Ухвала

від 09.08.2024 по справі 285/4100/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 285/4100/23

провадження № 61-11376ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Крата В. І. розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 квітня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 липня 2024 року у справі за позовом керівника Звягельської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа: приватне підприємство «Галекс-Агро», про припинення права власності на земельні ділянки, шляхом їх примусового відчуження,

ВСТАНОВИВ:

До Верховного Суду 06 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку подана касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яка підписана представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 квітня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 липня 2024 року.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи (частина третя статті 392 ЦПК України).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження № 61-303св20).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:

«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідає вимогам частини третьої статті 392 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати. На підтвердження повноважень ОСОБА_2 до матеріалів касаційної скарги додав: виписку з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 20 лютого 2024 року. Разом з тим, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що вони не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження ОСОБА_2 діяти від імені Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області в порядку самопредставництва. Окрім цього, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять будь-яких відомостей щодо наявності у ОСОБА_2 , як представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, статусу адвоката.

На підставі викладеного, згідно пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області підлягає поверненню, у зв`язку з тим, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 квітня 2024 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 липня 2024 рокуповернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. І. Крат