Постанова

від 05.08.2024 по справі 910/18650/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2024 р. Справа№ 910/18650/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Глухенький С.О.

від відповідача: Гриценко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції

за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 (суддя Мудрий С.М.)

у справі № 910/18650/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 3 487 023,52 грн

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке згідно ухвали суду від 23.01.2024 замінено на правонаступника Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про стягнення 3 487 023,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору на виконання робіт №2711/2021 від 26.11.2021 не оплатив виконані позивачем за грудень 2021 року роботи на загальну суму 2 602 082,19 грн. У зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 2 602 082,19 грн, інфляційні втрати в розмірі 747 850,81 грн та три проценти річних в розмірі 137 090,52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2024 у справі №910/14741/23 задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" основного боргу в розмірі 2 602 082 грн. 19 коп., 3% річних в розмірі 133 882 грн. 48 коп., інфляційні втрати в розмірі 747 850 грн. 81 коп. та 52 258 грн. 28 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просив це рішення скасувати в частині в частині стягнення 3% річних в розмірі 133 882,48 грн та інфляційних витрат в розмірі 747 850,81 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні 3% річних та інфляційних витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а оскаржене рішення залишено без змін.

Зміст заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

20.06.2024 позивачем подано заяву про стягнення з відповідача витрат на правову професійну допомогу у розмірі 82 870,24,00 грн.

Заява мотивована тим, що вартість надання правової допомоги адвокатом позивача відповідно до акту виконаних робіт від 20.06.2024 вартість витрат на правову професійну допомогу становить 48 000,00 грн. Згідно п. 4.7 Договору про надання правової допомоги від 01.09.2022 у разі повного або часткового задоволення позову за результатами розгляду цієї справи клієнт додатково сплачує адвокату «гонорар успіху» у розмірі 1% від ціни позову.

Заявник зазначив, що вартість надання правової допомоги адвокатом позивача у розмірі 82 870,24,00 грн є співмірною з ціною позову та становить 2% від ціни позову.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції

Згідно протоколу передачі заяви раніше визначеному складу суду від 20.06.2024 заяву у справі № 910/18650/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді - Алданова С.О., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2024 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/18650/23 на 08.07.2024. Встановлено учасникам апеляційного провадження строк до 01.07.2024 для надання своїх заперечень чи пояснень щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/18650/23. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення позивача

Відповідач у письмових запереченнях від 26.06.2024 просить відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на надання правової допомоги, оскільки розмір заявлених витрат є необґрунтованим та завищеним.

Зокрема, відповідач зазначив, що:

- позивачем не дотримано вимоги положень статей 124, 126, 129 ГПК України, відповідно до яких сторона, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті зобов`язана зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- позивачем не надано розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом;

- позивачем не надано належних доказів здійснення господарських операцій та реального понесення витрат на суму 82 870,24 грн;

- позивачем не надано доказів сплати ТОВ «Корпорація «Електропівденьмонтаж» адвокату Глухенькому С.О. коштів за договором;

- Акт виконаних робіт (послуг) та рахунок не є доказами здійснення господарської операції, тому не підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу;

- позивач не обґрунтував реальність, дійсність та необхідність витрат за послуги, які були надані адвокатом під час розгляду справи в апеляційній інстанції (відповідність витраченого часу наданим послугам, за три послуги - 48 000,00 грн, а також «гонорар успіху» в розмірі 34 870,24 грн;

- в порівнянні з ринковими цінами на аналогічні послуги, вартість послуг, визначена адвокатом Глухеньким С.О., значно завищена і необґрунтована;

- участь представника позивача в апеляційному розгляді справи не потребувала значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи, не вимагала додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики;

- докази представником позивача не збиралися, не потребували додаткового вивчення, відтак, не є складною і підготовка до розгляду цієї справи, оскільки така підготовка не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль;

- ціна позову не є визначальним критерієм при визначенні співмірності витрат на професійну правничу допомогу; публічний інтерес до справи відсутній, спір у цій справі стосується лише її сторін.

Явка представників учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні 05.08.2024 підтримав свою заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви позивача та просив відмовити у її задоволенні.

Джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті додаткової постанови

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду заяви

До заяви про стягнення з відповідача витрат на правову професійну допомогу у розмірі 82 870,24,00 грн позивачем додано копії наступних документів:

- довіреність від 07.03.2024;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- копію договору про надання правової допомоги №2 від 01.09.2022;

- копію акта виконаних робіт від 20.06.2024;

- копію детального опису робіт від 20.06.2024;

- копію рахунку-фактури №2 від 20.06.2024.

01.09.2022 Адвокат Глухенький Сергій Олександрович (Адвокат) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" (Клієнт) уклали договір про надання правової допомоги №2, за змістом якого Клієнт доручає, а Адвокат зобов`язується надавати правову допомогу.

У цьому договорі сторони передбачили оплату гонорару адвоката, на визначення розміру якого впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. (п. 4.1 Договору).

Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість правової допомоги, що надається, у порядку та строки, визначені у даному Договорі та додаткових угодах, які є невід`ємною частиною Договору, шляхом сплати виставлених Адвокатом рахунків за послуги. (п. 4.2 Договору).

Сторони домовились, що вартість правової допомоги Адвоката за даним Договором становить 4 000 гривень за одну годину роботи та сплачується Клієнтом протягом десяти банківських днів з моменту виставлення рахунку. (п. 4.3 Договору).

Також, сторони передбачили в п. 4.4 Договору, що додаткові витрати, що відповідно до завдання-доручення не були включені до загальної вартості правової допомоги згідно Договору, сплачуються Клієнтом на підставі окремих рахунків.

За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатом правової допомоги і її вартість. Акт надається наручно або надсилається Клієнту Адвокатом поштою. На письмову вимогу Адвокат може надавати Акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги. (п. 4.5 Договору).

В п. 4.7 Договору сторони домовились, що за результатами перегляду справи в Північному апеляційному господарському суді за позовом Клієнта до ДП НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості, а саме у разі повного або часткового задоволення позову - Клієнт додатково сплачує адвокату «Гонорар успіху» у розмірі 1% (одного відсотка) від ціни позову протягом 10 днів з дня виставлення відповідного рахунку.

Згідно Акта виконаних робіт (послуг з надання правової допомоги)

згідно договору № 2 від 01 вересня 2022 року «Про надання правової допомоги» від 20.06.2024 адвокатом Глухеньким С.О. надано, а Клієнтом прийнято такі послуги:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 360 хв. (6 год.) - 24 000,00 грн;

- участь в судових засіданнях 27.05.2024 та 17.06.2024 (підготовка до судових засідань, проїзд до суду, виступи в засіданнях) - 240 хв. (4 год.) - 16 000,00 грн;

- підготовка та направлення сторонам та суду письмових пояснень з приводу застосування касового методу податкового обліку - 120 хв. (2 год.) - 8000,00 грн;

- гонорар за 1 годину роботи - 4 000,00 грн.

Разом витрачено 12 годин, що складає 48 000,00 грн.

Акт підписано сторонами без претензій і зауважень.

20.06.2024 сторонами складено рахунок-фактури №2 за послуги з надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №2 від 01.09.2024 у розмірі 48 000,00 грн та за гонорар успіху у розмірі 34 870,24 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заяви

Розглянувши надані позивачем докази та подане відповідачем клопотання про зменшення заявлених витрат колегія зазначає наступне.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта - шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вже вказувалась вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, а також клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів апеляційної інстанції, враховує: складність справи, зокрема, спір стосувався стягнення заборгованості за договором виконання робіт; виконання робіт і послуг адвоката, а саме: у контексті надання правової (правничої) допомоги під час розгляду цієї справи у суді апеляційної інстанції, яка полягала у складанні і написанні відзиву; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг (зазначено 12 годин); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а саме складання і написання відзиву; ціну позову - 3 487 023,52 грн; значення справи для сторони, а також ураховує: пов`язаність цих витрат з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з деталізацією наданих послуг та актом виконаних робіт, на складання і написання відзиву адвокатом витрачено 6 годин, вартість яких становить 24 000,00 грн.

Крім того, адвокатом позивача в акті виконаних робіт вказано, що ним витрачено 4 години на участь в судових засіданнях 27.05.2024 та 17.06.2024 з урахуванням підготовки до судових засідань, проїзд до суду та виступів в засіданнях, що становить 16 000,00 грн за 4 години.

Згідно матеріалів справи, за результатами розгляду апеляційної скарги відбулось два судових засідання 27.05.2024 та 17.06.2024, у яких представник позивача був присутній, що підтверджується протоколами судових засідань.

Також, адвокатом позивача визначено вартість у розмірі 8 000,00 грн за підготовку та направлення сторонам та суду письмових пояснень з приводу застосування касового методу податкового обліку, на виконання чого адвокатом витрачено 2 години.

Як було зазначено вище, у поданих запереченнях відповідач не погодився із розміром понесених позивачем витрат на правничу допомогу у цій справі, що складає 82 870,24 грн, оскільки позивач не обґрунтував реальність, дійсність та необхідність витрат за послуги, які були надані адвокатом під час розгляду справи в апеляційній інстанції, а саме відповідність витраченого часу на складання відзиву, участі в судових засідання та подання письмових пояснень у розмірі 48 000,00 грн, а також «гонорар успіху» в розмірі 34 870,24 грн.

Відповідач наголосив, що участь представника позивача в апеляційному розгляді справи не потребувала значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи, не вимагала додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики; докази представником позивача не збиралися, не потребували додаткового вивчення, відтак, не є складною і підготовка до розгляду цієї справи, оскільки така підготовка не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль; ціна позову не є визначальним критерієм при визначенні співмірності витрат на професійну правничу допомогу; публічний інтерес до справи відсутній, спір у цій справі стосується лише її сторін

Ураховуючи заперечення відповідача щодо часу витраченого адвокатом, обсягом робіт, їх співмірністю, колегія суддів доходить висновку, що очевидних підстав стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду справи у апеляційному провадженні (складання і написання відзиву) потребувала значних витрат часу представника не має.

Також, колегія враховує, що адвокат позивача, який брав участь в якості його представника був обізнаний зі спірними правовідносинами та позицією учасників у справі.

Отже, колегія суддів приймає до уваги зазначені заперечення відповідача та повністю з ними погоджується, оскільки ця справа не є складною, не містить великої кількості документів, що потребували значного часу для їх дослідження.

Вирішуючи питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», колегія суддів виходить з того, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з апеляційним розглядом цієї справи, - 82 870,24,00 грн є неспівмірним зі складністю розгляду цієї справи в апеляційному порядку та з обсягом наданих позивачу в суді апеляційної інстанції його адвокатом послуг та виконаних робіт, є необґрунтовано завищеним та нерозумним, з огляду на що цей розмір підлягає зменшенню до 30 000 грн, з яких:

- за складання відзиву - 3 000,00 грн;

- за участь у двох судових засіданнях (з урахуванням (підготовка до судових засідань, проїзд до суду, виступів в засіданнях) - 10 000,00 грн (5 000,00 х 2);

- за подання письмових пояснень - 2 000,00 грн.

- «гонорар успіху» - 15 000,00 грн.

Отже, ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу, які пов`язані з апеляційним переглядом цієї справи, підлягають частковому задоволенню у сумі 30 000,00 грн. В іншій частині заяви суд апеляційної інстанції не покладає такі витрати на відповідача.

Щодо твердження відповідача про відмову у стягненні витрат, оскільки позивачем не було заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи колегія суддів зазначає, що відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною обставиною для відмови в їх розподілі та стягненні стороні, на користь якої прийнято судове рішення, адже в частині другій статті 124 ГПК України закріплено саме право, а не обов`язок суду відмовити у відшкодуванні судових витрат у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 908/338/21, від 29.12.2021 у справі № 910/3716/21, від 08.12.2021 у справі № 910/15086/20.

Отже, заперечення відповідача щодо відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат колегія суддів відхиляє.

Щодо посилань відповідача про відсутність доказів оплати наданих послуг позивачем, чим не доведено реальності понесених витрат на професійну правничу допомогу, колегія зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з відсутністю доказів оплати наданих послуг.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 910/18650/23 задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" (03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, буд. 19-А; ідентифікаційний код: 39440289) 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано, - 09.08.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков