Ухвала

від 12.08.2024 по справі 219/10212/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 219/10212/21

провадження № 61-11058ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 22 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури про стягнення недоплаченої суми заробітної плати та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду до Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури, в якому просила стягнути з відповідача на її користь недоплачену заробітну плату в сумі 52 456,53 грн, компенсацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в сумі 357 158,47 грн, моральну шкоду - 25 000,00 грн, судовий збір - 908,00 грн, а також допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення недоплаченої заробітної плати. Всього просила стягнути на свою користь 434 615,00 грн.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 22 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року,позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнено Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за період з жовтня 2017 року по жовтень 2021 року в сумі 25 033,06 грн, компенсацію втрати частини доходу - 8 558,38 грн, моральну шкоду - 1 500,00 грн. Зобов`язано Бахмутський коледж транспортної інфраструктури при виплаті ОСОБА_1 недоплаченої заробітної плати з жовтня 2017 року по жовтень 2021 року в сумі 25 033,06 грн та компенсації втрати частини доходу в сумі 8 558,38 грн, утримати з цих сум податки та інші обов`язкові платежі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.В іншій частині позовних вимог відмовлено.

01 серпня 2024 року Бахмутський коледж транспортної інфраструктури подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Таким чином, ціна позову у цій справі становить 434 615,00 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У касаційній скарзі заявник вказує, що зазначена справа оскаржується до Верховного Суду згідно з підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, зокрема: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах; зазначена справа має виняткове значення для особи, яка подала касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, як на підставу касаційного оскарження вказує, що відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), тому є необхідним відкриття касаційного провадження у малозначній справі, для формування єдиної практики у подібних правовідносинах.

Разом з тим заявник належним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення касаційної скарги, оскільки у поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Скарга не містить відповідних обґрунтувань, чому саме зазначена справа має виняткове значення для відповідача. А посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями, і, відповідно, не свідчить, що: скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; зазначена справа має виняткове значення для відповідача.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Бахмутського коледжу транспортної інфраструктури на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 22 лютого 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у справі № 219/10212/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко