Ухвала

від 13.08.2024 по справі 320/6132/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

13 серпня 2024 року

м. Київ

справа №320/6132/21

адміністративне провадження №К/990/30100/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року

у справі №320/6132/21

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до ОСОБА_1

про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта,

УСТАНОВИВ:

У червні 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) "Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 " від 09 грудня 2020 року №КВ 051201204546;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) "Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 " від 28 грудня 2020 року №КВ 101201221878, замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі -скаржник) 31 липня 2023 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадках: скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої і апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини восьмої статті 36, статті 38, частини десятої статті 39, статті 39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), статті 7 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 року №687-XIV (далі - Закон №687-XIV), статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник додатково зазначає про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 грудня 2023 року у справі №640/12885/21 та застосованого судами в оскаржуваних судових рішеннях.

У касаційній скарзі позивач не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про те, що лист-скарга ОСОБА_2 , як проєктанта архітектурного об`єкта та особи, яка здійснювала нагляд за проведенням будівництва, не свідчить про відсутність проєкту на об`єкт будівництва, за умови непроведення Департаментом заходів державного архітектурно-будівельного контролю на спірному об`єкті будівництва на предмет перевірки наявності проектної документації у замовника будівництва та, як наслідок, не свідчить про те, що об`єкт є самочинним будівництвом. Крім того, за наявності законних підстав вважати збудований об`єкт самочинним будівництвом, належним способом захисту є звернення до суду із позовом про знесення такого об`єкта.

Позивач вважає, що судами першої і апеляційної інстанцій не враховано, що особа, яка зазначена у повідомленні про початок будівельних робіт та у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, як головний архітектор проєкту, та особа, що здійснює авторський нагляд - ОСОБА_2 , не виступав головним архітектором проєкту та не здійснював авторський нагляд на об`єкті будівництва "Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 ", а також не має жодного відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна майстерня "Архітектор", яке зазначено як проєктувальник в оскаржуваних повідомлені та декларації.

Позивач наголошує, що сама по собі обставина реєстрації права власності на об`єкт реконструкції на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації не може слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позбавляє контролюючий орган можливості на реалізацію свого обов`язку, визначеного положеннями статті 39-1 Закону №3038-VI. При цьому скасування декларацій про початок будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації дозволить в майбутньому дозволить скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт архітектури, а отже, позбавить можливості недобросовісного замовника будівництва вчинити дії щодо його відчуження.

Водночас позивач вказує на існування такої процедури як припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, що передбачений статтею 38 Закону №3038-VI. Відтак, позивач вважає, що можливість вчинення дій, спрямованих на звернення органом державного архітектурно-будівельного контролю до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта, передує умова видання органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведення планової/позапланової перевірки, замовнику будівництва/суб`єкту містобудування, обов`язкового до виконання припису.

В свою чергу позивач не погоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 липня 2024 року у справі №640/12885/21, у якому зазначено, що інформація отримана від особи, яка зазначена у поданих замовником будівництва повідомленні/декларації автором проєктної документації, не може бути самостійною і достатньою підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, без проведення відповідної перевірки, зокрема, якщо він збудований або будується без належно затвердженого проєкту, лише у випадку, якщо недостовірність зазначених у повідомленні чи декларації даних є очевидною. Зазначення у зареєстрованій декларації замовником будівництва особи, яка не проводила проєктні роботи, не є обставиною, що свідчить про те, що об`єкт є самочинним будівництвом.

Позивач просить Суд відступити від вищезазначених правових висновків та сформувати правову позицію, що відомості про недостовірність інформації, зазначеної у декларації про початок будівництва, отримані від автора проєктної документації, є самостійною і достатньою підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом та свідчить, що недостовірність зазначених у повідомленні/декларації даних є очевидною. Водночас позивач зауважує, що у разі допущення замовником будівництва технічної помилки у поданих документах, останній зобов`язаний діяти у порядку, передбаченому пунктами 14, 15 Порядку №466 та пунктом 22 Порядку №461, а саме надіслати до органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлення/декларацію з виправленими даними щодо інформації, яка потребує змін.

На підставі вищезазначеного позивач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення статті 129 Конституції України, якою передбачено право на касаційне оскарження судового рішення, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини восьмої статті 36, статті 38 частини десятої статті 39, статті 39-1 Закону №3038-VI, статті 7 Закону №687-XIV, статті 376 ЦК України та з`ясування необхідності відступлення від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 липня 2024 року у справі №640/12885/21.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Судом перевірено зарахування коштів на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд" у суб`єкта владних повноважень, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі №320/6132/21 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

2. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/6132/21.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа