова Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 підлягає скасуванню.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене Верховний Суд вважає за необхідне касаційні скарги Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" задовольнити, постанови апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

7. Судові витрати

Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що в даному випадку справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315-317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі № 917/924/23 скасувати.

3. Справу № 917/924/23 передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

О. А. Кролевець