Постанова

від 06.08.2024 по справі 921/628/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2024 р. Справа №921/628/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Желік М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - Майка Андрій Борисович;

від відповідача 1 - Друзюк Роман Миколайович;

від відповідача 2: - Варода Павло Борисович;

від відповідача 3: - не з`явився.

розглядаючи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Котломонтаж" від 23.04.24 (вх.№ ЗАГС01-05/1234/24 від 29.04.24)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 ( повне рішення складено та підписано 08.04.2024, суддя Гирила І.М.)

у справі № 921/628/23

за позовом Приватного акціонерного товариства "Котломонтаж", вул. Митрополита Шептицького, 23, м. Тернопіль, 46008

до відповідача 1 Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001

відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопільче", вул. Митрополита Шептицького, 23, м. Тернопіль, 46008

відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум", вул. Карпенка Миколи, буд. 3, кв. 56, м. Тернопіль, 46018

про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради, визнання недійсним Договору про встановлення земельного сервітуту, скасування державної реєстрації права земельного сервітуту

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум" участі уповноваженого представника в судове засідання 06.08.2024 не забезпечило, хоча про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеному учаснику справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», також те, що зазначений учасник справи не звертався до суду з будь-якими заявами щодо розгляду справи, явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Апеляційний Суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум".

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Котломонтаж" до Тернопільської міської ради; Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопільче"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум", про:

- визнання протиправним та скасування рішення двадцять восьмої сесії Тернопільської міської ради №8/28/107 від 28.07.2023 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок за адресою: вул. Андрея Шептицького - Оболоня";

- визнання недійсним Договору про встановлення земельного сервітуту б/н від 17.08.2023, укладеного між Тернопільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сопільче";

- скасування державної реєстрації права земельного сервітуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопільче" щодо земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:12:017:0014 (запис про інше речове право №51635652 у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що згідно з укладеними 24.07.2008 між позивачем та Тернопільською міською радою Договорами оренди землі, які діяли до 26.06.2023, в оренді ПрАТ "Котломонтаж" перебувало 2 земельні ділянки несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, площею 450, 00 кв. м (кадастровий номер 6110100000:12:017:0014) та 422, 00 кв. м (кадастровий номер 6110100000:12:017:0015), що знаходяться за адресою: вул. М. Шептицького - Оболоня у м. Тернополі.

ПрАТ "Котломонтаж" у передбаченому законодавством порядку скористалося переважним правом на укладення договорів оренди землі на новий строк. Однак лист-повідомлення позивача про намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди землі щодо вказаних земельних ділянок у встановленому законом порядку Тернопільською міською радою не розглянуто.

На думку позивача, рішення №8/28/99 від 28.07.2023, яким міська рада припинила право користування позивача даними земельними ділянками, прийнято поза визначеними ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент укладення договорів) строками.

Позивач правомірно користувався орендованими земельними ділянками після закінчення строку договору оренди протягом одного місяця та вніс орендну плату за таке користування, яка прийнята Орендодавцем.

Після закінчення терміну дії договорів оренди земельні ділянки не були вилучені у Орендаря у встановленому законом порядку на підставі Акта приймання-передачі об`єктів оренди.

Вважає, що окрім наведеного, укладені між ПрАТ "Котломонтаж" та Тернопільською міською радою договори оренди є продовженими.

Також зазначає, що оскаржуваним рішенням міська рада затвердила відповідачам 2 та 3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, площею 0,0450 га та площею 0,0422 га на право іншого земельного сервітуту (розміщення тимчасових споруд, ринкової інфраструктури), проте дозволу на її розробку не надавала.

Окрім того, позивач стверджує, що надаючи право земельного сервітуту ТзОВ "Сопільче" та ТзОВ "Бланк Велум" міська рада створює перешкоди у користуванні належним йому на праві власності об`єктом нерухомого майна по реалізації товарів промислової групи за адресою: вул. М. Шептицького, м. Тернопіль.

Спірний договір сервітуту, який фактично є договором оренди, укладений з порушенням норм чинного законодавства та, відповідно, підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України.

