Постанова

від 26.11.2024 по справі 205/12275/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9458/24 Справа № 205/12275/23 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Гречишникової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРП КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» про визнання наказу незаконним, стягнення заборгованості по заробітній платі та індексації,

- за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Забара Альона Володимирівна,

на рішення Ленінського районногосуду містаДніпропетровськавід 08 серпня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ОСОБА_1 14 листопада 2023 року звернувся до Ленінського районного суду міста Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, у якому просив з урахуванням уточнених вимог визнати незаконним наказ № 15 від 02.03.2022 року в частині встановлення позивачу простою; стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі, яка становить різницю у заробітній платі за час простою у розмірі 39 395,05 грн., індексацію заробітної плати в розмірі 2 951,89 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

РішеннямЛенінського районногосуду містаДніпропетровськавід 08 серпня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРП КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» про визнання наказу незаконним та стягнення заробітної плати з урахуванням індексу інфляції відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

У серпні 2024 року, не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Забара А.В. подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що матеріали справи не містять доказів, що в березні 2022 року позивачу був вручений наказ про оголошення простою, а так само в березні 2022 року позивач не мав жодних відомостей про те, що такий простій був вибірковим та не стосувався зупинення роботи всього підприємства, як про це вказується в самому Наказі №15 від 02.03.2022р. «Про зупинення виробничої діяльності підприємства у зв`язку з введенням воєнного стану на території України». Відповідач використав своє право на простій виключно з метою зменшити витрати на оплату праці та на свою підприємницьку діяльність, оскільки його доходи зменшились за рахунок початку війни. Однак, це не може бути виправданням для видання наказу про оголошення простою по певній частині працівників по підприємству, в той час як підприємство продовжувало працювати та більшість працівників були викликані на роботу, а позивач не був.

Отже, строк на оскарження Наказу про оголошення простою повинен обчислюватись з дня доведення його змісту до відома позивача в порядку ст. 29 КЗпП.

Натомість, відповідач проігнорував свій обов`язок щодо ознайомлення позивача зі змістом наказу про оголошення простою, а тому позивач вважає, що строк на звернення до суду про оскарження такого наказу не пропущений.

Окрім цього, зазначає, що до вимоги про стягнення заробітної плати жодні строки не застосовуються.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

19 листопада 2024 року від представника приватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРП КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не було надано доказів, які б свідчили про реальну неможливість вчасно звернутись до суду з позовом у тримісячний строк.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Забара А.В. доводи апеляційної скарги підтримали.

Представник приватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРП КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» Петрицька В.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

ОСОБА_1 працює на посаді вантажника відділу логістикиПриватного акціонерного товариства «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» з 01 грудня 2020 року (т. 1, а.с. 105).

Службовими записками директора ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» від 28.02.2022 року на ім`я генерального директора ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» було доведено до відома щодо критичної ситуації з накопиченням продукції в зерносховищах та на складах і повним припиненням логістики внаслідок введення воєнного стану та території України, також щодо необхідності аварійного зупинення внаслідок введення воєнного стану та території України (т. 1, а.с. 21-23).

Актом № 1 про простій ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року запропоновано встановити початок простою всього підприємства з 05 березня 2022 року на період до стабілізації ситуації в Україні в цілому, а саме, у банківському секторі, секторі логістики та за умов безперебійного забезпечення підприємства сировиною, допоміжними матеріалами, ферментами, реагентами, енергоносіями, та за умови відновлення збуту готової продукції (т. 1, а.с. 17-19).

Наказом № 15 від 02 березня 2022 року про зупинення виробничої діяльності підприємства у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, п. 1, затверджено акт № 1 про простій підприємства ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» від 02 березня 2022 року, п. 2, оголошено простій (зупинення виробничого процесу підприємства) у всіх структурних підрозділах ПрАТ «ІНТЕРКОРН», окрім відділу охорони, та зупинено виробничий процес підприємства з 05 березня 2022 року. Закінчення простою та відновлення виробничої діяльності підприємства розпочати після повної та остаточної перемоги України у війні з агресором та/або стабілізації ситуації в Україні в цілому, а саме, у банківському секторі, у секторі логістики, у секторі збуту готової продукції підприємства та за умов безперебійного забезпечення підприємства основною сировиною (зерном кукурудзи), допоміжними матеріалами, реагентами, ферментами, запасними частинами та витратними матеріалами для ремонту та технічного обслуговування обладнання та устаткування, енергоносіями, та за умови відновлення взаємовідносин з контрагентами підприємства (перевізниками, брокерами, підрядниками, покупцями, продавцями). п. 3 працівникам підприємства під час простою (зупинення виробничого процесу підприємства) перебувати вдома, але у робочі дні, згідно графіку роботи кожного підрозділу, бути готовими стати до роботи наступного робочого дня після отримання повідомлення (шляхом телефонного зв`язку) про відновлення виробничого процесу від начальника своїх структурних підрозділів.П. 9, головному бухгалтеру провести відповідні розрахунки заробітної плати працівникам підприємства під час простою згідно зі статтею 113 КЗпП України (2/3 окладу згідно штатного розкладу (т. 2, а.с. 22-24).

