Постанова

від 29.10.2024 по справі 917/924/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 917/924/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.

секретар судового засідання Семченко Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача Пашковський А.А. (поза межами приміщення суду) - довіреність №4 від 10.08.2022, свідоцтво КР №000113 від 04.07.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вх.2066П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024

у справі №917/924/23 (cуддя Мацко О.С., рішення складено та підписано 18.03.2024)

за позовом Комунального підприємства "СпецЕко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Полтавська область, Кременчуцький р-н, м.Горішні Плавні,

до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання", Кіровоградська області, м.Олександрія,

про стягнення 6.022.000,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про стягнення коштів у розмірі 6.022.000,00 грн, сплачених за неякісний товар. Позовні вимоги обгрунтовані обставиною поставки Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару - Човен комбайн для скошування водної рослинності "WorkerMachines DF 950" неналежної якості.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі №917/924/23 відмовлено в задоволенні позову.

Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі №917/924/23 заяву Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу задоволено частково. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" 50.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- зміст рішень господарських судів у справі №912/1792/20, №912/3418/20, 917/1651/22 не містить преюдиціальних фактів щодо якості поставленої Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" товару;

- висновок судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, висновок експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи, є належними доказами у справі. У зв`язку з цим судом першої інстанції не надано належної правової оцінки даним доказам.

Постановою від 15.05.2024 Східний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі №917/924/23. Прийняв нове рішення, яким позов КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" задовольнив. Стягнув з ПП "Підйомно-транспортне обладнання" на користь КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області кошти в розмірі 6.022.000,00 грн.

Постановою (додатковою) від 03.06.2024 Східний апеляційний господарський суд скасував додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі №917/924/23 в частині присудження до стягнення з КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь ПП "Підйомно-транспортне обладнання 50.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Прийняв в цій частині нове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви ПП "Підйомно-транспортне обладнання" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу. В решті додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 20.03.2024 у справі №917/924/23 залишив без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.08.2024 касаційні скарги ПП "Підйомно-транспортне обладнання" задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 у справі №917/924/23 скасовано. Справу №917/924/23 передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі №917/924/23 до провадження. Призначено справу №917/924/23 до розгляду на 08.10.2024. Явку учасників справи визнано не обов`язковою.

27.09.2024 через підсистему Електроний суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про долучення додаткових доказів по справі, а саме: висновку експерта №677 за результатами проведення судової економічної експертизи складеного 12.07.2024 Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

27.09.2024 на адресу апеляційного суду від позивача надійшло клопотання про проведення товарознавчої експертизи, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Також 30.09.2024 на адресу апеляційного суду від апелянта надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням постанови Верховного Суду від 06.08.2024 у cправі №917/924/23, в яких позивач просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі №917/924/23 та прийняти нове рішення, яким позов КП "Спецеко" до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" задовольнити; стягнути з ПП "Підйомно-транспортне обладнання" на користь КП "Спецеко" кошти в розмірі 6.022.000,00 грн. Так, позивач наголошує, що КП «Спецеко», як покупцем за договором №1603 від 16.03.2020 дотримано порядок встановлення недоліків, встановлений Інструкцією № П-7, позивачем підтверджено істотність порушення вимог щодо якості товару -обладнання "Човен комбайн WorkerMachines DF 950" в розумінні частини 1 статті 678 ЦК України, з боку КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області реалізовано відмову від договору №1603 від 16.03.2020, наявні правові підстави для повернення постачальником ПП "Підйомно-транспортне обладнання" покупцеві КП "Спецеко" сплаченої за товар грошової суми.

В свою чергу від ПП "Підйомно-транспортне обладнання" 30.09.2024 до апеляційного суду надійшли додаткові пояснення (з урахуванням поданого КП «СпецЕко» в якості додаткового доказу висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №677 від 12.07.2024), в яких просить відхилити поданий КП «СпецЕко» в якості доказу висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №677 від 12.07.2024, за результатами нового розгляду справи №917/924/23 залишити без задоволення апеляційну скаргу КП «СпецЕко» та залишити без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі №917/924/23. При цьому відповідач зазначає, що поданий скаржником висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №677 від 12.07.2024 не підлягає прийняттю судом апеляційної інстанції в якості доказу. Подаючи суду апеляційної інстанції зазначений висновок експерта та вказуючи про неможливість його подання до суду першої інстанції з причин, які об`єктивно не залежали від нього, стверджуючи про винятковість випадку неможливості подання доказу до суду першої інстанції, позивачем у супереч приписів частини 3 статті 269 ГПК України взагалі ненаведено жодних об`єктивних обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання такого доказу до суду першої інстанці, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження у нього об`єктивних перешкод вчинення відповідної процесуальної дії (як-то: подання до суду першої інстанції клопотання про призначення експертизи судом в порядку ст. 99 ГПК України, замовлення позивачем проведення економічної експертизи відповідно до ст. 101 ГПК України).

02.10.2024 через систему «Електронний суд» від ПП "Підйомно-транспортне обладнання" надійшли заперечення на клопотання про призначення товарознавчої експертизи, в яких відповідач просить відмовити в проведенні такої експертизи.

