Ухвала

від 12.08.2024 по справі 420/24332/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24332/24

УХВАЛА

12 серпня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання бездіяльності та рішення протиправними,

встановила:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (далі - відповідач) у якому, просить:

- визнати бездіяльність Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (код ЄДРПОУ: 23861029, 65045 м. Одеса, вул. Жуковського 23, кв. 1а) якою було порушено строк та процедуру з розгляду скарги вх. №286/0/7-24 від 12.04.2024р. - протиправною.

- визнати висловлювання голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області (код ЄДРПОУ: 23861029, 65045 м. Одеса, вул. Жуковського 23, кв. 1а) ОСОБА_2 яке відображене у Витягу з протоколу №94 від 16.04.2024р. « що існують об`єктивні перешкоди для здійснення перевірки та розгляду скарги адвоката ОСОБА_1, у зв`язку з тим що ОСОБА_1 протягом останнього року вже неодноразово звертався зі скаргами на дії адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та окрім того, ним подано скарги на рішення дисциплінарної палати по цих справах до суду» - протиправним.

- визнати протокольні рішення відповідно до Витягу з протоколу №94 від 16.04.2024р. Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (код ЄДРПОУ: 23861029, 65045 м. Одеса, вул. Жуковського 23, кв. 1а) про задоволення самовідводу членів дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 - протиправними.

- визнати протокольне рішення відповідно до Витягу з протоколу №94 від 16.04.2024р. Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (код ЄДРПОУ: 23861029, 65045 м. Одеса, вул. Жуковського 23, кв. 1а) про «Передати матеріали дисциплінарної скарги ОСОБА_1 на дії адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з метою перерозподілу» - протиправним

Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя вказує про наступне.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог (предмет позову) слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Ця вимога повинна носити правовий характер і бути підвідомчою суду.

Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Підстави позову як елемент його змісту, повинні пояснювати, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм якого закону позивач просить про захист свого права.

Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Обов`язок щодо визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача і задля цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.

За положеннями пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень у позові зазначається обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

За положеннями частини 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

При цьому, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк; ( пункт 19 частини 1 статті 4 КАС України).

Разом з тим, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) ( пункт 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відтак, у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зважаючи на наведені приписи процесуального закону суд звертає увагу на те, що позовна заява є офіційною формою звернення до адміністративного суду за вирішенням публічно-правового спору, відповідно має відповідати встановленим до неї вимогам щодо її змісту.

У контексті прохальної частини позову, то з урахуванням сформульованих вимог позивача в частині " визнати висловлювання голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області (код ЄДРПОУ: 23861029, 65045 м. Одеса, вул. Жуковського 23, кв. 1а) ОСОБА_2 яке відображене у Витягу з протоколу №94 від 16.04.2024р. « що існують об`єктивні перешкоди для здійснення перевірки та розгляду скарги адвоката ОСОБА_1, у зв`язку з тим що ОСОБА_1 протягом останнього року вже неодноразово звертався зі скаргами на дії адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та окрім того, ним подано скарги на рішення дисциплінарної палати по цих справах до суду» - протиправним", то з огляду на вимоги ст. 5 КАС України не є предметом судового захисту порушенні права позивача внаслідок певних висловлень посадової особи, у даному випадку, голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_2. Крім того, вказана особа не є відповідачем даній справі.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, наведене вище свідчить про недотримання позивачем вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалила:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, визначитись зі змістом позовних вимог, шляхом приведення їх у відповідність до вимог КАС України, шляхом надання нової редакції позовної заяви (не уточнення, доповнення, зміни, усунення недоліків тощо).

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя В.А. Дубровна