Ухвала

від 09.08.2024 по справі 453/857/24

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУНСС: 453/857/24

НП: 1-кс/453/305/24

УХВАЛА

про повернення скарги

09 серпня 2024 року місто Сколе

Слідчий суддя Сколівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , в межахздійснення судовогоконтролю задотриманням правсвобод таінтересів осібу кримінальному провадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42024142330000041від 08.03.2024року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.364КК України, отримавши матеріали скарги адвокатки Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «АРІО» ОСОБА_2 , що подана в інтересах володільця тимчасово вилученого майна Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, на бездіяльність заступниці начальника Слідчого відділення Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, -

в с т а н о в и в:

Два файли у форматі PDF, в першому міститься матеріали скарги адвокатки АО «Юридична фірма «АРІО» ОСОБА_2 , що подана в інтересах володільця тимчасово вилученого майна Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, на бездіяльність слідчого під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, в другому файл з реквізитами перевірки кваліфікованого електронного підпису, а також один файл з еквівалентною скаргою адвокатки, однак в форматі ZIP, що має свідчити про підписання усього вмісту цього ZIP-файлу відповідним кваліфікованим електронним підписом цієї адвокатки, всі перелічені три файли надійшли одним електронним листом на офіційну електронну адресу Сколівського районного суду Львівської області 08.08.2024 року, скарга була зареєстрована в діловодстві суду за вх. № ЕП-1252.

Дослідивши та проаналізувавши названі вкладення із файлами у форматі PDF та файлом у форматі ZIP, в яких міститься вказана скарга, як і зміст цієї скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя є суддею суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності дізнавача, слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.

В силу положень пункту 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;

Своєю чергою, вимогами ч. 1 ст. 169 КПК України встановлено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених у ч. 5 ст. 171, у ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.

В силу ч. 1 ст. 35 КПК України, у суді функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує, зокрема, й реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху.

При цьому адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в добровільному порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

В силу положень абц. 10 ч. 2 ст. 35 КПК України, процесуальні документи в електроннійформі можутьподаватися учасниками кримінального провадження до суду з використаннямЄдиної судовоїінформаційно-комунікаційноїсистеми та/або її окремих підсистем (модулів) у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Отож, чинним законодавством передбачено можливість подання процесуальних документів до суду, якими є і заяви, клопотання, скарги, в електронному вигляді, проте подання таких документів має здійснюватися через систему «Електронний суд».

Аналогічна позиція стосовно того, що «Електронний суд» - єдиний засіб направлення процесуальних документів в електронному вигляді до судів, наведена й у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі за єдиним унікальним номером 9901/335/20 від 10.02.2021 року.

Слідчий суддя звертає увагу, що дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та модулю «Електронний кабінет» розпочато 01.06.2020 року відповідно до наказу ДСА України № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» від 01.06.2020 року. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року за № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 66 Положення про ЄСІТС, підсистеми (модулі) ЄСІТС, вказані в розділі III цього Положення (тобто модулі «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «підсистема відео-конференцзв`язку»), починають функціонувати через 30 днів і з дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля). У газеті «Голос України» від 04.09.2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох таких підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; - «Електронний суд»; підсистема відео-конференцзв`язку. В свою чергу, відповідно до вимог пункту 25 вищевказаного Положення про ЄСІТС, процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».

З урахуванням вищевикладеного, вищевказані три підсистеми (модулі) офіційно розпочали своє функціонування з 05.10.2021 року.

Згідно вимог пунктів 26 та 27 Положення про ЄСІТС, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відео-файли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Положення КПК України не містять норм про можливість подачі до суду процесуальних документів в електронній формі, зокрема, у форматі WORD, JPG або PDF, шляхом їх надіслання на електронну пошту. Проте не виключається подання скарги за правилами КПК України, сформованої в системі «Електронний суд» та скріпленої електронним цифровим підписом (ЕЦП/КЕП), з урахуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Таким чином, надсилання процесуальних документів до Сколівського районного суду Львівської області в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету), та з обов`язковим використанням власного електронного підпису, що є імперативним обов`язком адвокатів.

Отож, альтернативою звернення учасників справи до суду із скаргами та/чи іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи та/або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через електронний кабінет «Електронний суд», а для адвокатів обов`язковість цього висвітлена через призму приписів ст. 35 КПК України, й в тому числі задля процесуальної визначеності, уникнення розгляду провадження, клопотання чи скарги у безладний спосіб, на що неоднократно звертав увагу Верховний Суд, зокрема, щодо методу першочергового звернення до суду (електронний чи паперовий), який передбачає подальший спосіб надсилання/отримання документів у справі, як між учасниками процесу так й між судом і учасниками.

Резюмуючи належить вказати, що адвокаткою АО «Юридична фірма «АРІО» ОСОБА_2 , як представницею володільця тимчасово вилученого майна Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, було надіслано на офіційну електронну адресу суду одним листом три файли (два у форматі PDF, один у форматі ZIP), в яких міститься скарга на бездіяльність органу досудового розслідування, цей електронний документ було сформовано та було надіслано не за допомогою системи «Електронний суд», що дає підстави стверджувати, що названа адвокатка використала спосіб звернення до Сколівського районного суду Львівської області, що не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Поза тим, варто зазначити, що адвокаткою АО «Юридична фірма «АРІО» ОСОБА_2 при оформленні процесуального документа не зазначеного свого РНОКПП, що позбавляє слідчого суддю можливості здійснення перевірки виконання нею імперативних положень ст. 35 КПК України в частині обов`язковості реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), що в подальшому унеможливлює обмін документами між судом і учасниками судового провадження, реєстрації вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху.

Як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ за своєю природою потребує регулювання з боку держави, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб. Встановлюючи такі правила, Договірні держави користуються певною свободою розсуду. Хоча остаточне рішення щодо дотримання вимог Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року залишається за Судом (мається на увазі Європейський Суд з прав людини), до його завдань не входить заміна оцінки національних органів влади будь-якою іншою оцінкою того, що може бути кращою стратегією у цій сфері. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана… Обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, якщо воно не переслідує законну мету та якщо немає розумної пропорційності між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (пункт 41 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Абрамова проти України» від 18 грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia) від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).

Водночас, положеннями ст. 304 КПК України не регламентовано процедуру повернення скарги на бездіяльність слідчої із цих підстав.

За приписами ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені у ч. 1 ст. 7 вказаного Кодексу. Таким чином, належить постановити ухвалу про повернення скарги, оскільки це буде здійснено у межах механізму, передбаченого ч. 6 ст. 9 КПК України, та не виходитиме за межі процесуальних повноважень, передбачених нормами цього Кодексу.

Керуючись статтями 3, 9, 35, 303-304,309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Повернути скаргу адвокатки Адвокатського об`єднання «Юридична фірма «АРІО» ОСОБА_2 , що подана в інтересах володільця тимчасово вилученого майна Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, на бездіяльність заступниці начальника Слідчого відділення Відділення поліції № 3 Стрийського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 підчас досудовогорозслідування укримінальному провадженні,внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142330000041 від 08.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Роз`яснити, що повернення скарги не позбавляє заявника/представника заявника, права повторно звернутися із такою скаргою до суду у передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством спосіб.

Ухвала слідчогосудді проповернення скаргиможе бутиоскаржена безпосередньодо Львівськогоапеляційного судупротягом п`ятиднів здня їїскладення тапідписання слідчимсуддею.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана слідчим суддею 09 серпня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_4