Вимогу про скасування державної реєстрації права земельного сервітуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопільче" щодо земельної ділянки кадастровий номер 6110100000:12:017:0014 (запис про інше речове право №51635652 у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно) ПрАТ "Котломонтаж" обґрунтовує приписами ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що станом на день звернення з даним позовом до суду право оренди ПАТ "Котломонтаж" на земельні ділянки з кадастровими номерами 6110100000:12:017:0014 та 6110100000:12:017:0015 припинено; позивач не є ані власником, ані користувачем спірних земельних ділянок чи розміщеного на них майна; оспорюване ним рішення міської ради стосується прав та інтересів відповідачів 2 та 3 у даній справі; в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували доводи позивача про те, що встановлення сервітуту перешкоджає використанню належної йому земельної ділянки, суд прийшов до висновку про відсутність у ПАТ "Котломонтаж" порушеного права та охоронюваного законом інтересу як прийнятим міською радою рішенням так і укладеним між Тернопільською міською радою та ТОВ "Сопільче" 17.08.2023 договором про встановлення земельного сервітуту.

Відтак, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Приватним акціонерним товариством "Котломонтаж" подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 у справі №921/628/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що заявляючи позовні вимоги посилався не лише на наявність тривалих договірних відносин оренди з міською радою, а й обгрунтовував ці відносини договорами оренди землі, які зареєстровані у Тернопільській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 04.09.2008 №040866100413, №040866100414 та додатками до них.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку тим обставинам, що земельні ділянки, право та реєстрація сервітут яких оспорюється, безпосередньо межують з земельними ділянками, що належать ПрАТ «Котломонтаж», на яких здійснюється господарська діяльність позивача. Вважає, що надаючи право земельного сервітуту ТзОВ «Сопільче», Тернопільська міська рада створює перешкоди у користуванні належному на праві власності ПрАТ «Котломонтаж» об`єктом нерухомого майно по реалізації товарів промислової групи.

Вважає, що оскільки договір про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2023 суперечить вимогам законодавства, то такий, на думку скаржника, підлягає визнанню недійсним.

ТзОВ «Сопільче» та Тернопільською міською радою подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких останні спростовуючи доводи апеляційної скарги, просять суд її залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 без змін, оскільки вважають, що позивачем не доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оспорюваними рішенням Тернопільської міської ради, Договором про встановлення земельного сервітуту та державною реєстрацією права земельного сервітуту.

ТзОВ «Бланк Велум» відзиву на апеляційну скаргу не подано суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, а представники відповідачів 1 та 2 висловили свої заперечення щодо поданої апеляційної скарги.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Котломонтаж" від 23.04.24 (вх.№ ЗАГС01-05/1234/24 від 29.04.24) залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов`язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 12 078 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Котломонтаж" від 23.04.24 (вх.№ ЗАГС01-05/1234/24 від 29.04.24) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 у справі № 921/628/23., розгляд справи призначено на 04.06.2024.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та 22.05.2024 ухвалено судове засідання 04.06.2024 провести з представниками відповідача 1 - Мелех О. Р., Друзюк Р.М. та Голик Л.Р. та з представником відповідача 2 - Вародою Павлом Борисовичем у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою офіційної сертифікованої підсистеми ЄСІТС.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2024, 02.07.2024 розгляд справи відкладено на 06.08.2024.

У судовому засіданні 06.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

26.06.2008 Тернопільською міською радою прийнято рішення №5/18/75, яким надано ВАТ «Котломонтаж» в оренду терміном на п`ять років земельну ділянку площею 0,0872 га для розташування та обслуговування торгових об`єктів по реалізації товарів промислової групи за адресою АДРЕСА_1 .

24 липня 2008 року між Тернопільською міською радою та ВАТ «Котломонтаж» (правонаступником якого є ПАТ «Котломонтаж») було укладено відповідні договори оренди землі, які були зареєстровані у Тернопільській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 04.09.2008 №040866100414, №040866100414.

В обох договорах передбачено, що Договір укладено терміном на п`ять років з 26 червня 2008 року по 26 червня 2013 року.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше як за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовження його дії (п.8 договору).

