Рішення

від 27.02.2024 по справі 370/2008/19

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. Справа №370/2008/19

Макарівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Косенко А.В.,

із секретарем судового засідання Некращук Я.А.

за участю

представник відповідача Гоцко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області справу за позовом

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування збитків, завданих державному бюджету,

ВСТАНОВИВ :

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Державна Казначейська служба України Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування збитків, завданих державному бюджету, в якому просили стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь державного бюджету України грошові кошти в сумі 4 144 570,55 грн. в порядку регресу та перерахувати їх за наступними реквізитами: отримувач: ГУК у Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ): 37955989; рахунок: 31119115010001; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП): код банку (МФО) 899998. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Головного територіального управління юстиції у Київській області судовий збір у розмірі 62 168 грн. 56 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Дорученням в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України О. Косолапової від 18.01.2019 № 18/1.3/48-19, Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області (далі - Позивач, Головне управління) скеровано до розгляду лист Державної казначейської служби України від 17.12.2018 № 5-08-06/20988 щодо вжиття заходів та перелік судових рішень, за якими протягом 2017 - 2018 років здійснено безспірне списання коштів державного бюджету в рахунок відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконних дій та бездіяльності посадових (службових) осіб територіальних органів Міністерства юстиції України (далі - Перелік).

Так, в Переліку, зокрема, зазначено рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/8265/16 про стягнення з державного бюджету на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» майнової шкоди у розмірі 4 144 570,55 грн.

На виконання доручення в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України О. Косолапової від 18.01.2019 № 18/1.3/48-19, наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 01.03.2019 № 249/4 «Про проведення службового розслідування» призначено службове розслідування по факту завдання збитків Державному бюджету України у розмірі 4 144 570,55 грн. начальником Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3. Наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.03.2019 № 373/4 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено строк проведення службового розслідування.

Так, службове розслідування по факту завдання збитків Державному бюджету України у розмір 4 144 570,55 грн. начальником Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 проводилося у період з 01.03.2019 по 24.04.2019 Комісією з питань проведення службового розслідування (далі - Комісія).

В ході службового розслідування Комісією встановлено наступне.

Згідно Інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на виконанні перебувало ВП № НОМЕР_3 щодо виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.01.2011 у справі №2- 1246/1 Іпро стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» заборгованості по кредиту в розмірі 499 226,08 дол. США, суму штрафу в розмірі 120000,00 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 25.01.2012 від ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - Відділ) надійшла заява про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Деснянського районного суду м. Києва №2-5617/10 від 15.02.2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» заборгованості по кредиту в розмірі 499 226,08 дол. США, суму штрафу в розмірі 120000,00 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

За результатами розгляду заяви стягувана державним виконавцем Відділу ОСОБА_7 прийнято постанову від 30.01.2012 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.

Відповідно до наказу Головного управління юстиції у Київській області №48/4 від 21.01.2013 державний виконавець ОСОБА_7 з 03.02.2013 по 15.03.2013 перебувала у щорічній відпустці з подальшим виходом на лікарняний по вагітності та пологам.

Відповідно до пункту 6.1. «Інструкції з організації примусового виконання рішень» затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/05 від 02.04.2012 (далі - Інструкція), в редакції чинній станом на 04.02.2013, виконавче провадження може бути передано від одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого у випадках, визначених Законом та цією Інструкцією.

Нормами пункту 6.2 Інструкції встановлено, що виконавче провадження передається від одного державного виконавця до іншого в межах одного органу ДВС за письмовим дорученням начальника відділу у зв`язку з хворобою державного виконавця, його перебуванням у відрядженні чи відпустці, а також у разі включення державного виконавця до складу виконавчої групи при іншому органі ДВС, також відповідно до пункту 6.7 цієї ж інструкції при передачі виконавчого провадження з одного органу ДВС до іншого, від одного державного виконавця до іншого відповідні відомості заносяться до Єдиного реєстру.

Тобто, відповідно до чинного законодавства, у зв`язку з перебуванням ОСОБА_6 у щорічній відпустці, а у подальшому на лікарняному по вагітності і пологам, начальник Відділу, ОСОБА_3 , зобов`язаний був вчинити дії по передаванню виконавчого провадження від одного державного виконавця іншому.

Проте, ОСОБА_3 (далі - Відповідач 2), в порушення вимог Інструкції передавання ВП № НОМЕР_3 від одного державного виконавця до іншого не здійснено. Натомість, з 04.02.2013 виконавчі дії щодо виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25.01.2011 у справі №2-1246/11 вчинялися державним виконавцем того ж Відділу ОСОБА_2 (далі - Відповідач 1).

Так, Відповідачем 2 без належних правових підстав, 04.02.2013 скеровано до виконання старшому державному виконавцю ОСОБА_2. Клопотання - претензію ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та Доповнення до клопотання-претензії ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» по ВП № НОМЕР_3, яке перебувало у провадженні іншого державного виконавця.

Однак, в ході виконання ВП № НОМЕР_3 Відповідачами проігноровані Клопотання - претензія та Доповнення до клопотання-претензії ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» щодо перерахування коштів від продажу заставного майна на рахунок стягувана та 06.02.2013 ОСОБА_2 винесено розпорядження № НОМЕР_3/7 про перерахування залишку коштів від реалізації заставного майна на рахунок боржника.

Пунктами 12.21., 12.27., 12.28. Інструкції встановлено, що платіжне доручення на перерахування коштів підписується керівником органу ДВС та виключно останній надає дозвіл на перерахування коштів з рахунку. Також, саме на керівника покладається контроль за перерахуванням коштів з рахунків органу ДВС на рахунки стягувачів.

Крім того, Відповідач 2 знаючи, про наявність Клопотання - претензії та Доповнення до клопотання-претензії ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» щодо перерахування коштів від продажу заставного майна на рахунок стягувана, свідомо ігнорує їх та відповідно до пунктів 12.21., 12.27., 12.28. Інструкції здійснює затвердження розпорядження №30903998/7 про перерахування коштів стягнутих в ході ВП № НОМЕР_3.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» зі скаргою до Деснянського районного суду м. Києва про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця.

Так, Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2013 у справі № 754/17450/13-ц визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця під час виконання ВП № НОМЕР_3 та зобов`язано Відділ перерахувати грошові кошти стягнути в ході ВП № НОМЕР_3 на рахунки ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ».

Крім того, в мотивувальній частині судового рішення зазначено, що державний виконавець та начальник Відділу в судові засідання не з`являлися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомляли.

Звертаємо увагу суду, що п.п.8 пункту 9 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (в редакції на момент винесення судом рішення) містив норму про необхідність оскарження органами державної влади рішень суду, що передбачали списання коштів за видатками, бюджетні призначення щодо яких не визначені законом про Державний бюджет України, в апеляційному, касаційному порядку.

Однак, в порушення вимог чинного законодавства Відповідачами не забезпечено апеляційний та касаційний перегляд Ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2013 у справі № 754/17450/13-ц.

Так, враховуючи положення статті 1174 Цивільного кодексу України, ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення з державного бюджету майнової шкоди у розмірі 7 972 280,16 грн.

Під час судового розгляду справи № 910/8265/16 Господарським судом міста Києва встановлено, що у зв`язку з невиконанням посадовими особами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області покладених на них обов`язків ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 та начальника того ж відділу ОСОБА_3.

Названим судом винесено ухвалу від 19.12.2013 у справі № 754-17450/13-ц, якою (з урахуванням ухвали від 22.01.2014 про виправлення описки): скаргу ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» задоволено; визнано неправомірною бездіяльність названого державного виконавця щодо неперерахування коштів, отриманих від реалізації заставного майна, в сумі 4 144 570,55 грн. на рахунок стягувана (заставодержателя) - банку; зобов`язано Відділ стягнені у виконавчому провадження № НОМЕР_3 грошові кошти перерахувати на поточний рахунок ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ». Згадана ухвала від 19.12.2013 набрала законної сили, але Відповідачами не виконана.

Враховуючи вищевикладені обставини, Господарським судом міста Києва 16.01.2017 винесено рішення у справі № 910/8265/16, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» задоволено частково та стягнуто з державного бюджету 4 144 570,55 грн.

Отже, за результатами службового розслідування, Комісією встановлено порушення ОСОБА_3 вимог Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент вчинення порушення), Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/05 від 02.04.2012.

Порушення вимог чинного законодавства полягає у протиправній недбалості, адже ОСОБА_3 усвідомлював протиправність своєї поведінки порушуючи вимоги законодавства, можливість настання негативних наслідків і у силу професіоналізму, посадового положення міг та повинен був передбачити такі наслідки.

Тобто, перебуваючи на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 порушено процедуру передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого, проігноровані клопотання та повідомлення ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» від 11.01.2013 (вх. № 10-16-18), від 15.01.2013 (вх. № 15-16-18), від 01.02.2013 (вх. № 41-16-18), від 04.02.2013 (вх. № 43-16-18), затверджені платіжні доручення на перерахування коштів, не забезпечено представництво Відділу в судових засіданнях по справах № 754/17450/13-ц, не здійснено перевірку повноти та своєчасності виконання державними виконавцями судового рішення, що призвело до неналежного виконання посадових обов`язків останнім та стало однією з підстав для спричинення шкоди державному бюджету у розмірі 4 144 570,55 грн.

Крім того, Комісія зазначила, що під час проведення службового розслідування виявлені обставини щодо порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент вчинення порушення), Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, які полягають у бездіяльності Відповідача 1 щодо розгляду клопотань та винесення розпорядження про повернення залишку коштів на рахунок боржника.

Зазначені обставини потребують проведення окремого службового розслідування. Однак, таке розслідування не можливо провести з огляду на те, що ОСОБА_2 звільнений з займаної посади з 04.06.2013.

З Висновком Комісії про результати проведення службового розслідування по факту завдання збитків Державному бюджету України у розмірі 4 144 570,55 грн. начальником Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 24.04.2019 Відповідач 2 ознайомлений 14.05.2019 в приміщені Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Так, результати проведеного службового розслідування затверджені наказом Головного територіального управлінням юстиції у Київській області № 721/4 від 24.05.2019, з яким Відповідач 2 ознайомлений 04.06.2019.

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про державну службу» № 4050, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 4050) передбачено, що майнова та моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державного службовця під час здійснення ним своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

Зазначена норма кореспондується з положенням частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якої, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Так, за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» Державною казначейською службою України в порядку, визначеному в п. 35 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, здійснено безспірне списання коштів державного бюджету у розмірі 4 144 570,55 грн. на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ».

У встановлений судом строк та у встановленому законом порядку представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Гоцко Р.В. подав відзив на позов (том. 2, а.с.57-63), у якому зазначив, що , відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України позивачем не надано належних доказів щодо наявності всіх складових цивільно-правової відповідальності ОСОБА_3 в заподіянні шкоди, пропущено строк із звернення до суду з даним позовом, навіть не доведено наявність підстав для проведення службового розслідування щодо ОСОБА_3 , на день звернення позивача з позовом до суду відсутній предмет спору та є неналежним позивачем по справі. А тому в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Позивач у встановленому порядку та строки подав відповідь на відзив в якій заперечив всі доводи відповідача, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Гоцко Р.В. подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву в якому заперечували проти відповіді на відзив, вважають їх необгрунтованими та у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Ухвалою суду від 08.08.2019 року позовну заяву Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.10.2021 року, яке неодноразово відкладалось.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 13.03.2020 року, яке неодноразово відкладалось.

В судовому засіданні 27.02.2024 року представник позивача не з`явився належним чином повідомлений, клопотань, заяв не надсилав.

У судовому засіданні 27.02.2024 року представник відповідач ОСОБА_3 - адвокат Гоцко Р.В. проти позовних вимог заперечив та просив у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.02.2024 року відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник Державної казначейської служби України не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2ст.372ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дорученням в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України О. Косолапової від 18.01.2019 № 18/1.3/48-19, Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області (далі - Позивач, Головне управління) скеровано до розгляду лист Державної казначейської служби України від 17.12.2018 № 5-08-06/20988 щодо вжиття заходів та перелік судових рішень, за якими протягом 2017 - 2018 років здійснено безспірне списання коштів державного бюджету в рахунок відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконних дій та бездіяльності посадових (службових) осіб територіальних органів Міністерства юстиції України.

