Постанова

від 25.11.2024 по справі 910/18650/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2024 р. Справа№ 910/18650/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

Яковлєва М.Л.

секретаря судового засідання Антонюк А.С.,

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 25.11.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024

у справі № 910/18650/23 (суддя С.М. Мудрий)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення 3 487 023 грн. 52 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке згідно ухвали суду від 23.01.2024 замінено на правонаступника Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", про стягнення 3 487 023,52 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору на виконання робіт №2711/2021 від 26.11.2021 року, не оплатив виконані позивачем за грудень 2021 року роботи на загальну суму 2 602 082,19 грн. У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 2 602 082,19 грн., інфляційні втрати в розмірі 747 850,81 грн. та три проценти річних в розмірі 137 090,52 грн.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 позов задоволено частково.

4. Додатковим рішенням від 26.03.2024 частково задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" про ухвалення додаткового рішення.

5. 22.07.2024 через систему "Електронний суд" від акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення.

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/18650/23 заяву акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення задоволено, відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі № 910/18650/23 до 05.03.2025.

7. Задовольняючи заяву акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання судового рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два -ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицько ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми). АТ "НАЕК "Енергоатом" належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки". Дохід "НАЕК "Енергоатом" на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її філіями (відокремленими підрозділами) - атомними електростанціями. "НАЕК "Енергоатом" забезпечує більше 55 % потреби України в електроенергії. 04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та філія "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" "НАЕК "Енергоатом" були захоплені військовими формуваннями рф та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. З 11 вересня 2022 року ВП ЗАЕС повністю зупинена (шість енергоблоків "тисячників" сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють), тобто відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється. На теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. За 2022 рік "НАЕК "Енергоатом" отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). За 2023 рік "НАЕК "Енергоатом" отримані збитки в розмірі 11,3 млрд грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік). За таких обставин, об`єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки перед позивачем.

8. Отже, враховуючи причини, що не дозволяють виконати рішення суду в повному обсязі одразу після набрання ним законної сили, місцевий суд визнав за доцільне застосувати процесуальний інструмент у вигляді відстрочення виконання рішення, який забезпечить інтерес стягувача щодо відкладення погашення суми заборгованості на розумний строк та дозволить боржнику виконати свій обов`язок щодо погашення заборгованості у майбутньому.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/18650/23, Глухенький С.О., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» на підставі довіреності від 07.03.2024, 07.10.2024 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить: скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23 та заяву акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про відстрочення виконання судового рішення залишити без задоволення.

10. Також в тексті апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23.

11. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, на таке:

12. Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 234 ГПК України.

13. Оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 331 ГПК України.

14. Судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, що мають значення для справи.

15. Судом першої інстанції не дотримано балансу інтересу сторін.

16. Справу (питання) розглянуто за відсутності Позивача, яким заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, що потягло за собою порушення принципів диспозитивності та змагальності сторін, неможливості подати докази та навести заперечення щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

17. Відповідно до витягу протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" у справі № 910/18650/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Коротун О.М.

18. Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 р. № 09.1-07/626/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/18650/23 у зв`язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2024, якою задоволено заяву суддів Майданевича А.Г., Суліма В.В., Коротун О.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/18650/23.

19. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024 справа № 910/18650/23 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Яценко О.В., Хрипуна О.О., Яковлєва М.Л.

20. У зв`язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відрядженні з 15.10.2024 по 20.10.2024 включно і у відпустці 21.10.2024, вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження чи залишення апеляційної скарги без руху здійснено після виходу судді Хрипуна О.О. із відпустки.

21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 3 487 023 грн. 52 коп. залишено без руху; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23.

22. На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником вчасно усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду належні докази, що підтверджують наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23.

23. Отже, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23.

24. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі № 910/18650/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 3 487 023 грн. 52 коп.; розгляд справи ухвалено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи; справу № 910/18650/23 призначено до розгляду на 25.11.2024.

Позиції учасників справи

25. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація Електропівденьмонтаж" заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

26. У судове засідання 25.11.2024 з`явилися представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

27. Представник позивача(скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд апеляційної інстанції її задовольнити.

28. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 у справі №910/18650/23 просив залишити в силі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29. В обґрунтування поданої заяви, зокрема, зазначено, що відповідач є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два -ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицько ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми). АТ "НАЕК "Енергоатом" належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки". Дохід "НАЕК "Енергоатом" на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її філіями (відокремленими підрозділами) - атомними електростанціями. "НАЕК "Енергоатом" забезпечує більше 55 % потреби України в електроенергії. 04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та філія "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" "НАЕК "Енергоатом" були захоплені військовими формуваннями рф та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. З 11 вересня 2022 року ВП ЗАЕС повністю зупинена (шість енергоблоків "тисячників" сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють), тобто відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється. На теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. За 2022 рік "НАЕК "Енергоатом" отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік). За 2023 рік "НАЕК "Енергоатом" отримані збитки в розмірі 11,3 млрд грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік). За таких обставин, об`єктивно унеможливлені своєчасні та у повному обсязі розрахунки перед позивачем.

30. Підсумовуючи заявник просить суд врахувати, що втрата відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, виконання відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу і необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської) є надзвичайними обставинами, які істотно ускладнюють виконання рішення.

31. Відповідач, у зв`язку з наведеними вище обставинами, просить суд: відстрочити до 05.03.2025 виконання рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2024 у справі №910/18650/23.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

32. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

33. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню з наступних підстав.

34. Як вбачається із заяви про відстрочення виконання рішення, заявник наголосив на наступному:

35. НАЕК «Енергоатом» було створено на базі майна атомних електростанцій України та їх інфраструктури відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 17 жовтня 1996 року № 1268. Цією постановою на ДП «НАЕК «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації.

36. Відповідно до статуту «НАЕК «Енергоатом», підприємство утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавств, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

37. Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицько ГАЕС (453 -МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми).

38. У 2021 році Кабінет Міністрів України розпорядженням від 20.01.2021 № 50-р взяв на себе функції управління єдиним майновим комплексом НАЕК «Енергоатому».

39. AT «НАЕК «Енергоатом» належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

40. Дохід «НАЕК «Енергоатом» на 99 % складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється її філіями (відокремленими підрозділами) - атомними електростанціями.

41. «НАЕК «Енергоатом» забезпечує більше 55 % потреби України в електроенергії.

42. У зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні запроваджений воєнний стан, який, був неодноразово продовжений Указами Президента України.

43. 04 березня 2022 року місто Енергодар Запорізької області та філія «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» «НАЕК «Енергоатом» були захоплені військовими формуваннями рф та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації.

44. Енергодарська міська територіальна громада (код: UA23040110000019947), в межах якої розташовані виробничі потужності Відповідача, включена до «Переліку територій, на яких ведуться (велись) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (пп. «Василівський район» п. 4 «Запорізька область» p. II «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України» цього Переліку), з зазначенням дати виникнення можливості бойових дій 04.03.2022.

45. Восени 2022 року рф регулярно почала обстрілювати енергоінфраструктуру України. У грудні 2022 року через російські обстріли з ладу була виведена половина енергосистеми України. А після обстрілів 16.12.2022 запровадили надзвичайний стан в енергетиці.

46. 6 червня 2023 року російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС. Нестача води у басейнах витримки ЗАЕС може призвести до розігріву палива в реакторі, і це може призвести до його розплавлення, і як наслідок - до радіаційних викидів.

47. Підрив Запорізької АЕС може призвести до найбільшої техногенної катастрофи усіх часів.

48. Так, з моменту окупації «Запорізька АЕС» працювала в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях.

49. З 11 вересня 2022 року ВП ЗАЕС повністю зупинена енергоблоків-«тисячників» сумарною потужністю 6000 МВт тимчасово окупованої Запорізької АЕС наразі не працюють), тобто відпуск електричної енергії у мережу зі станції не здійснюється.

50. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами, до моменту окупації військовими російської федерації, найбільшу частку складала електроенергія вироблена саме Запорізькою АЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України - 6 енергоблоків належать ЗАЕС.

51. На теперішній час Відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії.

52. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан Відповідача. За 2022 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 12,4 млрд гривень (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік).

53. За 2023 рік «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 11,3 млрд грн (чистий фінансовий збиток відповідно до Звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік).

54. Поряд з цим, постійні ракетні атаки рф на енергетичну інфраструктуру України безпосередньо та значно впливають на роботу інших атомних електростанцій України. Через зниження частоти в енергосистемі України на енергоблоках спрацьовує система аварійного захисту, внаслідок чого енергоблоки автоматично відключаються та працюють у проектному режимі, без генерації у вітчизняну енергосистему.

55. Виконуючи функції експлуатуючої організації (оператора) атомних електростанцій, «НАЕК «Енергоатом», відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», зобов`язане першочергово забезпечувати безпечну експлуатацію ядерних установок. Відповідно, наявні ресурси, в тому числі грошові кошти, «НАЕК «Енергоатом» спрямовує в першу чергу на задоволення потреб безпеки експлуатації АЕС.

56. Поряд з цим, «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу філії «ВП ЗАЕС», не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу.

57. Отже, вказані обставин об`єктивно унеможливлюють своєчасні та у повному обсязі розрахунки перед Позивачем.

58. Вказані вище обставини є винятковими для відстрочення виконання рішення суду.

59. Відстрочення виконання рішення є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

60. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наявні підстави для задоволення заяви акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відстрочення виконання рішення.

61. Разом із цим, колегія суддів відзначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

62. Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

63. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

64. Відповідно до ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

65. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

66. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

67. 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

68. 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

69. 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

70. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

71. Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

72. Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

73. Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

74. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

75. Водночас, суд вважає загальновідомим та нормативно врегульованим питання відносно наявності на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

76. Так, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду заяви відповідача про розстрочення виконання судового рішення не скасований.

77. Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

78. 28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

79. Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що відстрочення виконання рішення у даній справі для акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" буде в інтересах обох сторін, оскільки процесуальний інструмент у вигляді відстрочення виконання рішення забезпечить інтерес стягувача щодо відкладення погашення суми заборгованості на розумний строк та дозволить боржнику виконати свій обов`язок щодо погашення заборгованості у майбутньому.

80. Таким чином, твердження скаржника, що судом першої інстанції не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами обставин, що мають значення для справи, - є необґрунтованими.

81. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на особливості та вид господарської діяльності відповідача, ядерну безпеку в умовах війни, наявність воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

82. Що стосується тверджень скаржника, що справу (питання) розглянуто за відсутності позивача, яким заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, що потягло за собою порушення принципів диспозитивності та змагальності сторін, неможливості подати докази та навести заперечення щодо заяви про відстрочення виконання рішення суду, а також, що судом першої інстанції не дотримано балансу інтересу сторін, то колегія суддів зазначає наступне:

83. 04.09.2024 Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про призначення судового засідання по розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення в судовому засіданні 24.09.2024, яку направлено до електронних кабінетів сторін в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

84. Тобто, у представника позивача було достатньо часу (20 днів) для можливості реалізувати свої права шляхом направлення будь-яких заяв/клопотань, надання пояснень з приводу поданої відповідачем заяви або заперечень.

85. Згідно з частиною 12 статті 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

86. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

87. Також колегія суддів зазначає, що учасники справи не були позбавлені права та можливості знайомитись з відповідною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/) з огляду на приписи частини 1 статті 9 ГПК України, частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", відповідно до яких доступ до судових рішень є відкритим, а повний текст судових рішень підлягає оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

88. В даному контексті слід враховувати також правову позицію Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

89. Крім того, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

90. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

91. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі, а тому суд першої інстанції правомірно здійснив розгляд справи без участі осіб, які не з`явилися.

92. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє аргументи скаржника про те, що судове рішення в оскаржуваній частині прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

93. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

94. Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

95. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

96. Слід також зазначити, що статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

97. Конституцією України визначено основні засади судочинства і до них, зокрема, належать законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини та змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст. 129 Конституції України).

98. Статтею 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак.

99. Отже, місцевий суд правомірно та обґрунтовано дійшов висновку, про відстрочення виконання рішення суду.

100. За приписами частин 1, 3статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

101. Доводи скаржника щодо постановлення оскаржуваної ухвали з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах оскарження докази свідчать про обґрунтованість висновків суду, викладених в оскаржуваному судовому рішенні.

102. При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

103. Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

104. У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

105. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийнятої судом ухвали.

106. На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж», в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 по справі №910/18650/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

107. Враховуючи наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 по справі №910/18650/23 відповідає матеріалам справи, є законною та обґрунтованою, підстави, передбачені ст. ст. 277-278 ГПК України для її скасування, відсутні.

108. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

109. Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

110. Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

111. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 по справі №910/18650/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для її скасування або зміни не вбачається.

112. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» відсутні.

Судові витрати

113. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

114. Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація Електропівденьмонтаж» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2024 по справі №910/18650/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2024 після виходу з відпустки судді Яценко О.В.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді О.О. Хрипун

М.Л. Яковлєв