04.10.2024 через систему «Електронний суд» від ПП "Підйомно-транспортне обладнання" надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач зазначає, що доводи позивача в апеляційній скарзі та його додаткових поясненнях до суду апеляційної інстанції від 30.09.2024 не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про недоведеність і не підтвердження належними доказами факту порушення відповідачем як продавцем вимоги щодо якості товару, та відсутність підстав для задоволення позову КП «СпецЕко» про стягнення з ПП «ПТО» сплаченої за товар грошової суми. У поданих суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях від 30.09.2024 відповідач стверджує, що направляючи справу на новий розгляд, Верховним Судом зазначено, що суд апеляційної інстанції не перевірив чи дотримано позивачем порядок встановлення недоліків, встановлений Інструкцією №П-7, та чи складено акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, визнаний апеляційним господарським судом належним доказом підтвердження недоліків товару, відповідно до положень Інструкції № П-7. В той же час, виходячи із висновків Верховного Суду, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми статті 679 ЦК України та статті 269 Господарського кодексу України, які встановлюють презумпцію вини постачальника (виробника). З урахуванням висновків Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 щодо застосування статті 679 ЦК України та статті 269 Господарського кодексу України та висновків Верховного Суду у даній справі в постанові від 06.08.2024, з урахуванням положень Інструкції №П-7 (застосування якої передбачено п.9 договору), за відсутності доказів використання/експлуатації позивачем поставленого товару у спірних правовідносинах саме на позивача (покупця) покладається обов`язок доведення наявності недоліків поставленого товару, які підлягають виявленню відповідно до Інструкції №П-7. До того ж, питання якості поставленого ПП «ПТО» на виконання договору поставки №1603 від 16.03.2020 КП «СпецЕко» човна комбайну для скошування водносуванні норм матеріального та процесуального права та демонструє справедливий та однаковий підхід до заслуховування доводів

07.10.2024 через систему «Електронний суд» від КП «СпецЕко» також надійшли додатокві пояснення по справі (з врахуванням пояснень відповідача від 30.09.2024 щодо висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №677 від 12.07.2024), в яких позивач просить врахувати висновок експерта №677 за результатами проведення судової економічної експертизи складеного 12.07.2024 Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» при розгляді апеляційної скарги КП "СпецЕко", яким підтверджено завдання КП «Спецеко» збитків внаслідок поставки неякісного товару в розмірі 6.022.000,00 грн.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого повторного розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Медуниця О.Є., Радіонова О.О., в зв`язку з відпусткою судді Стойки О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 в задоволенні клопотання КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про долучення додаткових доказів до матеріалів справи відмовлено з тих причин, що клопотання позивача (вх. №12475 від 27.09.2024) за своїм змістом є такими, що направлене на надання апеляційному господарському суду нових доказів, які не були предметом оцінки судом першої інстанції та в супереч приписів частини 3 статті 269 ГПК України взагалі не наведено жодних об`єктивних обставин, які б унеможливлювали своєчасне подання такого доказу до суду першої інстанції. Також відмовлено в задоволенні клопотання КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про проведення судової товарознавчої експертизи, з огляду на те, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для можливості встановлення всіх обставин справи та дозволяють суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без призначення у справі відповідної судової експертизи. В судовому засіданні оголошено перерву до 29.10.2024.

29.10.2024 перед початком судового засідання через систему „Електронний Суд від позивача по справі КП "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване неможливістю забезпечити присутність представника позивача через відрядження, пов`язане з представництвом в кримінальній справі №538/1929/23, що розглядається Лохвицьким районним судом Полтавської області, судове засідання по якій призначене також на 29.10.2024 на 13:30.

Розглянувши надане стороною клопотання про відкладення розгляду справи, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне:

1) в силу приписів ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;

2) колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, сторонами не подано нових доказів чи доводів, які б потребували розгляду їх безпосередньо в судовому засіданні;

3) судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк;

4) справа розглядається судами різних інстанцій тривалий час.

Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою правову позицію, а також інші документи, необхідні для прийняття обґрунтованого рішення зі спору. В той час як у клопотанні про відкладення розгляду справи позивач не довів обов`язковість своєї присутності в судовому засіданні.

Ураховуючи положення статті 273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи і вважає за можливе закінчити апеляційний розгляд справи у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

В судове засідання після перерви 29.10.2024 з`явився представник відповідача Пашковський А.А., який підтримав раніше наведену позицію по справі, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов`язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представника позивача у даному судовому засіданні.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

16.03.2020 між Приватним підприємством "Підйомно-транспортне обладнання" (Постачальник за Договором, відповідач по справі) та Комунальним підприємством "Спецеко" (Покупець за Договором, позивач по справі) укладений договір поставки товару №1603, відповідно умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити на умовах цього договору Човен комбайн для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950 (код ДК. 021:2015 - 34520000-8 - човни) (товар) згідно із специфікацією, що є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору складає 6.022.000,00 грн з ПДВ (п.п. 1, 4 Договору).