В переліку, зокрема, зазначено рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 у справі № 910/8265/16 про стягнення з державного бюджету на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» майнової шкоди у розмірі 4 144 570,55 грн.

На виконання доручення в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України О. Косолапової від 18.01.2019 № 18/1.3/48-19, наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 01.03.2019 № 249/4 «Про проведення службового розслідування» призначено службове розслідування по факту завдання збитків Державному бюджету України у розмірі 4 144 570,55 грн. начальником Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3. Наказом Головного територіального управління юстиції у Київській області від 22.03.2019 № 373/4 «Про продовження строку проведення службового розслідування» продовжено строк проведення службового розслідування.

Так, службове розслідування по факту завдання збитків Державному бюджету України у розмір 4 144 570,55 грн. начальником Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 проводилося у період з 01.03.2019 по 24.04.2019 Комісією з питань проведення службового розслідування.

В ході службового розслідування Комісією встановлено наступне.

Згідно Інформаційної довідки з автоматизованої системи виконавчого провадження у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області на виконанні перебувало ВП № НОМЕР_3 щодо виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.01.2011 у справі №2- 1246/1 Іпро стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» заборгованості по кредиту в розмірі 499 226,08 дол. США, суму штрафу в розмірі 120000,00 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 25.01.2012 від ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - Відділ) надійшла заява про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Деснянського районного суду м. Києва №2-5617/10 від 15.02.2011 про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» заборгованості по кредиту в розмірі 499 226,08 дол. США, суму штрафу в розмірі 120000,00 грн., судовий збір у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 грн.

За результатами розгляду заяви стягувана державним виконавцем Відділу ОСОБА_7 прийнято постанову від 30.01.2012 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3.

Відповідно до наказу Головного управління юстиції у Київській області №48/4 від 21.01.2013 державний виконавець ОСОБА_7 з 03.02.2013 по 15.03.2013 перебувала у щорічній відпустці з подальшим виходом на лікарняний по вагітності та пологам.

З 04.02.2013 виконавчі дії щодо виконання рішення Деснянського районного суду міста Києва від 25.01.2011 у справі №2-1246/11 вчинялися державним виконавцем того ж Відділу ОСОБА_2.

ОСОБА_3 04.02.2013 скеровано до виконання старшому державному виконавцю ОСОБА_2. Клопотання - претензію ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» та Доповнення до клопотання-претензії ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» по ВП № НОМЕР_3, яке перебувало у провадженні іншого державного виконавця.

В ході виконання ВП № НОМЕР_3 проігноровано клопотання - претензія та Доповнення до клопотання-претензії ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» щодо перерахування коштів від продажу заставного майна на рахунок стягувана та 06.02.2013 ОСОБА_2 винесено розпорядження № НОМЕР_3/7 про перерахування залишку коштів від реалізації заставного майна на рахунок боржника.

Пунктами 12.21., 12.27., 12.28. Інструкції встановлено, що платіжне доручення на перерахування коштів підписується керівником органу ДВС та виключно останній надає дозвіл на перерахування коштів з рахунку. Також, саме на керівника покладається контроль за перерахуванням коштів з рахунків органу ДВС на рахунки стягувачів.

ОСОБА_3 затверджено розпорядження №30903998/7 про перерахування коштів стягнутих в ході ВП № НОМЕР_3.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» зі скаргою до Деснянського районного суду м. Києва про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2013 у справі № 754/17450/13-ц визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця під час виконання ВП № НОМЕР_3 та зобов`язано Відділ перерахувати грошові кошти стягнути в ході ВП № НОМЕР_3 на рахунки ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ».

ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення з державного бюджету майнової шкоди у розмірі 7 972 280,16 грн.

Під час судового розгляду справи № 910/8265/16 Господарським судом міста Києва встановлено, що у зв`язку з невиконанням посадовими особами відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області покладених на них обов`язків ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області ОСОБА_7 та начальника того ж відділу ОСОБА_3.

Названим судом винесено ухвалу від 19.12.2013 у справі № 754-17450/13-ц, якою (з урахуванням ухвали від 22.01.2014 про виправлення описки): скаргу ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» задоволено; визнано неправомірною бездіяльність названого державного виконавця щодо неперерахування коштів, отриманих від реалізації заставного майна, в сумі 4 144 570,55 грн. на рахунок стягувана (заставодержателя) - банку; зобов`язано Відділ стягнені у виконавчому провадження № НОМЕР_3 грошові кошти перерахувати на поточний рахунок ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ». Згадана ухвала від 19.12.2013 набрала законної сили.

