Постанова

від 12.08.2024 по справі 911/3334/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2024 р. Справа№ 911/3334/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Вовка І.В.

Палія В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024

у справі № 911/3334/23 (суддя Босий В.П.)

за позовом Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девері Лофт"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів - Святошинського дитячого будинку-інтернат

про стягнення 165 415,07 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач-1) та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девері Лофт» (надалі - відповідач) про стягнення 165 415,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано завищенням обсягів виконаних робіт та кількості матеріалів при виконанні відповідачем робіт на підставі договору №85 від 16.09.2019, у зв`язку з чим прокурор заявляє про стягнення з відповідача збитків у розмірі 165 415,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2023 позовну заяву Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва з доданими до неї документами передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, залучено до участі у справі Святошинський дитячий будинок-інтернат як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 по справі №911/3334/23 за позовом Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девері Лофт", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивачів Святошинський дитячий будинок-інтернат про стягнення 165 415,07 грн. в задоволенні позову відмовлено повністю.

В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що (1) заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за договором сума не є збитками у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 225 Господарського кодексу України; (2) оскільки оплата робіт здійснювалася за договором, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 Господарського кодексу України; (3) виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати; (4) аудиторський звіт не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому кошти.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 по справі № 911/3334/23, 04.03.2024 Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №24-11572-23 від 29.02.2024, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 911/3334/23, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девері Лофт" на користь Київської міської ради збитки, завдані внаслідок неналежного виконання умов договору № 85 від 16.09.2019 в сумі 165 415, 07 грн., судові витрати покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Київської міської прокуратури.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Скаржник, зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції не досліджено та не взято до уваги висновок судово-економічної експертизи від 03.03.2023, яким підтверджується завищення обсягів виконаних робіт та кількості матеріалів при виконанні договору на загальну суму 165 415,07 грн. Також, не взято до уваги пункт 5.3.2. договору, яким прямо передбачено гарантування безумовного повернення коштів в сумі виявленого контролюючим органом завищення обсягів та вартості наданих послуг.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024, апеляційну скаргу №24-11572-23 від 29.02.2024 Заступника керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) передано для розгляду колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №911/3334/23.

18.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду супровідним листом №911/3334/23/1542/24 від 15.03.2024 надійшли матеріали справи №911/3334/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою №24-11572-23 від 29.02.2024 Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 911/3334/23, ухвалено справу № 911/3334/23 за апеляційною скаргою №24-11572-23 від 29.02.2024 Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі № 911/3334/23 розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 у справі №911/3334/23 без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 16.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Будцентр» (назву змінено на ТОВ «Девері Лофт») (надалі - відповідач, виконавець) та Святошинським дитячим будинком-інтернат (замовник) укладено договір №85 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг ДК 021:2015 51110000-6 «Послуги із встановлення електричного обладнання» вказаних в додатку до цього договору (додаток 1), а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх.

Згідно з п. 2.1. договору загальна вартість послуг у відповідності з кошторисом становить 388 413,52 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору здача-приймання послуг здійснюється шляхом підписання представниками обох сторін акту здачі-приймання наданих послуг, який виконавець надає замовнику разом з оформленою належним чином документацією, в тому числі і проектною.

Додатковою угодою № 2 від 04.10.2019 загальну вартість послуг зменшено до 361 426,82 грн.

На виконання умов договору відповідачем виконано, а Святошинським дитячим будинком-інтернат прийнято роботи на загальну суму 361 426,82 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 02.10.2019 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2019 року від 02.10.2019, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Святошинським дитячим будинком-інтернат на виконання умов договору здійснено оплату відповідачу за виконані роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 1592 від 10.10.2019 на суму 361 426,82 грн.

У зв`язку із завищенням обсягів виконаних робіт та кількості матеріалів при виконанні робіт за договором, Святошинський дитячий будинок-інтернат звернувся до ТОВ «Девері Лофт» з претензіями про відшкодування збитків № 051/027-1 від 28.04.2021 та 051/027-314 від 03.08.2021, в яких просив повернути до державного бюджету 165 415,07 грн.

Вказані претензії залишені ТОВ «Девері Лофт» без задоволення.

Прокурор стверджує, що обсяг виконаних робіт та кількість матеріалів вказаних робіт була завищена відповідачем на суму 165 415,07 грн., що підтверджується актом контрольного обміру від 12.01.2021, аудиторським звітом Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №008-03 від 11.03.2021, протоколами допиту свідків від 13.03.2023 та від 17.03.2023 та висновком судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 03.03.2023. Прокурор зазначає, що внаслідок завищення вартості обсягів виконаних робіт та кількості матеріалів за договором відповідачем завдано збитків у розмірі 165 415,07 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Пунктом 2 частини 2 зазначеної статті внормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вже зазначалося судом вище, 16.09.2019 між відповідачем, як виконавцем, та Святошинським дитячим будинком-інтернат, як замовником, укладено договір №85 (надалі - договір), відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг ДК 021:2015 51110000-6 «Послуги із встановлення електричного обладнання» вказаних в додатку до цього договору (додаток 1), а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Сторони на виконання умов договору підписали та скріпили печатками акт приймання виконаних будівельних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2019 року від 02.10.2019 на суму 361 426,82 грн.

Святошинським дитячим будинком-інтернат на виконання умов договору здійснено оплату відповідачу за виконані роботи, що підтверджується платіжним дорученням № 1592 від 10.10.2019 на суму 361 426,82 грн.

За встановлених вище обставин колегія суддів констатує, що сторони укладаючи договір дійшли до згоди щодо всіх істотних умов договору; вартість робіт була встановлена за взаємною згодою сторін, відображена в договорі (в редакції додаткової угоди № 2 від 04.10.2019); договір був виконаний обома сторонами, про що свідчать наявні в матеріалах справи акт приймання виконаних будівельних робіт, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та платіжне доручення; при прийнятті робіт за договором замовником не було заявлено ні про порушення обсягу виконаних робіт, ні про недоліки виконаних робіт, ні про неналежну якість чи порушення строків виконання.

Спір у даній справі виник, у зв`язку із тим, що як стверджує прокурор, відповідачем завищено вартість обсягів виконаних робіт та кількості матеріалів за договором на суму 165 415,07 грн., чим завдано збитки на суму 165 415,07 грн., що підтверджується актом контрольного обміру від 12.01.2021, аудиторським звітом Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №008-03 від 11.03.2021, протоколами допиту свідків від 13.03.2023 та від 17.03.2023 та висновком судового експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 03.03.2023.

Так, прокурор посилається на пункт 5.3.2. договору, в якому визначено, що виконавець зобов`язаний гарантувати безумовне повернення коштів у сумі виявленого контролюючими органами завищення обсягів та вартості наданих послуг.

Згідно частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У сфері господарювання щодо відшкодування збитків діють положення Глави 25 Господарського кодексу України. За змістом частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на частину 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є одним із видів господарських санкцій, як заходів впливу на правопорушника у сфері господарювання. Разом з тим, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: (1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); (2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; (3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; (4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що аудиторський звіт №008-03 від 11.03.2021 - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, який не має обов`язкового характеру та не може оспорюватись в суді.

Таким чином, результати перевірки Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №008-03 від 11.03.2021 можуть бути підставою для вжиття органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, саме Святошинського дитячого будинку-інтернату, а не для встановлення певного зобов`язання в межах господарсько-договірних відносин.

Тобто, виявлені Департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №008-03 від 11.03.2021 порушення не впливають на умови укладеного між виконавцем та замовником договору і не можуть їх змінювати, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у справі № 910/12793/17 від 13.02.2018.

Враховуючи вищевикладене, посилання прокурора на аудиторський звіт №008-03 від 11.03.2021 Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), як на підставу задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки виявлені порушення не можуть впливати на умови укладеного між виконавцем та замовником договору і не може їх змінювати.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що аудиторський звіт №008-03 від 11.03.2021 Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) лише фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась (в даному випадку Святошинського дитячого будинку-інтернату у справі). Зазначений аудиторський звіт не може впливати на зміну, припинення (частково або повністю) договірних правовідносин сторін, зобов`язання, що визначені договором та підтверджені відповідними первинними документами.

Крім того, аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Колегія суддів відмічає, що зазначений аудиторський звіт, також не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак, акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором підряду.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17.

Водночас, чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов`язку повернути відповідну суму завищення.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

За висновками колегії суддів, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення з: порушенням норм матеріального та процесуального права; без належного дослідження та врахування всіх обставин справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Отже, в задоволенні апеляційної скарги Заступника керівника Київської міської прокуратури слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 року у справі №911/3334/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 року у справі №911/3334/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.

4. Матеріали справи №911/3334/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.08.2024.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді І.В. Вовк

В.В. Палій