Постанова

від 03.07.2024 по справі 385/600/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2024 року м. Кропивницький

справа № 385/600/22

провадження № 22-ц/4809/13/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дуковський О.Л., (суддя - доповідач),

судді - Дьомич Л. М., Письменний О.А.,

за участю секретаря судового засідання Демешко Л.В.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Медвідь В.А.

відповідач - Фермерське господарство «Олена», інтереси якого представляє адвокат Дяченко М.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Олена» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2022 року та на додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2022 року, у складі головуючого судді Гришака А.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

В обгрунтування позову позивач посилався на те, що на праві приватної власності йому належить земельна ділянка площею 3,20 га , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3521110100:02:000:0060, яка знаходиться на території Гайворонської міської ради, Кіровоградської області, ділянка №60.

Зазначав, що позивач передав вказану земельну ділянку в оренду ФГ «Олена», що підтверджується договором оренди земельної ділянки б/н від 10.01.2012 та актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.01.2012.

Згідно п. 3.1 зазначеного договору, строк дії становить 10 років.

Крім того п.3.1 договору оренди визначено, що орендар має переважне право поновлення його на новий строк, орендар повинен не пізніше як за місяць до закінчення строку повідомити письмово орендаря про намір продовжити його дію.

Вказував, що позивач не отримував будь-яких повідомлень від відповідача про його наміри продовжити дію договору оренди на новий строк, як і не отримував проектів договорів чи додаткових угод, строк дії оскаржуваного договору оренди земельної ділянки закінчився 12.01.2022.

Пунктом 15.2 розділу 15 Прикінцевих положень договору оренди земельної ділянки від 10.01.2012 передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Після підписання договору оренди землі всі його примірники залишились у відповідача, так як орендар зобов`язався зареєструвати договір оренди земельної ділянки в Державному реєстрі земель, що підтверджується копією складеної ним заяви про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 10.01.2012.

Згідно відомостей Держгеокадастру від 21.06.2022, державна реєстрація договору оренди землі від 10.01.2012, кадастровий номер ділянки: 3521110100:02:000:0060, як то було визначено чинними на момент підписання договору вимогами ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» проведена не була, хоча заява про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки була складена відповідачем в день підписання договору оренди.

Лише, 20.12.2017, державним реєстратором ЦНАП Гайворонської РДА Здержко А.М. за відповідачем було зареєстроване речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3521110100:02:000:0060 площею 3,2009га, що підтверджується інформаційною довідкою з Держреєстру речових прав на нерухоме майно №243963623 від 11.02.2021 .

Строк дії оренди до 10.01.2061, з правом пролонгації.

Зазначав, що оскільки, державна реєстрація договору оренди землі до 2013 року здійснена не була, а вчинена лише 20.12.2017 державна реєстрація речового права оренди до 10.01.2061 договором не передбачена, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав і, відповідно останній не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Позивач вважає, що порушені його права та законні інтереси, а тому підлягають судовому захисту шляхом усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та скасування державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки з одночасним припиненням такого права.

Крім того, вказував, що договір оренди спірної земельної ділянки від 10.01.2012, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Олена», чинності не набрав, у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Олена» на підставі цього договору, а також внесення відповідного запису про інше речове право до державного реєстру.

Просив:

усунути перешкоди у здійсненні права користування ОСОБА_1 належною йому земельною ділянкою, кадастровий номер 3521110100:02:000:0060, площею 3,2009 га , що розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області шляхом її повернення власнику;

скасувати державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, вчиненого 20.12.2017 державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко Анною Миколаївною, номер запису про інше речове право: 24099266, підстава для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер: 460751 виданий 20.12.2017, видавник: Державний земельний кадастр; договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, видавник: Орендодавець ОСОБА_1 , Орендар фермерське господарство «Олена», а право оренди строком дії до 10.01.2061 з правом пролонгації, припинити.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2022 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у здійсненні права користування ОСОБА_1 належною йому земельною ділянкою, кадастровий номер 3521110100:02:000:0060, площею 3,2009 га, що розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області шляхом її повернення власнику.