Іншими умовами Договору Сторони визначили наступне:

- поставка товару здійснюється постачальником в строк до 15.05.2020 на умовах DDP Інкотермс 2010 року - склад покупця (Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Соборна, б. 1) в робочі дні з 8:00 до 17:00 (п. 7 Договору);

- Покупець здійснює попередню оплату за товар протягом п`ятнадцяти календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку у розмірі 30% загальної вартості цього договору 1.806.600,00 грн на строк 60 календарних днів, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти". У разі невикористання попередньої оплати у вказані в цьому пункті строки, постачальник зобов`язується негайно повернути покупцю попередню оплату за товар (п.5 Договору );

- Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2020, але до повного виконання сторонами зобов`язання за цим договором. Незважаючи на здійснення покупцем попередньої оплати у розмірі 1.806.600,00 грн (що підтверджується, платіжним дорученням №42 від 03.04.2020), станом на 15.05.2020 Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" свої зобов`язання не виконало та товар покупцю не поставило, що стало підставою для звернення до нього з претензією з вимогою поставки товару або повернення передоплати (п.17 Договір).

29.05.2020 ПП "Підйомно-транспортне обладнання" звернулося до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. №29/05 від 29.05.2020.

01.06.2020 ПП "Підйомно-транспортне обладнання" Комунальному підприємству "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області було направлено лист №06/05-1, датований 06.05.2020, про настання 05.05.2020 на підприємстві аварійної ситуації. 02.06.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат №3500-20-0892, у якому встановлена неможливість виконання договору поставки №1603 від 16.03.2020 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 та станом на 02.06.2020 тривають.

09.06.2020 ПП "Підйомно-транспортне обладнання" надано відповідь №04/05-6, датовану 04.05.2020, на претензію позивача, у якій зазначено про неможливість поставки товару через настання форс-мажорних обставин.

17.06.2020 ПП "Підйомно-транспортне обладнання" на адресу позивача направлено лист №12/06-2 від 12.06.2020 у якому зазначено, що внаслідок форс-мажорних обставин термін поставки товару необхідно продовжити до 03.08.2020.

31.08.2020 Приватне підприємство "Підйомно-транспортне обладнання" звернулося до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. №31/08 від 31.08.2020.

31.08.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат №3500-20-1500, у якому встановлена неможливість виконання договору №1603 від 16.03.2020 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 та станом на 31.08.2020 тривають.

07.10.2020 ПП "Підйомно-транспортне обладнання" звернулося до Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов`язаннями вих. №07/10-4 від 07.10.2020.

05.11.2020 Кіровоградською регіональною торгово-промисловою палатою складено сертифікат №3500-20-1782, у якому встановлена неможливість виконання договору №1603 від 16.03.2020 внаслідок настання форс-мажорних обставин. Період дії форс-мажорних обставин: з 05.05.2020 по 05.10.2020.

07.10.2020 ПП "Підйомно-транспортне обладнання" поставлено Комунальному підприємству "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області комбайн для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950; сторонами належним чином не оформлено приймання-передачу товару за договором; позивач не заперечує факт отримання, але посилається на недоліки поставленого товару, які є істотними та унеможливлюють використання товару за призначенням.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в обгрунтування якої посилається на висновок експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021; лист №1112 про відмову від договору №1603 від 16.03.2020 у зв`язку з істотним порушенням вимог щодо якості товару; Акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, направлений на адресу відповідача 21.02.2023; висновок експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи.

В свою чергу відповідач проти позову заперечує, акцентуючи увагу суду на тому, що усі подані позивачем докази були предметом розгляду та оцінки в інших судових провадженнях між цими ж сторонами, що стосувалися виконання вказаного Договору №1603 від 16.03.2020 (судові справи №912/1792/20, №912/3418/20, 917/1651/22). Судові рішення у цих справах набрали законної сили і є преюдиційними при розгляді даної справи, жодних нових доказів у обґрунтування своєї позиції позивачем не подано. Так, судом встановлено, що обставини укладення і виконання Договору поставки №1603 від 16.03.2020, зокрема, досліджувалися судами під час розгляду справи №912/1792/20 за позовною заявою КП "СпецЕко" до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" про стягнення 1.985.048,65 грн, на яку сторони неодноразово посилалися при обґрунтуванні своїх вимог і заперечень у даній справі. Так, відповідач, серед іншого, посилався на те, що під час розгляду справи №912/1792/20 судами вже досліджувалося питання щодо якості поставленого товару, і обставини, встановлені у судових рішеннях у цій справі, що набрали законної сили, є преюдиційними для суду, що розглядає справу №917/924/23.

Господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, яким відмовив в задоволенні позовних вимог, мотивував свій висновок тим, що позивачем не підтверджено належними доказами факт порушення відповідачем як продавцем вимоги щодо якості товару. В основу даного висновку покладено зміст рішень господарських судів у справі №912/1792/20, №912/3418/20, №917/1651/22, які за твердженням суду створюють преюдиціальні факти для розгляду даного спору. Одночасно суд зазначив на неприпустимості врахвування висновку експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, висновку експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи, Акту технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації №318-01779-21 від 02.04.2021, оскільки такі експертизи складені з порушеннями вимог законодавства. Висновок щодо належності поставки ПП "Підйомно-транспортне обладнання" товару - Човен комбайн для скошування водної рослинності "WorkerMachines DF 950" обгрунтований змістом Акту експертної оцінки технічного стану судна відповідно до Правил Регістра судноплавства України №318-01780-21 від 02.04.2021, висновку судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021.

Східний апеляційний господарський суд, переглядаючи справу, скасував рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі №917/924/23, прийняв нове, яким позов КП "Спецеко" до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" задовольнив. Присудив до стягнення з ПП "Підйомно-транспортне обладнання" на користь КП "Спецеко" кошти в розмірі 6.022.000,00 грн. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про задоволення даного позову, виходив з того, що у справах №912/3418/20, №917/1651/22 судами не встановлювалися преюдиціальні факти, які, відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи. При цьому, апеляційний господарський суд дослідивши висновок експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021; акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, направлений на адресу відповідача 21.02.2023; висновок експертів №19/20 від 23.01.2023 комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи, дійшов висновку про те, що дані докази підтверджують факт того, що відповідачем було поставлено позивачу неякісний товар. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що господарськими судами у справах №912/3418/20, №917/1651/22 безпосередньо не досліджувалися і не встановлювалися обставини щодо застосування до правовідносин сторін положень ч.1 ст. 678 Цивільного кодексу України.

Верховний Суд, скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції зазначив, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив в законну силу. Проте, суд апеляційної інстанції, в порушення вимог ч.4 ст.75 ГПК України:

- повторно надав оцінку висновку експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, та дійшов протилежного висновку про те, що такий висновок підтверджує поставку відповідачем позивачу неякісного товару;

- повторно надав оцінку висновку судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021 і акту №318-01779-21 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації, та дійшов протилежного висновку про те, що ці докази не підтверджують обставини поставки відповідачем товару належної якості;

- в рішенні місцевого господарського суду у справі №912/3418/20, що набрало законної сили, суд встановив те, що подані постачальником докази підтверджують поставку товару належної якості. При цьому, не зазначення у рішенні суду статей 678, 693 Цивільного кодексу України не впливає на цей висновок, який зроблений на підставі оцінки поданих сторонами доказів;

- апеляційний суд не перевірив чи дотримано позивачем порядок встановлення недоліків, встановлений Інструкцією №П-7, та чи складено акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, визнаний апеляційним господарським судом належним доказом підтвердження недоліків товару, відповідно до положень Інструкції №П-7.

Відповідно до статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Так, предметом позовних вимог у даній справі є вимога КП "СпецЕко" до ПП ПТО про стягнення грошової суми в розмірі 6.022.000,00 грн за поставку неякісного товару за Договором поставки №1603 від 16.03.2020 на підставі частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України. Отже, причиною виникнення даного спору стало питання щодо наявності відсутності підстав у позивача для відмови від договору поставки та стягнення з відповідача коштів, сплачених за неякісний товар.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, зобов`язання за яким регулюються статтею 712 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (частина 1 статті 675 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Спірний Договір поставки №1603 від 16.03.2020 з різних підстав неодноразово був предметом судового розгляду, зокрема:

- в межах справи №912/1792/20 господарськими судами розглядались позовні вимоги КП "Спецеко" до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" про стягнення 1.985.048,65 грн, як суми передоплати за Договором;

- в межах справи №912/3418/20 господарськими судами розглядались позовні вимоги КП "СпецЕко" до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" про розірвання Договору поставки товару від 16.03.2020 №1603 та зустрічні позовні вимоги ПП "Підйомно-транспортне обладнання" до КП "СпецЕко" про зобов`язання прийняти товар за договором поставки №1603 від 16.03.2020 та стягнення 4.215.400,00 грн недоплаченої вартості товару;

- в межах справи №917/1651/22 господарськими судами розглядались позовні вимоги КП "Спецеко" до ПП "Підйомно-транспортне обладнання" про визнання недійсним Договору поставки товару №1603 від 16.03.2020 з підстав поставки товару неналежної якості.

Звертаючись до суду в межах даної справи №917/924/24, КП СпецЕко наполягає на наявності істотних дефектів поставленого відповідачем 07.10.2020 на виконання спірного Договору товару: човна комбайну для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950, що виникли внаслідок неналежного виготовлення човна-комбайна, який не може використовуватись за функціональним призначенням. За твердженням позивача дефекти поставленого обладнання виявлені у період перебування його на гарантійному строку. Враховуючи факт істотного порушення вимог щодо якості товару, зокрема існування недоліків товару, які не можна усунути, його відмову від договору на підставі ч.2 ст.678 ЦК України, на думку позивача наявні підстави для стягнення з відповідача вартості неякісного товару у розмірі 6.022.000,00 грн, яка сплачена покупцем на виконання Договору.

Тобто ключовими питаннями при досліджені обставин даної справи є якість товару (належна/неналежна) та чи мала місце експлуатація товару.

Основними доказами на підтвердження своїх доводів щодо неналежної якості поставленого товару позивач вважає:

- висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №19814/21-54/29065/21-5429066/21-56 від 29.09.2021 у кримінальному провадженні №42020171090000132,

- висновок комплексної судової інженерно-механічної та економічної експертизи №19/20 від 23.01.2023,

- акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023,

- лист №1112 про відмову від договору №1603 від 16.03.2020.

В якості правового обґрунтування заявленої вимоги про стягнення сплаченої за товар грошової суми, позивач посилається, зокрема, на приписи ст.ст. 676, 678, 680 ЦК України.

Питання якості поставленого товару на підставі договору поставки №1603 від 16.03.2020 неодноразово досліджувалось в межах проведення судових експертиз, результати яких містяться у висновках експертів, а також дослідження і перевірки уповноваженим органом Регістром судноплавства України.

З мотивувальної частини рішення місцевого господарського суду у справі №917/1651/22, що набрало законної сили, вбачається, що судом надавалася оцінка висновку експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, і суд встановив, що даний висновок не підтверджує аргументи КП "Спецеко" щодо поставки ПП "Підйомно-транспортне обладнання" неякісного товару (рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2023 у справі №917/1651/22).

З мотивувальної частині рішення місцевого господарського суду у справі №912/3418/20, що набрало законної сили, суд встановив, що поставка ПП "Підйомно-транспортне обладнання" товару належної якості на виконання умов договору підтверджується поданими ним доказами, а саме: висновком судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021, актом №318-01779-21 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації.

Як вже зазначалось, за результатами перегляду у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції у даній справі, Верховний Суд з посиланням на приписи частини 4 статті 75 ГПК України виходив з преюдиційного значення для даної справи обставин щодо належної якості поставленого відповідачем позивачу товару на підставі договору №1603 від 16.03.2020, які вже були встановлені в судових рішеннях господарських судів у справах №912/3418/20, №917/1651/22 за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у тому числі висновків експертів.

Верховний Суд вказав на помилкове незастосування судом апеляційної інстанції у спірних правовідносинах правила преюдиції згідно з ч.4 ст.75 ГПК України, суть якої полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами, заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу, неприпустимості повторення дій зі збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку з огляду на те, що усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі.

Водночас, вказуючи на неприпустимість повторних дій на збирання і оцінку доказів щодо встановлених у попередньому процесі преюдиційних обставин та зазначаючи про встановлення в рішенні господарського суду у справі №912/3418/20 підтвердження поданими постачальником доказами поставки товару належної якості, Верховний Суд у постанові від 06.08.2024 вказав, що поставка ПП «Підйомно-транспортне обладнання» товару належної якості підтверджується поданими ним у справі №912/3418/20 доказами, а саме: висновком судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021, актом №318-01779-21 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації.

При цьому, Верховний Суд зазначив, що у справі №917/1651/22 судом надавалася оцінка висновку експертів за результатами проведення судової комісійної транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №42020171090000132 від 29.09.2021, який подано КП «СпецЕко», і касаційний суд погодився, що даний висновок не підтверджує аргументи КП «СпецЕко» щодо поставки ПП «Підйомно-транспортне обладнання» неякісного товару.

Стосовно іншого поданого КП «СпецЕко» висновку експертів №19/20 від 23.01.2023 та Акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 Верховний Суд зауважив на тому, що під час апеляційного перегляду справи №912/3418/20 було встановлено невідповідність даного доказу встановленим статтями 76, 77 ГПК України критеріям належності і допустимості доказів, а відтак цими документами не можуть підтверджуватись обставини, на які посилається позивач, щодо неналежної якості товару.

Таким чином, колегія суддів під час розгляду даної справи констатує, що встановлені у справі обставини №912/3418/20 поставки товару належної якості не підлягають перегляду, адже такі обставини у складі поданих та оцінених судами у справі №912/3418/20 доказів підтверджені, зокрема висновком судового експерта за результатами проведення товарознавчої судової експертизи №01/05-2021 від 14.05.2021, Актом №318-01779-21 технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації, які визнано належними доказом цих обставин.

Крім того, в межах справи №912/3418/20 Центральним апеляційним господарським судом був встановлений факт фактичного прийняття позивачем товару та знаходження його саме в КП СпецЕко.

В межах справи №917/1651/22 стягуючи з КП «СпецЕко» недоплачену вартість товару в сумі 4.215.400,00 грн, судами встановлено, що КП «СпецЕко» безпідставно відмовилось підписати видаткову накладну РН-0000004 від 07.10.2020 на поставлений товар, строк оплати товару настав 22.10.2020.

Приписами статті 664 ЦК України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Таким чином, факт прийняття КП «СпецЕко» товару переданого в рамках Договору поставки №1603 від 16.03.2020 вже був встановлений судовими рішеннями господарських судів у справах №912/3418/20, №917/1651/22, а відтак в силу приписів частини 4 статті 75 ГПК України має преюдиційне значення для даної справи.

В світлі встановленого факту прийняття позивачем поставленого відповідачем товару ще 07.10.2020, Центральним апеляційним господарським судом в межах справи №912/3418/20 було відхилено складений КП «СпецЕко» в односторонньому порядку після спливу більш як 2 років з дати поставки та фактичного прийняття товару Акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, на який позивач посилається у даній справі.

Щодо дотримання позивачем порядку встановлення недоліків, встановлений Інструкцією №П-7 та відповідності Акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 положенням Інструкції №П-7, колегія суддів перш за все вважає за необхідне зазначити, що застосування до даних правовідносин положень вказаної Інструкції судом першої інстанції в даному випадку є правомірним.

Так, в постанові Верховного Суду від 13.12.2019 у справі №904/5002/18 зроблено висновок про те, що Інструкція №П-7 застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю. Пункти 30, 33, 35 цієї Інструкції П-7 регулювали правовідносини сторін при складанні актів про виявлені приховані недоліки товарів в процесі приймання продукції по якості та кількості. При цьому, у зазначеній постанові Верховного Суду зазначено, що у разі виявлення недоліків в процесі експлуатації товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), відповідно до положень статті 679 Цивільного кодексу України та статті 269 Господарського кодексу України, існує презумпція вини постачальника (виробника).

За умовами пункту 9 спірного Договору, укладеного між сторонами, приймання товару за кількістю і якістю здійснюється сторонами в порядку, визначеному в Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю №П-6 і Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7.

Отже, Інструкція №П-7 визначає порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, тобто на етапі приймання-передавання товару.

Зі змісту Акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 вбачається, що він складений позивачем стосовно продукції, яка надійшла йому на склад 07.10.2020 та в ньому позивачем безпосередньо зазначено, що човен-комбайн для скошування водної рослинності WorkerMachines DF 950 поставлений йому 07.10.2020. Відтак, виходячи із встановлених судами у справах № 912/3418/20, № 917/1651/22 обставин та змісту складеного самим позивачем Акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 факт прийняття покупцем поставленого товару за договором №1603 від 16.03.2020 відбувся ще 07.10.2020 без зауважень, і товар знаходиться в розпорядженні покупця.

За таких обставин складання позивачем зазначеного Акту лише у 2023 році, зі спливом більш як 2 років з дати поставки на фактично прийнятий ним раніше товар суперечить положенням Інструкції №П-7.

Крім того, як вже зазначалось в межах справі №912/3418/20 Центральним апеляційним господарським судом вже було встановлено, що вказаний акт не відповідає встановленим статтями 76, 77 ГПК України критеріям належності і допустимості доказів, а від так ним не можуть підтверджуватись обставини неналежної якості товару, що в силу ч.4 ст.75 ГПК України та висновків Верховного Суду від 06.08.2024 виключає можливість перегляду цих встановлених обставин в межах розгляду даної справи.

Приймання товару за якістю відповідно до положень Інструкції №П-7, зокрема підлягають застосуванню її положення, що містяться в пунктах 6, 19, 29-32. Пунктами 1, 2 Інструкції №П-7 передбачено, що вона застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами постачання або іншими обов`язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю.

Підприємство-постачальник повинно забезпечити своєчасне відправлення одержувачу документів, що засвідчують якість та комплектність продукції, що, за загальним правилом, відсилаються разом з продукцією, якщо інше не передбачено обов`язковими для сторін правилами чи умовами договору.

У п.п. 12, 14 Інструкції №П-7 визначено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні. Приймання продукції по якості й комплектності проводиться в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними і особливими умовами постачання, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також по супровідних документах, що засвідчують якість і комплектність продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення якості, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до п.16 Інструкції №П-7 при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркування отриманої продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним на маркуванні та супровідних документах, що підтверджують якість продукції (п.14 цієї Інструкції), отримувач призупиняє подальший прийом продукції і складає акт, в якому зазначає кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийомі дефектів.

Отримувач зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, запобігаючи погіршення її якості і змішування з іншою однорідною продукцією. Отримувач зобов`язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника виробника (відправника) з іншого міста, якщо це передбачено в основних та особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах та договорі.

Відповідно до п.20 Інструкції №П-7 порядок проведення перевірки якості продукції за відсутності представника виробника (відправника), у разі його неявки на виклик отримувача (покупця) у встановлений строк та у випадках, коли виклик представника не є обов`язковим. За результатами проведення перевірки відповідно до п.29 Інструкції №П-7 складається акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції по якості та комплектності та відповідати вимогам, визначеним у п.29, п.32 Інструкції №П-7.

Відповідно до п.30 Інструкції №П-7 акт має бути підписаний усіма особами, які приймали участь у перевірці якості і комплектності продукції. Особа, не згодна зі змістом акту, зобов`язана підписати його з застереженням про свою незгоду та викласти свою думку. В акті перед підписом осіб, які приймали участь в прийомці, має бути зазначено, що ці особи попереджені про те, що вони несуть відповідальність за підписання акту, який містить данні, що не відповідають дійсності. Якщо виникнуть розбіжності в характері виявлених дефектів та умовах їх виникнення, для визначення якості продукції отримувач зобов`язаний запросити експерта бюро товарних експертиз, представника відповідної інспекції по якості або іншої компетентної організації.

У даному випадку, доказом щодо поставки неякісної або некомплектної продукції відповідно може бути лише акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції, складений відповідно до вимог Інструкцій П-6 та П-7, оскільки сторонами в п.9 Договору погоджено саме такий порядок отримання товарно-матеріальних цінностей умовами укладеного договору, що є обов`язковим до виконання.

Як вже було зазначено, відповідно до положень Інструкції №П-7 саме на покупця покладений обов`язок з організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів. Проте, наданий позивачем Акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 не є актом про фактичну якість і комплектність товару у розмінні положень Інструкцій П-6, П-7, який складається у процесі приймання відповідної продукції протягом певного строку при дотриманні зазначених вище умов (конкретні строки такого приймання в присутності уповноважених представників іншої сторони складом комісії, призначеної в певному порядку позивачем).

Крім того, як вбачається з Акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023, у ньому всупереч пунктів 27, 29 Інструкції №П-7 відсутні відомості про товарно-транспортну накладну, за яким надійшов товар, комерційного акту. В цьому акті йдеться про відсутність супровідної документації на судно, що передбачено заводом виробником: інструкція по експлуатації судна та обслуговуванню, інструкція по навісному обладнанню, інструкція по обслуговуванню обладнання з переліком каталожних номерів запчастин, сервісні книжки тощо; відсутність документів для реєстрації судноплавних засобів (Регістер Судноплавства України), разом з іншими визначеними чинним законодавством документами.

Отже, за змістом складеного акту, позивачем під час його оформлення взагалі не використовувалась супровідна документація на товар, а відповідно не проводилась перевірка його відповідності наданій на нього документації, у тому числі щодо якості (включаючи технічні характеристики) та комплектності товару.

В порядку супроводу відповідачем державної реєстрації поставленого позивачу човна-комбайна, за результатами технічного нагляду та експертної оцінки судна уповноваженим органом Регістром судноплавства України отримано Акт технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації №318-01779-21 від 02.04.2021, Акт експертної оцінки технічного стану судна відповідно до Правил Регістра судноплавства України №318-01780-21 від 02.04.2021, які містять висновки про технічний стан човна-комбайну для скошування в одної рослинності та його придатність до плавання.

Проте, враховуючи особливості товару (судно), позивачем у порушення вимог Інструкції №П-7 під час оформлення Акту приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 не використовувалась документація на човен-комбайн (у тому числі технічна, габаритні креслення, документи Регістру судноплавства України за результатами технічного нагляду судна тощо) не використовувалась, хоча її факт надання позивачу встановлений судами за результатами попереднього вирішення спору у справах №912/3418/20, №917/1651/22.

З наведеного слідує, що у позивача наявна супровідна документація на товар (у тому числі технічна), що давало можливість оформити приймання товару за якістю у відповідності до положень Інструкції №П-7. При цьому, стверджуючи про наявність недоліків (дефекту) товару, та враховуючи особливості товару, яким є судно, позивачем всупереч п. 30 Інструкції №П-7 при оформленні акту не залучено фахівця у сфері судноплавства.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів робить висновок, що позивачем не було дотримано порядок встановлення недоліків, передбачений Інструкцією №П-7, а Акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 позивачем складений з порушенням правил організації проведення експертизи продукції, відбору зразків спірної продукції, без складання відповідних актів, без використання документації на товар, з урахуванням складання його лише у 2023 році, зі спливом більш як 2 років з дати поставки на фактично прийняття позивачем товару, а відтак він його складання не відповідає положенням Інструкції №П-7. До того ж, зміст зазначеного акту взагалі суперечить встановлених судами у справах №912/3418/20, №917/1651/22 обставинам поставки ПП "Підйомно-транспортне обладнання" товару належної якості.

Виходячи із зазначеного наданий позивачем Акт приймання продукції (товарів) за якістю від 20.02.2023 у розмінні статей 76, 77 ГПК України не є належним і допустимим доказом наявності недоліків (дефектів) товару, про які стверджує позивач, і, як зазначено Верховним Судом у постанові, цьому акту вже була надана оцінка Центральним апеляційним господарським судом в ухвалі від 04.05.2023 у справі №912/3418/20.

В той же час Акт технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації №318-01779-21 від 02.04.2021 та Акт експертної оцінки технічного стану судна відповідно до Правил Регістра судноплавства України №318-01780-21 від 02.04.2021, складені за результатами технічного нагляду судна, були складені в межах своєї компетенції уповноваженим галузевим органом - Регістром судноплавства України.

Тобто з матеріалів справи вбачається наявність документів, які підтверджують придатність судна для плавання та є необхідними для здійснення його державної реєстрації. За результатами проведеного огляду Регістром судноплавства України зроблено наступний висновок: «Технічний стан придатний», «На час огляду технічний стан судна в цілому відповідає вимогам Правил Регістру судноплавства України. Після детальної оцінки технічного стану під час проведення первісного огляду на плаву, з проведенням відповідних випробувань згідно Програми, узгодженою з Регістром та призначення Класу Регістру судноплавства України, на судно можуть бути видані документи Регістру, що підтверджують придатність до плавання». Вказаними документами Регістру судноплавства України підтверджується.

Вказаними документами Регістру судноплавства України підтверджується відповідність товару як судна вимогам Правил Регістру судноплавства України, можливість у подальшому видачі на судно документів Регістру, що підтверджують придатність до плавання. В зв`язку з цим, у даному випадку не вбачаються доречними твердження позивача про те, що необхідним для включення судна в Державний судновий реєстр України або Суднової книги України на підставі Порядку №1069 було надання документа встановленого зразку про «визнання судна придатним для подальшої експлуатації», яким є Акт технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації.

При цьому, складений Акт технічного нагляду судна для здійснення його державної реєстрації №318-01779-21 від 02.04.2021 повністю відповідає формі, яка встановлена додатком 24 до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України 13.12.2006 №1151 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 №520), чинного на час його видачі.

Таким чином, виходячи з наведеного вище та з урахуванням висновків Верховного Суду, матеріали даної справи не містять жодного належного і допустимого доказу не лише наявності факту істотного порушення вимог щодо якості поставленого відповідачем позивачу товару, з яким приписами ч.2 ст.678 ЦК України пов`язується виникнення у покупця за своїм вибором права відмовитися від договору і вимагати сплаченої за товар грошової суми, а й взагалі будь-яких недоліків (дефектів) товару. І такі твердження позивача спростовуються встановленими судами у справах №912/3418/20, № 917/1651/22 обставинами поставки ПП "Підйомно-транспортне обладнання" товару належної якості.

При цьому, слід зазначити, що позов про стягнення сплаченої за товар грошової суми КП «СпецЕко» подано з підстав, передбачених ч.2 ст.678 ЦК України, у поданих до суду апеляційної інстанції додаткових поясненнях позивач необґрунтовано посилається на положення частиною 1 статті 678 ЦК України, якими взагалі не передбачено право покупця відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Виходячи з наведеного вище та з урахуванням матеріалів даної справи, доводи позивача в апеляційній скарзі та його додаткових поясненнях до суду апеляційної інстанції не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про недоведеність і не підтвердження належними доказами факту порушення відповідачем як продавцем вимоги щодо якості товару, та відсутність підстав для задоволення позову КП «СпецЕко» про стягнення з ПП «ПТО» сплаченої за товар грошової суми.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, посилання апелянта повністю спростовуються матеріалами справи у зв`язку з чим, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області у даній справі є законним та обґрунтованим, судом належним чином досліджені обставини справи та надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні правові підстави для його скасування чи зміни.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, а обставини, на які посилається апелянт, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.333 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

У пункті 3.2. рішення № 13-рп/2011 Конституційного Суду України від 02.11.2011 у справі №1-25/2011 зазначено, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна і виконання дій) відпала.

Поворот виконання рішення - це процесуальна дія, яка полягає в повному або частковому відновленні первісного становища відповідача в разі зміни або скасування рішення з прийняттям нового рішення про повну або часткову відмову в позові. Мета повороту виконання рішення - приведення відносин, що склалися між сторонами, у відповідність з новим судовим рішенням шляхом усунення наслідків скасованого повністю або частково рішення.

Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

28.05.2024 Східним апеляційним господарським судом на виконання постанови від 15.05.2024 видано Накази.

В матеріалах справи наявні докази часткового виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, такі як постанови державного виконавця про стягнення заборгованості, інформація про виконавче провадження, платіжні інструкції про перерахування грошових коштів тощо (т. 6 арк. справи 130 - 157).

Враховуючи зазначене, а також те, що Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову без змін, колегія суддів дійшла висновку про здійснення повороту виконання рішення, шляхом стягнення з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" кошти в розмірі 1.914.972,82 грн та витрат виконавчого провадження в сумі 909,22 грн.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта у вигляді судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, покладаються на заявника апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.03.2024 у справі №917/924/23 залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул.Соборна, 1, м.Горишні Плавні, Кременчуцький р-н, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 36965797) на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" (пров.Користівський, 41, м.Олександрія, Кіровоградська область, 28001, код ЄДРПОУ 36686612) за подання касаційної скарги в розмірі 144.528,00 грн.

Здійснити поворот виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №917/924/23. Стягнути з Комунального підприємства "Спецеко" Горішньоплавнинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул.Соборна, 1, м.Горишні Плавні, Кременчуцький р-н, Полтавська область, 39800, код ЄДРПОУ 36965797) на користь Приватного підприємства "Підйомно-транспортне обладнання" (пров.Користівський, 41, м.Олександрія, Кіровоградська область, 28001, код ЄДРПОУ 36686612) кошти в розмірі 1.914.972,82 грн та витрати виконавчого провадження в сумі 909,22 грн, що були стягнуті на підставі наказау Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 у справі №917/924/23.

Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ та наказ про поворот виконання рішення.

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.11.2024

Головуючий суддя О.А. Істоміна

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.О. Радіонова