Як стверджує позивач, підприємство зверталося до міської ради з листом від 05.12.2022, в якому повідомляло про намір скористатися переважним правом на укладення договорів оренди землі щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:12:017:0014 та 6110100000:12:017:0015 на новий строк в порядку ст.33 Закону України «Про оренду землі», долучивши відповідні проекти додаткових угод про поновлення договору оренди землі.

Однак, листом №3097-Ю/2023 від 14.02.2023 міською радою повідомлено про закінчення строку дії договорів оренди 26.06.2023, та про те, що після закінчення терміну їх дії, право користування земельними ділянками буде припинено.

Листом №9764-Ю/2023 від 25.04.2023 міською радою повідомлено додатково, з урахуванням листа № 3097-ю/2023 від 14.02.2023, про те, що вищезазначені договори оренди будуть припинені у зв`язку із закінченням терміну їх дії та враховуючи рішення Господарського суду Тернопільської області по справі № 92/15/22 від 29.06.2022.

28 липня 2023 року Тернопільська міська рада прийняла рішення №8/28/99 «Про припинення права користування земельними ділянками ПрАТ «Котломонтаж».

Відповідно до даного рішення Тернопільська міська рада вирішила:

· 1.Припинити приватному акціонерному товариству «Котломонтаж» право користування земельною ділянкою площею 0,0422га (кад.номер 6110100000:12:017:0015) за адресою вул. Андрея Шептицького-Оболоня.

· 1.2 Договір оренди землі укладений між Тернопільською міською радою та приватним акціонерним товариством «Котломонтаж», зареєстрований в книзі записів засвідчення факту реєстрації, про що вчинено запис від 14.08.2008 року за №3178 - припинити у зв?язку із закінченням строку, на який його було укладено.

· 2.Припинити приватному акціонерному товариству «Котломонтаж» право користування земельною ділянкою площею 0,0450га (кад.номер 6110100000:12:017:0014) за адресою вул. Андрея Шептицького-Оболоня.

· 2. 1. Договір оренди землі укладений між Тернопільською міською радою та приватним акціонерним говариством «Котломонтаж», зареєстрований в книзі записів засвідчення факту реєстрації, про що вчинено запис від 14.08.2008 року за №3177 - припинити у зв?язку із закінченням строку, на який його було укладено.

· 3. Віднести земельні ділянки, вказані в п.1, 2 даного рішення, до земель не наданих у користування та не переданих у власність.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18 жовтня 2023 року у справі №921/410/23 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Котломонтаж" про визнання незаконною відмови у поновленні договорів оренди землі, викладену у листі № 3097-Ю/2023 від 14.02.2023 через необґрунтованість вимоги та з посиланням на неефективний спосіб захисту порушеного права позивача. Дане судове рішення є чинним, набрало законної сили у встановленому порядку.

28 липня 2023 року Тернопільська міська рада прийняла рішення №8/28/107 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок, за адресою вул. Андрея Шептицького - Оболоня».

Відповідно до даного рішення Тернопільська міська рада вирішила:

1. Затвердила Товариству з обмеженою відповідальністю "Сопільче" (код ЄДРПОУ 45102214) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, площею 0, 0450 га на право іншого земельного сервітуту (розміщення тимчасових споруд) за адресою вул. Андрея Шептицького - Оболоня.

1.1. Дала дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Сопільче" (код ЄДРПОУ 45102214) для встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0450га (кад. номер 6110100000:12:017:0014) терміном на п`ять років на право іншого земельного сервітуту (розміщення тимчасових споруд та ринкової інфраструктури) за адресою вул. Андрея Шептицького - Оболоня, без права забудови земельної ділянки.

2. Затвердила Товариству з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум" (код ЄДРПОУ 39152147) технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, площею 0, 0422 га на право іншого земельного сервітуту (розміщення тимчасових споруд, ринкової інфраструктури) за адресою вул. Андрея Шептицького - Оболоня.

2.1. Дала дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум" (код ЄДРПОУ 39152147) для встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0422га (кад. номер 6110100000:12:017:0015) терміном на п`ять років на право іншого земельного сервітуту (розміщення тимчасових споруд, ринкової інфраструктури) за адресою вул. Андрея Шептицького - Оболоня, без права забудови земельної ділянки.

3. Зобов`язала Товариство з обмеженою відповідальністю "Сопільче" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум" в двомісячний термін укласти договір про встановлення земельного сервітуту та провести державну реєстрацію права сервітутного користування земельною ділянкою.

17.08.2023 між Тернопільською міською радою, як Власником, з однієї сторони, та ТОВ "Сопільче", як Сервітуарієм, з другої сторони, укладено Договір про встановлення земельного сервітуту (далі - Договір сервітуту), за умовами п. 1.1-1.2 якого на підставі рішення Тернопільської міської ради №8/28/107 від 28.07.2023 встановлюється земельний сервітут (обмежене платне користування) на земельну ділянку кад. номер 6110100000:12:017:0014 в м. Тернополі, яка знаходиться за адресою вул. Андрея Шептицького-Оболоня, в інтересах Сервітуарія для права іншого земельного сервітуту (розміщення тимчасових споруд), без права забудови земельної ділянки. Земельний сервітут встановлюється на земельній ділянці площею 0,0450 га.

П. 2.2 Договору сервітуту визначено, що останній укладено терміном на п`ять років з 28.07.2023 до 28.07.2028.

Зазначений правочин зареєстровано в книзі реєстрації договорів сервітутів за №1547 від 04.09.2023 та в Державному реєстрі речових прав згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 69183557 від 07.09.2023.

ПАТ "Котломонтаж" вказані вище рішення органу місцевого самоврядування та Договір сервітуту вважає такими, що порушують його права і охоронювані законом інтереси, просить:

Вищенаведені обставини, стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради, визнання недійсним Договору про встановлення земельного сервітуту, скасування державної реєстрації права земельного сервітуту.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст.23 Господарського кодексу України, органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Відносини органів місцевого самоврядування з суб`єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.

У разі порушення органами і посадовими особами місцевого самоврядування прав чи інтересів суб`єктів господарювання, що охороняються законом, як і при порушенні законних інтересів місцевого самоврядування суб`єктами господарювання, сторони цих відносин мають право звернутися за їх захистом до суду.

Згідно зі статтею 21 ЦК України, статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Право на оренду і відповідне користування земельною ділянкою виникає на підставі укладеного у встановленому законом порядку договору оренди, за яким між сторонами виникають відповідні права та обов`язки.

Укладені 24.07.2008 між міською радою та позивачем договори, котрі за змістом є ідентичними, за своєю правовою природою є договорами найму (оренди).

Пунктом 3 обох договорів визначено, що на земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомого майна, які належать Орендарю на праві колективної власності.

Пунктом 8 договорів передбачено переважне право орендаря на поновлення строку їх дії. Для цього орендар повинен був не пізніше як за 60 днів до закінчення строку дії договорів письмово повідомити орендодавця намір продовжити їх дію.

Долучені позивачем до позову Додатки від 20.12.2010 та від 10.01.2011 до договорів оренди землі від 24.07.2008 свідчать про пролонгацію їх дії до 26.06.2023.

Наслідками закінчення строку дії договору оренди землі, згідно з ст. 31 Закону України "Про оренду землі", є припинення договору оренди землі.

Одночасно нормами ст.33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла на момент укладення договорів оренди, було регламентовано порядок поновлення договору оренди землі на новий строк.

Частиною 1 наведеної норми Закону встановлювалось, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Так само і в договорах оренди земельних ділянок, укладених у справі, передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п. 8 договорів).

Право на поновлення (пролонгацію) договору оренди землі - це визначене законом переважне право орендаря укласти договір оренди землі на новий строк, що виникає у разі належного виконання ним обов`язків за умовами договору та після закінчення строку договору оренди землі.

Як з положень Закону України "Про оренду землі", так і з положень наявних у матеріалах справи договорів оренди землі вбачається наявність у позивача переважного права поновлення договорів на новий строк, а отже, і легітимних очікувань під час дії договору(ів) на реалізацію їх положень та реалізацію такого права.

Утім, зазначене в жодному разі не свідчить про те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Аналіз вищенаведених норм Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі» свідчить, що обов`язковою передумовою укладання, припинення, зміни чи розірвання договору оренди землі є волевиявлення органу місцевого самоврядування, представлене у формі відповідного рішення.

ПрАТ "Котломонтаж" стверджує, що з метою використання свого переважного права щодо укладення договорів оренди землі від 24.07.2008 на новий строк, відповідно до ч. 1-5 ст. 33 Закону № 161-XIV, звернувся до міської ради із листом-повідомленням від 24.05.2023, до якого додав проєкт додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 3178 від 24.07.2008 та договору оренди землі № 3177 від 24.07.2008.

Однак, Тернопільська міська рада стверджує, що на її адресу вказаний лист не надходив.

Здійснивши перевірку вказаних обставин, колегією суддів встановлено, що згідно доданого фіскального чеку від 24.05.2023 номер трекінгу поштового відправлення 46000118472103, однак за вказаним номером трекінгу дані про поштове відправлення відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Відтак, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Тернопільської міської ради із листом-повідомленням від 24.05.2023.

Разом з тим в матеріалах справи є лист №15075-Ю/2023 від 29.06.2023, яким Тернопільська міська рада повідомила, що укладені договори оренди від 24.07.2008 щодо права користування земельними ділянками за кадастровими номерами 6110100000:12:017:0014, 6110100000:12:017:0015 припиняють свою дію та не будуть продовжені на новий термін. Зі змісту вказаного листа також вбачається, що обґрунтовуючи свою відмову від продовження договорів оренди на новий строк, міська рада вказала, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 29.06.2022 у справі №921/15/22 встановлено факт порушення норм ЗК України, а саме: ст. 124 ЗК України (передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах; споруди, які знаходяться на земельних ділянках за адресою вул. Шептицького - Оболоня, є тимчасовими спорудами, а не об`єктами нерухомості).

28.07.2023 Тернопільською міською радою прийнято рішення за №8/28/99 "Про припинення права користування земельними ділянками ПрАТ "Котломонтаж" (https://ternopilcity.gov.ua/sesiya/rishennya-sesii/69840.html).

При прийнятті рішення міська рада керувалася встановленими фактами наявності порушень вимог земельного законодавства, котрі встановлені рішенням господарського суду Тернопільської області від 29.06.2022 №921/15/22, а саме фактом передачі в оренду спірних земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, без проведення аукціону, адже споруди, які знаходяться на земельних ділянках за адресою вул.Шептицького-Оболоня за кадастровими номерами:6110100000:12:017:0015 та 6110100000:12:017:0014 є тимчасовими спорудами. При цьому рада керувалася нормами ст. 12, 122 Земельного кодексу України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими врегульовано повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Крім того, місцевим судом встановлено, що відмова Тернопільської міської ради у поновленні договорів оренди, викладена у листі за №15075-Ю/2023 від 29.06.2023, була предметом судового розгляду у справі №921/492/23. Однак рішенням Господарського суду Тернопільської області від 22.11.2023 у справі №921/492/23 у задоволенні позову ПАТ "Котломонтаж" про визнання незаконною відмови у поновленні договорів оренди землі, викладену у листі за №15075-Ю/2023 від 29.06.2023, відмовлено через необґрунтованість вимоги та з посиланням на неефективний спосіб захисту порушеного права позивача.

Стаття 31 Закону про оренду землі також регулює питання припинення договору оренди землі, зокрема договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено, а також в інших випадках, передбачених законом.

Поряд з цим, законодавством, яке діяло на момент укладення спірних Договорів, а також чинним законодавством визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб (ч.2 ст. 124 ЗК України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивачу передавалися в оренду земельні ділянки для розташування та обслуговування об`єктів нерухомого майна, які йому належать на праві колективної власності, та зазначені в п.3 оскаржуваних договорів.

Натомість, місцевим судом встановлено обставини щодо відсутності на вказаних земельних ділянках саме об`єктів нерухомого майна, що належать позивачу станом на 2008 рік (дата укладення договорів) і такі обставини встановлені рішенням господарського суду у справі № 921/15/22, відтак, в силу положень ч.4 ст. 75 ГПК України, при розгляді даної справи не потребують доведенню заново. Зазначене рішення суду набрало законної сили.

Орган місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, діючи в межах розумної та добросовісної поведінки у 2008 році надав земельні ділянки в оренду без проведення аукціону, а в подальшому, встановивши порушення закону, - відмовив орендарю в укладенні (продовженні) договорів на новий строк, повідомивши про наявність належних підстав для цього, зокрема про рішення орендодавця припинити дію договорів.

Відтак, посилання позивача на прийняття оскаржуваного рішення міською радою 28.07.2023 з порушенням встановленого законом строку (строк на відмову орендодавця сплив 26.07.2023) не спростовує факту відсутності волі орендодавця на поновлення строку дії договорів, котрі були неодноразово висловлені Орендодавцем до закінчення терміну дії договорів та не могло слугувати підставою для їх поновлення.

Відсутність волі орендодавця на поновлення строку дії договору очевидна, а твердження позивача щодо внесення підприємством орендної плати за користування земельними ділянками після закінчення дії договорів оренди, не свідчать про фактичне користування земельними ділянками позивачем, а повинно розцінюються як намагання узаконити відповідне право, якого не існує, адже воно припинилося 26.06.2023. Відтак і припинився обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належною орендодавцю ділянкою; така відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Більше того, відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, статті 19 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права..

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 27 вказаного Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З наведених норм права вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі договору оренди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права оренди земельної ділянки.

Враховуючи наведене вище, місцевий суд дійшов вірного висновку, що ні станом на день прийняття Тернопільською міською радою рішення за №8/28/107 від 28.07.2023 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок за адресою: вул. Андрея Шептицького - Оболоня", ні станом на день укладення оспорюваного правочину ПАТ "Котломонтаж" не був ні орендарем земельних ділянок, щодо яких і прийняте вказане рішення, ні власником розміщеного на таких земельних ділянках нерухомого майна.

Докази, які б підтверджували заявлені позивачем обставини, що встановлення сервітуту перешкоджає використанню належної йому земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18.

У справі, що розглядається, ПрАТ «Котломонтаж» звернулось з позовом до Тернопільської міської ради; Товариства з обмеженою відповідальністю "Сопільче"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Бланк Велум" про визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської міської ради, визнання недійсним Договору про встановлення земельного сервітуту, скасування державної реєстрації права земельного сервітуту.

В обґрунтування наявності порушеного цивільного права (інтересу) позивач зазначив не лише наявність тривалих договірних відносин оренди з міською радою, а й на те, що земельні ділянки, право та реєстрація сервітуту яких оспорюється, безпосередньо межують з земельними ділянками, що належать ПрАТ «Котломонтаж», на яких здійснюється господарська діяльність позивача. Вважає, що, надаючи право земельного сервітуту ТзОВ «Сопільче», міська рада створює перешкоди у користуванні належному на праві власності ПрАТ «Котломонтаж» об`єктом нерухомого майна по реалізації товарів промислової групи. Також вважає, що оскільки договір про встановлення земельного сервітуту від 17.08.2023 суперечить вимогам законодавства, то такий, на думку скаржника, підлягає визнанню недійсним.

Водночас у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17 міститься висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Виходячи з наведених норм, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.

Крім того, колегія суддів враховує, що особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.

При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19).

Відтак, місцевий суд дійшов вірного висновку, що станом на день звернення з даним позовом до суду право оренди ПАТ "Котломонтаж" на земельні ділянки з кадастровими номерами 6110100000:12:017:0014 та 6110100000:12:017:0015 припинено; позивач не є ані власником, ані користувачем спірних земельних ділянок чи розміщеного на них нерухомого майна; що оспорюване ним рішення міської ради стосується прав та інтересів відповідачів 2 та 3 у даній справі; що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували доводи позивача про те, що встановлення сервітуту перешкоджає використанню належної йому земельної ділянки, суд прийшов до висновку про відсутність у ПАТ "Котломонтаж" порушеного права та охоронюваного законом інтересу, як прийнятим міською радою рішенням, так і укладеним між Тернопільською міською радою та ТОВ "Сопільче" 17.08.2023 договором про встановлення земельного сервітуту.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції з огляду на викладене вище.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 у справі № 921/628/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.

Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Котломонтаж" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2024 у справі № 921/628/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 13.08.2024.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

суддя Желік М.Б.

суддя Орищин Г.В.