Скасовано державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки, вчиненого 20.12.2017 державним реєстратором центру надання адміністративних послуг Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області Здержко Анною Миколаївною, номер запису про інше речове право: 24099266, підстава для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер:460751 виданий 20.12.2017, видавник: Державний земельний кадастр; договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н, видавник: Орендодавець ОСОБА_1 , орендар Фермерське господарство «Олена», а право оренди строком дії до 10.01.2061 з правом пролонгації, припинити.

Стягнуто з Фермерського господарства «Олена» на користь ОСОБА_1 1984,80 грн судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що ФГ «Олена» не здійснило державну реєстрацію договору оренди землі, договір між позивачем та відповідачем чинності не набрав, відповідно вказане відповідач не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі, як наслідок відповідач володіє спірною земельною ділянкою за відсутності вчиненого правочину , а тому суд першої інстанції вважав, що наявні правові підстави для витребування спірної земельної ділянки у відповідача на користь позивача.

Крім того, суд першої інстанції вважав, що реєстрація права оренди за відповідачем на спірну земельну ділянку не відповідає вимогам закону.

Додатковим рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2022 року стягнуто із Фермерського господарства «Олена» на користь ОСОБА_1 - 16400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись із оскаржуваним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, стягнути судові витрати, з яких 100 000 грн на правничу допомогу.

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача вказує, що момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали (узгодили) із моментом державної реєстрації, що відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про оренду землі».

Зазначає, що законодавець пов`язує і пов`язує правове регулювання державної реєстрації з моментом виникнення прав оренди земельної ділянки. Інститут реєстрації права замінив інститут реєстрації договору, разом з тим, мета і механізм дії залишився незмінним.

Таким чином, у даній справі моментом набуття чинності спірного договору оренди земельної ділянки слід вважати дату, коли було здійснено державну реєстрацію речового права - права оренди земельної ділянки за вказаним договором.

В ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на час реєстрації речового права відповідачем, відсутня підстава для відмови в реєстрації речового права щодо реєстрації речового права на підставі договорів оренди землі, які укладені до 2013 року.

Таким чином, реєстрація речового права - права оренди відповідає чинному законодавству і забезпечує публічну достовірність права оренди земельної ділянки.

Вважає, що отримання позивачем орендної плати з моменту укладання договору і по теперішній час, передача ФГ «Олена» земельної ділянки та документів і подальші твердження через 10 років щодо неукладеності договору є зловживанням своїми правами і підставою для відмови в задоволенні позову з урахуванням ст. 16 ЦК України.

Також відповідач не погоджується із додатковим рішенням, просить його скасувати у зв?язку із скасуванням основного рішення.

Представник позивача, адвокат Медвідь В.А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №1-04 від 22.10.1999 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,2 га.

Земельна ділянка розташована на території Гайворонської міської ради, ділянка № НОМЕР_1 . Цільове призначення (використання) - ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6).

Згідно копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,2009 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:0060, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид використання земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Орендар - фермерське господарство «Олена», дата державної реєстрації речового права - 20.12.2017; строк дії речового права - 10.01.2061 (а.с. 7-9).

Встановлено, що сторони не заперечували, що 10 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ФГ «Олена» було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач передав, а відповідач отримав в оренду земельну ділянку площею 3,2 га, кадастровий номер 3521110100:02:000:0060.

Пунктом 15.2 розділу 15 Прикінцевих положень договору оренди земельної ділянки від 10.01.2012 передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 11).

Відповідно до копії Акту прийому передачі земельної ділянки від 10.01.2012, складеного з однієї сторони власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ФГ «Олена», в особі голови ОСОБА_2 , орендодавець передає в оренду земельну ділянку площею 3,2 га ріллі, кадастровий номер 3521110100:02:000:0060 на території Гайворонської міської ради Гайворонського району, Кіровоградської області (а.с.12).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майнота Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,2009 га з кадастровим номером 3521110100:02:000:0060, цільове призначення -- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса Кіровоградська область, Гайворонський р., м. Гайворон. Номер запису про інше речове право: 24099266; дата та час державної реєстрації - 20.12.2017; підстава для державної реєстрації: відомості з ДЗК, серія та номер :460751, виданий 20.12.2017, видавник: Державний земельний кадастр; договір оренди земельної ділянки , серія та номер: б/н, видавник: орендодавець ОСОБА_3 , Орендар Фермерське господарство «Олена». Вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки. Зміст, характеристика іншого речового права: строк дії: 10.01.2061, з правом пролонгації (а.с.14).

Згідно копії листа відділу №1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області - відомості щодо державної реєстрації договору оренди між громадянином ОСОБА_1 та ФГ «Олена» до 01.01.2013 відсутні, договір оренди не реєструвався (а.с. 13).

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України не відповідає.

Так, за змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Спірні правовідносини виникли з правочинів, договору оренди землі.

Згідно із частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Здійснення правочину законодавчо може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають усилу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перед тим, як здійснювати оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити наявність та вираження волі особи (осіб), які його вчинили.

Те, яким чином та у який спосіб здійснюється (оформлюється) волевиявлення учасників правочину на набуття, зміну, припинення цивільних прав та обов`язків, передбачено статтею 205 ЦК України.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частини друга та четверта статті 207 ЦК України.

Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Відсутність на письмовому тексті правочину (паперовому носії) підпису його учасника чи належно уповноваженої ним особи означає, що правочин у письмовій формі не вчинений.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Укладеним є такий правочин (договір), щодо якого сторонами у належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

За змістом ч. 5 ст. ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 11 зазначеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Звернувшись із даним позовом до суду позивач послався на те, що договір оренди спірної земельної ділянки від 10.01.2012 укладений між сторонами, не набрав чинності, оскільки у державного реєстратора були відсутні підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію права оренди за ФГ «Олена» на підставі даного договору, а також внесення відповідного запису про інше речове право до державного реєстру.

Вважає, що його права мають бути поновлені, шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та її повернення, а також шляхом скасування державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки з одночасним припиненням речового права оренди.

Суд першої інстанції погодився зі способом захисту інтересів заявлених позивачем, визнавши його ефективним та таким, що в повній мірі захищає його інтереси як власника, відтак відповідає вимогам законодавства і безумовно сприяє відновленню порушеного права.

Колегія суддів, не погоджується із доводами позову і висновками суду при розв`язання зазначеного спору.

Поведінка позивача протягом тривалого часу свідчить про погодження з умовами існуючих правовідносин.

Орендну плату за землю ОСОБА_1 отримував, питань недійсності угоди чи розірвання договору оренди з відповідачем не ініціював, про неправильну (некоректну) державну реєстрацію речового права - дізнався випадково.

Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами, що узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 05 червня 2018 року у справі №388/180/17.

За таких обставин доводи позивача про те, що оспорюваний договір не набув чинності, а ФГ «Олена» не набула прав орендаря є безпідставними, не відповідають обставинам справи, а спосіб захисту порушеного права не є ефективним.

На думку колегії суддів, сам по собі факт пізньої реєстрації речового права - права оренди земельної ділянки, після підписання договору оренди землі на суть правовідносин, як і на волевиявлення сторін не впливає.

В даному випадку позивач мав оспорити неправильний (неузгоджений) строк дії речового права оренди земельної ділянки внесений у реєстр речових прав, а у випадку відмови у вирішенні даного питання оскаржувати дії (бездіяльність) державного реєстратора за правилами адміністративного судочинства.

Порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. 4 ч. 1ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

За таких обставин, апеляційна скарга ФГ «Олена» підлягає задоволенню, а рішення першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв?язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, із позивача необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги.

Вимога про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню, оскільки розмір витрат є недоведеним належними та допустимими доказами.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, а як наслідок скасування даного рішення є і скасування додаткового рішення, яким вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додаткове рішення є невід?ємною частиною рішення у справі, а тому у разі скасування рішення у справі, додаткове рішення втрачає силу, що узгоджується із правовим висновком, викладеного у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Фермерського господарства «Олена» - задовольнити.

Рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 31 серпня 2022 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Олена» про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 16 вересня 2022 року - скасувати.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Фермерського господарства «Олена» (ЄДРПОУ 20657357) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 1 610,40 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

05.08.2024 - складено постанову.

Головуючий суддя О.Л. Дуковський

Судді Л. М. Дьомич

О.А. Письменний