Відповідно до Додатку № 7 до наказу «Про зупинення виробничої діяльності підприємства у зв`язку із введенням воєнного стану на території України № 15 від 02.03.2022 року переліку працівників складу логістики» ПрАТ «ІНТЕРКОРН» вантажнику ОСОБА_1 оголошено простій з 21.03.2022 року (т. 2, а.с. 25).

31 травня 2023 року ОСОБА_1 ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ»письмово було повідомлено про припинення простою з 01 червня 2023 року, та необхідністю виходу на роботу (т. 1, а.с. 18, т. 2, а.с. 26).

05 червня 2023 року ОСОБА_2 звернувся з письмовою заявою на ім`я генерального директораПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» з вимогою виплати заробітної плати, та надання інформації для подальшого звернення з позовом до суду (т.2, а/с 27).

Посадовий оклад ОСОБА_1 , вантажника відділу логістики ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ», затверджений Генеральним директором підприємства становить 7 800 грн. (т. 1, а.с. 207).

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 за період з 01.12.2020 року по 20.03.2022 року (до запровадження простою) ОСОБА_1 заробітна плата включала в себе індивідуальну доплату, оплату вартості харчування, оплату проїзду натурою) оплату за перебування в відпустці, а тому була більшою за отриману заробітну плату у період запровадження простою на підприємстві. Позивач в період простою фактично не виконував основні посадові обов`язки, що визначені його посадовою інструкцією, то і в період часу, коли ОСОБА_1 перебував у простої був оплачений відповідачем згідно з ч. 1 ст. 113 КЗпП України, пунктами 3.9 та 5.16 Колективного договору ПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» на 2018-2022 роки, а саме з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого окладу у розмірі 7800 грн. (т. 1, а.с. 130-248).

Отже, в контексті ст. 43 Конституції України, не отримання ОСОБА_1 різниці в заробітній платі з березня 2022 року по червень 2023 року свідчить про його обізнаність та розуміння щодо порушення права на належну оплату праці.

Проте, отримуючи з березня 2022 року заробітну плату не в повному розмірі ОСОБА_2 не вчиняв жодних дій щодо відновлення свого порушеного права на оплату праці більше як рік.

Так, як вбачається з матеріалів справи 17.08.2023 року між АБ «Альони Забари» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, для ефективного надання правової допомоги клієнту, проте лише 18.09.2023 року адвокат звернулася доПрАТ «ІНТЕРКОРН КОРН ПРОСЕССІНГ ІНДАСТРІ» про витребування документів та надання інформації відповідно до адвокатського запиту (т. 1, а.с. 25-29).

Сукупний аналіз наведених обставин доводить, що про порушення свого права на працю та на її оплату ОСОБА_1 дізнався в березні 2022 року, але з даним позовом до суду звернувся лише 14 листопада 2023 року шляхом надсилання позовної заяви засобами поштового зв`язку (т. 1, а.с. 1, 45).

Сукупний аналіз наведених обставин та положень закону свідчить про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом після закінчення строку, встановленого ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Проте ОСОБА_1 , його представник не зверталися до суду з клопотанням про поновлення строку на звернення до суду з поважних причин, вважають, що строк звернення до суду з вимогою про оскарження наказу не пропущений, оскільки відповідач проігнорував свій обов`язок щодо ознайомлення позивача зі змістом наказу про оголошення простою.

Аналізуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

З такими висновками погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно зі статтею 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Доводи апеляційної скарги спростовуються тим, що про порушення свого права на працю та на її оплату ОСОБА_1 дізнався в березні 2022 року, але з даним позовом до суду звернувся лише 14 листопада 2023 року, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем було порушено встановлений ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду і позовна заява подана поза межами строку звернення до суду.

Крім того, судом було правильно встановлено відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду і підстав для його поновлення.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, тому колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Згідно з усталеною практикоюЄвропейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права.

Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Забара Альона Володимирівна залишити без задоволення.

Рішення Ленінськогорайонного судуміста Дніпропетровськавід 08 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26.11.2024 року.

Судді: