Рішення

від 08.08.2024 по справі 205/12275/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

08.08.2024 Єдиний унікальний номер 205/12275/23

єдиний унікальний номер № 205/12275/23

провадження № 2/205/55/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Басової Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Саруханової К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРП КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» про визнання наказу незаконним, стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14листопада 2023року звернувсядо Ленінськогорайонного судуміста Дніпропетровськаз вищезазначенимпозовом,у якомупросив зурахуванням уточненихвимог просив визнати незаконним наказ № 15 від 02.03.2022 року в частині встановлення позивачу простою; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі, яка становить різницю у заробітній платі за час простою у розмірі 39 395,05 грн., індексацію заробітної плати в розмірі 2 951,89 грн.

В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач посилався на те, що він працює на Приватному акціонерному товаристві «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» на посаді вантажника відділу логістики з 01 грудня 2020 року. 02 березня 2022 року відповідач видав наказ № 15 про зупинення виробничої діяльності підприємства у зв`язку з введенням воєнного стану на території України. Пунктом 9 вказаного наказу доручено бухгалтерії оплачувати простій в розмірі 2/3 посадового окладу.

31 травня 2023 року відповідач видав повідомлення про припинення простою, після отримання якого позивач прибув до підприємства, пройшов медичний огляд та 01 червня 2023 року приступив до роботи. Саме після виходу на роботу позивач дізнався, що підприємство весь час працювало, в тому числі працювали ті працівники, які працюють на підприємстві в одному і тому ж структурному підрозділі підприємства, а тому вважає, що його було незаконно відправлено у простій, наказ є незаконним, оскільки саме по собі запровадження воєнного стану в Україні не дає роботодавцеві безумовного права для оголошення простою. Це не є невідворотними обставинами у розумінні статті 34 КЗпП України і не звільняє роботодавця від виконання зобов`язань за трудовим договором, а тому останній мав довести, що ситуація в країні зробила невідворотним видання оскаржуваного наказу.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 16 листопада 2023 року позов залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 24 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

11 березня 2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовю, відповідно до якого ПАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» просить відмовити в задоволенні позову, вказуючи, що у запровадженні простою на ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» немає вини ані роботодавця, ані працівника, а тому роботодавець вправі оголошувати простій як на підприємстві, так і в структурному підрозділі чи окремому працівнику. Роботодавець зазначив, що у даному випадку були наявні підстави для запровадження позивачеві простою, а тому наголошував на законності спірного наказу. Також представник відповідача зазначив, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з позовом, оскільки відповідач повідомив ОСОБА_1 про початок простою через мессенжер «Viber» 04 березня 2022 року, але до суду представник позивача звернулася лише 14 листопада 2023 року.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 березня 2024 року заяву представника позивача про витребування доказів задоволено частково.

19 березня 2024 року у відповіді на відзив представник позивача, посилаючись на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року наполягала на задоволенні позову, оскільки в вищевказаному рішенні встановлено факт того, що підприємство працювало в повній мірі, простій фактично був відсутній. Про введення режиму простою позивача було повідомлено шляхом повідомлення в мессенжер «Viber», однак сам наказ про оголошення простою під особистий підпис йому не вручався, а тому вважає, що нормою ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду пов`язаний з моментом обізнаності особи про те, що її право порушене. Своїми діями відповідач намагався добитися того, щоб позивач пропустив строки звернення до суду, а тому від таких дій відповідач не повинен отримати вигоду у вигляді застосування строків давності.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 09 квітня 2024 року задоволено заяву представника позивача про витребування доказів.

У запереченні на відповідь на відзив від 22 квітня 2024 року представник ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не заперечував, а навпаки у позовній заяві підтверджував що йому було повідомлено про факт простою через мессенжер «Viber»,згідно табеляробочого часу, ОСОБА_1 фактичне невиконував жодноїроботи згідносвоїх функціональнихобов`язків,на підприємствібув відсутній,отримував заробітнуплату зурахуванням простою,усвідомлював фактможливого порушенняйого трудовихправ,та досуду звернувсялише 14листопада 2024року.

15 травня 2024 року в судовому засіданні ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з урахуванням письмових заперечень. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вищевказаним позовом.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді вантажника відділу логістики Приватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» з 01 грудня 2020 року (т. 1, а.с. 105).

Службовими записками директора ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» від 28.02.2022 року на ім`я генерального директора ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» було доведено до відома щодо критичної ситуації з накопиченням продукції в зерносховищах та на складах і повним припиненням логістики внаслідок введення воєнного стану та території України, також щодо необхідності аварійного зупинення внаслідок введення воєнного стану та території України (т. 1, а.с. 21-23).

Актом № 1 про простій ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року запропоновано встановити початок простою всього підприємства з 05 березня 2022 року на період до стабілізації ситуації в Україні в цілому, а саме, у банківському секторі, секторі логістики та за умов безперебійного забезпечення підприємства сировиною, допоміжними матеріалами, ферментами, реагентами, енергоносіями, та за умови відновлення збуту готової продукції (т. 1, а.с. 17-19).

Наказом № 15 від 02 березня 2022 року про зупинення виробничої діяльності підприємства у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, п. 1, затверджено акт № 1 про простій підприємства ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» від 02 березня 2022 року, п. 2, оголошено простій (зупинення виробничого процесу підприємства) у всіх структурних підрозділах ПрАТ «ІНТЕРКОРН», окрім відділу охорони, та зупинено виробничий процес підприємства з 05 березня 2022 року. Закінчення простою та відновлення виробничої діяльності підприємства розпочати після повної та остаточної перемоги України у війні з агресором та/або стабілізації ситуації в Україні в цілому, а саме, у банківському секторі, у секторі логістики, у секторі збуту готової продукції підприємства та за умов безперебійного забезпечення підприємства основною сировиною (зерном кукурудзи), допоміжними матеріалами, реагентами, ферментами, запасними частинами та витратними матеріалами для ремонту та технічного обслуговування обладнання та устаткування, енергоносіями, та за умови відновлення взаємовідносин з контрагентами підприємства (перевізниками, брокерами, підрядниками, покупцями, продавцями). п. 3 працівникам підприємства під час простою (зупинення виробничого процесу підприємства) перебувати вдома, але у робочі дні, згідно графіку роботи кожного підрозділу, бути готовими стати до роботи наступного робочого дня після отримання повідомлення (шляхом телефонного зв`язку) про відновлення виробничого процесу від начальника своїх структурних підрозділів. П. 9, головному бухгалтеру провести відповідні розрахунки заробітної плати працівникам підприємства під час простою згідно зі статтею 113 КЗпП України (2/3 окладу згідно штатного розкладу (т. 2, а.с. 22-24).

Відповідно до Додатку № 7 до наказу «Про зупинення виробничої діяльності підприємства у зв`язку із введенням воєнного стану на території України № 15 від 02.03.2022 року переліку працівників складу логістики» ПрАТ «ІНТЕРКОРН» вантажнику ОСОБА_1 оголошено простій з 21.03.2022 року (т. 2, а.с. 25).

31 травня 2023 року ОСОБА_1 ПрАТ «ІНТЕРКОРНКОРН ПРОСЕССІНГІНДАСТРІ»письмово було повідомлено про припинення простою з 01 червня 2023 року, та необхідністю виходу на роботу (т. 1, а.с. 18, т. 2, а.с. 26).

05 червня 2023 року ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою на ім`я генерального директора ПрАТ«ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» з вимогою виплати заробітної плати, та надання інформації для подальшого звернення з позовом до суду (т.2, а/с 27).

Посадовий оклад ОСОБА_1 , вантажника відділу логістики ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ», затверджений Генеральним директором підприємства становить 7 800 грн. (т. 1, а.с. 207).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 року по 20.03.2022 року (до запровадження простою) ОСОБА_1 заробітна плата включала в себе індивідуальну доплату, оплату вартості харчування, оплату проїзду натурою) оплату за перебування в відпустці, а тому була більшою за отриману заробітну плату у період запровадження простою на підприємстві. Позивач в період простою фактично не виконував основні посадові обов`язки, що визначені його посадовою інструкцією, то і в період часу, коли ОСОБА_1 перебував у простої був оплачений відповідачем згідно з ч. 1 ст. 113 КЗпП України, пунктами 3.9 та 5.16 Колективного договору ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРНПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ»на 2018-2022роки,а самез розрахункуне нижчевід двохтретин тарифної ставкивстановленого окладуу розмірі7800грн.(т.1,а.с.130-248).

Відповідно до ст. 43 Конституції України право працівників на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Отже, в контексті ст. 43 Конституції України, не отримання ОСОБА_1 різниці в заробітній платі з березня 2022 року по червень 2023 року свідчить про його обізнаність та розуміння щодо порушення права на належну оплату праці.

Проте, отримуючи з березня 2022 року заробітну плату не в повному розмірі ОСОБА_2 не вчиняв жодних дій щодо відновлення свого порушеного права на оплату праці більше як рік.

Так, як вбачається з матеріалів справи 17.08.2023 року між АБ «Альони Забари» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, для ефективного надання правової допомоги клієнту, проте лише 18.09.2023 року адвокат звернулася до ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» про витребування документів та надання інформації відповідно до адвокатського запиту (т. 1, а.с. 25-29).

Сукупний аналіз наведених обставин доводить, що про порушення свого права на працю та на її оплату ОСОБА_1 дізнався в березні 2022 року, але з даним позовом до суду звернувся лише 14 листопада 2023 року шляхом надсилання позовної заяви засобами поштового зв`язку (т. 1, а.с. 1, 45).

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Сукупний аналіз наведених обставин та положень закону свідчить про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Згідно зі статтею 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Проте ОСОБА_1 , його представник не зверталися до суду з клопотанням про поновлення строку на звернення до суду з поважних причин, вважають, що строк звернення до суду з вимогою про оскарження наказу не пропущений, оскільки відповідач проігнорував свій обов`язок щодо ознайомлення позивача зі змістом наказу про оголошення простою.

Судом враховано, що Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» КЗпП України доповнено главою ХІХ «Прикінцеві положення», в якій зазначено, що під час дії карантину, встановленого кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) строки, визначені статтею 233 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину.

Тлумачення наведених норм закону свідчить про те, що запровадження на всій території України карантину є безумовною підставою для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України, на строк дії такого карантину.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 580/4684/22.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу (COVID-19) визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Надалі постановою Кабінету Міністрів України цей карантин на території України неодноразово продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651.

Отже,з 30червня 2023року натериторії Українине дієкарантин,який буввстановлений ПостановоюКабінету МіністрівУкраїни від11березня 2020року №211«Про запобіганняпоширенню натериторії Україникоронавірусу (COVID-19 ).

Верховний Суд в постанові від 20.04.2024 року у справі № 205/4305/23 з аналогічними правовідносинами, застосовуючи положення ч. 1, ст. 233 КЗпП України, зазначив, що з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору працівник може звернутися в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Наведені обставини є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог позивача через пропуск строку звернення до суду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд приймає до уваги, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, тому судовий збір за рахунок відповідача не відшкодовується.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

На підставі викладеного та керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 233 КЗпП України, ст. ст. 4, 12-13, 76-78, 81, 141, 258-259, 263-266, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до приватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРП КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» (код ЄДРПОУ: 32616426, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, буд. 120) про визнання наказу незаконним та стягнення заробітної плати з урахуванням індексу інфляції відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Басова