Враховуючи вищевикладені обставини, Господарським судом міста Києва 16.01.2017 винесено рішення у справі № 910/8265/16, відповідно до якого позовні вимоги ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» задоволено частково та стягнуто з державного бюджету 4 144 570,55 грн.

Отже, за результатами службового розслідування, Комісією встановлено порушення ОСОБА_3 вимог Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент вчинення порушення), Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/05 від 02.04.2012.

Перебуваючи на посаді начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 порушено процедуру передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого, проігноровані клопотання та повідомлення ПАТ «ПІРЕУС БАНК МКБ» від 11.01.2013 (вх. № 10-16-18), від 15.01.2013 (вх. № 15-16-18), від 01.02.2013 (вх. № 41-16-18), від 04.02.2013 (вх. № 43-16-18), затверджені платіжні доручення на перерахування коштів, не забезпечено представництво Відділу в судових засіданнях по справах № 754/17450/13-ц, не здійснено перевірку повноти та своєчасності виконання державними виконавцями судового рішення, що призвело до неналежного виконання посадових обов`язків останнім та стало однією з підстав для спричинення шкоди державному бюджету у розмірі 4 144 570,55 грн.

Крім того, Комісія зазначила, що під час проведення службового розслідування виявлені обставини щодо порушення ОСОБА_2 вимог Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону, чинного на момент вчинення порушення), Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 та Інструкції з організації примусового виконання рішень, які полягають у бездіяльності Відповідача 1 щодо розгляду клопотань та винесення розпорядження про повернення залишку коштів на рахунок боржника.

Зазначені обставини потребують проведення окремого службового розслідування. Однак, таке розслідування не можливо провести з огляду на те, що ОСОБА_2 звільнений з займаної посади з 04.06.2013.

З Висновком Комісії про результати проведення службового розслідування по факту завдання збитків Державному бюджету України у розмірі 4 144 570,55 грн. начальником Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_3 від 24.04.2019, ознайомлений 14.05.2019 в приміщені Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Результати проведеного службового розслідування затверджені наказом Головного територіального управлінням юстиції у Київській області № 721/4 від 24.05.2019, з яким відповідач ознайомлений 04.06.2019.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73097822) в частині стягнення з державного бюджету України на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" 4 144 570,55 грн. майнової шкоди, а справу у відповідній частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Державною казначейською службою України було відшкодовано ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" заподіяну шкоду на суму 4 144 570,55 грн. у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 закрито провадження у справі № 910/8265/16, у зв`язку з відсутністю предмета спору та неуможливило подальший розгляд даної справи.

Предметом даного спору є стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 шкоди, заподіяної внаслідок неналежного виконання ними посадових обов`язків.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 1191 ЦК України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності відповідно органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Відповідно до цієї норми права, держава, відшкодувавши шкоду, отримує право зворотної вимоги (регресу) до особи, винної за завдану шкоду.

Згідно ст. 80 Закону України «Про державну службу» матеріальна та моральна шкода, заподіяна фізичним та юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних службовців під час здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

Держава в особі суб`єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) у розмірі та порядку, визначених законом, до: 1) державного службовця, який заподіяв шкоду; 2) посадової особи (осіб), винної (винних) у незаконному звільненні, відстороненні або переведенні державного службовця чи іншого працівника на іншу посаду, щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної державному органу у зв`язку з оплатою часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи. У разі застосування зворотної вимоги (регресу) державний службовець несе матеріальну відповідальність тільки за шкоду, умисно заподіяну його протиправними діями або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 81 Закону України «Про державну службу», державний службовець зобов`язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок неналежного виконання ним посадових обов`язків. Шкодою, заподіяною державним службовцем державі, є також виплачене державою відшкодування шкоди, заподіяної державним службовцем третій особі внаслідок неналежного виконання ним посадових обов`язків.

Отже, збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди.

При цьому підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до статті 1166 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених статтями 1173, 1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Суд зазначає, що за загальним правилом регрес уявляє собою право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким відповідальна особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв`язку з чим і виникло нове пов`язане саме з регресною вимогою. Тобто у разі регресу виконання первісного зобов`язання має характер правоприпиняючого та одночасно правоутворюючого юридичного факту.

Підпунктом 2 п.9розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.9,10 п.9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, кошти, відшкодовані державою з державного бюджету (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування з місцевих бюджетів) згідно з цим пунктом, вважаються збитками державного бюджету (місцевих бюджетів). За поданням Казначейства України органи прокуратури звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам). Посадові та службові особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), дії яких завдали шкоди, що відшкодована з бюджету, несуть цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законом.

При цьому суд зазначає, що лише задоволення скарги на дії державного виконавця не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв`язку між діями такої посадової особи та заподіяною шкодою. В даному випадку доведенню має підлягати та обставина, що саме протиправні дії чи бездіяльність заподіювача шкоди є причиною, а збитки які виникли у потерпілої особи безумовним наслідком такої поведінки особи.

Аналогічна за своїм змістом правова позиція викладена у постанові КЦСВС від 01.03.2023 року по справі № 752/3839/2022 (61-11057 св 22).

Так, абазами 4, 5 п.п. 10 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету (місцевих бюджетів), у випадках, визначених цим пунктом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу кримінального правопорушення. За результатами службового розслідування органи державної влади (органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) та органи Казначейства України у місячний строк можуть звернутися до суду з позовною заявою про відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), з пред`явленням зворотної вимоги (регресу) у розмірі виплаченого відшкодування до посадових, службових осіб цих органів, винних у завданні збитків (крім відшкодування виплат, пов`язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням моральної шкоди).

Також згідно із ст. 6 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», державні органи після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, у випадках, визначених цим Законом, проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб таких органів, якщо рішенням суду не встановлено складу кримінального правопорушення в діях зазначених осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що лише службовим розслідуванням можливо встановити чи був у діях відповідачів умисел на здійснення нею службової бездіяльності, і якщо такий мав місце, якими саме діями чи бездіяльністю така була вчинена.

Разом із цим, суду не надано будь-яких належних, достатніх та допустимих доказів що стосовно ОСОБА_2 було ініційоване службове розслідування, як і доказів того, що саме на день розгляду справи існують відповідні чинні висновки такого розслідування з приводу наявності в діях такого відповідача ознак незалежного виконання ним своїх службових обов`язків. Крім того, вищенаведені норми матеріального закону прямо вимагають у випадку завдання збитків державному бюджету проведення окремої спеціальної процедурної (службової) перевірки щодо дій посадових осіб державної служби, на предмет їх правомірності та законності.

Що стосується відповідача ОСОБА_3 , було ініційоване службове розслідування, в основу якого лягло рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року у справі №910/8265/16, яке в подальшому було частково скасоване постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73097822) в частині стягнення з державного бюджету України на користь ПАТ "Піреус Банк МКБ" 4 144 570,55 грн. майнової шкоди, а справу у відповідній частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва а тому не надано доказів того, що саме на день розгляду справи існують відповідні чинні висновки такого розслідування з приводу наявності в діях такого відповідача ознак незалежного виконання ним своїх службових обов`язків. Крім того, вищенаведені норми матеріального закону прямо вимагають у випадку завдання збитків державному бюджету проведення окремої спеціальної процедурної (службової) перевірки щодо дій посадових осіб державної служби, на предмет їх правомірності та законності.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2017 року, було стягнуто грошові кошти в розмірі 50846,43 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконних дій саме Головного територіального управління юстиції у Київській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, а не окремого працівника.

Відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зіст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а відтак відмовляє в задоволенні позову у його повному обсязі.

Крім того відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 84, 88, 169, 212, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, про відшкодування збитків, завданих державному бюджету - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Макарівський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 11.03.2024 року.

Реквізити сторін:

Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), код ЄДРПОУ 34481907, адреса: 01001, м. Київ, пров. Музейний, 2-Д;

ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Державна казначейська служба України, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6;

Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області, адреса: 01196, м. Київ, площа Лесі Українки, 1.

Суддя А.В. Косенко